Ufdjrw

	; Ця стаття є частиною серії статей про народ; Болгари;
	;
	; Культура; Література • Музика; Образотворче мистецтво • Кіно; Танці • Кухня • Мода • Спорт; ;
	; Болгарська діаспора; ; Республіка Македонія • Сербія • Румунія ; США • Угорщина • Греція • Канада ; Італія • Іспанія • Німеччина ; Велика Британія • Туреччина • Україна; Анатолійські Болгари; Банатські Болгари ; Болгари Бессарабії; Помаки; ;
	; Релігія; Православ'я • Іслам • Католицизм ; Протестантизм; ;
	; Мова; Болгарська та її діалекти; ;
	; Інші статті; Болгарія • Відомі болгари • Історія; Царі Болгарії; ;
	; ; Цей шаблон: переглянути; ; обговорити; ; редагувати; ; ;

Болгарська мова
Български език
	; ; Мова меншості;
Поширена в	; Болгарія, Україна, Молдова, Румунія, Туреччина;
Регіон	; Європа;
Носії	; 12 млн
Місце	; 75
Писемність	; Болгарська абетка і Bulgarian Braille[d];
Класифікація	; Індо-Європейська; ; ; Балтослов'янська; ; Слов'янська; Південно-слов'янська
Офіційний статус
Державна	; -
Офіційна	; Болгарія; Європейський Союз;
Регулює	; Институт за български език (Інститут болгарської мови)
Коди мови
ISO 639-1	; bg
ISO 639-2	; bul;
ISO 639-3	; bul;

У Вікісловнику є сторінка болгарська мова.

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов. Поширена в Болгарії, певна кількість носіїв також живуть в Україні (Одеська область), Молдові, Румунії, Північній Македонії. Ця мова є офіційною мовою Болгарії.

Зміст

1 Історія

2 Особливості

3 Приклад

4 Див. також

5 Література

6 Словники

7 Посилання

Історія |

Болгарська літературна мова сформувалася на середину XIX століття на базі північно-східних говірок. У XX столітті літературна мова зазнала значного впливу західних говірок, на території яких розташована столиця Болгарії — Софія. Писемність — на основі кирилиці.

У лексиці, а частково й у словотворі, літературна болгарська мова відбиває значний вплив так званої церковнослов’янської мови.

Писемна болгарська мова має тривалу історію. Найдавніші писемні пам'ятки відносяться до X сторіччя (надпис царя Самуїла, 993 року). Найважливіші етапи розвитку літературної мови:

староболгарський період, щільно пов'язаний з першими продуктами конфесійного письменства при його виникненні в ІХ столітті

середньоболгарський період (12—15 століття)

новоболгарський (власне ранній новоболгарський) період — XVI — 1-а чверть XIX століття

новітня мова — з 1-ї чверті XIX століття до нашого часу (автором першої болгарської граматики, виданої в 1844 р., був Іван Богоров).

Бувши давно закріпленою на письмі, болгарська мова дуже довго зберігала в правописі зв'язок із старовинною, почасти ще старослов'янською мовою. Лише 1945 нова влада народно-демократичної Болгарії ввела в загальнонаціональний вжиток раціональну та просту орфографію, в основному побудовану на морфологічному принципі із значними поступками вимові.

Особливості |

Болгарській мові властиві глибокі діалектні відмінності. Так, за вимовою старого «ятя» (Ѣ) діалекти поділяються на східні та західні. До особливостей болгарської мови порівняно з іншими слов'янськими мовами належать такі риси:

шт (записується літерою щ) на місці праслов'янського tj (в українській дало ч) та жд на місці праслов'янського dj (в українській дало ж): свеща [свешта] «свіча, свічка», чужд «чужий»

особливий звук [ъ] на місці старого єра: сън «сон»

наголос, який може стояти на будь-якому складі слова

втрата відмінків іменників та прикметників (а також займенників та числівників), окрім вокатива, який використовується з особовими іменами

наявність постпозитивного артикля (артикль, що приєднується до кінця означуваного ним іменника): човек — човекът або човека «чоловік, людина — той чоловік, та людина», жена — жената «жінка — та жінка», дете — детето «дитина — та дитина».

втрата інфінітиву, замість якого вживається особова форма дієслова теперішнього часу з часткою «да»: да зная «щоб мені знати»

майбутній час утворюється за допомогою частки ще

широке використання простих минулих часів, які зникли в інших слов'янських мовах — аориста та перфекта

подвійний придієслівний додаток: мене ме викат «мене звати»

переказувальний спосіб дієслова, який вживається для передачі інформації від третьої особи.

Приклад |

«Заповіт» Т.Шевченка болгарською мовою (переклав Димитр Методієв)

Щом умра, ме погребете Нейде на могила Посред степите широки На Украйна мила, Та скалите над водата, Днепър и полята Да се виждат, да се чува, Как реве реката. Щом помъкне от Украйна Днепър към морето Кърви вражи — аз тогава Планини, полета Ще оставя, ще отида Чак при Бога в рая Да се моля. Дотогава Господ аз не зная. Погребете ме, станете, Прангите счупете, С вражи кърви свободата Щедро наръсете. И в семейството велико, Свободно и ново Не забравяйте, споменете И мен с добро слово.

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Див. також |

Вікіпедія має розділ
болгарською мовою
Начална страница

Болгари в Україні

Болгарська мова в Україні

Мови Болгарії

Болгарська літературна мова

Література |

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Цонев Б. История на български език, т. 1. Изд. 2. София, 1940, т. 2—3. София, 1934—37;

Стойков С. Българска диалектология. София, 1955;

Андрейчин Л. Грамматика болгарского языка. Пер. с болг. М., 1949;

Державин Н. С. Болгарские колонии в России, т. 2. Язык. П., 1915;

Бернштейн С. Б. Разыскания в области болгарской исторической диалектологии, т. 1. М.—Л., 1948;

Маслов Ю. С. Очерк болгарской грамматики. М., 1956;

Мирчев К. Историческа граматика на български език. София, 1958;

Булаховский Л. А. Болгарский язык как источник для реконструкции древнейшей славянской акцентологической системы. М., 1958.

Словники |

Bulgarian-Russian Dictionary

Посилання |

Болгарська мова на сайті Ethnologue: Bulgarian. A language of Bulgaria (англ.)

Болгарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Bulgarian (англ.)

Болгарська мова на сайті WALS Online: Language Bulgarian (англ.)

搜尋此網誌