Бавовник



?

Бавовник


Gossypium barbadense
Gossypium barbadense


Біологічна класифікація
























Домен:

Ядерні (Eukaryota)


Царство:

Зелені рослини (Viridiplantae)


Відділ:

Вищі рослини (Streptophyta)



Судинні (Tracheophyta)



Насінні (Spermatophyta)



Покритонасінні (Magnoliophyta)


Клас:

Еудікоти


Підклас:

Розиди (Rosids)


Порядок:

Мальвоцвіті (Malvales)


Родина:

Мальвові (Malvaceae)


Рід:

Бавовник (Gossypium)
L.

Види


Див. текст

Посилання














Commons-logo.svg Вікісховище:

Category:Gossypium

Wikispecies-logo.svg Віківиди:

Gossypium

EOL logo.svg EOL:

61160

IPNI:

25887-1

ITIS logo.svg ITIS:

21709

US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI:

3633

Баво́вник (Gossypium) — рід багаторічних рослин родини мальвових.




Зміст





  • 1 Опис


  • 2 Види

    • 2.1 Раніше поміщені в рід Gossypium



  • 3 Шкідники і хвороби бавовника

    • 3.1 Шкідники


    • 3.2 Хвороби



  • 4 Господарське значення


  • 5 Примітки


  • 6 Література


  • 7 Див. також


  • 8 Посилання




Опис |


Рослини бавовника являють собою кущ з міцним прямим стеблом заввишки до 1—1,5 м і більше. З нижніх листкових пазушних бруньок розвиваються ростові пагони, а вище по стеблу — плодові. На ростових гілках утворюються плодові гілки 2-го порядку. Листки розташовуються на стеблі по спіралі.


Плід — 3—5-гнізда коробочка з 20—40 насінинами, вкритими жорсткими волосками (волокнами двох типів). Ці волокна являють високий комерційний інтерес. Вони відокремлюються від насіння в бавовноочисному процесі.


Збирають волокно разом з насінням (бавовна-сирець). У багатьох сортів насіння буває вкрите ще й підпушком (волоски від 3 до 15 мм).



Види |


Радянський вчений Ф. М. Мауер встановлював для роду Gossypium 35 видів: 30 диких і 5 культурних. За станом на 2009 рік рід містив близько 50 видів.[1] Більшість диких бавовників є диплоїдні.


З культурних видів найпоширеніші бавовник мексиканський (Gossypium hirsutum), бавовник індокитайський (Gossypium arboreum) і вид Gossypium barbadense, до якого належать найкращі за якістю і довжиною волокна сорти єгипетського і радянського тонковолокнистого бавовника. В субтропічній зоні і далі на північ бавовник вирощується як однорічна культура.





Запилення квітки бавовника джмелем




Бавовняні поля в Ботанічному саді Сухумі, фото близько 1912


Підрід Gossypium
  • Gossypium arboreum


  • Gossypium herbaceum — Бавовник трав'янистий[2]

Підрід Houzingenia
  • Gossypium raimondii

  • Gossypium thurberi

Підрід Karpas
  • Gossypium barbadense

  • Gossypium darwinii


  • Gossypium hirsutum — Бавовник звичайний

  • Gossypium mustelinum

  • Gossypium tomentosum

Підрід Sturtia
  • Gossypium australe

  • Gossypium sturtianum


Раніше поміщені в рід Gossypium |


  • Gossypioides brevilanatum

  • Gossypioides kirkii

  • Kokia drynarioides


Шкідники і хвороби бавовника |



Шкідники |



Хвороби |



Господарське значення |


Культивований бавовник хоча і є багаторічною рослиною, проте найчастіше його вирощують як однорічник. Основне призначення бавовнику — одержання волокна — головної сировини для текстильної промисловості. З волокна виготовляють різноманітні тканини, нитки, технічні вироби; з підпушку — вату, штучний фетр та інше; з насіння добувають олію. Макуха — цінний корм для сільськогосподарських тварин. Крім тканин з бавовника виготовляють колодій, целулоїд для фотоплівки, сурогат шкіри, гуми тощо.[3]


Бавовник є однією із сільськогосподарських культур, вирощуваних в зонах орошувального землеробства і найбільш пристосованих до умов пустелі.[4]


Докладніше: Бавовна та Бавовняна олія

Також бавовник виступає значним медоносом, особливо у зонах зрошувального землеробства. Період цвітіння бавовнику близько 2-х місяців, але основний взяток лише місяць. У бавовника є 2 види нектарників: квіткові та позаквіткові. Квіткові розташовані при основі чашечки із внутрішнього боку. Виділення нектару починається ще до розкриття бутонів, але максимум нектаровиділення припадає на період пиління пиляків. Середньодобова кількість нектару, який виділяється однією квіткою, залежить від сорту і коливається в межах від 4,2 до 7,3 мг, вміст вуглеводів до 52%. Позаквіткові нектарники розташовані під чашечками і на листках, починають виділяти нектар від 2—3-х справжніх листків до відмирання листя. Найбільше нектару із позаквіткових нектарників бджоли збирають у ранішні години, коли вони нагромаджуються великими краплинами. Мед із різних нектарників не відрізніється ні за кольором, ні за смаком. Середня медопродуктивність на зрошувальних районах — 300 кг/га, на незрошувальних — 100 кг/га. Мед світлий, ніжний на смак. Але швидко кристалізується, тому не придатний для зимівлі бджіл.[5]



Примітки |




  1. Jonathan F. Wendel, Curt Brubaker, Ines Alvarez, Richard Cronn and James McD. Stewart. 2009. Evolution and Natural History of the Cotton Genus. In Andrew H. Paterson (Ed.). Genetics and Genomics of Cotton. Plant Genetics and Genomics: Crops and Models, 2009, Volume 3, 3-22.


  2. * Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 220-222. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.


  3. Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9


  4. Пустыни / Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М.: Мысль, 1986. — 318 с., карт., схем., граф. — (Природа мира). (с.:23)


  5. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 29. 



Література |



  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7





Див. також |


  • Ферганська долина

  • Пухівки (Eriophorum)


Посилання |



  • БАВОВНИК Фармацевтична енциклопедія


  • Центральний інститут досліджень бавовни (Індія)


Popular posts from this blog

Save data to MySQL database using ExtJS and PHP [closed]2019 Community Moderator ElectionHow can I prevent SQL injection in PHP?Which MySQL data type to use for storing boolean valuesPHP: Delete an element from an arrayHow do I connect to a MySQL Database in Python?Should I use the datetime or timestamp data type in MySQL?How to get a list of MySQL user accountsHow Do You Parse and Process HTML/XML in PHP?Reference — What does this symbol mean in PHP?How does PHP 'foreach' actually work?Why shouldn't I use mysql_* functions in PHP?

Compiling GNU Global with universal-ctags support Announcing the arrival of Valued Associate #679: Cesar Manara Planned maintenance scheduled April 23, 2019 at 23:30 UTC (7:30pm US/Eastern) Data science time! April 2019 and salary with experience The Ask Question Wizard is Live!Tags for Emacs: Relationship between etags, ebrowse, cscope, GNU Global and exuberant ctagsVim and Ctags tips and trickscscope or ctags why choose one over the other?scons and ctagsctags cannot open option file “.ctags”Adding tag scopes in universal-ctagsShould I use Universal-ctags?Universal ctags on WindowsHow do I install GNU Global with universal ctags support using Homebrew?Universal ctags with emacsHow to highlight ctags generated by Universal Ctags in Vim?

Add ONERROR event to image from jsp tldHow to add an image to a JPanel?Saving image from PHP URLHTML img scalingCheck if an image is loaded (no errors) with jQueryHow to force an <img> to take up width, even if the image is not loadedHow do I populate hidden form field with a value set in Spring ControllerStyling Raw elements Generated from JSP tagds with Jquery MobileLimit resizing of images with explicitly set width and height attributeserror TLD use in a jsp fileJsp tld files cannot be resolved