Ufdjrw

Кам'яновугільний період
Хронологія	358,9–298,9 млн років тому
Середня концентрація кисню (O₂) впродовж періоду	бл. 32.5 %^[1] (163 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO₂) впродовж періоду	бл. 800 ppm^[2] (у 3 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду	бл. 14 °C^[3] (на 0 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах)	Зменшився з +120 м вродовж міссісіпію до сучасного рівня моря, потім постійно зростав до +80 м до кінця періоду.^[4]

Геохронологічна шкала
Еон		Ера	Період
Ф а н е р о з о й		Кайнозой	Четвертинний
			Неоген
			Палеоген
		Мезозой	Крейда
			Юра
			Тріас
		Палеозой	Перм
			Карбон
			Девон
			Силур
			Ордовик
			Кембрій
Д о к е м б р і й	П р о т е р о з о й	Нео протерозой	Едіакарій
			Кріогеній
			Тоній
		Мезо протерозой	Стеній
			Ектазій
			Калімій
		Палео протерозой	Статерій
			Орозирій
			Ріасій
			Сидерій
	А р х е й	Неоархей
		Мезоархей
		Палеоархей
		Еоархей
	Гадей
Джерело

Кам'яновугільний період (система), часто карбон (рос. каменноугольная система (период), карбон, англ. Carboniferous System англ. Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Настав після девонського й змінився пермським. Тривав від 358,9 ± 0,4 до 298,9 ± 0,15 млн років тому^[5], тобто близько 60 млн років.

Зміст

1 Назва

2 Загальна характеристика

3 Корисні копалини

4 Підрозділи кам'яновугільної системи

5 Примітки

6 Література

7 Посилання

Назва |

Означення «кам'яновугільний» походить від значних шарів кам'яного вугілля, що сформувалися в Західній Європі впродовж цього періоду. Перша частина періоду називається міссісіпієм, а друга — пенсильванієм. Протягом цього періоду виникли хвойні дерева.

Загальна характеристика |

У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов'язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи й земноводні, з'явилися рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам'яне вугілля.

Відклади, що утворилися впродовж кам'яновугільного періоду, становлять кам'яновугільну систему. Кам'яновугільна система названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Їхні поклади у карбоні становлять близько 25 % загальних світових запасів. Вугільні басейни і родовища карбону широко представлені в Європі й Північній Америці, де сконцентровано понад 80 % загальних геологічних запасів вугілля цієї доби.

Палеогеографічні реконструкції

Рослинність кам'яновугільного періоду

Корисні копалини |

Основні вугільні копалини — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та інші.

З покладами карбону пов'язані найбільші в Європі вугільні басейни: Південному Уельсі, Ланкаширі, Нортумберленді, Кенті — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії.

В Північній Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Іллінойський, Пенсильванський, Мічиганський вугільний басейн, Техаський вугільний басейн).

Басейни Австралії: Боуен, Новий Південний Уельс.

У відкладах кам'яновугільної системи зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні корисні копалини.

Підрозділи кам'яновугільної системи |

Міжнародна стратиграфічна комісія в 2018 році поділила кам'яновугільну систему на 2 підсистеми, 6 відділів і 7 ярусів^[5]. Водночас у Західній Європі прийнятий поділ на 2 відділи та 5 ярусів. Нижче наведена порівняльна таблиця підрозділів кам'яновугільної системи.

	Західна Європа		ICS^[6]
Система	Підсистема/Відділ	Ярус	Підсистема/Відділ	Ярус	Вік, млн. років тому
Пермська					молодша
Кам'яновугільна	Сілезька	Стефанійський	Пенсильванська/ (середній і верхній відділи)	Гжельський	299.0–303.9
		Вестфальський		Касимовський	303,9–306,5
				Московський	306.5–311.7
				Башкирський	311.7–318.1
		Намюрський		Башкирський	311.7–318.1
		Намюрський	Міссісіпська/ нижній відділ	Серпуховський	318.1–328.3
	Динантська	Візейський		Візейський	326,4–345,3
	Динантська	Турнейський		Турнейський	345,3–359,2
Девонська					древніша

Примітки |

↑ Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg

↑ Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png

↑ Image:All palaeotemps.png

↑ Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648.

↑ ^а^б International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12.

↑ Gradstein et al. (2004)

Література |

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яновугільний період

(англ.) International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12. .

Карбон
Міссісіпій (ранній)	Пенсильваній (пізній)
Турне \| Візе \| Серпуховій	Башкірій \| Московій \| Касімовій \| Гжелій

Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg

[2] Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png

[3] Image:All palaeotemps.png

[4] Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648.

[ISC_2018_08-5] а^б International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12.

[6] Gradstein et al. (2004)

搜尋此網誌