Сезар (кінопремія, 1981)
| 6-а церемонія вручення нагород премії «Сезар» | |||
|---|---|---|---|
| Загальні відомості | |||
| Час проведення | 31 січня 1981 року | ||
| Місце проведення | Концертний зал Плейєль, | ||
| Ведучі | П'єр Чернія | ||
| Нагороди | |||
| Найкращий фільм | Останнє метро | ||
| Найкраща режисура | Франсуа Трюффо за Останнє метро | ||
| Найкращий актор | Жерар Депардьє (Останнє метро) | ||
| Найкраща акторка | Катрін Денев (Останнє метро) | ||
| Трансляція | |||
| Канал | Antenne 2[fr] | ||
| Офіційний сайт премії | |||
| |||
6-та церемонія вручення нагород премії «Сезар» Академії мистецтв та технологій кінематографа за заслуги у царині французького кінематографу за 1980 рік відбулася 31 січня 1981 року у Концертному залі Плейєль (Париж, Франція).
Церемонія проходила під головуванням Іва Монтана[1], розпорядником та ведучим виступив П'єр Чернія[2]. Найкращим фільмом визнано стрічку Останнє метро режисера Франсуа Трюффо. Всього фільм отримав 10 нагород з 12 номінацій.
Зміст
1 Статистика
2 Список лауреатів та номінантів
2.1 Основні категорії
2.2 Спеціальні нагороди
3 Примітки
4 Посилання
Статистика |
Фільми, що отримали декілька номінацій:
| Фільм | Номінації |
|---|---|
| • Останнє метро | 12 |
| • Мій американський дядечко | 6 |
| • Поганий син | |
| • Прямий репортаж про смерть | 5 |
| • Банкірша | 4 |
| • Лулу | 3 |
| • Атлантик-Сіті | 2 |
| • Рятуй, хто може (своє життя) | |
| • Я вас люблю |
Список лауреатів та номінантів |
• Переможців виділено окремим кольором.
Основні категорії |
| Категорії | Лауреати та номінанти | |
|---|---|---|
Найкращий фільм | • Останнє метро / Le Dernier Métro (реж.: Франсуа Трюффо) | |
| • Лулу / Loulou (реж.: Моріс Піала) | ||
| • Мій американський дядечко / Mon oncle d'Amérique (реж.: Ален Рене) | ||
| • Рятуй, хто може (своє життя) (реж.: Жан-Люк Годар) | ||
Найкраща режисерська робота | • Франсуа Трюффо за фильм «Останнє метро» | |
| • Ален Рене — «Мій американський дядечко» | ||
| • Жан-Люк Годар — «Рятуй, хто може (своє життя)» | ||
| • Клод Соте — «Поганий син» | ||
Найкращий актор | • Жерар Депардьє — «Останнє метро» (за роль Бернара Ґранже) | |
| • Патрік Девар — «Поганий син» (за роль Бруно Калганьї) | ||
| • Філіпп Нуаре — «Орел чи решка[fr]» (за роль інспектора Луї Бароні) | ||
| • Мішель Серро — «Клітка для диваків 2» (за роль Альбена) | ||
Найкраща акторка | • Катрін Денев — «Останнє метро» (за роль Маріон Штайнер) | |
| • Наталі Бай — «Тиждень відпустки» (за роль Лоранс Кюер) | ||
| • Ніколь Гарсія — «Мій американський дядечко» (за роль Жанін Гарньє) | ||
| • Ізабель Юппер — «Лулу» (за роль Неллі) | ||
Найкращий актор другого плану | • Жак Дюфіло — «Поганий син» (за роль Адріана Дюссара) | |
| • Гайнц Беннент (Bennent[fr]) — «Останнє метро» (за роль Люка Штайнера) | ||
| • Гі Маршан — «Лулу» (за роль Андре) | ||
| • Ален Сушон — «Я вас люблю» (за роль Клода) | ||
Найкраща акторка другого плану | • Наталі Бай — «Рятуй, хто може (своє життя)» (за роль Деніз Рімбо) | |
| • Андреа Ферреоль[fr] — «Останнє метро» (за роль Арлетт Гільом) | ||
| • Клер Мор'є[fr] — «Поганий син» (за роль Маделін) | ||
| • Дельфін Сейріґ — «Дорога незнайомка[fr]» (за роль Іветти) | ||
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | • Франсуа Трюффо та Сюзанн Шифман (фр.[fr]) — «Останнє метро» | |
| • Джон Ґуар[en]) — «Атлантик-Сіті» | ||
| • Девід Рейфіл[en]) та Бертран Таверньє — «Прямий репортаж про смерть» | ||
| • Жан Грюо[fr]) — «Мій американський дядечко» | ||
Найкраща музика до фільму | • Жорж Дельрю — «Останнє метро» | |
| • Мішель Легран — «Атлантик-Сіті» | ||
| • Серж Генсбур — «Я вас люблю» | ||
| • Антуан Дюамель — «Прямий репортаж про смерть» | ||
Найкращий монтаж | • Мартен Барак[fr] — «Останнє метро» | |
| • Женев'єва Віндінґ[fr] — «Банкірша» | ||
| • Арман Псенні — «Прямий репортаж про смерть» | ||
| • Альбер Юрґенсон[fr] — «Укол парасолькою» | ||
Найкраща операторська робота | • Нестор Альмендрос — «Останнє метро» | |
| • Бернар Зіцерманн — «Банкірша» | ||
| • П'єр-Вільям Гленн — «Прямий репортаж про смерть» | ||
| • Саша Верні — «Мій американський дядечко» | ||
Найкращі декорації | • Жан-П'єр Кою-Свелко — «Останнє метро» | |
| • Жан-Жак Казіо (фр.) — «Банкірша» | ||
| • Жак Солньє — «Мій американський дядечко» | ||
| • Домінік Андре (фр.) — «Поганий син» | ||
Найкращий звук | • Мішель Лорен (фр.[fr]) — «Останнє метро» | |
| • Жан-П'єр Ру[fr] — «Банкірша» | ||
| • Мішель Деруа — «Прямий репортаж про смерть» | ||
| • П'єр Ленуар — «Поганий син» | ||
Найкращий короткометражний документальний фільм | • Дзеркало землі / Le miroir de la terre (реж.: Даніель Абсіль та Поль де Рубе) | |
| • Абель Ганс, пам'ять про майбутнє / Abel Gance, une mémoire de l'avenir (реж.: Лоран Дранкур та Тьєррі Фійяр) | ||
| • Доротея Таннін — Безсоння / Dorothea Tanning — Insomnia (реж.: Петер Шамоні) | ||
Найкращий короткометражний ігровий фільм | • Тойне / Toine (реж.: Едмон Сешан) | |
| • Відкриття / La découverte (реж.: Артюр Жоффе) | ||
| • Звук ніг Люсі / Le bruit des jambes de Lucie (реж.: Анна Кесман) | ||
| • / Vive la mariée (реж.: Патріс Нойя) | ||
Найкращий короткометражний анімаційний фільм | • Карусель / Le manège (реж.: Жан-П'єр Жене) | |
| • Пробудження / Le réveil (реж.: Жан-Крістоф Виллар) | ||
| • Троє винахідників[fr] (реж.: Мішель Осело) | ||
Найкращий фільм іноземною мовою | ||
Спеціальні нагороди |
| Нагорода | Лауреати | |
|---|---|---|
Почесний «Сезар» | • Марсель Паньоль (посмертно) | |
| • Ален Рене | ||
Примітки |
↑ Présidences de Cérémonie
↑ Maîtres de Cérémonie
Посилання |
Офіційний сайт(фр.)
«Сезар»-1981 на сайті IMDb
6-та церемонія вручення «Сезара» на сайті AlloCiné
| ||||||||||||||