Боннський огляд
Бо́ннський о́гляд (нім. Bonner Durchmusterung, BD) — зоряний каталог, складений під керівництвом Фрідріха Аргеландера у 1852-1859 роках у Боннській обсерваторії. Опублікований у 1859-1862 роках.
Повна версія каталога (із доповненням) містить близько 458 тис. зір до 9,5 зоряної величини[1].
Зміст
1 Основний каталог
2 Доповнення каталогу
2.1 Кордовський огляд
2.2 Кейпський фотографічний огляд
3 Значення
4 Примітки
5 Зовнішні посилання
Основний каталог |
Для складання каталога використовувася 3-х дюймовий рефрактор Боннської обсерваторії. Для картографування небосхил було поділено на сферичні пояси, паралельні небесному екватору, шириною 1° за схиленням.
Позначення зір у Боннському огляді побудовано таким чином:
- спочатку йде префікс BD (позначає каталог);
- потім подається схилення нижньої (південної) межі поясу;
- далі йде номер у поясі. Зірки перелічено за зростанням прямого піднесення починаючи з 0h.
Таким чином зірка Вега позначається як BD +38°3238
До основного каталогу потрапило 324 198 зір до 9,5m, розташованих на схиленнях від +90° (Північний полюс) до -2° [2].
Доповнення каталогу |
1886 року побачив світ так званий Південний Боннський огляд (нім. Südliche Bonner Durchmusterung, SBD), виконаний помічником Аргеландера Едуардом Шенфельдом. Для цієї мети Шенфельд використав 6-дюймовий рефрактор Боннської обсерваторії. SBD поширив каталог до −23° (за схиленням) и додав до каталогу 137 834 зірки.
Слід відзначити, що SBD завжди включався до BD і не розповсюджувався окремо.
Далі боннський огляд було поширено до південного полюса іншими обсерваторіями.
Кордовський огляд |
Кордовський огляд було випущено 1908 року в м. Кордова. Він (Cordoba Durchmusterung, CD або CoD) поповнив Боннський огляд до Південного полюсу та збільшив кількість об'єктів каталогу до 613 959.
Кейпський фотографічний огляд |
До Боннского огляду також включають фотографічний Кейпський (Капський, Кейптаунський) огляд (Cape Photographic Durchmusterung, СР або CpD), виданий у 1896—1900 роках. Фотографування неба здійснювалося в Кейптаунській обсерваторії під керівництвом Девіда Ґілла у 1885-1889 роках. Фотопластинки надсилалися на вивчення Якобусу Каптейну до Гронінгену.
Каталог містив 454 875 зір Південної півкулі неба (повністю — до 9,5m, а від схилення -19° до Південного полюсу світу — аж до 12m).
Значення |
Сукупність перелічених вище каталогів під загальною назвою Durchmusterung (скорочено - DM) була основним зоряним каталогом майже сторіччя. Наступний подібний огляд було зроблено майже через 150 років після публікації Аргеландера під час космічного експерименту Гіппаркос[3].
Примітки |
↑ Боннський огляд // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 58. — ISBN 966-613-263-X.
↑ І.А. Климишин Історія астрономії, стор. 611
↑ Миронов А. В. (2005). Основы астрофотометрии. с. 41. Архів оригіналу за 2013-06-24. Процитовано 2012-09-07. (рос.)
Зовнішні посилання |
Bonner Durchmusterung (Argelander 1859-1903) at VizieR Service, Centre de Données astronomiques de Strasbourg
