Ufdjrw

**Аскольдова Могила**
Аскольдова Могила
	; ; Т.Г.Шевченко. Аскольдова Могила. 1846; папір, сепія, акварель;
Інформація про цвинтар
	; 50°26′38″ пн. ш. 30°33′05″ сх. д.H G O;
Країна	; Україна;
Розташування	; Київ; Печерськ;
Відкрито	; 1715;
Тип	; ліквідоване впродовж 1934–1936 років
Статус	; колишній цвинтар[d] і парк;
Кількість поховань	; понад 2000
	; ;
Ідентифікатори і посилання
OSM	; пошук у Nominatim ↑421866 ·R (Київ);
	; ; ; ; ; Аскольдова Могила; ; ; Аскольдова Могила (Київ); ;
	; ; ; ▼ Поховані на Аскольдовій горі; ; ; ; ; Аскольд; ; ; ; ; ; Божинський-Божко Микола Васильович; ; ; ; ; ; Борозенко-Конончук Олександр Євстафійович; ; ; ; ; ; Ганкевич Микола Георгійович; ; ; ; ; ; Дір; ; ; ; ; ; Горохівський Леон Теодорович; ; ; ; ; ; Лесевич Володимир Вікторович; ; ; ; ; ; Оболонський Микола Олександрович; ; ; ; ; ; Юзефович Борис Михайлович; ; ; ; ; ; Юзефович Михайло Володимирович; ; ; ; ; ; Клітинський Олександр Іванович; ; ; ; ; ; Лашкевич Олександр Степанович; ; ; ; ; ; Мерінг Фрідріх Фрідріхович; ; ; ; ; ; Ніколаєв Володимир Миколайович; ; ; ; ; ; Марко Паславський; ; ; ; ; ; Піпський Григорій; ; ; ; ; ; Попович Олександр Макарович; ; ; ; ; ; Семець Василь; ; ; ; ; ; Симиренко Василь Федорович; ; ; ; ; ; Соловцов Микола Миколайович; ; ; ; ; ; Терещенко Олександр Миколайович; ; ; ; ; ; Черник Федір; ; ; ; ; ; Шіле Олександр-Петро-Адріан; ; ; ; ; ; Шлейфер Георгій Павлович; ; ; ; ; ; ; Аскольдова Могила у Вікісховищі?;

Т.Г.Шевченко. Аскольдова Могила. 1846. Папір, сепія, акварель.

Штернберг В. Аскольдова могила. 1837

Аско́льдова Моги́ла — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.

Зміст

1 Історія

2 Некрополь

3 Міський парк

4 Пам'ятки Аскольдової Могили
- 4.1 Церква Святого Миколая
- 4.2 Каплиця та пам'ятник Андрія Первозваного
- 4.3 Меморіал пам'яті Героїв Крут
- 4.4 Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодомору
- 4.5 Пам'ятний знак «1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини»
- 4.6 Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. 2014 р.

5 Галерея

6 Див. також

7 Примітки

8 Посилання

9 Джерела

Історія |

Аскольдова Могила виникла на місці урочища Угорського. Цю місцевість здавна пов'язували з легендою про вбивство Аскольда (а іноді — і Діра). За літописом, Аскольда поховано саме на цьому місці. Згідно з переказами, ще княгиня Ольга збудувала тут у Х ст. дерев'яну церкву Св. Миколи (Микола — це ім'я, яке прийняв Аскольд при хрещенні у 867 році). У 971 році церкву було зруйновано сином Ольги — Святославом, правління якого пов'язане із жорстокою язичницькою реакцією, переслідуванням християн і нищенням церков. Лише у 990 році князь Володимир відновив раніше зруйнований храм. У 1036 році при церкві було засновано жіночий монастир.

Територія Аскольдової могили пам’ятна ще й тим, що там у XII ст. було поховано князем Святополком Ізяславичем його тестя половецького хана Тугоркана. Відомо, що в Угорському урочищі була стародавня християнська церква, в якій збиралися християни в час, коли панувало язичництво. Перші українські іноки-християни заснували монастир, який проіснував на Аскольдовій могилі до 1715 року. Стара дерев’яна церква на Аскольдовій могилі існувала до 1809 року. У підвалі храму було встановлено гробницю Аскольда. Навколо церкви розмістився цвинтар, де були поховані представники відомих родів, діячі культури, знатні київські міщани.

Не пізніше XV ст. на Аскольдовій Могилі виник Микільський Пустинський монастир. У XVII ст. серед київських просвітників поширилася думка, що монастирська церква — це і є стародавня церква Св. Миколи, що згадується у літописі як поставлена над могилою князя Аскольда. Звідси дослідникам XIX ст. вже неважко було зробити висновок, що літописне урочище Угорське — це місцевість навколо Пустинського монастиря. Тоді й розповсюдилася назва «Аскольдова Могила», популяризації якої сприяли однойменні роман Михайла Загоскіна та опера Олексія Верстовського.

Статус пам'ятки садово-паркового мистецтва надано рішенням виконкому міськради від 20.03.1972 р. № 363 та рішенням Київради від 17.02.1994 р. № 15.

Некрополь |

Аскольдова Могила, 1911 рік

Вид на Аскольдову Могилу. Початок XX століття

Аскольдова Могила, 1888 рік

Некрополь на Аскольдовій Могилі складався від кінця XVIII до початку ХХ ст. У 1715 році територія навколо старої Микільської церкви стала цвинтарем — спочатку суто монастирським, а у 1786 році — загальноміським. У 1810 році тут було збудовано нову муровану церкву (зведену за проектом архітектора Андрія Меленського), яку в середині XIX ст. планувалося знести разом з цвинтарем, але втручання імператора Миколи І врятувало й те, й інше. Щоправда, поховання тут припинилися, але з початку 1870-х рр. відновилися. Наприкінці XIX ст. через постійні зсуви схилу цвинтар опинився у аварійному стані, і з того часу, впродовж 20 років, тут велися дренажні та інженерні роботи.

Цвинтар на Аскольдовій Могилі був значно меншим за Байковий, але не поступався йому за елітарністю некрополя. Тривалий час тут ховали відомих і заможних киян, були споруджені численні художні надгробки і склепи. На схилах Дніпра знаходили вічний притулок філософи і лікарі, письменники та актори, інженери й композитори. Тут були поховані як відомі українофіли Олександр Лашкевич та Василь Тарновський, москвофіли Михайло Юзефович та Олександр Дрентельн. Багато ховали тут військових — від ветеранів війни 1812 року з Наполеоном і учасників Кримської війни до героїв Першої світової — пілота Петра Нестерова та гусарів Київського полку. На Аскольдовій Могилі були також поховані лікар Франц Мерінг, антрепренер Йосип Сєтов, акторське подружжя Миколи Соловцова та Марії Глєбової, богослов Василь Певницький, багатій-меценат Василь Симиренко, банкір Михайло Філіппов, меценат Микола Хряков і ще близько 2000 відомих та видатних осіб.

За доби визвольних змагань на кладовищі виникло чимало братських поховань. На Аскольдовій Могилі у лютому 1918 року поховали червоногвардійців, котрі здобували місто; у березні 1918 року — українських юнаків, що загинули під Крутами, обороняючи Київ від більшовицьких військ; пізніше — петлюрівських козаків.

Міський парк |

31 травня 1919 року радянські органи оголосили про закриття цвинтаря. У 1934 році почалася ліквідація та перетворення некрополя на парк «Аскольдова Могила». У зв'язку з цим відбулося варварське руйнування численних склепів на надгробків, які були утилізовані (півтора десятки статуй передали як натуру для студентів Художнього інституту). Лише одиничні поховання, перенесені до інших некрополів, збереглися досі, як-от могила летуна Петра Нестерова на Лук'янівському кладовищі, подружжя акторів Миколи Соловйова та Марії Глєбової на Байковому кладовищі, мецената Василя Тарновського на Звіринецькому кладовищі. Що ж до Миколаївської церкви, то у 1936 році її перетворили на ресторан, а у 1938 за проектом архітектора Петра Юрченка перебудували на парковий павільйон: замість пласкої ампірової бані споруджено відкриту іонічну колонаду без даху. У 1940 році набув назву Аскольдів сад^[1].

Востаннє Аскольдова Могила використовувалася як цвинтар за нацистської окупації. Тут було організовано цвинтар німецьких офіцерів і солдатів, яких ховали чіткими рядами під однаковими дерев'яними хрестами. На пагорбі біля церкви-ротонди стояла велика скульптура — голова німецького солдата у шоломі. Ці поховання були знищені невдовзі після відступу німецьких військ. Натомість було влаштовано невелику алею могил радянських воїнів, котрі відзначилися при обороні та визволенні Києва. Пізніше їх перенесли до парку Вічної Слави.

На сьогоднішній день Аскольдова Могила — частина мальовничого парку на правому березі Дніпра та одне з улюблених місць прогулянок киян. Миколаївську церкву на початку 1990-х рр. віддали релігійній громаді греко-католицької церкви, нині це діючий храм, який у 2001 році відвідав Папа Іван Павло ІІ. Також у 1990-х рр. на Аскольдовій Могилі встановлено великий хрест як символічний надгробок героїв Крут.

Пам'ятки Аскольдової Могили |

Хрестовоздвиженська каплиця, в минулому склеп генерал-майора Кубанського козачого війська М. М. Демидівського

Меморіал Героям Крут на Аскольдовій могилі.

Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка 2014 р., автори — Олесь Сидорук і Крилов Борис.

Церква Святого Миколая |

Докладніше: Церква Святого Миколая на Аскольдовій Могилі

Каплиця та пам'ятник Андрія Первозваного |

Меморіал пам'яті Героїв Крут |

Пам'ятний хрест на могилі загиблих крутян

Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодомору |

Докладніше: Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні»

Пам'ятний знак «1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини» |

Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. 2014 р. |

Пам'ятний знак було відкрито 9 березня 2014 до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Композиція складається з символічного каменю, на якому сидів художник, етюдника і самої роботи. Для точного відтворення в бронзі малярних приналежності за зразок було взято етюдник Тараса Григоровича та інші меморіальні речі, що зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Автори — скульптори Сидорук О. Ю. і Крилов Б. Ю.^[2]

Галерея |

В історичному приміщенні нині діє Церква Святого Миколая УГКЦ

Східці до Церкви

Головний вхід

Пам’ятник Андрію Першозванному

Каплиця-склеп

Тихий вечір

Східці до Дніпра

Скульптура Діви-Марії

Аскольдова Могила, Печерський район, Паркова дорога

Пам'ятне місце перепоховання вояків студентського куреня, загиблих під ст. Крути

Культурний шар села Угорське

Меморіальна дошка на честь Слави Стецько

У 1786–1934 роках тут містився загальноміський некрополь, який включав поховання багатьох відомих осіб

Див. також |

Угорське урочище

Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі

Примітки |

↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 12815, арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.

↑ http://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila

Посилання |

АСКОЛЬДОВА МОГИЛА // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Парками та палацами Печерську

Парк Аскольдова Могила

Аскольдова Могила (комплекс)

Церква Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Історія Аскольдової Могили

Сайт истории Киева. Аскольдова Могила

Ностальгия. Аскольдова Могила

Достопримечательности Киева. Аскольдова Могила

Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, 2014 р.

Памятный знак в честь написания Т. Г. Шевченко этюда «Аскольдова Могила»

Джерела |

Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).

Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.

Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року

Київ. історична енциклопедія. 1917—2000 рр.

Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.

Третяк К. О. Київ: Путівник по зруйнованому місту. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. — 200 с.

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Шумило С. В. Древнейшая святыня Православной Руси. Краткая история Свято-Николаевской церкви на Оскольдовой могиле

Шумило С. В. Християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст. До 1150-річчя заснування першої Руської митрополії за часів князя Оскольда. Частина I

Шумило С. В. Свято Ризопокладання у Влахерні та пам'ять про перше Оскольдове Хрещення Русі

Шумило С. В. 1150 лет киево-русской эры

Шумило С. В. Первое крещение Руси и убийство князя Аскольда: церковно-историческая память

Шумило С. В. Князь Аскольд — предтеча крещения Киевской Руси. «Церковная православная газета», № 15-16 (265—266), август 2010 г.

В Україні цього року відзначається 1150-річчя Хрещення Русі князем Оскольдом

Шумило С. В. Миссия свв.равноапп. Кирилла и Мефодия и первое (Оскольдово) Крещение Руси

Шумило С. В. «Это должно быть делом всей православной Руси». К 1150-летию от начала христианизации Руси

Жук П. Ф. 1150-річчя Київської Митрополії та 1950 років поширення християнства: святкуватимемо на державному рівні?

Портал «Київ»

[vkr-25-1] Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 12815, арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.

[2] ttp://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila

搜尋此網誌