Кам'яновугільний період
Кам'яновугільний період | |
Хронологія | 358,9–298,9 млн років тому |
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 32.5 %[1] (163 % від сучасного рівня) |
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 800 ppm[2] (у 3 разів більше доіндустріального періоду) |
Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 14 °C[3] (на 0 °C вище сучасного рівня) |
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) | Зменшився з +120 м вродовж міссісіпію до сучасного рівня моря, потім постійно зростав до +80 м до кінця періоду.[4] |
Кам'яновугільний період (система), часто карбон (рос. каменноугольная система (период), карбон, англ. Carboniferous System англ. Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Настав після девонського й змінився пермським. Тривав від 358,9 ± 0,4 до 298,9 ± 0,15 млн років тому[5], тобто близько 60 млн років.
Зміст
1 Назва
2 Загальна характеристика
3 Корисні копалини
4 Підрозділи кам'яновугільної системи
5 Примітки
6 Література
7 Посилання
Назва |
Означення «кам'яновугільний» походить від значних шарів кам'яного вугілля, що сформувалися в Західній Європі впродовж цього періоду. Перша частина періоду називається міссісіпієм, а друга — пенсильванієм. Протягом цього періоду виникли хвойні дерева.
Загальна характеристика |
У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов'язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи й земноводні, з'явилися рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам'яне вугілля.
Відклади, що утворилися впродовж кам'яновугільного періоду, становлять кам'яновугільну систему. Кам'яновугільна система названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Їхні поклади у карбоні становлять близько 25 % загальних світових запасів. Вугільні басейни і родовища карбону широко представлені в Європі й Північній Америці, де сконцентровано понад 80 % загальних геологічних запасів вугілля цієї доби.
- Палеогеографічні реконструкції
Рослинність кам'яновугільного періоду
Корисні копалини |
Основні вугільні копалини — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та інші.
З покладами карбону пов'язані найбільші в Європі вугільні басейни: Південному Уельсі, Ланкаширі, Нортумберленді, Кенті — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії.
В Північній Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Іллінойський, Пенсильванський, Мічиганський вугільний басейн, Техаський вугільний басейн).
Басейни Австралії: Боуен, Новий Південний Уельс.
У відкладах кам'яновугільної системи зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні корисні копалини.
Підрозділи кам'яновугільної системи |
Міжнародна стратиграфічна комісія в 2018 році поділила кам'яновугільну систему на 2 підсистеми, 6 відділів і 7 ярусів[5]. Водночас у Західній Європі прийнятий поділ на 2 відділи та 5 ярусів. Нижче наведена порівняльна таблиця підрозділів кам'яновугільної системи.
| | Західна Європа | ICS[6] | |||
|---|---|---|---|---|---|
Система | Підсистема/Відділ | Ярус | Підсистема/Відділ | Ярус | Вік, млн. років тому |
Пермська | молодша | ||||
Кам'яновугільна | Сілезька | Стефанійський | Пенсильванська/ (середній і верхній відділи) | Гжельський | 299.0–303.9 |
Вестфальський | Касимовський | 303,9–306,5 | |||
Московський | 306.5–311.7 | ||||
Башкирський | 311.7–318.1 | ||||
Намюрський | |||||
Міссісіпська/ нижній відділ | Серпуховський | 318.1–328.3 | |||
Динантська | Візейський | Візейський | 326,4–345,3 | ||
Турнейський | Турнейський | 345,3–359,2 | |||
Девонська | древніша | ||||
Примітки |
↑ Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
↑ Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
↑ Image:All palaeotemps.png
↑ Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648.
↑ аб International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12.
↑ Gradstein et al. (2004)
Література |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яновугільний період |
(англ.) International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2018-08. Архів оригіналу за 2019-03-12. .
Карбон | |
|---|---|
Міссісіпій (ранній) | Пенсильваній (пізній) |
Турне | Візе | Серпуховій | Башкірій | Московій | Касімовій | Гжелій |
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
