Ufdjrw

місто Ярославль
герб Ярославля прапор Ярославля
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ярославська область
Код ЗКАТУ:	78401000000
Код ЗКТМО:	78701000001
Основні дані
Час заснування:	1010
Населення	▲ 608 079 (2017) [1]
Площа	217 [1] км²
Поштовий індекс	150000–150066
Телефонний код	+7 4852
Географічні координати:	57°37′00″ пн. ш. 39°51′00″ сх. д. / 57.6166666666947762109884934° пн. ш. 39.850000000027776536626334° сх. д. / 57.6166666666947762109884934; 39.850000000027776536626334Координати: 57°37′00″ пн. ш. 39°51′00″ сх. д. / 57.6166666666947762109884934° пн. ш. 39.850000000027776536626334° сх. д. / 57.6166666666947762109884934; 39.850000000027776536626334
Влада
Веб-сторінка	www.city.yar.ru/
Міський голова	Віктор Волончунас
Карта
Ярославль Ярославль
E-Mail: info@city.yar.ru
Ярославль у Вікісховищі?

Розташування Ярославля на мапі Ярославської області.

Яросла́вль (рос. Ярославль) — місто в Росії, адміністративний центр Ярославської області і Ярославського району.

Населення 608 тис. осіб (2017)^[1].

Історична частина міста розташована на злитті Волги й Которослі.

Історія |

Герб (1778)

Злиття Волги й Которослі

Заснування міста, за свідченнями багатьох історичних джерел, могло відбутися десь між 988 і 1024 роками. Проте відома точна дата — 1010 рік — заснування Ярославської фортеці. Назву міста пов'язують з князем Ярославом Мудрим, вона являє собою присвійну форму від «Ярослав», утворену за допомогою суфікса *-jь (вставне [l] виникло після губного [v]). Протягом своєї історії Ярославль часто виступав у ролі оплоту московської влади на своїх теренах. Великого значення йому надавали Рюриковичі і Романови. Крім того, Ярославль було збудовано з метою захисту північних кордонів Київської Русі. Ярославль — перше християнське місто на річці Волга. В XV столітті місто разом з усіма навколишніми землями було приєднано до Московського царства.

У 1777–1796 роках Ярославль був центром Ярославського намісництва Російської імперії.

Економіка |

Ярославль — великий промисловий центр. У місті працюють нафтопереробний завод, шинний завод, моторний завод, Ярославський електровозоремонтний завод, електромашинобудівний завод, Ярославський суднобудівний завод, фармацевтична фабрика й багато інших. У Ярославлі в 1932 році був побудований перший у світі завод синтетичного каучуку.

Також діє цілий ряд підприємств легкої (фабрика валяного взуття, текстильно-галантерейна, швейна фабрика), і харчовий (м'ясокомбінат, комбінат молочних продуктів і ін.) промисловості, тютюнова («Балканська зірка»), меблева фабрики.

У місті досить широко розвинена роздрібна торгівля: працюють ринки, магазини, супермаркети й торгові центри, включаючи приналежні відомим російським і світовим роздрібним мережам. Діє дрібнооптовий гіпермаркет METRO Cash & Carry.

За станом на 1 січня 2007 року в місті зареєстровано 24,8 тисяч підприємств і організацій, з них 86,6% — приватної форми власності. Чисельність зайнятих в економіці міста за 12 місяців 2006 року нараховувала в середньому 335,7 тис. чоловік; офіційний рівень безробіття — 0,6%^[2]

Транспорт і зв'язок |

Ярославль перебуває на перетині важливих автомобільних, залізничних і водних шляхів.

У місті добре розвинена мережа громадського транспорту: працюють автобусні, тролейбусні й трамвайні маршрути.

Через ріку Волгу є один залізничний і два автомобільні мости, які називаються «Жовтневий» і «Ювілейний». Крім цього, є місце для тимчасового понтонного залізничного мосту (Дудкіне-Норське), який час від часу споруджують, а потім розбирають інженерні війська.

Два основні залізничні вокзали — це Ярославль-Головний (колишня ст. Вспілля) і Ярославль-Московський. Приміські електропоїзди ходять до Данилова, Ростова, Александрова, Нерехти й Костроми. Приміські поїзди з тепловозом ходять до Рибінська й Іваново. Через Ярославль також проходять багато поїздів далекого прямування.

Одним з основних провайдерів послуг зв'язки в місті є ВАТ «Центртелеком» (Верхньоволзька філія).

Спорт |

• У Першій лізі чемпіонату Росії по футболу місто представляє команда «Шинник».


• Хокейна команда «Локомотив» представляє місто у чемпіонаті Континентальної хокейної ліги. Триразовий чемпіон Росії (1997, 2002, 2003).


• У Вищій лізі чемпіонату Росії по волейболу місто представлене командою «Ярославич» (до 2007 р. називалася «Нефтяник»).

Музеї міста |

• Музей історії міста Ярославль


• Державний історико-архітектурний і художній музей-заповідник


• Ярославський художній музей


• Музей поета Максима Богдановича


• Музей «Музика і час» (приватний)


• Меморіальний будинок-музей співака Собінова

Культура |

У місті діє Ярославський державний театр ляльок.

Архітектура й мистецтво. Храми міста |

Історичний центр Ярославля входить у всесвітню спадщину ЮНЕСКО (об'єкт 1170).

Місто дуже багато на старовинні пам'ятки архітектури. Історично воно поділялось на кремль — «Рублене місто», посад — «Земляне місто» та ізольовані приміські посадські слободи.

• Кремль Ярославля не зберігся до нашого часу у первісному вигляді. Від мурів, що були зведені у 1640-і — 1670-і рр., залишились лише дві поодинокі вежі — Знаменська (Власіївська, 1658–1669 рр.) та Волзька (Арсенальна, 1658–1669 рр., перебудована у класицистичному стилі у XIX ст.).
  
  • На території кремля розташовувались декілька храмів. У первісному вигляді вціліла лише церква Миколи Рублене Місто (1695 р.) — безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. В церкві збереглися фрески, створені одночасно із храмом.
  
  
  • Також у Рубленому місті збереглися палати митрополита Йони Сисоєвича (1680-і рр.) — велика двоповерхова кам'яниця.
  
  


• Поруч із Рубленим містом знаходиться твердиня Спасо-Преображенського монастиря — нині саме його називають «кремлем» Ярославля. Монастир був закладений ще у 1186 р. і до побудови кремля слугував цитаделлю міста. Нині це комплекс споруд XVI–XIX ст.
  
  • Мури монастиря. 1550-і — 1580-і рр., 1621–1646 рр. Після перебудов XVIII–XIX ст. залишились недоторканими лише дві вежі (Углицька та Богородська, 1623 р.) та окремі ділянки мурів.
  
  
  • Святі Ворота. Фактично це фортечна брама. 1516, 1621 рр., XIX ст. Раніше тут була церква. Фрески 1633 р.
  
  
  • Спасо-Преображенський собор. 1505–1516 рр. Невеликий чотирьохстовпний храм. Стоїть на місці храму 1216–1224 рр. Фресковий розпис 1563–1564 рр. — найдавніший у місті. Іконостас із іконами XVI–XIX ст.
  
  
  • Залишки Входоєрусалимської церкви (1218, 1617–1619 рр.) під сучасним класицистичним храмом Чернігівських Чудотворців.
  
  
  • Дзвіниця. XVI–XIX ст.
  
  
  • Трапезний та ігуменський корпуса (XVII ст.) із церквою Різдва Богородиці (1520 р., перебудовувалась)
  
  
  • Корпус келій. 1675 р. — кінець XVII ст. Найбільша пам'ятка допетровської громадянської архітектури в місті.
  
  


• У колишньому Земляному місті Ярославля — його ремісничому та торговельному серці — збереглися численні історичні будівлі.
  
  • Михайло-Архангельська церква. 1660–1682 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Має фресковий ансамбль 1731 р.
  
  
  • Спасо-Преображенська церква на Городу. 1660-і — 1672 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею та приділами (північний — шатровий). Зберіг фрески 1693 р.
  
  
  • Церква Іллі Пророка. 1647–1650 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею, галереями та двома приділами (один купольний, інший — шатровий). Зберіг первісні інтер'єри XVII ст., у тому числі фресковий ансамбль та іконостас 1680-х рр.
  
  
  • Церква Миколи Надєїна. 1620–1621 рр. Чотирьохстовпний, нині однобанний храм, із двома приділами, галереєю та шатровою дзвіницею. Фрески 1640–1641 рр., бароковий іконостас 1751 р.
  
  
  • Спасо-Пробойненська церква. 1696–1705 рр. Нині спотворена, у жалюгідному становищі.
  
  
  • Комплекс Афанасіївського монастиря. Закладений у 1615 р. Будівлі XVII–XVIII ст. Центр монастиря — церква Кирила та Афанасія Олександрійських (1664 р.) — великий безстовпний однобанний храм.
  
  
  • Палати Іванова — двоповерхова кам'яниця середини XVII ст.
  
  
  • Церква Різдва Христового. 1635–1644 рр. Чотирьохстовпний, нині однобанний храм із трьома купольними приділами та величезною шатровою дзвіницею, у котрій влаштований ще один приділ. Храм зберіг фрески 1683 р., іконостас початку XVIII ст.
  
  


• За межами колишнього Земляного міста знаходяться:
  
  • Богоявленська церква. 1684–1693 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвінецею. Ансамбль фресок та іконостас 1693 р.
  
  
  • Благовіщенська церква. 1688–1702 рр. Безстовпний п'ятибанний храм із оригінальним купольним покриттям бань. Первісна дзвіниця знищена у 1929 р. У храмі — фрески 1709 р.
  
  
  • Велика «холодна» Хрестовоздвиженська (1674–1688 рр.) та маленька Козьмодемьянська церкви (початок XVIII ст.) Хрестовоздвиженського приходу. Були спотворені більшовиками, нині відновлюються. Первісна шатрова дзвіниця знищена.
  
  
  • Церква Дмитра Солунського (1671–1673 рр.). Двостовпний, нині однобанний храм, із шатровою дзвіницею. Фрески 1686 р. Був дуже спотворений більшовиками, потім відбудований.
  
  
  • Церква Петра Митрополита. 1657 р. Спотворена у радянський період, нині у жалюгідному стані.
  
  
  • Дзвіниця церкви Микити Мученика. Початок XVIII ст., наришкінський стиль. Сама невелика церква 1641–1644 рр. була знищена більшовиками.
  
  
  • Вознесенська церква. 1682 р. Раніше — чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Нині перебуває у спотвореному більшовиками вигляді.
  
  
  • Церква Володимирської ікони на Божедомці. 1672–1678 рр. Трьохшатровий храм із шатровою дзвіницею. Фрески 1691 р.
  
  
  • Миколо-Мокринський приход. «Холодна» церква Миколи Мокрого (1665–1672 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею та двома шатровими приділами. Фрески 1673 р. «Тепла» Тихвінська церква (1686 р.) — маленький однобанний храм, рясно прикрашений ізразцями.
  
  
  • Приход слободи Коровники. «Холодна» церква Івана Златоуста (1649–1652 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із двома шатровими приділами. Фрески та бароковий іконостас 1732–1733 рр. «Тепла» церква Володимирської ікони (до 1669 р.) — чотирьохстовпна, п'ятибанна. Також до ансамблю входять шатрова дзвіниця (1680 р.) та Святі Ворота (кінець XVII ст., наришкінський стиль).
  
  
  • Миколо-Тропинська церква. 1660-і рр. Перебудовувалась, спотворена у радянський період.
  
  
  • П'ятницька церква на Туговій Горі. 1692 р. За радянських часів спаплюжена.
  
  
  • Церква Федорівської ікони. 1687–1689 рр. Великий п'ятибанний чотирьохстовпний храм. Розписи, іконостас 1715 р.
  
  
  • Церква Миколи Пенського. 1691 р. Однобанний храм із шатровою дзвіницею.
  
  
  • Церква Івана Предтечі у Толчкові. 1671–1687 рр. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із двома п'ятибанними приділами. В ансамбль входять також дзвіниця і Святі Ворота (кінець XVII ст., наришкінське бароко). В храмі — ансамбль фресок 1694–1700 рр., іконостас початку XVIII ст.
  
  
  • Палати Коритова у Толчкові. Двоповерхова кам'яниця, кінець XVII ст.
  
  
  • Церква Миколи в Мєлєнках. 1668–1672 рр. П'ятибанний чотирьохстовпний храм. Первісна дзвіниця знищена у радянську добу. В храмі — фрески 1705–1707 рр.
  
  
  • 
    Церква Петра і Павла при мануфактурі. 1736–1744 рр. Петровське бароко.
  
  


• У селищі Толга, що нині увійшло до меж міста, знаходиться давній Толзький монастир. Закладений у 1314 р., згодом він перетворився на міцну фортецю і у такому вигляді дійшов до нашого часу. До складу цього видатного ансамблю входять: фортечні мури (1690-і рр.), шестистовпний Введенський собор (1681–1688 рр.) із дзвіницею (XVII–XIX ст.), Хрестовоздвиженська трапезна (1620–1625 рр.) та Микольська надбрамна (1672 р.) церкви, настоятельський корпус 1680-х рр. та лікарняний корпус із дев'ятибанною церквою Спаса Преображення (бл. 1700 р.).

Галерея

• 
  

  

  
  

  
  

  Спасо-Преображенський монастир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  П'ятнадцятибанна церква Івана Предтечі у Толчкові
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Залишок кремля — Знаменська вежа, 1658–1669
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Лікарняна церква Толзького монастиря, бл. 1700
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Храмовий ансамбль в Коровниках, XVII ст.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Митрополичі палати, XVII ст.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Богоявленська церква. 1684 - 1693 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Собор Спасо-Преображенського монастиря, 1504 - 1516 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Миколи Рублене Місто, 1695 р.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Миколи Мокрого, 1665 - 1672 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Спаса на Городу, 1660 - 1672 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церкви Федорівської ікони та Миколи Пенського (XVII ст.)
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Комплекс Іллінської церкви (1647 - 1650 рр.)
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Михайло-Архангельська церква. 1660 - 1682 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Миколи Надєїна, 1620 - 1621 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Благовіщенська церква, 1688 - 1702 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Володимирська церква на Божедомці, 1672 - 1678 рр.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Собор Афанасіївського монастиря, 1664 р.
  

  
  

  
  

Народились у місті |

• 
  Гордон Михайло Володимирович (1902–1968) — український вчений-правознавець, професор, доктор юридичних наук, заслужений діяч науки РРФСР, завідувач кафедри цивільного права (1951–1968) Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого.


• 
  Горшеньов Віктор Михайлович (1924–1993) — український вчений-правознавець, професор, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри теорії держави і права (1978–1984) Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого.


• 
  Косарєва Ніна Сергіївна. -(*27.10.1947, м. Ярославль) — художник декоративно-ужиткового мистецтва (художня обробка шкіри). Член Спілки художників України (1976). Заслужений майстер народної творчості УРСР (1982). Нагорода Фонду культури України «За подвижництво у культурі» (1997). Нагорода Президента України орден Княгині Ольги ІІІ ступеня (1997).


• 
  Володимир Макуха — посол України в Японії, міністр економіки України (2006–2007).


• 
  Селевко Герман Костянтинович (*15 лютого 1932 — † 11 грудня 2008) — радянський і російський педагог-новатор, кандидат педагогічних наук (1964), професор (1989)


• 
  Червінська Ольга В'ячеславівна.- *(07.02.1947, м. Ярославль, Росія) — літературознавець, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича.

Померли у місті |

• 
  Всеволод Голубович — український громадсько-політичний і державний діяч, голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ Української Народної Республіки.

Примітки |

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярославль

• 
  Офіційний сайт органів міського самоврядування Ярославля (рос.), (англ.)
  

п о р Ярославська область Муніципальні райони Великосільський • Борисоглєбський • Брейтовський • Гаврилов-Ямський • Даниловський • Любимський • Мишкінський • Некоузький • Некрасовський • Первомайський • Переславський • Пошехонський • Ростовський • Рибінський • Тутаєвський • Углицький • Ярославський Міста Ярославль • Гаврилов-Ям • Данилов • Любим • Мишкін • Переславль-Залєський • Пошехоньє • Ростов • Рибінськ • Тутаєв • Углич

п о р Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб Понад 10 000 000 Стамбул (14 377 018) · Москва (12 179 144) Понад 5 000 000 Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 225 690) Понад 3 000 000 Берлін (3 520 031) · Мадрид (3 165 541) Понад 2 000 000 Київ (2 934 401) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758) Понад 1 000 000 Мінськ (1 982 475) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Варшава (1 744 351) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 266 871) · Белград (1 224 645) · Казань (1 216 965) · Самара (1 170 910) · Бірмінгем (1 124 569) · Ростов-на-Дону (1 119 875) · Уфа (1 110 976) · Кельн (1 060 582) · Перм (1 041 876) · Воронеж (1 032 382) · Волгоград (1 016 137) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) Понад 500 000 Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Турин (890 529) · Краснодар (881 476) · Марсель (855 393) · Саратов (843 460) · Амстердам (834 119) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Краків (765 320) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Тольятті (712 619) · Лодзь (696 503) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Палермо (674 435) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Іжевськ (643 496) · Рига (641 423) · Вроцлав (637 683) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Ульяновськ (621 514) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Ярославль (606 703) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Оренбург (562 569) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Манчестер (541 263) · Познань (540 372) · Дрезден (543 825) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Рязань (534 762) · Ганновер (532 163) · Астрахань (531 719) · Пенза (524 632) · Набережні Човни (526 750) · Липецьк (510 020) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615)

Цю статтю необхідно дописати чи вдосконалити. Ви можете допомогти проекту, зробивши це. Це повідомлення варто замінити точнішим.