Кремль
Нижньогородський кремль, Росія
Кре́мль — укріплений оборонними стінами центр на північно-східних околицях Русі. На території кремля розташовувалась церква, княжий палац, арсенал та ін. З XVIII ст. втратив оборонне значення[1].
Зміст
1 Загальний опис
2 Походження слова
3 Див. також
4 Примітки
5 Література
6 Посилання
Загальний опис |
Спочатку вирішувався у вигляді кола, оточувався ровами і валами, посиленими частоколом із загострених вертикальних колод, які комлем ставилися донизу. Згодом дерев'яні стіни замінялись мурованими з баштами. Усередині кремля розташовувалася соборна площа з храмами, палаци князів і палати бояр та інші споруди. Слово поширене в російській мові, а в інших слов'янських мовах — відсутнє.
Походження слова |
Уперше слово «кремль» згадано у літопису 1317 року — у формі кремник; літописець повідомляв про невдалу спробу побудування укріплень у Твері[2].
Походження слова «кремль» остаточно не з'ясоване, висунуто кілька версій:
- Гіпотеза питомо слов'янського походження — кремль виводять від прасл. *kremiti («крушити», «дробити») і порівнюють з такими словами, як рос. кремь («найкраща частина заповіднику», «міцний будівельний ліс»), кремлёвый («міцний будівельний ліс»)[3], кроме, укр. окремий, відокремлювати, окрім, чеськ. krema, словац. krem, дав.-рус. крома («окраєць»)[4]. Укріплення з частоколу і інші укріплення на російських територіях зводились з деревини: Тверський Кремль, Коломненський Кремль, Новгородський Кремль, Московський Кремль. Окрім того, відомо, що в Центральній Росії (на територіях колишніх Московської, Владимирської, Ярославської, Костромської, Нижньогородської і ін. губерній) мало каменю[5]. Таким чином, слово кремль поширилось з частини заповіднику на «найкращі дерева», «найкращу деревину», «найкращий будівельний ліс», а надалі — на дерев'яні укріплення. Крім того, Макс Фасмер пов'язував кремль зі словом «кремінь».
- Гіпотеза грецького походження: від грец. κρεµνός, кремнос — «крутизна, крутояр»[6].
- Гіпотеза тюркського або монгольського походження: слово кремль пов'язують з тюрк. kärmän, «кермен» («фортеця»), монг. kerem, калм. kerɨ̥ — пор. «Керман», «Аккерман»[7].
Див. також |
- Московський Кремль
- Нижньогородський кремль
Чеський Крумлов (чеськ. Český Krumlov)
Крумловський град[ru] (чеськ. Hrad a zámek Český Krumlov)- Цитадель
Примітки |
↑ Універсальний словник-енциклопедія
↑ Галлигани Мауро, Бигацци Франческо. Кремли: твердыни русской земли. — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2004. — ISBN 5-224-04702-1, 9785224047024
↑ В. І. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем» — 1928. — № 3 (сторінки: 28-29)
↑ Кремль, городская цитадель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
↑ Шипова Е. Н. Словарь тюркизмов в русском языке. — Алма-Ата: «Наука», 1976
Література |
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
Посилання |
Кремль // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кремль |
| ||||||||||||||||||||||
