Ufdjrw

; Вікторія; англ. Victoria;
Dei Gratia Britanniarum Regina Fidei Defensor
	; ;
	Королева Великої Британії; Імператриця Індії
Правління	; 1837-1901;
Коронація	; 28 червня 1838;
Попередник	; Вільгельм IV;
Наступник	; Едуард VII;
Біографічні дані
Імена	; Alexandrina Victoria (Александріна Вікторія)
Хрещення	; 24 червня 1819;
Релігія	; англіканство;
Народження	; 24 травня 1819(1819-05-24); Кенсінгтонський палац, Лондон;
Смерть	; 22 січня 1901(1901-01-22) (81 рік); Осборн Хауз, острів Уайт; геморагічний інсульт;
Поховання	; ; Каплиця Св. Георга, Замок Віндзор : ; ; ; ; ;
Чоловік	; Альберт Саксен-Кобург-Готський;
Діти	; Вікторія, Едуард, Аліса, Альфред, Гелена, Луїза, Артур, Леопольд, Беатриса
Династія	; Гановери;
Батько	; Едуард Август, герцог Кентський;
Мати	; Принцеса Вікторія Сакс-Кобург-Саальфелд
Нагороди	; ; орден святої Катерини[d] Albert Medal[d] (1887); ;
; Медіафайли у Вікісховищі?

Вікто́рія (англ. Victoria, ім'я при хрещенні Александріна Вікто́рія — англ. Alexandrina Victoria; 24 травня 1819 — 22 січня 1901) — королева Великої Британії з 1837 року.

Життєпис |

Вікторія народилася 24 травня 1819 року. Спочатку шанси принцеси Вікторії на престол були невеликими, але до 1837 року серія смертей спадкоємців престолу чоловічого роду від гемофілії зробила її єдиною претенденткою на трон.

20 червня 1837 року відбулася коронація 18-літньої королеви, по закінченні якої вона негайно попросила чашку чаю і свіжий номер «Таймс».

Молода двадцятилітня Вікторія, зустрівшись на балу з майбутнім імператором Олександром II не на жарт захопилася ним і подумувала про шлюб. Але такий союз був неможливий як з династичних, так і з політичних міркувань. Після цього випадку Вікторія на час втратила інтерес до заміжжя. Але випадок не змусив себе чекати. На одному з балів Вікторія танцювала з Альбертом, князем Кобурзьким. Молодий князь підкорив серце Вікторії й у лютому 1840 року відбулося одруження королеви з Альбертом. «Я люблю його більше, ніж думала», — запише Її Величність у своєму щоденнику, — і я зроблю все, що в моїй владі, щоб полегшити його жертву".

Якоюсь мірою це дійсно була жертва. Чоловік королеви Великої Британії за законами країни не мав права на титул короля. Дружина могла зробити його тільки фельдмаршалом.

У щоденнику королеви були такі слова: «Я читаю й підписую папери, а Альберт їх промокає…» Відразу ж після весілля в кабінеті Вікторії був поставлений другий письмовий стіл — для Альберта. Але принц із самого початку вирішив не займатися державними справами. Подружжя прожило справді щасливе життя. У них було 9 дітей і 34 онуки. Цей шлюб підняв в очах підданих моральний престиж королівської родини на недосяжну висоту, що допомогло Британії уникнути антимонархічних потрясінь, які охопили Європу в 1848 році.

Королева Вікторія сама жила за певними правилами й розпорядком дня і вимагала того ж від своїх підданих. Вона власноручно розробляла правила етикету. Прагнення англійців додержуватися етикету приймалося рештою народів світу за англійську манірність, чудово зображену в «Алісі в країні чудес» і розповідях про Шерлока Холмса й доктора Ватсона. Вікторіанську епоху часом згадують як епоху порядку й високих моральних принципів. Звичайно, справа було не тільки й не стільки в характері королеви. У Великій Британії твердо стояв на ногах середній клас, який заведено звинувачувати у вульгарному дусі гонитви за чистоганом, проте він успішно протиставив розпусті вищих аристократичних верств власну систему моралі й поведінки.

З перших днів правління королева робила спроби зближення з російським імператорським двором. У 1840-х роках розширилося співробітництво Російської імперії й Великої Британії в науково-технічній і військовій сферах. Королева Вікторія робила всілякі знаки уваги імператорові Миколі I. 1846 року вона подарувала імператору яхту «Вікторія» для Санкт-Петербурзького Імператорського яхт-клубу. Але, російський уряд не завжди відрізняла зважена зовнішня політика. Російська імперія прагнула встановити своє панування на Чорному й частині Середземного моря. Цим вона налаштувала проти себе Османську імперію й Францію. Почалася Кримська війна. Росія понесла тяжкі втрати, втратила Севастополь й Чорноморський флот. Незважаючи на перемогу й протести Османської імперії, королева Вікторія повернула Севастополь Російській імперії.

Королева Великої Британії Вікторія 1838 рік — коронація — аверс

Королева Великої Британії Вікторія 1838 рік — коронація -реверс

У 1851 році в Лондоні відбулася Перша Всесвітня виставка, на якій були зібрані досягнення передової думки із всіх країн світу. Представлені в Кришталевому палаці експонати дали поштовх не тільки фантазіям Жуля Верна, але й реальному науково-технічному прогресу. Новаторство торкнулося всіх сторін життя — від перших у світі електродвигунів до бутерброда лорда Сендвіча. Найбільший флот з найсучаснішим озброєнням (а перші броненосці з'явилися в Британії) дозволив Великій Британії розширити свої колоніальні володіння, зібравши під короною 40 країн та ставши, таким чином, найпершою імперією світу в історії. Велика Британія була центром світу, а англієць почував себе як удома майже в будь-якій точці земної кулі. Редьярд Кіплінг, «співець британського імперіалізму», оспівував у своїх баладах «тягар білої людини», що цивілізовані англійці мужньо несуть у колоніях серед тубільців, цих «похмурих» бентежних дикунів.

Однак успішну Велику Британію і її королеву чекав серйозний удар. Занедужав на тиф і помер від нього принц Альберт. Після того, як 1861 року принц Альберт відійшов у інший світ, королева до кінця життя носила жалобу по чоловіку. Редьярд Кіплінг у своїх віршах називав її не інакше, як «вдовою з Віндзору».

Зрештою золота доба Британської імперії підійшла до кінця. Старіючій королеві важко було встояти проти натиску проамериканської буржуазії, що потребувала більш агресивної зовнішньої політики. Королева намагалася влагодити всі справи по-домашньому, влаштовуючи шлюби своїх родичів зі членами монарших родин.

22 січня 1901 року в заміському маєтку Осборн королева Вікторія доживала свою останню годину. Близькі оточували королівське ложе, а лікар і німецький імператор Вільгельм II Гогенцоллерн, онук, тримали її голову, щоб полегшити подих, що переривався.

Дебела 82-літня жінка, що пересувалася за допомогою крісла-візка, не втратила ілюзій про особливе призначення своєї влади й бажання правити. «Я не хочу вмирати, я повинна завершити ще кілька справ», — були її передсмертні слова.

Увечері королеви не стало, а наступного дня ранком її старший син і спадкоємець престолу принц Уельський, хрещений під ім'ям Альберта Едуарда, відправився у Лондон. Тут у Сент-Джеймському палаці на засіданні Таємної ради його проголосили королем, клятву прийняв архієпископ Кентерберійський Фредерик Темп.

Посилання |

[1] (англ.)

搜尋此網誌

Ufdjrw

Вікторія (королева Великої Британії)

Життєпис |

Посилання |

Popular posts from this blog

Алба-Юлія

Захаров Федір Захарович

Вікторія англ. Victoria
Dei Gratia Britanniarum Regina Fidei Defensor

Королева Великої Британії Імператриця Індії
Правління	1837-1901
Коронація	28 червня 1838
Попередник	Вільгельм IV
Наступник	Едуард VII
Біографічні дані
Імена	Alexandrina Victoria (Александріна Вікторія)
Хрещення	24 червня 1819
Релігія	англіканство
Народження	24 травня 1819(1819-05-24) Кенсінгтонський палац, Лондон
Смерть	22 січня 1901(1901-01-22) (81 рік) Осборн Хауз, острів Уайт геморагічний інсульт
Поховання	Каплиця Св. Георга, Замок Віндзор :
Чоловік	Альберт Саксен-Кобург-Готський
Діти	Вікторія, Едуард, Аліса, Альфред, Гелена, Луїза, Артур, Леопольд, Беатриса
Династія	Гановери
Батько	Едуард Август, герцог Кентський
Мати	Принцеса Вікторія Сакс-Кобург-Саальфелд
Нагороди	орден святої Катерини^[d] Albert Medal^[d] (1887)


Медіафайли у Вікісховищі^?