Ufdjrw

Абревіатура (лат. abbrevio — скорочую) — складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації — утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові.

Абревіатури називають також акронімами (від дав.-гр. ἄκρος — «найвищий, крайній» та ὁ ὤνυμος та τό ὄνομα, ὄνυμα а ще οὔνομα, — «ім'я»). Щодо застосування терміна «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою — тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.

Окрім утворення із власне українських слів, абревіатури активно поповнюються запозиченнями (алгол, кобол). Багато з них є термінами: байт, варикап, вариконд.

Утворення абревіатур |

Складноскорочені слова можуть утворюватися наступним чином:

• складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг — завідувач магазину


• складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація — державна адміністрація, медсестра — медична сестра


• складанням назв початкових букв твірних слів: УТН — Українські телевізійні новини, ЛПУ — Ліберальна партія України, КЕБУ — Команда електронних бібліотек України
  


• складанням початкових звуків твірних слів: рацс — реєстрація актів цивільного стану


• складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно — обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий — прізвище конструктора)

Типи абревіатур |

Компоненти абревіатур визначають їхні види. Літерні (ініціальні) абревіатури складаються з початкових літер (ООН, США, HAH), звукові — з початкових звуків (виш, рацс), складові — з початкових складів кожного слова словосполучення (колгосп). Існують мішані абревіатури, в яких поєднані початкова частина першого слова і ціле друге (морфлот), початок першого слова та кінець останнього (мопед — від [мо(тоцикл + велоси)пед]).

Загалом, розрізняють такі типи абревіатур^[1]:

• 
  буквено-звукова — абревіатура ініціального типу, в якій поєднуються буквена та звукова вимова (наприклад: ІНДЗ — ін-де-зе — індивідуальне науково-дослідне завдання; ЦСКА — це-ес-ка — Центральний спортивний клуб армії);


• 
  звукова — абревіатура, що складається з початкових звуків (ЛАЗ — Львівський автобусний завод, НАН — Національна академія наук);


• 
  ініціальна — абревіатура, що складається з початкових літер слів, які виступають твірною базою для певного похідного (наприклад: УПА — Українська повстанська армія, СБУ — Служба безпеки України);
  
  • 
    ініціальна буквена — ;
  
  
  • 
    ініціальна звукова — ;
  
  
  • 
    ініціально-цифрова — ;
  
  


• 
  комбінована — ;


• 
  літерна — ;


• 
  мішана (змішана) — ;


• 
  складова — ;


• 
  словоформна — поєднання частини слова з відмінковою словоформою (Наприклад: завкафедри, коомроти, завскладу);


• 
  телескопічна — абревіатура, утворена шляхом поєднання початкової і кінцевої частин твірного слова (Наприклад: мерон — малоеластичний капрон);


• 
  уламкова — поєднання в абревіатурі асемантичних частин слова (Наприклад: педфак, медсанбат, студком, мехамат);


• 
  усічено-словесна — абревіатура, утворена шляхом поєднання частини слова з повноцінним словом (Наприклад: запчастини, продтовари, Казахфільм)

Будова морфем |

Докладніше: Аброморфема

Абревіатури бувають подільними і неподільними. У перших чітко виділяють усі частини, які можуть сполучатися з іншими словами чи аброморфемами. До таких в українській мові належать, наприклад, слова з елементами вет-, військ-, мат-, мед-, політ- у першій позиції (ветдопомога, ветлікар, ветпункт, ветсанітар, ветфельдшер) чи -кор, -ком, -орг — у другій (власкор, спецкор, юнкор). До морфемно неподільних належать буквені та звукові абревіатури.

Поділ абревіатур на складові частини якісно інший, ніж у нескорочених одиниць. В їхній будові виділяють своєрідні аброморфеми, межі яких не збігаються зі звичними співвідносними з ними за значенням і частково співвідносними за формою морфемами (-ком-: виконком, міськвиконком і комітет).

Подібно до інших морфем аброморфеми наділені значенням, вони повторюються у багатьох словах і в сполученні з різними основами (медкомісія, медобслуговування, медперсонал, медпрацівник), отже, використовуються як активний словотворчий формант.

Тематична група |

Абревіатури здебільшого належать до іменників і об'єднуються у великі тематичні групи назв:

• 
  країн (КНР — Китайська Народна Республіка),


• 
  партій (УНП — Українська народна партія),


• 
  міжнародних організацій (ООН — Організація Об'єднаних Націй, РЄ — Рада Європи),


• центральних органів виконачої влади (СБУ — Служба безпеки України),


• машин і приладів (ЕОМ — електронно-обчислювальна машина, врубмашина, земснаряд).

Вони стають твірними для багатьох похідних слів, серед яких переважають іменники — назви осіб (виконкомівець, метробудівець, фізкультурник) і відносні прикметники (домобудівний, харчо-блоковий, профкомівський).

Абревіатура в музиці |

Абревіатура — скорочення і спрощення нотного запису. Абревіатура використовується для позначення: повторення частини п'єси або окремих тактів, груп нот, подвоєння звуків, переносу звуків на октаву вгору або вниз, інструментів у партитурі, термінів. До абревіатури відносять також мелізми.

Див. також |

• Акронім


• Скорочення в електроніці


• Список скорочень, що вживаються в інформаційних технологіях


• 
  Категорія:Списки скорочень (к:2 с:41)
  


• Шаблон:Акроніми української мови

Примітки |

Джерела |

• 
  Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.


• Словник музичних термінів


• 
  Я. Ф. Клименко. Абревіатура // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.

Посилання |

У Вікісловнику є сторінка абревіатура.

У Вікісловнику є сторінка Категорія:Абревіатури.

• 
  Абревіатура // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — 672—768 с. — ISBN 966-749-200-1.
  


• 
  Словник скорочень української мови.


• 
  Acronym Finder — англомовні акроніми. (англ.)
  


• 
  Російськомовні скорочення. (рос.)