Ufdjrw

Новий Південний Уельс
NSW
Герб Прапор
Інші штати Австралії
Перший штат
Девіз: "Orta Recens Quam Pura Nites" (Newly Risen, How Brightly You Shine) Щойно піднявшийся, як яскраво ти сяєш
Столиця	Сідней
Країна	Австралійський Союз[1]
Межує з: сусідні адмінодиниці Квінсленд Південна Австралія Вікторія Австралійська столична територія ?
Офіційна мова	Англійська
Населення
- повне	7 272 800[2] (березень 2012) (1ий)
Площа
- повна	809 444 км²
Висота
- максимальна	2 228 м (Гора Косцюшко)
- мінімальна	0 м (рівень моря)
Часовий пояс	UTC+10 (+11 DST)
Дата заснування	1788
Губернатор	Gladys Berejiklian[d]
Веб-сайт	www.nsw.gov.au
Код ISO 3166-2	AU-NSW
Штат Новий Південний Уельс на мапі Австралії
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новий Південний Уельс

Нови́й Півде́нний Уе́льс (англ. New South Wales) — найчисельніший за населенням штат Австралії. Розташований на південному сході материка та межує зі штатами Квінсленд на півночі, Південною Австралією на заході та Вікторією на півдні. На сході омивається Тасмановим морем. Новий Південний Вельс оточує Австралійську столичну територію, де розташована Канберра, столиця Австралії.

Історично, це перший штат Австралії. Створений у 1788 році, він включав до себе більшу частину Австралійського континенту, Нової Зеландії, островів Лорд-Хау та Норфолк, проте у 19-му столітті значні площі були відокремлені, щоб сформувати британські колонії Тасманії (1825 р.), Південної Австралії (1836 р.), Вікторії (1851 р.) та Квінсленду (1859 р.).

Станом на березень 2012 р. населення становило 7 272 800 осіб.

Назва штату походить від Південного Уельсу.

Рельєф |

Великий Вододільний хребет (включаючи Блакитні гори), частина Австралійських Альп (включаючи Сніжні гори і гору Косцюшко)

Район Ріверіна, що зрошується річковою системою Муррей-Дарлінг-Маррамбіджі;

Особливості |

Радіотелескоп в Паркерс, гора Сайдінг Спринт 859 м на північному сході від Сіднея з телескопами, з яких можна спостерігати центральний сектор галактики.

Столиця Австралійського союзу Канберра утворює анклав всередині штату Новий Південний Уельс, та керує островом Лорд-Хау;

Виробляються |

Зернові, фрукти, цукор, тютюн, вовна, м'ясо, шкіра, добувають золото, срібло, мідь, олово, цинк, вугілля; гідроелектростанція на річці Сноуі

Населення |

Населення штату становило 6,7 млн осіб (оцінка 2002 року).

Сідней

Сідней — найбільше місто Австралії, діловий, промисловий, науковий та культурний центр, столиця штату. У місті мешкає 60 % населення штату. Портове місто розкинулось на берегах глибокої бухти Порт-Джексон. У місті виділяють південну (торгівельну) та північну (промислову) частини. Промисловість міста представлена судно-, літако-, локомотиво- та машинобудуванням, електротехнічною, текстильною, взуттєвою, харчовою та поліграфічною галузями^[3]. У місті працює 3 університети, Центр атомних досліджень, ряд науково-дослідних центрів; національна художня школа, національна галерея, найстаріший музей, ряд театрів, найвідоміший з яких — Сіднейський оперний театр, збудований на розі, що глибоко вдається у морські води^[3]. Діловий центр міста розташований поблизу моря. У центральній частині міста велика кількість парків, садів та скверів з фонтанами. Навколо центра спальні райони, у передмісті котеджні містечка. 1932 року через гавань Порт-Джексон було перекинуто сталевий арочний міст довжиною 4 км, висотою 53 м — Гарбор-Брідж. Він сполучив 6 автомобільними рядами та 4 залізничними коліями дві частини міста. Поблизу міста чудові піщані пляжі — улюблене місце відпочинку городян. Екологічною проблемою для швидкозростаючого міста у другій половині XX століття стало забруднення навколишніх морських вод стічними водами^[3].

Історія |

• 
  1788-1850 — поселення ув'язнених;


• з 1819 — вільні поселення ;


• 
  1856 — отримано самоврядування,


• 
  1901 — став штатом у Співдружності Австралія.

Названий Новим Південним Уельсом Джеймсом Куком, що висадився на березі затоки Ботані Бей у 1770 році, берегова лінія якої, на його думку, нагадувала узбережжя Уельсу.

Символи штату |

• 
  Квітка: Telopea speciosissima
  


• 
  Тварина: Качкодзьоб
  


• 
  Птах: Dacelo
  


• 
  Риба: Achoerodus
  


• 
  Мінерал або дорогоцінне каміння: чорний опал
  


• Кольори: блакитний

Примітки |

Література |

• 
  (рос.) Аничкин О. Н., Куракова Л. И., Фролова Л. Г. Австралия. — М. : Мысль, 1983. — 133 с. — (У карты мира)
  

п о р Адміністративно-територіальний устрій Австралії Штати: Вікторія • Західна Австралія • Квінсленд • Новий Південний Уельс • Південна Австралія • Тасманія Внутрішні території: Джервіс-Бей • Північна • Столична Зовнішні території: Австралійська антарктична територія • Острови Коралового моря • Острів Херд і острови Макдональд • Острів Різдва • Острів Норфолк • Кокосові Острови • Острови Ашмор і Картьє Колишні території: Папуа (1902—1949) • Науру (1920—1968)1 • Нова Гвінея (1920—1949) • Центральна Австралія (1927—1931) • Північна Австралія (1927—1931) • Папуа Нова Гвінея (1949—1975) 1 Спільний мандат із Великою Британією та Новою Зеландією.

п о р Заморські території Британської імперії Умовні позначення: залежні території нинішньої Великої Британії виділені напівжирним шрифтом, члени Співдружності націй — курсивом, королівства Співдружності підкреслені. Втрачені до початку періоду деколонізації (1947) території виділені темно-зеленим кольором.   Європа і Середземномор'я     з 1066 Гернсі¹,² з 1066 Джерсі¹,² 1171—1541 Лордство Ірландія з 1346 Острів Мен¹ 1541—1801 Ірландія в унії 1708—1757 Менорка з 1713 Гібралтар 1763—1782 Менорка 1794—1796 Корсика 1798—1802 Менорка 1800—1964 Мальта³ 1801—1922 Велика Британія та Ірландія 1807–1890 Гельґоланд 1809–1864 Іонічні острови 1878–1960 Кіпр 1921–1922 Південна Ірландія 1921–1937 Ірландська Вільна держава (сьогодні Ірландія)4 з 1921 Північна Ірландія 1945–1949 Окупаційна зона в Німеччині 1945–1949 Окупаційна зона в Австрії з 1960 Акротирі і Декелія ¹ Коронні володіння британської монархії, що не входять до Великої Британії. ² В 1940–1945 під окупацією Третього Рейха. ³ Пізніше вийшла з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 У 1949 вийшла зі Співдружності.   Північна Америка     1583—1907 Ньюфаундленд 1607—1776 Вірджинія з 1619 Бермудські Острови 1620—1691 Плімутська колонія 1622—1691 Мен 1629—1691 Колонія Массачусетс-Бей 1632—1776 Меріленд 1635—1644 Сейбрук 1636—1776 Коннектикут 1636—1776 Род-Айленд 1638—1665 Нью-Гейвен 1663—1712 Кароліна 1664—1783 Нью-Йорк 1665—1686 Нью-Джерсі 1670—1870 Земля Руперта 1674—1702 Східна Джерсі 1674—1702 Західна Джерсі 1680—1686 Нью-Гемпшир 1681—1783 Пенсильванія 1686—1689 Нова Англія 1689—1783 Нью-Гемпшир 1691—1780 Массачусетс 1701—1776 Делавер 1702—1776 Нью-Джерсі 1712—1776 Північна Кароліна 1712—1776 Південна Кароліна 1713—1867 Нова Шотландія 1732—1776 Джорджія 1759—1867 Нью-Брансвік 1763—1873 Острів Принца Едварда 1763—1791 Квебек 1763—1783 Східна Флорида 1763—1783 Західна Флорида 1776 Тринадцять колоній 1791—1841 Верхня Канада 1791—1841 Нижня Канада 1815—1858 Округ Нова Каледонія 1818—1846 Колумбія/Орегон¹ 1841—1867 Провінція Канади 1849—1866 Ванкувер 1853—1863 О-ви Королеви Шарлотти 1858—1866 Британська Колумбія 1859—1870 Північно-Західна територія 1862—1863 Територія Стікін 1866—1871 Ванкувер і Брит. Колумбія 1867—1931 Канадська конфедерація² 1907—1949 Домініон Ньюфаундленд ¹ Спільне володіння з США. ² Після 1931 — домініон Канада.   Латинська Америка, острови Карибського басейну та Південної Атлантики     1605—1979 Сент-Люсія 1623—1883 Сент-Кіттс 1624—1966 Барбадос 1625—1650 Острів Святого хреста 1627—1779 Сент-Вінсент 1627—1816 Підвітряні острови 1628—1883 Невіс 1632—1782 Монтсеррат 1632—1860 Антигуа 1643—1860 Острови Бей з 1650 Ангілья 1651—1667 Суринам¹ 1655—1859 Москітовий берег 1655—1962 Ямайка з 1658 Острів Святої Єлени² з 1666 Британські Віргінські Острови 1666—1860 Барбуда з 1670 Кайманові Острови 1650—1973 Багамські острови 1630—1641 Острів Провіденс 1670—1689 Острови Сент-Андрес і Провіденсія 1762—1779 Гренада 1763—1778 Домініка 1763—1888 Тобаго 1775—1908 Південна Джорджія з 1783 Монтсеррат 1783—1974 Гренада 1783—1979 Сент-Вінсент і Гренадини 1783—1978 Домініка з 1783 Теркс і Кайкос 1797—1888 Тринідад з 1815 Острів Вознесіння² з 1816 Тристан-да-Кунья² 1814—1966 Брит. Гвіана (Гаяна)³ 1833—1958 Навітряні острови 1833—1958 Підвітряні острови з 1833 Фолклендські Острови4 1860—1981 Антигуа і Барбуда 1862—1981 Британський Гондурас (Беліз) 1882—1983 Сент-Кіттс і Невіс 1888—1962 Тринідад і Тобаго з 1908 Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови4 1958—1962 Федерація Вест-Індії ¹ Крім того перебував під окупацією Великої Британії в 1795—1802 та в 1802—1815. ² Входить до складу залежної території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья. ³ З 1970 перестала бути королівством Співдружності, зберігши членство в ньому. 4Знаходилися під окупацією Аргентини в 1982; приналежність оскаржується нею з 1816.   Африка     1661—1702 Острів Джеймс 1765—1816 Сенегамбія 1787—1961 Сьєрра-Леоне¹ 1794—1976 Сейшельські острови 1795—1803 Капська колонія 1806—1910 Капська колонія 1807—1814 Мадейра 1810—1968 Маврикій¹ 1810—1965 Чагос 1816—1965 Гамбія² 1834—1839 Сокотра 1843—1910 Наталь 1861—1906 Колонія Лагос 1868—1966 Басутоленд (Лесото) 1867—1957 Золотий берег (Гана)¹ 1877—1881 Республіка Трансвааль 1878—1910 Волфіш-Бей 1881—1900 Протекторат Ойл-Ріверс 1882—1922 Султанат Єгипет 1884—1960 Британський Сомаліленд 1885—1895 Колонія Бечуаналенд 1885—1966 Протекторат Бечуаналенд (Ботсвана) 1887—1897 Зулуленд 1889—1924 Баротселанд 1890—1962 Уганда¹ 1890—1963 Занзібар 1890—1895 Вітуленд 1891—1907 Британська Центральна Африка 1895—1920 Британська Східна Африка 1899—1956 Англо-Єгипетський Судан 1900—1914 Північна Нігерія 1900—1914 Південна Нігерія 1900—1910 Колонія Оранжевої Річки 1900—1910 Трансвааль 1902—1968 Свазіленд 1907—1964 Ньясаленд (Малаві)¹ 1910—1931 Південно-Африканський Союз¹ 1914—1960 Нігерія¹ 1915—1931 Південно-Західна Африка³ 1916—1956 Британський Тоголенд³ 1922—1961 Британський Камерун³ 1920—1963 Кенія¹ 1922—1961 Танганьїка³ 1923—1965 Південна Родезія 1924—1964 Північна Родезія (Замбія) 1953—1963 Федерація Родезії та Ньясаленду з 1965 Британська Територія в Індійському Океані 1979—1980 Південна Родезія (Зімбабве)4 ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності. ³ По мандату Ліги Націй. 4 В 2003 вийшла із Співдружності.   Азія     1640—1858 Мадрасське президентство 1685—1824 Бенкулєн 1687—1858 Бомбейське президентство 1690—1858 Бенгальське президентство 1702—1705 Пуло-Кондор 1721—1949 Туземні князівства Індії 1762—1764 Маніла і Кавіте 1786—1826 Пенанг 1789—1796 Великий Андаман 1796—1948 Цейлон (Шрі-Ланка)¹ 1812—1814 Бангка 1812—1824 Біллітон 1819—1826 Сінгапур 1820—1971 Договірний Оман (ОАЕ) 1820—1971 Бахрейн 1824—1948 Бірма² 1826—1946 Стрейтс-Сетлментс² 1839—1963 Колонія Аден 1839—1842 Афганістан (окупація) 1841—1997 Гонконг² 1841—1946 Королівство Саравак² 1848—1890 Лабуан 1858—1947 Британська Індія (Індія¹, Пакистан¹, М'янма, Бангладеш) 1858—1872 Андаманські і Нікобарські острови² 1861—1947 Сіккім 1873—1896 Негері-Сембілан 1874—1896 Селангор 1874—1896 Перак 1879—1919 Афганістан (протекторат) 1881—1946 Протекторат Північний Борнео² 1887—1896 Паханг 1886—1963 Протекторат Аден 1887—1965 Мальдівські острови 1888—1984 Бруней² 1891—1971 Маскат і Оман (Оман) 1895—1946 Федеровані малайські держави² 1898—1930 Вейхай 1899—1961 Кувейт 1904—1948 Джохор 1910—1949 Бутан 1909—1946 Нефедеровані малайські держави³ 1916—1971 Катар 1920—1932 Месопотамія4 1920—1948 Палестина4 1921—1946 Трансйорданія4 1946—1963 Колонія Північний Борнео 1946—1963 Колонія Саравак 1946—1963 Сінгапур 1946—1948 Малайський Союз 1947—1950 Індійський Союз 1948—1972 Домініон Цейлон 1948—1957 Малайська Федерація (Малайзія) 1962—1967 Федерація Південної Аравії 1963—1967 Протекторат Південної Аравії ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² В 1941—1945 під окупацією Японської імперії. ³ В 1942—1945 в складі Таїланду. 4 По мандату Ліги Націй.   Австралія, Океанія і Антарктика     1788—1901 Новий Південний Уельс 1788—1901 Острів Норфолк 1803—1901 Земля Ван-Дімена / Тасманія 1807—1863 Оклендські острови 1824—1980 Нові Гебриди¹ (Вануату) 1826—1901 Західна Австралія 1829—1832 Колонія Суон-Рівер 1836—1901 Південна Австралія з 1838 Піткерн 1839—1907 Колонія Нова Зеландія 1841—1933 Земля Вікторії 1851—1901 Колонія Вікторія 1857—1955 Кокосові острови 1859—1901 Квінсленд 1874—1970 Фіджі² 1877—1976 Британські Західно-Тихоокеанські Території 1878—1931 Острови Ашмор і Картьє 1884—1902 Британська Нова Гвінея³ (Папуа Нова Гвінея) 1888—1893 Раротонга 1888—1958 Острів Різдва² 1889—1926 Токелау 1892—1976 Острови Гілберта і Елліс³ (Кірибаті і Тувалу) 1893—1901 Федерація островів Кука 1893—1978 Британські Соломонові острови³ (Соломонові Острови) 1900—1970 Тонга 1900—1901 Савідж 1901—1942 Австралійський Союз 1907—1953 Домініон Нова Зеландія 1908—1962 Південні Шетландські острови5 1908—1962 Південні Оркнейські острови5 1908—1962 Земля Ґреяма5 1909—1931 Острови Ашмор і Картьє 1910—1947 Острів Херд і острови Макдональд 1923 Залежна територія Росса 1923—1968 Науру3,6 1930—1933 Земля Ендербі 1939—1979 О-ви Кантон і Ендербері³ з 1962 Британська Антарктична Територія5 ¹ Спільне володіння з Францією з 1906. ² З 1987 перестали бути королівством Співдружності, в 2006 виключені із Співдружності. ³ В 1942—1945 під окупацією Японської імперії. 4 Спільне володіння з США. 5 З 1961 територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику. 6 Под управлінням Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії по мандату Ліги Націй. У списки не включені території, що були окуповані Британською імперією в ході Другої світової війни.