Каналетто
| Каналетто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Canaletto | ||||
 | ||||
Каналетто, гравюра XVIII ст. | ||||
| При народженні | Джованні Антоніо Каналь італ. Giovanni Antonio Canal | |||
| Народження | 18 жовтня 1697(1697-10-18) Венеція | |||
| Смерть | 20 квітня 1768(1768-04-20) (70 років) | |||
Венеція | ||||
| Національність | італієць | |||
| Громадянство |  Венеціанська республікаІталія[1] | |||
| Жанр | міський пейзаж (ведута) | |||
| Діяльність | художник, майстер офорта | |||
| Напрямок | бароко | |||
| Покровитель | Джозеф Сміт[d] | |||
| Вчитель | Бернардо Каналь[d] | |||
| Твори | View of the Grand Canal[d] | |||
Каналетто у Вікісховищі? | ||||
Джова́нні Анто́ніо Кана́ль (італ. Giovanni Antonio Canal, відомий за ім'ям Canaletto — Канале́тто; 18 жовтня 1697(16971018), Венеція — 20 квітня 1768, Венеція) — італійський художник, голова венеціанської школи ведутистів, майстер міських пейзажів у стилі бароко.
Каналетто разом з Джамбаттиста Піттоні та Тьєполо утворюють так зване об'єднання традиційних великих Старих майстрів цього періоду.
Прізвище Каналетто, крім Антоніо Каналя, мав і його небіж Бернардо Белотто, теж знаменитий пейзажист.
Зміст
1 Біографія
2 Робота в Англії
3 Послідовники Каналетто
4 Вибрані твори
5 Твори
6 Див. також
7 Примітки
8 Посилання
Біографія |
«Митна пристань у Венеції», бл. 1724/1730. Музей історії мистецтв, Відень
Народився 7 жовтня 1697 в Венеції. Навчався живопису у свого батька Бернардо Каналя, театрального художника.
У 1719 відвідав Рим, де ознайомився з творчістю знаменитого ведутиста Джованні Паоло Панніні. Після цього став писати сам свої відомі види рідної йому Венеції. Першою роботою Каналя, яка достеменно відома дослідникам, адже має авторський підпис, є «Архітектурне капріччо» (1723).
На відміну від більшості художників того часу Каналетто на ранньому етапі своєї творчості малював свої види (ведути) відразу з натури, не роблячи попередньо замальовок та ескізів. Вже згодом митець почав писати в студії, використовуючи камеру-обскуру.
Чимало робіт Каналетто були з успіхом продані англійцям, що приїжджали до Венеції на навчання. В 1740 році це перестало бути джерелом прибутків: розпочалась війна за «австрійську спадщину», і британці все рідше навідувалися до Європи.
У 1746 особисто їде до Лондона, щоб бути ближчим до основних покупців своїх картин. Упродовж дев'яти років митець прожив у Англії. В цей час він малював види місцевих міст, палаців і садиб. Деякі дослідники творчості художника відзначають шаблонність і вторинність у творчості художника цього періоду, подеколи навіть техніка виконання робіт не подобалася місцевим тогочасним замовникам.
У 1755 повернувся до Венеції. У 1763 обраний до складу Венеціанської академії мистецтв.
Помер 19 квітня 1768 в рідній Венеції.
Робота в Англії |
Architectural Capriccio, drawing, Morgan Library & Museum
The portico with a lantern, from the series 'Vedute', c. 1740–44, etching
The first Westminster Bridge, 1746
Westminster Abbey with a procession of Knights of the Bath, 1749
Послідовники Каналетто |
Художнє надбання майстра мало свій вплив на сучасників. Племінник художника навчався у нього і навіть його прізвище зробили подвійним: Каналетто-Беллотто, аби відрізняти майстрів. Цікаві твори залишив і маловідомий послідовник Каналетто, якого називають Псевдо-Каналетто, хоча він розробляв дещо іншу тематику в ведуті.
«Краєвид Риму. Колізей і руїни храму Веспасіана», картина псевдо-Каналетто Бернардо Белотто
Вибрані твори |
«Митна пристань у Венеції», 1724—1730. Музей історії мистецтв, Відень.
«Вид басейну святого Марка з боку мису Догана», 1730—1735. Пінакотека Брера, Мілан.
«Вид Великого каналу у бік мису Догана», 1730—1735. Пінакотека Брера, Мілан.
Твори |
Див. також |
- Бароко
- Живопис бароко
- Капріччо (жанр)
- Венеціанська школа
- Ведута
- Офорт
- Графіка
8123 Каналетто — астероїд, названий на честь художника[2].
Примітки |
↑ LIBRIS — 2015.d:Track:Q1798125
↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання |
|
