Палац Рад
| Палац Рад | |
|---|---|
 | |
| Інформація | |
55°44′41″ пн. ш. 37°36′21″ сх. д. / 55.74472222224977713° пн. ш. 37.60583333336077771° сх. д. / 55.74472222224977713; 37.60583333336077771Координати: 55°44′41″ пн. ш. 37°36′21″ сх. д. / 55.74472222224977713° пн. ш. 37.60583333336077771° сх. д. / 55.74472222224977713; 37.60583333336077771 | |
| Розташування |  СРСР, Москва  РРФСР  Росія (сьогодні) |
| Країна | СРСР |
| Статус | Будівельні проекти[d] unfinished building[d] і втрачена споруда |
| Початок будівництва | Початок 1930-х Кінець 1950-х (скасовано) |
| Використання | Адміністративний будинок Верховної Ради СРСР |
| Висота | |
| Антена | 495 м (1624 футів) |
| Шпиль | 415 м (1362 футів) |
| Технічні деталі | |
| Загальна площа | 100 м² |
| Інше | |
| Архітектор | Б. М. Іофан, В. О. Щуко, В. Г. Гельфрейх |
| Власник | Верховна Рада СРСР |
Палац Рад у Вікісховищі? | |
Файл:Dvorec-sovetov1950.jpg
Палац Рад — нездійснений грандіозний будівельний проект в Москві радянського уряду, робота над яким здійснювалася в 1930-і роки (в тому числі будівництво до 1941 року) і в 1950-ті роки: адміністративна будівля, місце сесій Верховної Ради СРСР, свят тощо. Повинен був стати дев'ятою, центральною і головною московською сталінською висоткою, кульмінацією всього висотного будівництва СРСР і найвищою будівлею світу.
Зміст
1 Конкурс
2 Початок будівництва
3 Графіка
4 Див. також
5 В мистецтві
6 Примітки
7 Література
8 Посилання
Конкурс |
Було оголошено всесоюзний конкурс на проект Палацу Рад; пропонувалися різні версії в різних архітектурних стилях, насамперед конструктивізм, однак у фінальну частину конкурсу вийшли проекти в більш класичному сталінському «великому стилі». «Важливим моментом у розвитку творчих пошуків радянських архітекторів став конкурс на проект Палацу Рад у Москві. У процесі цього конкурсу виявилися різні підходи до архітектурного вирішення цивільних споруд: традиційно-монументальний і функціонально конструктивний. За другий виступали архітектори-новатори: Гінзбург, Весніни, Ладовський, Мельников та багато інших. Це творчий напрямок все ще продовжував користуватися авторитетом. На позиції визнання першого стилю стояли Жолтовський, Щусєв. Вельми знаменним є той факт, що в застосуванні до проекту Палацу Рад тоді запанувала, хоча і дещо модернізована, але все ж ідея традиційного монумента. Про це ясно свідчить остаточний варіант Б. М. Іофа, який використав ідеї ряду інших учасників конкурсу і запропонував величезну багаторівневу будівлю з численними колонами, увінчану статуєю В. І. Леніна»[1].
Палац повинен був стати центром так званої «Нової Москви». Палац Рад висотою 420 м (за остаточним проектом) повинен був значно перевершити за висотою найвищий з 1931 рік а по 1972 рік 381-метровий американський хмарочос Емпайр Стейт Білдінг. Його повинна була увінчати грандіозна статуя Леніна.
Як місце для Палацу був відведений пагорб над Москвою-рікою, де стояв Храм Христа Спасителя; розглядався також майданчик на Воробйових горах, де згодом було зведено Головну будівлю МДУ. Наприкінці 1920-х років було прийнято рішення, незважаючи на протести низки діячів громадськості, про знесення храму і будівництво Палацу Рад на його місці.
Початок будівництва |
Будівництво цоколя Палацу Рад (1940 р.)
5 грудня 1931 року Храм Христа Спасителя був підірваний; після розбору його руїн швидко почалися підготовчі роботи до будівництва, перш за все риття величезної котловини і будівництво фундаменту. Незважаючи на геологічні труднощі (складні ґрунти, пливун), до початку війни був споруджений гігантський фундамент будівлі палацу за проектом конструктора [[Нікітін Микола Васильович (архітектор)|Миколи Нікітіна] ], який зробив розрахунки і проект каркасу будівлі Палацу Рад.
Керівником будівництва палацу з 1932 по 1937 рік був В. М. Михайлов (розстріляний 1937 року).
Підготовка до спорудження здійснювалася в першій половині та середині 1930-х років, а з 1937 року почалося основне будівництво. До 1939 року закінчилося закладання фундаменту висотної частини, головного входу і боку будівлі, зверненого до Волхонки висотою до семи поверхів. Проте вже у вересні — жовтні 1941 року в період війни з підготовлених для монтажу металевих конструкцій були виготовлені протитанкові їжаки для оборони Москви, а незабаром будівлю, що ледь піднялася від рівня фундаменту, довелося розібрати зовсім: після окупації Донбасу в 1942 році сталеві конструкції Палацу Рад були демонтовані і використані для спорудження мостів на залізниці, побудованої для постачання північним вугіллям центральних районів країни. Після закінчення війни було вирішено зосередитися на відновленні країни, і проект був заморожений.
У 1957–1959 роках здійснювався відкритий конкурс на проект нового Палацу Рад на Воробйових горах. Серед переможців цього конкурсу — творчий колектив під керівництвом М. Г. Бархін, Я. Б. Білопільського, Л. М. Павлова, І. І. Ловейко[2]. У конкурсі брав участь видатний радянський архітектор-авангардист К. С. Мельников[3].
Відкрита 1935 року станція московського метро «Палац Рад» в 1957 році отримала свою нинішню назву — «Кропоткінська», а 1959 року на території Кремля почалося будівництво Кремлівського Палацу з'їздів (завершений в 1961 році).
У 1958–1960 роках у фундаменті Палацу Рад був створений найбільший в світі відкритий зимовий плавальний басейн «Москва». Після розпаду СРСР, в 1990-х роках басейн був закритий, а на його місці побудований новий Храм Христа Спасителя, що візуально повторює старий.
Кремлівська АЗС на Волхонці — єдиний реалізований елемент Палацу Рад і одна з останніх збережених будівель радянського Ар-деко[4].
Графіка |
Див. також |
- Іофан Борис Михайлович
- Щуко Володимир Олексійович
Палац праці в Москві — нездійснене будівництво 1920-х років.
Будинок Рад у Петербурзі іноді також називають «Палац Рад».- Палац Парламенту
В мистецтві |
- У Євпаторії пам'ятник Леніну встановлений на п'єдесталі у вигляді Палацу Рад[5].
- У фантастичному фільмі «Космічний рейс», що був створений 1935 року і описує події 1946 року, Палац Рад можна побачити в панорамі Москви.
- Палац рад зображений на панно-барельєфі, яке встановлене біля входу в будівлю Північного річкового вокзалу.
- У мультиплікаційному науково-фантастичному фільмі «Політ на Місяць», що був знятий 1953 року (рімейк «Космічного рейса»), в кадрі панорами Москви також зображений Палац Рад.
- Палац Рад присутній у фільмі «Шпигун», екранізації «Шпигунського роману» Бориса Акуніна.
- Палац Рад, під назвою «Око світу» або «Вежа Яскера», присутній в грі «Алоди Онлайн».
Примітки |
↑ Історія російського і радянського мистецтва. Під ред. Д. В. Сараб'янова. Вища школа, 1979. С. 321
↑ Палац Рад: Матеріали конкурсу 1957–1959 рр. / Редкол.: Л . І. Кирилова та ін; Акад. стр-ва і архітектури СРСР. Ін-т теорії та історії архітектури і будує. техніки. — М.: Держбудвидав, 1961. — 207 с.
↑ Хан-Магомедов С. О. Костянтин Мельников. — М.: Архитектура-С, 2006. — C. 168.
↑ http://www.the-village.ru/village/city/risk-zone/112549-azs
↑ Парк ім. І. Франка. Пам'ятник В. І. Леніну. Композиція взята з проекту Палацу Рад.
Література |
Архітектура Палацу Рад: Матеріали V пленуму правління Союзу Радянських Архітекторів СРСР 1-4 липня 1939 року: М: Вид-во Академії Архітектури СРСР, 1939, 112 стор.
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Рад |
Stalinist Skyscrapers (англ.)
Soviet Palace (англ.)
слайди різних частин конструкції (англ.),edu/art-history/werckmeister/April_22_1999/index2.html а також
Le Corbusier, Bilder für die Ausschreibung zum Bau des Palastes der Sowjets, 1931.- Тривимірна версія Палацу Рад
Шаблон:Запропоновані надвисокі будівлі
Шаблон:Сталінські висотки
