Гвідо Рені
| Ґвідо Рені | ||||
|---|---|---|---|---|
| Guido Reni | ||||
Автопортрет Гвідо Рені в похилому віці | ||||
| При народженні | Guido Reni | |||
| Народження | 4 листопада 1575(1575-11-04) Болонья | |||
| Смерть | 18 серпня 1642(1642-08-18) (66 років) | |||
Болонья | ||||
| Поховання | Certosa di Bologna[d] | |||
| Національність | італієць | |||
| Громадянство | Італія | |||
| Жанр | портретний живопис[d], релігійний живопис[d] і міфологічний живопис | |||
| Навчання | Болонська Академія Клементіна | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | академізм бароко | |||
| Вчитель | Denis Calvaert[d][1] | |||
| Член | Академія Святого Луки[2] | |||
| Твори | релігійні і міфологічні картини, портрети | |||
Гвідо Рені у Вікісховищі? | ||||
Ґвідо Рені (італ. Guido Reni; *4 листопада 1575, Кальвенцано, Емілья-Романья — †18 серпня 1642, Болонья) — італійський художник, відомий представик Болонської школи. Малював фрески, релігійні і міфологічні картини, іноді портрети.
Зміст
1 Біографія
2 Картини з впливом караваджизму.
3 Релігійні картини
4 Ґвідо Рені в Україні
4.1 В українському елігійному житті
4.2 В українській літературі
5 Див. також
6 Джерела
7 Посилання
Біографія |
Гвідо Рені — син італійських музи́к з міста Болонья, Даніеле Рені та його дружини Джинерви де Поччі. У віці 9-10 років батьки віддали його в майстерню болонського художника Деніса Кальварта. Працював він помічником і в майстернях художників Альбані і Доменікіно. З заснуванням в Болоньї Академії братів Каррачі перейшов туди і вважається учнем Каррачі.
Фреска Рені «Страта Св. Андрія» у церкві святого Григорія Великого, Рим.
Всі італійські майстри вважали за доцільне знати техніку створення фресок, бо це давало право робити стінописи в церквах і мати стабільний заробіток. Аби опанувати техніку фрескових стінописів, Рені стажувався у художника Феррантіні. Пробою сил були стінописи фасаду палаццо Цані в Болоньї. Все це стало в нагоді молодому художнику, коли той дістався Риму у 1600 році.
В Римі отримав замову від кардинала Боргезе на розпис плафону в палаццо Роспільозі, де створив відому фреску «Аврора». Пізніше ця фреска стане маніфестом академізму, (живопису, пов'язаного з академічним, художнім навчанням) і розійдеться в десятках копій як зразом міфологічного твору. По замові папи римського Павла V зробив фрески в каплиці Квирінальского палацу зі сценами життя Богоматері. Невпинно малював релігійні і міфологічні картини. В Римі ненадовго підпав під благодійний вплив творів Караваджо. Пізніше відійшов від його манери, що надало його творам збряклих кольорів і ознак занепаду.
Жив і працював головним чином в Римі і Болоньї, ненадовго виїжджав в Неаполь та Равенну.
Після смерті Лодовіко Каррачі 1619, повернувся до Болоньї, де посів посаду керівника Болонської академії.
Картини з впливом караваджизму. |

Давид з головою Голіафа,1605 р., Лувр, Париж.

Олену Прекрасну ведуть на корабель, 1631, Лувр, Париж.

Гвідо Рені.Св.Єронім, Відень

Гвідо Рені. Розстріл Св.Себастьяна.Відень
Релігійні картини |

Обрізання немовляти Христа за єврейським законом,Сієна, Сан Мартіно.

святий Йосип колисає дитятко Ісуса

Михайло Архангел у Санта-Марія-делла-Кончеціоне, Рим.

Винищення немовлят за наказом царя Ірода.Болонья, нац. пінакотека

Іван Хреститель в пустелі.Лондон.
Ґвідо Рені в Україні |
В українському елігійному житті |
В українській літературі |
Згадка про творчість Ґвідо Рені, зокрема про картину «Христос у терновім вінку», є в оповіданні Клима Поліщука «Воєнко» (1921).
Див. також |
- Болонська школа
Золотий кабінет шляхетного і вільного мистецтва живопису, книга біографій
Джерела |
- Всеволожская С.Н. и др. «Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964 (рос)
- Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
Посилання |
- Гвидо Рени. Картины и биография
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гвідо Рені |
↑ Caravaggio's Rome 1600-1630 (English edition) — Milan: 2012. — Vol. Essays. — P. 285. — ISBN 978-88-572-1387-3
d:Track:Q15633247d:Track:Q490
↑ Caravaggio's Rome 1600-1630 (English edition) — Milan: 2012. — Vol. Essays. — P. 288. — ISBN 978-88-572-1387-3
d:Track:Q15633247d:Track:Q490