Пермський період
Пермський період | |
Хронологія | 298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06 млн років тому |
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 23 %[1] (115 % від сучасного рівня) |
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 900 ppm[2] (у 3 разів більше доіндустріального періоду) |
Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 16 °C[3] (на 2 °C вище сучасного рівня) |
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) | Відносно стабільний рівень в +60 м в ранній пермі; падіння рівня впродовж середньої пермі до стабільних –20 м в пізній пермі.[4] |
Перм або пермський період (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f) — останній геологічний період палеозойської ери. Настав за кам'яновугільним періодом палеозою, передував тріасовому періоду мезозою. Тривав з 298,9 ± 0,15 до 252,17 ± 0,06 млн років тому (47 млн років)[5]. Закінчився найбільш катастрофічним вимиранням біоти за всю історію Землі.
Зміст
1 Загальна характеристика
2 Біота
3 Пермсько-тріасове вимирання
4 Корисні копалини
5 Див. також
6 Примітки
7 Література
8 Посилання
Загальна характеристика |
Пермський період характеризувався інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Західно-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Західній Європі, була виконана[прояснити] Аппалацька геосинкліналь у Північній Америці. Завершилося злиття платформ Північної півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Ґондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Ґондвани. Згідно з неомобілістською концепцією трапилося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу — Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Південного і, майже, до Північного полюсів. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн — Прото-Тихоокеанська западина.
Біота |
На початку пермського періоду панувала карбонова рослинність, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревовидні плауноподібні, такі як сиґілярії, лепідодендрони, плевромеї тощо, цілковито витіснені зі складу рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їхнє місце зайняли насінні папороті та голонасінні: саговникові, ґнетові, гінкгові. Одночасно манґрові біоми, утворені каламітами, зайняли голонасінні — сцитофілюми, пахіптериси тощо. Панівне становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів.
У наземній фауні хребетних панували синапсиди (від яких згодом пішли ссавці). Синапсиди виникли у карбоні і були представлені пелікозаврами, від яких у середині перму розвинулись диноцефали, а у пізньому — ґорґонопсиди, дицинодонти та цинодонти[6].
Пермсько-тріасове вимирання |
Детальніше — масове пермське вимирання
Корисні копалини |
У пермському періоді утворилося 26,8 % запасів вугілля, 20—30 % запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусінський вугільні басейни, вугленосні басейни у Східному Китаї (провінція Шаньсі) і в Індії (штат Біхар), у Південній Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родовища нафти і природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське та ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родовища вуглеводнів нижнього перму відкриті в Передмугоджарському прогині, в басейні Північного моря, у США, Австралії, в нафтогазоносному басейні Перської затоки. З пермськими відкладами пов'язані великі запаси кам'яної солі (в Україні — Слов'яно-Артемівський соленосний басейн та ін.), калійних солей, боратів. Родовища кам'яної і калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі північно-західних штатів США.
Див. також |
- Геохронологічна шкала
Примітки |
↑ Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
↑ Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
↑ Image:All palaeotemps.png
↑ Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648.
↑ International Chronostratigraphic Chart (en). International Commission on Stratigraphy. 2014. Архів оригіналу за 2014-05-24. Процитовано 2014-05-24.
↑ Виникнення ссавців
Література |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
(рос.) Наугольных С. В. Флора кунгурского яруса Среднего Приуралья // Труды Геологического института РАН, вып. 509. — М.: Геос, 1998.
(рос.) Наугольных С. В. Пермские флоры Урала // Труды Геологического института РАН, вып. 524. — М.: Геос, 2007.
(рос.) Ожгибесов В. П., Терещенко И. И., Наугольных С. В. Пермский период: органический мир на закате палеозоя. — Пермь: Арт-Дизайн, 2009.
(рос.) Эволюция органического мира в палеозое и мезозое. — СПб: Маматов, 2011.
(рос.) Палеонтология и эволюция биоразнообразия в истории Земли. — М.: Геос, 2012.
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пермський період |
Перм | ||
|---|---|---|
Цисуралій | Гвадалупій | Лопінгій |
Асселій | Сакмарій | Артін | Кунгур | Родій | Вордій | Капітаній | Вучапінг | Хангсінг |
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
