Джон Преспер Екерт
| Джон Преспер Екерт | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 квітня 1919(1919-04-09)[1][2][3] Філадельфія, Пенсильванія, США |
| Помер | 3 червня 1995(1995-06-03)[1][2][3](76 років) Брин-Мавр[d], Монтґомері, Пенсильванія, США ·лейкоз |
| Громадянство (підданство) |  США |
| Діяльність | інженер-електрик, винахідник, інформатик, інженер |
| Alma mater | University of Pennsylvania School of Engineering and Applied Science[d] |
| Сфера інтересів | Комп'ютерна інженерія |
| Член | Association for Computing Machinery |
| Нагороди | Harold Pender Award[d] IEEE Emanuel R. Piore Award[d] медаль Говарда Поттса[d] Національна наукова медаль США Національна зала слави винахідників США[d] меморіальна премія Гаррі Ґуда[d] Fellow of the Association for Computing Machinery[d] ACM Fellow[d] |
Джон Пре́спер Е́ккерт-моло́дший (англ. Eckert J. Presper, Jr.) — американський інженер і винахідник (1946, разом з Дж. Моклі) першого універсального комп'ютера, який є прототипом більшості сучасних комп'ютерів.
Еккерт навчався у Вищому електротехнічному училищі при Пенсільванському університеті у Філадельфії, де у 1941 році став бакалавром, а у 1943 році — магістром. Будучи ще студентом, Еккерт разом із професором Дж. Моклі зробив кілька корисних розробок у галузі комп'ютерного устаткування.
В 1946 на замовлення уряду вони побудували цифрову обчислювальну машину, яку назвали ENIAC — Electronic Numerical Integrator and Computer. У цьому примітивному на вигляд обчислювальному пристрої (комп'ютері) застосовувалась електрична схема майже подібна до тих, які використовуються у всіх сучасних високошвидкісних комп'ютерах. Замість електромеханічних реле у ній як внутрішній запам'ятовуючий пристрій застосовувалися електронні лампи, що дозволило 1000 раз підвищити швидкодію машини порівняно з швидкодією обчислювальної машини «Марк-1».
Згодом вони почали працювати над новою машиною — EDVAC (Electronic Discret Variable Automatic Computer — електронний автоматичний обчислювач з дискретними змінними), програма якої мала зберігатися у пам'яті комп'ютера. У ролі внутрішньої пам'яті передбачалося використовувати ртутні трубки, що їх застосовували у радіолокації. Ідеї зі створення нової машини були опубліковані Джоном фон Нейманом, котрі згодом і були йому приписані.
В 1948 року Еккерт і Моклі, залишивши університет, заснували власну комп'ютерну фірму, яка представила нову модель ЕОМ — BINAC (Binary Automatic Computer), в якої для зберігання інформації застосовувалася магнітна стрічка на на противагу перфокарта чи перфострічці.
Третя модель ЕОМ від Еккерта та Моклі створена у 1951 році — UNIVAC I (Universal Automatic Computer), призначалася на вирішення різноманітних завдань бізнесу. Вона могла вільно обробляти як цифрову, так і символьну інформацію. Перший примірник було передано у Бюро перепису населення США. Потім було створено чимало різних моделей UNIVAC, які застосовувалися у різних сферах діяльності — UNIVAC був першим серійним комп'ютером. Можна сміливо сказати, що UNIVAC поклав початок комп'ютерному буму.
В 1948-66 роках Еккерт отримав 85 патентів, пов'язаних переважно з винаходами у сфері електроніки.
В 1950 року компанію Еккерта придбала фірма Remington Rand, Inc., що у 1955 року у свою чергу злилася зі Sperry Rand Corp. (пізніше Unisys Corp.).
В 1967 року Еккерт був обраний членом Національної технічної Академії і нагороджений Національною медаллю за внесок у науку в 1969 році.
Примітки |
↑ аб Архів історії математики Мактьюторd:Track:Q547473
↑ аб SNAC — 2010.d:Track:Q29861311
↑ аб Encyclopædia Britannicad:Track:Q5375741
Література |
Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN 978-617-7279-81-4.
|
 | Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (квітень 2012) |
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
