Ufdjrw

Кінематограф США — цим терміном позначають кіноіндустрію США, найбільшу у світі, і зосереджену, головним чином, в околицях містечка Голлівуд (поблизу Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія), в якому знаходяться офіси та знімальні павільйони найбільших кінокомпаній США. Індустрія кіно також добре розвинена у місті Нью-Йорк та у штаті Флорида.

Нерідко поняття «американський кінематограф» і «Голлівуд» об'єднують, але це невірно. Американське кіно це не тільки величезна кіноіндустрія Голлівуду, але і добре розвинена система незалежного кіно. Незалежне кіновиробництво не підтримується великими кінокомпаніями. З одного боку, це означає менші бюджети, з другого боку — менший тиск на режисерів. Великі кінокомпанії в першу чергу організують виробництво кінофільмів як комерційну діяльність, тому розбіжності між комерційними інтересами продюсерів фільму й інтересами режисера іноді закінчуються для фільму сумно. Найпоширеніше вимога: вирізання певних сцен, щоб у кінопрокаті фільм не одержав надто «дорослого» рейтингу. Іноді повна (режисерська) версія випускається на DVD окремим тиражем. Незалежне кіно США різнорідно: це і Культовий фільм «Безтурботний їздець» , і творчі експерименти Енді Воргола, та треш для вузького кола глядачів.

Історія голлівудського кіно |

Знак Голлівуду на Голлівудських пагорбах став фірмовим знаком кіноіндустрії США.

Виникнення |

До початку 20 століття існувало кілька десятків дрібних кіностудій, переважно в Нью-Йорку. Дорога оренда приміщень, постійні судові позови, велика кількість похмурих і дощових днів заважали кіновиробництву. І висвітлення в павільйонах через слабо розвинених освітлювальних засобів і малої світлочутливості кіноплівки безпосередньо залежало від сонячного світла.

Голлівуд, що отримало назву від величезного ранчо, що знаходилося на його місці в кінці 19 століття, розташована в околицях глухого Лос-Анджелес а, володіла винятковими кліматичними та географічними особливостями: більше 300 сонячних днів у році, поблизу гірські масиви (в тому числі знаменитий Великий каньйон), величезні простори прерій і тихоокеанське узбережжя. Місто під боком могло поставляти будівельні матеріали і робочі ресурси, а з часом стати центром з виробництва кіноустаткування і кіноматеріалів (що і відбулося в подальшому).

Чуйно реагувала на політичні події компанія «Вайтограф». У берегів Гавани в 1898 році відбулася подія, що послужила приводом для початку американо-іспанської війни. За загадкових обставин був підірваний американський крейсер «Мен». У перший же день конфлікту С. Блектон зняв і випустив фільм під назвою «Іспанський прапор зірваний». Сотні копій фільму з великим успіхом розійшлися протягом декількох днів. Таким чином, вже на самому ранньому етапі свого розвитку кінематограф США відкрито виявляв своє ставлення до політичних подій.

Землі під забудову діставалися практично задарма, і в Голівуді почався небачений будівельний бум. У 1907 кіновиробництво почалося в Лос-Анджелесі. У 1913 в Голлівуді. Перший фільм, з якого почалася історія Голлівуду був вестерном Сесіл Блаунт де Мілль Сесіла Б. де Мілля «Чоловік індіанки (фільм) Чоловік індіанки».

До 1920, завдяки швидкому зростанню низки великих студій і виникненню системи кінозірок, тут знімалося близько 800 фільмів щорічно, а сама назва стала символом розкоші, солодкого життя та ілюзорної магії кіно.

Протягом якихось 15 років скромне село перетворилася на столицю кіноіндустрії Америки, оскільки в ньому зосередилося близько 90% американських кіностудій.

Становлення |

Становлення американського кінематографа, найпопулярнішого на сьогоднішній день, почалося в 1892 році, коли Томас Едісон сконструював кінескоп. Перший публічний сеанс відбувся в Нью-Йорку в мюзик-холі Байела і Костера. Сеанс складався з невеликих гумористичних і танцювальних номерів.

Через 9 років з'явилися «Нікелодеони» — вид дешевих кінотеатрів у США початку 20 століття, вхід до яких коштував 5 центів. З кожним роком кількість театрів збільшувалася, і до 1908 року їх було вже більше трьох тисяч. Звичайно ж, нова розвага користувалася великим успіхом у глядачів.
Загострення конкуренції приводило до краху дрібнішіх студій.

Стали з'являтися великі об'єднання — так звані кінотрести. Ті у свою чергу стали об'єднуватися з прокатними фірмами. Наприклад:

• В 1912 «Парамаунт»


• В 1919 «Юнайтед артістс» (Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс, Чарлі Чаплін та Девід Гріффіт)


• В 1924 «Метро — Голден — Маєр»


• В 1925 «Ворнер бразерс»

Перша студія в Каліфорнії була створена в 1911 році незалежною компанією «Нестор». До 1914 року почалося будівництво фундаментальніших студій багато в чому завдяки активній участі у проектах фірм, що входять в Компанію кінопатентів: «Байограф», «Вайтанраф» і т. д.

Орієнтація американської кінопромисловості на масового глядача сильно обмежувала «авторські» можливості режисерів. Система вимагала «видовищних» фільмів, що приносять більше прибутку, і тому на перший план вийшли не режисери, а актори — зірки (виникла система кінозірок) та продюсери.

Розвиток американського кінематографа не завжди йшло гладко. Суперечності, зіткнення різних напрямків і тенденцій, розорення і відродження студій, їх об'єднання. Досить виразно в житті Голівуду проглядалася тенденція до укрупнення кіновиробництва. Наприклад, у 1915 році була створена студія «Метро», в 1919 — «Голдвін Пікчерз», а в 1924 році вони об'єдналися в «Метро-Голдвін-Маєр».

Розквіт |

Головні досягнення Голлівуду пов'язані з розробкою жанрів:

• 
  Комедії М. Ліндера, Ч. Чапліна, Б. Кітона, Г. Ллойда, братів Маркс
  


• 
  Мелодрами за участю Рудольфо Валентіно
  


• 
  Вестерни Джона Форда
  


• 
  Фільми-нуар з Г. Богартом
  


• 
  Мюзикли з Фредом Астером та Джином Келлі
  


• [Трилери] А. Хічкока
  


• і т. ін. аж до фантастичних стрічок, жахів, бойовиків та блокбастерів останнього часу, — всі ці жанри живуть і виникають «на вимогу» масового глядача, задають досить вузькі рамки для самовираження режисера.

Післявоєнний період |

Для повоєнного періоду характерно створення пеплумов — високобюджетних масштабних кінострічок великого хронометражу по античних сюжетів, з великою кількістю грандіозних сцен масовок і вражаючих уяву декорацій, приміром, «Бен-Гур». Саме з них почалася популярність широкоекранного кіно, яке дозволяло глядачеві «розкрити очі ширше», насолоджуючись панорамою, збудованою у кадрі. Перші десятиліття після війни також вважаються часом розквіту традиційних голлівудських мюзиклів.

Сучасний період |

Сучасний період у голлівудському кіно розпочався в кінці 1960-х років з розвалом студійної системи. Інтерес до традиційних, шаблонним студійним фільмів за участю зірок неухильно падав, і багато хто навіть великі кіностудії були поставлені на межу розорення. Студійні боси дивувалися про те, яке кіно хоче бачити глядач, і почалися експерименти. Серед молодих режисерів, яким був даний шанс продемонструвати свої здібності, виявилися Джордж Лукас, Стівен Спілберг, Мартін Скорсезе, Френсіс Форд Коппола, Брайан Де Пальма. І саме ця група режисерів сформувала сучасний кінематограф в тому вигляді, в якому він увійшов в XXI століття. Їхні фільми в кінці 1960-х і на початку 1970-х мали величезний успіх, саме через них виникло слово «блокбастер». Керівники великих студій стали довіряти молодим режисерам, запрошувати їх для зйомок стало модно, тим більше що вони, вийшовши з кіношкіл і маленьких студій, вміли укладатися в дуже невеликі бюджети. Потужна хвиля нового, незвичайного, відвертого кіно 1970-х захопила глядачів і в голлівудському кіно почалася нова епоха.

Голлівудський кінематограф виступає ідеологічним знаряддям, таким собі символом сучасної Америки і засобом формування іміджу цієї держави на світовій арені.

Обсяги виробництва голлівудського кіно |

Зірки голлівудського кіно |

Інститут зірок |

Інститут зірок у голлівудському кіно почав виникати ще приблизно в 1920-х роках, сформувався протягом 1930-х і досягнув розквіту в 1940-х та 1950-х. Зірки здавалися глядачам небожителями, майбутніх зірок спеціально готували на курсах при кіностудіях. Величезна піар-індустрія при великих кіностудіях спеціально працювала над створенням і підтримкою іміджу зірок. Жовта преса пильно стежила за кожним кроком зірок, розповідаючи про всі події в їх життя і про ексцентричних витівки самих зірок, які таким чином перевіряли межі своєї популярності. Лише в 1970-х роках, з крахом студійної системи та зародженням сучасного голлівудського кінематографа, інтерес до зірок почав набувати інший відтінок: зірки стали ближче, вони вже не здавалися недосяжними. З другого боку, зірки ставали набагато самостійнішими і, врешті-решт, до 1980-м років повністю звільнилися від контролю кіностудій і стали самі формувати свій імідж і навіть самі вибирати репертуар фільмів, в яких вони будуть грати. А до 1990-х років самостійність зірок досягла такого масштабу, що не було перебільшенням сказати, що багато в чому вони самі диктують стиль і напрям розвитку кінематографа, вибираючи ті чи інші фільми, поява у яких відразу приносить фільмів популярність і високі касові збори. Таким чином ситуація кардинально змінилася в порівнянні з 1940-ми роками: кіностудії лише пропонують матеріал для зірок, а зірки, гонорари яких досягли позахмарних вершин, вибираючи той чи інший фільм для зйомки, якраз і задають цим напрям розвитку цілих жанрів.

Знамениті режисери |

• Вуді Аллен


• Роберт Альтман


• Девід Гріффіт


• Сесіл Блаунт де Мілль


• Клінт Іствуд


• Стенлі Кубрик


• Джеймс Камерон


• Пітер Джексон


• Орсон Веллс


• Джон Форд


• Джон Х'юстон


• Джордж Лукас


• Стівен Спілберг


• Мартін Скорсезе


• Френсіс Форд Коппола


• Браян Де Пальма


• Спайк Лі


• Біллі Вайлдер


• Вільям Вайлер


• Квентін Тарантіно


• Люк Бессон

Відомі актори |

• Фред Астер


• Джон Беррімор


• Воррен Бітті


• Хамфрі Богарт


• Клара Боу


• Крістіан Бейл


• Марлон Брандо


• Бред Пітт


• Кеті Бейтс


• Лорен Беколл


• Анн Бенкрофт


• Кім Бесінгер


• Дензел Вашингтон


• За Габор


• Ава Гарднер


• Кларк Гейбл


• Джуді Гарленд


• Айрін Данн


• Роберт Де Ніро


• Олівія Де Хевілленд


• Джеймс Дін


• Доріс Дей


• Бетт Девіc


• Кірк Дуглас


• Клінт Іствуд


• Джоан Кроуфорд


• Дайан Кітон


• Джін Келлі


• Сільвестр Сталлоне


• Курт Рассел


• Грейс Келлі


• Дебора Керр


• Ніколас Кейдж


• Тоні Кертіс


• Бінг Кросбі


• Джеймс Кегні


• Вероніка Лейк


• Джек Леммон


• Вів'єн Лі


• Мірна Лой


• Лайза Міннеллі


• Мерилін Монро


• Пол Ньюман


• Джек Ніколсон


• Том Круз


• Аль Пачіно


• Грегорі Пек


• Сідні Пуатьє


• Джинджер Роджерс


• Джулія Робертс


• Меріл Стріп


• Барбра Стрейзанд


• Барбара Стенвік


• Ширлі Темпл


• Спенсер Трейсі


• Елізабет Тейлор


• Різ Візерспун


• Джон Вейн


• Хіт Леджер


• Брюс Вілліс


• Ума Турман


• Бенедікт Кембербетч


• Чак Норріс


• Генрі Фонда


• Джейн Фонда


• Джоан Фонтейн


• Гаррісон Форд


• Джин Хекмен


• Том Генкс


• Кетрін Гепберн


• Одрі Гепберн


• Чарлтон Гестон


• Дастін Гоффман


• Шерон Стоун


• Джулія Ендрюс


• Енн-Маргрет


• Джонні Депп


• Арнольд Шварценеггер


• Крістен Стюарт


• Роберт Паттінсон


• Тейлор Лотнер


• Анджеліна Джолі

Фестивалі |

У Сполучених Штатах Америки налічується понад 100 кінофестивалів різної тематики та специфіки:

• Кінофестиваль «10 менше 10»


• Кінофестиваль «Ґарден Стейт»


• Міжнародний кінофестиваль у Малібу


• Кінофестиваль у Мауї


• Кінофестиваль «Санденс»


• Фестиваль документальних фільмів «Чечня»


• Чиказький відкритий кінофестиваль

Див. також |

• Європейський кінематограф


• Оскар (кінопремія)


• Класичний кінематограф Голлівуду


• Незалежне кіновиробництво


• Англійський кінематограф


• Французький кінематограф


• Італійський кінематограф


• Скандинавський кінематограф


• Індійський кінематограф


• Нові кінематографічні школи


• Українське кіно


• Радянський кінематограф


• Російський кінематограф

Посилання |

• Історія голлівудського кіно

Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п о р  США в темах Географія Адміністративний поділ • Столиця • Міста • Клімат • Геологія • Острови • Річки • Екологічні проблеми Демографія Американці • Мови • Імміграція до США • Українці у США Державний устрій Конституція • Президент • Конгрес (Палата представників • Сенат) • Віце-президент • Уряд • Верховний суд • Місцеве самоврядування • Вибори • Політичні партії • Зовнішня політика  • Право Економіка Долар США • Федеральна резервна система • Банки • Промисловість • Гірнича промисловість • Транспорт (залізниця) • Туризм Культура Американська англійська • Мистецтво • Кінематограф • Література • Архітектура • Освіта • Музика • Кухня • Спорт • Свята • ЗМІ • Світова спадщина Релігія Католицизм • Протестантизм • Іслам Інші теми Прапор • Велика печатка • Гімн • Девіз (In God We Trust та E pluribus unum) • Історія • Збройні сили • Інтернет • Список ссавців США Портал «США»