Ufdjrw

Прага
	; Світова спадщина;
	; ; Прага;
	; 50°05′19″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д. / 50.08861111113877485° пн. ш. 14.421388888916777° сх. д. / 50.08861111113877485; 14.421388888916777;
Країна	; Чехія;
Тип	; столиця; муніципалітет зі статусом міста[d]; district of the Czech Republic[d]; Виборчий округ; община Чехії[d]; край Чехії; capital of region[d] і district town[d];
	; ;
	;
	; Прага у Вікісховищі?

	; Іноземнi мешканцi мiста (2015)
Україна	45,533;
Словаччина	26,281;
Росія	21,098;
В'єтнам	11,277;
КНР	3,959;
США	3,909;
Болгарія	3,651;
Німеччина	3,400;
Велика Британія	3,288;
Казахстан	3,151;
Польща	2,851;
Франція	2,204;
Румунія	2,087;
Італія	2,069;

*— сусідні нас. пункти*
Прага; Praha; ; ;
;	;
; Герб Праги ;	; Прапор Праги ;
	; ;
	; ;
	; Основні дані;
	; 50°05′19″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д. / 50.08861111113877485° пн. ш. 14.421388888916777° сх. д. / 50.08861111113877485; 14.421388888916777Координати: 50°05′19″ пн. ш. 14°25′17″ сх. д. / 50.08861111113877485° пн. ш. 14.421388888916777° сх. д. / 50.08861111113877485; 14.421388888916777;
; Країна;	; Чехія;
Регіон;	; Центральночеський край;
Столиця для	; Чехія;
	Zeleneč[d], Zdiby[d], Úvaly[d], Černošice[d], Přezletice[d], Říčany[d], Květnice[d], Bořanovice[d], Jenštejn[d], Hovorčovice[d], Radonice[d], Hostivice[d], Roztoky[d], Jíloviště[d], Sibřina[d], Podolanka[d], Jinočany[d], Chrášťany[d], Dobrovíz[d], Vestec[d], Jesenice[d], Únětice[d], Zbuzany[d], Veleň[d], Šestajovice[d], Křenice[d], Ořech[d], Kněževes[d], Průhonice[d], Zlatníky-Hodkovice[d], Horoměřice[d], Kosoř[d], Čestlice[d], Tuchoměřice[d], Nupaky[d], Jirny[d], Dolní Břežany[d], Zvole[d]; ?
Поділ	; ; Prague 16[d], Prague 19[d], Prague 21[d], Kunratice[d], Slivenec[d], Suchdol[d], Lysolaje[d], Nebušice[d], Přední Kopanina[d], Troja[d], Ďáblice[d], Březiněves[d], Dolní Chabry[d], Šeberov[d], Újezd[d], Křeslice[d], Libuš[d], Řeporyje[d], Dolní Počernice[d], Dolní Měcholupy[d], Štěrboholy[d], Petrovice[d], Dubeč[d], Velká Chuchle[d], Lochkov[d], Zbraslav[d], Lipence[d], Čakovice[d], Vinoř[d], Satalice[d], Klánovice[d], Koloděje[d], Běchovice[d], Královice[d], Nedvězí[d], Kolovraty[d], Benice[d], Bohnice[d], Braník[d], Бржевнов[d], Bubeneč[d], Černý Most[d], Čimice[d], Дейвіце, Háje[d], Hájek[d], Hloubětín[d], Hlubočepy[d], Hodkovičky[d], Holešovice[d], Holyně[d], Horní Měcholupy[d], Hostavice[d], Hostivař[d], Градчани, Hrdlořezy[d], Chodov[d], Cholupice[d], Jinonice[d], Josefov[d], Q3566606?, Karlín[d], Kobylisy[d], Komořany[d], Košíře[d], Krč[d], Q3509657?, Lahovice[d], Letňany[d], Lhotka[d], Libeň[d], Liboc[d], Lipany[d], Malá Chuchle[d], Мала Страна, Malešice[d], Michle[d], Miškovice[d], Modřany[d], Motol[d], Нове Мєсто, Nusle[d], Písnice[d], Pitkovice[d], Podolí[d], Prosek[d], Q1996280?, Ruzyně[d], Řepy[d], Sedlec[d], Сміхов, Sobín[d], Старе Місто, Stodůlky[d], Strašnice[d], Стршешовіце, Стржижков, Točná[d], Třebonice[d], Třeboradice[d], Uhříněves[d], Veleslavín[d], Виногради, Vokovice[d], Vršovice[d], Vyšehrad[d], Záběhlice[d], Zadní Kopanina[d], Zličín[d], Жижков, Vysočany[d]; ; ;
Засновано	; IX століття;
Перша згадка	; 965;
Площа	; 496 км²
Населення	; 1 290 211 (2011)
· густота	; 2 457 осіб/км²
; Висота НРМ;	; ; верхів'я Телечек; 399 м над р.м.; ; низина Влтави; 177 м над р. м;
Найвища точка	; Teleček[d];
Водойма	; Влтава, Čertovka[d], Botič[d], Dalejský potok[d], Prokopský potok[d], Říčanský potok[d], Lochkovský potok[d];
; Назва мешканців;	; чеськ. Pražan, чеськ. Pražanka, чеськ. Pražák, чеськ. Pražačka і англ. Praguer;
Міста-побратими	; Берлін (10 червня 1995), Копенгаген, Маямі-Дейд, Нюрнберг (1990), Люксембург, Гуанчжоу, Гамбург (1990), Гельсінкі, Нім (1967), Пряшів, Рош-га-Аїн, Терамо, Бамберг (1992), Брюссель, Франкфурт-на-Майні (11 травня 1990), Єрусалим, Москва, Санкт-Петербург, Чикаго, Тайбей, Терні, Феррара, Тренто, Монца, Лечче, Неаполь, Вільнюс, Стамбул, Софія, Буенос-Айрес, Афіни, Братислава, Мадрид, Туніс, Брюссель[d], Амстердам (община)[d], Фінікс, Тирана, Кіото (15 квітня 1996), Калі, Дрансі;
Телефонний код	; (420) 2
Часовий пояс	; UTC+1 і UTC+2;
Номери автомобілів;	; A;
Код LAU (NUTS);	; CZ554782, CZ0100;
GeoNames	; 3067695, 3067696;
OSM	; r435514 ·R;
Поштові індекси	; 100 00 - 199 00
	; Міська влада;
Адреса	; Празький магістрат, Маріанська площа 3, 11001, Прага 1
; Мер Праги[d];	; Адріана Крнацова (міський голова)
Email	; mailto:posta@praha.eu;
Веб-сторінка	; www.cityofprague.cz;
	; Мапа;
	; ;
	; ; ; ; ; Прага; ; ; Прага (Чехія); ;
	;
	;
	; Прага у Вікісховищі?
	; Прага у Вікіцитатах;
	; Portal:Prague[d];

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Прага (значення).

Пра́га (чеськ. Praha) — столиця та найбільше місто Чеської Республіки, адміністративний центр Центральночеського краю (чеськ. Středočeský kraj), а також двох її районів Прага-Захід та Прага-Схід. Прага розташована в західній частині Чехії, в історичній області Богемія.

У X-XII століттях Прага була столицею Чеського князівства, у XII-XVIII століттях — столицею Чеського Королівства, у 1806—1867 рр. — столицею Чеського королівства у складі Австрійської імперії, у 1867—1918 рр. — провінційним містом Австро-Угорської імперії, у 1918–1939 та 1945–1948 рр. — столицею Чехословацької Республіки, у 1939–1945 рр. — німецького протекторату Богемії та Моравії, у 1948–1990 рр. — Чехословацької Соціалістичної Республіки, у 1990–1992 рр. — Чехословацької Федеративної Республіки, а з 1993-го — столицею Чеської Республіки.

Прага відома поетичними назвами: Місто ста веж, Матір міст, Злата Прага.

Зміст

1 Історія

2 Природні умови

3 Населення

4 Економіка

5 Культурні пам'ятки
- 5.1 Палаци та замки
- 5.2 Храми та монастирі
- 5.3 Музеї та галереї
- 5.4 Театри та опери
- 5.5 Мости в Празі
- 5.6 Інші культурні пам'ятки

6 Прага в медальєрному мистецтві

7 Прага в графічних творах

8 Транспорт

9 Спорт

10 Цікаві факти та курйози

11 Особи пов'язані з Прагою

12 Українці в Празі
- 12.1 Події
- 12.2 Проживали
- 12.3 Померли

13 Галерея
- 13.1 Бароко Праги
- 13.2 Празька сецесія
- 13.3 Монументи і скульптурний декор
- 13.4 Прага на початку 21 століття

14 Див. також

15 Примітки

16 Посилання

Історія |

Прага на старовинних гравюрах: у 1493 році

Празький град у 1607 році

Прага у 1740 році

Назва міста походить від чеського слова práh, що означає поріг. За легендою його засновником був князь Крок, донька якого провидиця Любуша вказала місце для побудови граду й пророкувала йому велику славу.

Перші історичні дані про поселення слов'ян на території сучасної Праги відносять до VI століття. Однак перші поселення на території сучасного міста датуються палеолітом. У другому столітті до н. е. в цій місцевості поселилися кельти, яких у першому столітті н. е. витіснили маркомани, й, можливо, свеви.

Найдавніший замок на території міста, Празький град, був збудований на лівому березі річки Влтави у IX ст. Відтоді Прага стала столицею Чеського князівства, наприкінці цього ж століття в місті була побудована ринкова площа.

У першій половині XIII століття навколо кам'яних будівель у районі майдану почали зводити фортечні стіни.

Прага була в економічному плані добре розвиненим містом, яке вело жваву торгівлю з сусідами й швидко розвивалося. Період особливого розквіту Праги в 14 ст. пов'язаний із діяльністю Карла IV. За його правління було збудовано Нове мєсто, кам'яний міст через Влтаву, відомий тепер як Карлів міст, засновано Карлів університет, розпочалося будівництво собору святого Віта, Прага стала столицею Священної Римської імперії.

1389 року відбувся єврейський погром, внаслідок якого було винищено тритисячну єврейську громаду міста. Наразі у місті залишилось декілька синагог, серед яких є і доби готики. Частково збереженими є єврейські цвинтарі.

Початок 15 ст. у Празі позначився діяльністю проповідника і реформатора Яна Гуса, викладача Карлового університету. 1419 р., через п'ять років після його страти відбулася перша празька дефенестрація — радикальні гусити викинули з вікон п'ятьох міських радників. Пражани підтримували таборитів під час гуситських воєн.

1526 р. королівство Богемія перейшло до рук Габсбургів, ревних католиків, у той час як жителі Праги симпатизували протестантам. При імператорі Рудольфі II Прага знову стала столицею Священної Римської імперії. Рудольф II був меценатом, запрошував до себе астрологів, магів, науковців, музикантів та митців, а тому Прага стала культурним центром Європи. В той час у Празі мешкали астрономи Тихо Браге та Йоган Кеплер, художник Джузепе Арчімбольдо тощо.

У 1618 відбулася друга празька дефенестрація, яка поклала початок Тридцятирічної війни. Після поразки в битві на Білій горі у 1621 на Старомєстській площі було страчено 27 найвизначніших представників чеської шляхти, багатьох інших було вислано з міста. Внаслідок саксонської та шведської окупації населення Праги зменшилося з 60 до 20 тис.

1689 рр. місто постраждало від сильної пожежі, але після пожежі почалася інтенсивна відбудова. 1713–1714 рр. в Празі востаннє була епідемія чуми, яка спричинила від 12 до 13 тисяч смертей. Втім, у 18 столітті, населення міста продовжувало зростати, і 1771 у ньому налічувалося вже 80 тисяч мешканців. у 1757 під час битви під Прагою місто постраждало від обстрілу пруської армії.

1784 чотири окремі муніципалітети: Мала Страна, Нове Місто, Старе Місто і Градчани об'єдналися в одне місто. Єврейський квартал Йосефов приєднався до Праги 1850. 1817 утворилося перше передмістя — Карлин.

З початком промислової революції Прага стрімко розвивалася. Змінився і національний склад населення міста. До 1848 більшість пражан були німцями, а в 1880 німці становили лише 14 %, у 1910 — 6,7 %. Причиною такої зміни став приплив чеського населення з Моравії. У 1861 чехи здобули більшість у міській раді.

Після Першої світової війни, з утворенням Чехословаччини, Прага знову стала столицею. На той час вона була містом із високим рівнем індустріалізації. 1930 її населення досягло 850 тисяч осіб.

Друга світова війна закінчилася для Праги 9 травня 1945.

Природні умови |

Територія Праги простяглася уздовж обох берегів річки Влтава. Довжина річки в межах міста — 23 км, середня глибина — 2,75 м, максимальна — 10,5 м. У річку на території Праги впадають 5 струмків на лівому березі і 4 — на правому.

Клімат помірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температура січня становить близько нуля градусів, в липні цей показник дорівнює +19 градусам за Цельсієм.

Місто багате на зелені насадження, вони становлять трохи менше половини його території.

Клімат Праги
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Абсолютний максимум, °C	17,4	18,5	22,5	28,6	32,8	37,2	37,8	36,8	33,1	27,0	19,5	17,4
Середній максимум, °C	1,4	2,6	7,7	14,0	18,8	22,0	24,2	24,4	19,2	14,2	6,6	2,2
Середня температура, °C	−1,1	−0,3	3,8	8,4	13,6	16,3	19,4	19,3	14,6	8,9	4,4	0,2
Середній мінімум, °C	−3,6	−3,3	−0,2	3,5	8,4	12,0	14,4	14,0	10,1	5,9	2,4	−1,7
Абсолютний мінімум, °C	−27,5	−27,1	−27,6	−8	−1,6	3,6	7,8	6,4	0,7	−7,5	−16,9	−24,8
Норма опадів, мм	24	23	28	38	77	73	66	70	40	31	32	25

Населення |

На сьогодні місто має понад 1 240 000 мешканців (переважає жіноче населення), крім того у 2011 році до столиці щодня їздило 217 686 людей на роботу або навчання, переважно із Центральночеського краю. Прага є важливим туристичним центром і в розпал туристичного сезону її населення збільшується приблизно вдвічі.

У першій половині 90-х рр. XX століття зростає кількість іноземців. У 2001 році в Празі проживало 61 477 іноземців, у 2011 році вже 178 177, які становили 14 % населення^{[джерело?]}. Станом на 31 грудня 2009 року в Празі проживало 50 138 громадян України, 17 967 громадян Словаччини, 17 509 громадян Російської федерації і 10 699 громадян В'єтнаму. Переважну більшість громадян України становлять чоловіки, які приїхали на роботу.

В місті є кілька циганських громад, передусім у Лібні, західній частині Сміхова та Жижкові. Частка циган є нижчою як середньостатистичний рівень в Чехії. При переписі населення у 2001 році відсоток населення, яке віднесло себе до циганської національності становило половину в порівнянні із загальнодержавним середньостатистичним показником, нижчий є тільки в краї Височина. Згідно з дослідженням Міністерства праці та соціальних справ та Європейського Соціального Фонду проведеного у 2006 році в Празі є 6 соціально маргіналізованих циганських громад, які нараховують приблизно 9 000 осіб. Згідно з переписом міського магістрату проведеного у 2007 році в місті знаходиться приблизно 2 000 безхатченків.

Прага має високий рівень еміграції та імміграції. Між емігрантами високу частку становлять іноземці. Мешканці Праги найчастіше переселяються в Центральночеський край, конкретно у райони Прага—схід та Прага—захід, де утворюється метрополітна область, яка нараховує приблизно 200 000 осіб і постійно зростає.

В минулому в Празі проживало змішане населення, крім чехів і німці та євреїв, з середньовіччя також мали свої квартали італійці. Архітектурні пам'ятки італійського походження становлять велику частину Малої Страни. Збереглося кілька синагог та історичних будівель у колишньому єврейському кварталі та його околицях.

Державною мовою Чехії є чеська, нею розмовляє все населення міста. Пражани знають також мови, важливі для спілкування з туристами — англійську, німецьку. Російською мовою спілкуються не дуже охоче, однак у сфері бізнесу, послуг, передусім в галузі туризму, ресторанному бізнесі та кіосках з ексклюзивним товаром чи одягом її знання становить великий попит. Спілкування українською мовою також не викликає особливих труднощів, українська ближча за своїм словниковим запасом до чеської, ніж російська, однак ставлення до українців теж досить упереджене.

Приблизно дві третини містян невіруючі, більшість віруючих сповідує католицизм. Крім католицьких храмів у Празі є також лютеранські, греко-католицькі, православні, а також синагоги.

Таблиця демографії
1600	1804	1837	1850	1880	1900	1925	1950	1980	1991	2007	2008
60000	90000	105500	118000	162000	201600	718300	931500	1182800	1214174	1204897	1218644
В період з 1230 по 2008 рік (тис. ос.)

Економіка |

Культурні пам'ятки |

Празький град

Значна частина будівель та споруд історичного центру Праги — справжні витвори архітектурного мистецтва. Найвідомішим комплексом архітектурних пам'яток є Празький град із собором Святого Віта, Староміська площа з домінантними костелом Божої Матері перед Тином та Староміською ратушею з астрономічними курантами на ратушній вежі (чеськ. Orloj) а також історико-архітектурний заповідник Вишеград на правому березі Влтави. До історично цінних споруд належить готичний Карлів міст, збудований у XIV столітті з галереєю скульптур епохи бароко, будівлі Національного музею та Національного театру.

У 1993 році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку об'єктів світової культурної спадщини єдиним об'єктом.

Палаци та замки |

Корпус Валдштейнського палацу фасад на вулицю, фото 2007 р.

Тройський замок

Палац Кінських

Влтава, Лютеранський палац, церква Св. Миколи на Малій Страні, Малостранська мостова вежа, базиліка Асумпсйон в Старов монастері

Докладніше: Список замків Праги

Докладніше: Празький град

Найвидатнішою пам'яткою та домінантою Праги є Празький град, фортеця 9 століття на пагорбі над лівим берегом Влтави, комплекс якої складається з кількох палаців та церковних споруд, національна культурна пам'ятка занесена до списку ЮНЕСКО.

Одним з найбільших палаців в Чехії є Вальдштейнський палац в стилі раннього бароко, який у 1623–1630 рр. дав збудувати Альбрехт Валленштейн на місці колишніх 26—ти будинків. Ареал крім палацових та службових приміщень складав також кінний манеж, та Вальдштейнський сад у стилі бароко, який після реконструкції використовується на концерти або інші культурні заходи. В ньому розташовані приміщення сенату, верхньої палати чеського парламенту, в тому числі головний зал засідань. До комплексу будівель сенату входять і близькі Малий Фюрстенберзький палац з 1770 року в стилі бароко та Коловратський палац з кінця 18 століття, в стилі бароко.

Іншою видатною пам'яткою культури є Штернберзький палац на Малостранській площі, який виник сполученням двох старших домів у стилі класицизму у 1703 році. Входить у склад комплексу будівель нижньої палати чеського парламенту разом із сусіднім Палацем Сміржицьких з 1573 року в стилі ренесансу, Ауерсперзьким палацем з кінця 17 століття в стилі бароко, та Туновськиим палацем з 1726 року в стилі класицизму, в якому розташований головний зал засідань.

Чернінський палац на Лоретанській площі в Градчанах із 17 століття в стилі бароко

Тройський замок з 1679–1685 рр. в стилі бароко

Палац Кінських на Староміській площі з 1755—1765 рр. в стилі рококо, національна культурна пам'ятка

Лобковіцький палац на Празькому граді з першої половини 16 століття в стилі бароко та ренесансу

Шварценберзький палац в Градчанах з 1545–1567 рр. в стилі ренесансу

Рожмберзький палац, який є складовою частиною «Інституту панянок» на Празькому граді в стилі ренесансу

Старий королівський палац та Новий королівський палац на Празькому Граді

Грзанський палац в Градчанах в стилі ренесансу

Мартиніцький палац в Градчанах з 1541 року в стилі бароко та ренесансу

Фюрстенберзький палац на Малій Страні з 1580 року в стилі бароко та ренесансу

Пахтовський палац в Старому місті прибл. з 1740 року в стилі пізнього бароко, культурна пам'ятка

Печків палац в Новому місті з 1923–1929 рр. в стилі неокласицизму

Міхновський палац або (Тиршів будинок), Мала Страна

Клам-Галласовський палац, (Архів міста Прага)

Палац Адрія, в якому знаходиться відома кав'ярня Адрія

Палац Лажанських (Академія музичного і театрального мистецтва)

Ліхтенштейнський палац

Шенборновський палац, бароко

Вілла «Америка» (нині музей А. Дворжака)

вілла Кінського, Сміхов, ампір (Національний музей, Етнографічний відділ)

Палац Мансфельда (Палац Колоредо-Мансфельда, архів чеської Академії наук)

Літній палац Славати, Сміхов

Морзинський палац ,бароко

Портргеймка (оселя родини Дінценгоферів)

Літній палац Бельведер на Летнє

Роганський палац, Кармелітська вулиця

Лєдебургзький палац, Мала Страна

Коуніцовський палац

Палац Пахтов

Пьотінговський палац

Турбовський палац , рококо

Буквойський палац

Ностіцовський палац , бароко

Велкопршеровський палац (Національний музей, музичний відділ, колекція музичних інструментів)

Тун-Гогенштейнський палац, бароко

Архієпископський палац

Тосканський палац

вілла Дінценгоферів, Сміхов

вілла Бертрамка (музей Моцарта), Сміхов

Літній палац «Зірка» (чеськ. Letohrádek Hvězda)

Літній намісницький палац

Інвалідовна

Промисловий палац у виставковому центрі

Храми та монастирі |

Собор святого Віта

Тинський храм

Церква Діви Марії та Св. Карла Великого в Карлове

Православний кафедральний собор свв. Кирила і Мефодія

Собор святого Віта на Празькому граді, будівництво якого велося понад 600 років

Костел Божої Матері перед Тином на Староміській площі з 14—16 століття в стилі готики, національна культурна пам'ятка

Вифлеємська каплиця з 1391 року, в якій у 1402–1413 роках проповідував Ян Гус, національна культурна пам'ятка

Емауський монастир заснований у 1347 році, національна культурна пам'ятка

Страговський монастир з 1143 року, національна культурна пам'ятка, в ареалі якого знаходиться броварня з 1629 року, проте історія пивоваріння сягяє до 13-14 століття

Собор святих Кирила і Мефодія— православна церква

Костел святого Мікулаша на Малій Страні збудований у 1704–1755 в стилі бароко, національна культурна пам'ятка

Базиліка св. Георгія, на Празькому Граді

Лорета, бароко

Костел св. Роха

Костел св. Їндржиха (готика 14 ст., бароко)

Храм Марії Сніжної, (готика 14 ст.)

Костел св. Вацлава на Здеровє, (готика 14 ст.0

Костел св. Катерини, бароко

Костел Діви Марії та карла Великого на Карлові

Костел Яна Непомуцького на скелі

Костел св. Мартина в мурі

Ротонда св. Хреста

Костел св. Вартоломея, бароко

Костел св. Іллі

Костел св. Сальватора

Костел св. Франциска у хрестоносців

Костел св. Лаврентія на Петршині

Костел Діви Марії під ланцюгом

Дерев'яна церква, вивезена з карпатської України, на Петршині

Собор св. Климентія з 1711 р., в стилі бароко, збудований єзуїтами на місці старшого романського костелу, при якому домініканці збудували свій монастир, у 1931 році наданий для потреб греко-католицької громади, де до сих пір служби божі ведуть на церковнослов'янській та українській мовах

Бревновський монастир з броварнею

Анежський монастир з 1233—1234 рр., національна культурна пам'ятка

Домініканський монастир

Старонова синагога з 1270 року в стилі готики, національна культурна пам'ятка

Музеї та галереї |

Національний музей, головний корпус

Рудольфінум

Старонова синагога, частина Єврейського музею

Докладніше: Музеї Праги

Національний музей представляє ціла низка музейних закладів, виставок та пам'ятників розташованих по Празі або в інших містах. Найвидатнішою архітектурною пам'яткою з-поміж празьких об'єктів творить головний корпус, тзв. стара будівля, домінанта Вацлавської площі, яка є зараз закритою, оскільки ведеться реконструкція, яку планують завершити у 2018 році. Національний музей творить Природознавчий музей, Історичний музей, Чеський музей музики, Музей Напрстка та Бібліотека Національного музею. Історичні виставки зосереджені в новій будівлі Національного музею в сусідстві старої будівлі, в Національному пам'ятнику на Віткові, Етнографічному музеї «Musaion» у віллі Кінських, Лапідарію в комплексі виставкового центру в Голешовицях та в рококовому палаці Мек Невена, в якому знаходиться Пам'ятник Франтішка Палацького та Франтішка Ладіслава Рігра. Природознавчий музей має антропологічне, палеонтологічне, ботанічне, зоологічне, ентомологічне, мікологічне, та мінерально-петрологічне відділення. Чеський музей музики складається з однойменного Чеського музею музики розташованого в колишньому костелі св. Марії Магдалини із 17 століття в стилі бароко, Музею Бедржиха Сметани, Музею Антоніна Дворжака та тзв. Синьої кімнати— Пам'ятника Ярославу Єжку. Музей Напрстка представляє Музей азійських, африканських та американських культур.

Єврейський музей представляє одну з найвідвідуваніших пам'яток міста, якого складовою частиною є 5 синагог, архів та кілька цвинтарів, які зосереджені передусім у колишньому єврейському кварталі Йосефов, в якому крім Старонової синагоги розташовані Майселова синагога, Пінкасова синагога, Клаусова синагога, Іспанська синагога в маврсько-іспанському стилі та старий єврейський цвинтар.

Музей Альфонса Мухи

Музей Карлового Моста

Педагогічний музей Я. А. Коменського

Музей столиці Прага

Музей Франца Кафки

Національний пам'ятник героїв «Гайдріхіади» — в підземній крипті Православного храму свв. Кирила і Мефодія

Музей комунізму

Музей колекцій Лобковиців в Лобковицькому палаці

Музей пивоваріння «У Флеку»

Музей Кампа

Музей ляльок

Музей іграшок

Музей воскових фігур

Музей прикладного мистецтва (чеськ. Uměleckoprůmyslové museum)

Підскальська митниця «На Витоні»

«Бертрамка»

Експозиція Франка Кафки

Лоосова вілла

Аптека Дітріх «У Золотого Лева»

Музей визвольної боротьби України

Національна галерея

Рудольфінум

Театри та опери |

В Празі працює кількадесят театрів, найвизначніші з них концентровані в історичному центрі. Найвідомішим є Національний театр, колективи якого виступають на сценах кілька будівель. Найбільш репрезентативною є історична будівля з 1881 року в стилі неоренесансу за проектом архітектора Зітека. В склад національного театру входить також Ставовський театр з 1783 року збудований в стилі класицизму, Театр Коловрат, розташований в палаці Коловратів, (реконструйований в стилі бароко у 1725 році), Нова сцена з 1977—1983 рр, в сусідстві історичної будівлі та Празька державна опера з 1888 року заснована як Новий німецький театр.

Національний театр

Театр на Виноградех

Театр Гібернія в Домі «у Гіберну»

Жижковсьний театр Яри Цимрмана

Швандів театр на Сміхові (чеськ. Švandovo divadlo na Smíchově)

Театр «на поручнях» (чеськ. Divadlo Na zábradlí)

Театр Семафор

Театр Спейбла і Гурвінка

Українська театральна студія (Прага)

Мости в Празі |

Красою архітектури та кількістю легенд відрізняються також і мости Праги, яких всього нараховується більше трьохсот: 18 з них перетинають річку Влтаву.

Влтава при заході сонця

Карлів міст взимку

Карлів міст

Міст Палацкего

Вишеградський Залізничний Міст

Міст Легії

Міст Лібенського

Главків міст

Їрашека міст

Стефаників міст

Чехов міст

Манешов міст

Міст барикадників

Нусельський міст

Браницький залізничний міст або «Міст інтелігенції»

Баррандовський міст

Тройський трамвайний міст

Тройський пішохідний місток (Trojská lávka) — з'єднує район Троя (Troja) з «Імператорським островом».

Під буловкою — залізничний міст

Карлінський віадук

Міст Світових змагань

Місток усіх закоханих через Чортиці^[6]

Інші культурні пам'ятки |

Вишеград

Клементинум

Староміська ратуша

Громадський будинок (чеськ. Obecní dům)

Новоміська ратуша

Будівля головного залізничного вокзалу

Ольшанський цвинтар

Кобилиська стрільниця

Кельтське опідум «Завіст»

Городище Шарка

Чеські коронаційні клейноди

Прага в медальєрному мистецтві |

Ювілейна медаль на честь заснування Праги 981-1981.

Медаль на честь Карлова університету.jpg

Медаль на честь Карлова університету.

Медаль «Praha didacta», 1980 року.

Прага в графічних творах |

«Порохова вежа», розфарбована гравюра 1845 р.

«Прага. Нове Място», розфарбована гравюра 1830-х рр.

Едуард Томек (1912—2001), «Карлов міст», акварель 1984 р.

Вацлав Янса (1859-1913), Дворик дому «У Золотого дерева», Довга вулиця, Прага. акварель кінця 19 ст.

Ф. Сандман (F.X.Sandmann), «У Карлова Моста», акварель 1840 р.

Транспорт |

Автобус компанії Student Agency на вокзалі «Флоренц»

Старий гараж у Флоренц

Докладніше: Транспорт Праги

Прага — вузловий транспортний центр країни та важливе перехрестя центральної Європи. Має зручну мережу громадського міського транспорту, міжміське і міжнародне сполучення здійснюється залізницею, автомобільним і повітряним транспортом, частково поромом по Влтаві.

Транспортне підприємство столичного міста Праги (чеськ. Dopravni podnik hl. m. Prahy, a. s.) забезпечує перевезення пасажирів по місту та близькій околиці компактною мережею ліній метрополітену, трамваїв, автобусів та фунікулера на Петршин.

На більші відстані автобусні перевезення забезпечують передусім приватні підприємства, напр. «Student Agency» посередництвом далекобійних автобусів характерного жовтого кольору, або «Veolia Transport», яке перевозить пасажирів на менші відстані в околиці Праги. Головним автовокзалом є «Флоренц», меншими є Голешовице, Чорний міст, На Кніжеці, Злічин та інші. Залізничний транспорт зосереджений на Головному Вокзалі (чеськ. Hlavní Nádraží), Масариковому, Голешовицькому та Сміховському вокзалах. Перевезення забезпечує передусім Чеська залізниця (чеськ. České dráhy), на маршруті Прага — Острава також приватне підприємство «RegioJet», що належить консорціуму «Student Agency», інше підприємство «LEO Express» планує почати перевезення в грудні 2012 року. Авіаперевезення забезпечує більш ніж 50 авіакомпаній на понад 100 маршрутах в Аеропорті Вацлава Гавла Прага (попередня назва «Рузинє»).

Спорт |

Найпопулярнішими видами спорту є футбол, хокей, атлетика, теніс, останнім часом набирає популярності флорбол. Менш популярними є гандбол, велоспорт, баскетбол, волейбол та інші. В Празі розвиток спорту стимулює широко розвинена мережа спортивних майданчиків в окремих частинах міста та школах а також арени професійних клубів різних видів спорту:

найславніший чеський футбольний клуб СК Спарта Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, 20-разовий чемпіон Чехословаччини, 10-разовий чемпіон Чехії, футбольний стадіон Дженералі Арена вміщує 20 854 глядачів

футбольний клуб СК Славія Прага виступає у найвищій чеській Гамбрінус лізі, 17-разовий чемпіон Чехословаччини і Чехії, футбольний стадіон «Eden Aréna» вміщує 21.000 глядачів

футбольний клуб ФК Дукла Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, колишній військовий клуб, 17-разовий чемпіон Чехословаччини, футбольний стадіон «На Юлісце» вміщує 18 000 глядачів

хокейний клуб ХК Спарта виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 4-разовий чемпіон Чехословаччини та 4-разовий чемпіон Чехії, «O2 Arena» — 17 360 глядачів

хокейний клуб ХК Славія виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 2 разовий чемпіон Чехії, «Tipsport arena» — вміщує 13 000 глядачів

хокейний клуб ХК Лев Прага — новостворений клуб, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, «Tipsport arena» — вміщує 13.000 глядачів, «O2 Arena» — 17 360 глядачів

гандбольний клуб ГК Дукла Прага (чеськ. HC Dukla Praha) — чоловіча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 28—и разовий чемпіон Чехословаччини та 3-разовий чемпіон Чехії, стадіон «Hala Ruzyně»

гандбольний клуб ДГК Славія Прага (чеськ. DHC Slavia Praha) — жіноча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 13—и разовий чемпіон республіки, 2-разовий чемпіон спільної чехо—словацької інтерліги WHIL, стадіон вміщує 1.200 глядачів

баскетбольний «університетський спортивний» клуб «USK Praha» — виступає у найвищій чеській баскетбольній лізі, 13-разовий чемпіон Чехословаччини та Чехії

флорбольний клуб «Tatran Omlux Střešovice» виступає у найвищій чеській флорбольній екстралізі, 15-разовий чемпіон Чехії

1. чеський лоун-тенісний клуб, найстаріший в державі, тенісний ареал «Štvanice» вміщує 8 000 глядачів

спортивний клуб з дзюдо «USK Praha», 22-разовий чемпіон Чехії, останніх 5 років виступає без поразки

спортивний клуб з академічного веслування «VK Slavia Praha», виховує чемпіонів світу та олімпійських чемпіонів

відділення спортивного клубу з велоспорту «TJ Pankrác» (Oddíl sálové cyklistiky), спеціалізується на велополо та велобол

Цікаві факти та курйози |

У Празі збереглася остання у світі діюча система міської пневматичної пошти, що з'явилася уперше 1887 року. На жаль, під час повені 2002 р. декілька станцій було пошкоджено, і система перестала працювати. Чеська пошта збирається відреставрувати її і знову ввести в дію. Окрім музейно-історичного значення, така система має і чисто практичне застосування: наприклад, телеграма або дрібний пакет з поштамту в Новому місті можуть бути доставлені на Празький град впродовж 3-5 хвилин, що істотно швидше за будь-який інший вид транспорту, включаючи кур'єрську службу.

У 20-30 рр. XX століття в Празі був побудований найбільший у світі (площа 202 х 310 м) універсальний стадіон «Страгов» в однойменні частині міста з трибунами на більш ніж 200 тис. місць (включаючи 50 тис. місць для сидіння), що використався для проведення зльотів чеського фізкультурно-патріотичного суспільства «Сокіл», пізніше спартакіад. По своїй місткості з ним може змагатися тільки стадіон для проведення автоперегонів в американському Індіанаполісі. У 1932 р. на острові Штванице побудований перший в Європі стадіон з штучним льодом, місце проведення чотирьох чемпіонатів світу з хокею із шайбою.

Бронзовий пам'ятник Яну Жижці на пагорбі Витків (висота — 9 м, маса — 16,5 т), відкритий 1950 року, нині вважається третьою за величиною бронзовою кінною статуєю у світі.

17 травня 2007 року у той час діючий мер Праги Павло Бем вчинив успішне сходження на Еверест, ставши десятим чехом, що підкорив найвищу вершину світу.

У Празі жив рабин Єгуда Лев Бен Бецалель, який, за легендою, створив найвідомішого ґолема. За переказами, ґолем був створений на березі Влтави з чотирьох стихій. Останки голема досі лежать на горищі Старонової синагоги — найстарішої в Європі, що діє і понині. У ній збережений в недоторканості стілець, на якому рабин сидів під час молитов. Під час екскурсій гіди розповідають ренесансну притчу про ґолема, яка була розвинена в творах Карла Чапека і Густава Майрінка.

Особи пов'язані з Прагою |

Карл IV

Пам'ятник Кеплеру і Тихо Браге, Прага

Борживой — перший християнський князь-чех, хрещений єпископом Мефодієм.

Якуб Арбес (1840—1914) — чеський письменник.

Альбрехт Валленштейн (1583—1634) — герцог, імператорський полководець.

Гелена Вондрачкова — чеська співачка.

Вацлав Гавел (1936 р.н.) — політичний діяч, перший президент відновленої Чехії.

Ярослав Гашек (1883—1923) — письменник.

Йозеф Главка (1831—1908) — архітектор, засновник Чеської академії наук і мистецтв у 1890 р.

Карел Готт (1939 р.н.) — співак і актор.

Франтішек Лангер (1888—1965) — чеський письменник

Любомир Лінгарт (1906—1980) — чеський кінознавець.

Йозеф Мислівечек (1737—1781) — чеський композитор доби бароко.

Альфонс Марія Муха (1860—1939) — художник доби сецесії

Станіслав Костка Нейман (1875—1947) — чеський поет, байкар.

Петр Парлерж (1332—1399) — архітектор, скульптор доби готики.

Марія Пуйманова (1893–1958) — чеська письменниця.

Вацлав Ржезач (1901—1956) — чеський письменник.

Ян Седлиский (або ivan) — художник 20 століття.

Карел Чапек (1890—1938) — письменник.

Арчімбольдо (1527—1593) — художник доби маньєризму.

Ганс фон Аахен (1552—1615) — художник доби маньєризму.

Ян Блажей Сантіні Айхл (1677—1723) — архітектор доби бароко.

Джованні Баттіста Алліпранді (1665—1720) — архітектор доби бароко.

Тихо Браге (1546—1601) — науковець, астроном.

Карл IV — імператор Священної Римської імперії Германської нації.

Йоганн Кеплер (1571—1630) — науковець, астроном.

Франческо Каратті (бл. 1620—1677), архітектор доби бароко.

Авраам Лейтнер — архітектор доби бароко.

Жан Батіст Матеї (1630—1696) — архітектор доби бароко.

Матьяш Бернард Браун (1684—1738) — скульптор доби бароко.

Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах(1656—1723) — архітектор доби бароко.

Йоган Лукас фон Гілдебрандт (1668—1745) — архітектор доби бароко.

Крістоф Дінценгофер (1655—1722) — архітектор доби бароко.

Фердинанд Брокоф (1688—1731) — скульптор доби бароко.

Кіліан Ігнац Дінценгофер (1689—1751) — архітектор доби бароко.

Матьє з Аррасу — французький архітектор доби готики.

Франц Кафка (1883—1924) — німецькомовний письменник єврейського походження.

Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756—1791) — австрійський композитор доби просвітництва.

Ніколо Пакассі (1716—1790) — архітектор доби рококо імператриці Марії Терезії.

Рудольф ІІ (1552—1612) — імператор Священної Римської імперії Германської нації.

Марина Цвєтаєва (1892—1941) — російська поетеса, письменниця.

Якуб Шиканедер (1855—1924) — німецький художник.

Бартоломеус Шпрангер (1546—1611) — фламандський художник доби маньєризму.

Олександр Олесь (1892—1944) — український поет.

Їржі Киліан (*1947) — танцюрист та хореограф.

Українці в Празі |

Студенти видавали журнал «Український студент».

Наразі українська діаспора в Чехії є найбільшою за чисельністю. З початку 2000 років в Празі виникло багато рухів та організацій, що об'єднують українців та громадян України в Чехії: Українська ініціатива в Чеській Республіці (УІЧР), Sdruženi «Odboj Zapadni Ukrajiny» v Praze, Mezinárodní sdružení Ukrajinská svoboda, тощо.

Події |

25 березня 1923 р. відбулась велика українська демонстрація (розпочалась на Вацлавській площі, пройшла через набережну, Старий Град до Старомеської площі; поліція перешкодила покласти квіти до пам'ятника Яну Гусу) проти рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.^[7]

Проживали |

Волошин Августин — український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик, прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, у 1939 президент, Герой України (посмертно)

Вассиян Юліан — визначний український публіцист, філософ, ідеолог ОУН

Горбовий Володимир — провідний діяч УВО і ОУН, адвокат у політичних процесах

Ґалаґан Микола — український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради

Демчук Дмитро — сотник Армії УНР, фінансовий референт Проводу Українських Націоналістів

Мартинець Володимир — провідний діяч УВО і ОУН, головний редактор газет «Розбудова Нації» і «Сурма»

Олег Ольжич — український поет, археолог і політичний діяч, заступник Голови Проводу Українських Націоналістів

Ревай Юліан — український політичний і освітній діяч Закарпаття, прем'єр-міністр Карпатської України

Сеник Омелян — 9-й крайовий Командант УВО, член Вищого Проводу ОУН, головуючий на II Великому Зборі ОУН у Римі

Померли |

Долинай Микола — лікар, громадсько-політичний і культурний діяч, міністр охорони здоров'я уряду Карпатської України

Індишевський Ярослав — сотник Української Галицької Армії, 4-й крайовий комендант УВО

Клочурак Степан — Президент Гуцульської республіки, міністр військових і господарських справ Карпатської України

Мірний Іван — український громадсько-політичний і державний діяч, член делегації УНР на Паризькій мирній конференції

Олександр Олесь — видатний український письменник, поет, драматург

Перевузник Юрій — міністр внутрішніх справ Карпатської України

Пулюй Іван — видатний український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач

Борис Левитський — співак (тенор), піаніст, композитор

Дмитро Левитський — співак (тенор), музичний критик, педагог

Ніна Левитська — скульпторка

Галерея |

Панорама міста

Празькі мости

Панорама зимової Праги

Карлів міст

Набережна Влтави у центрі міста взимку

Набережна Влтави, Карлів міст, Староместска мостова вежа і церква Св. Франциска Асізського

Погляд на Прагу з Вишеграду

Йіндрішська вежа

Бароко Праги |

Лорета ( костел Різдва Діви Марії ), Прага

Інвалідовна, Прага, Карлін, доба бароко

Клементінум, Прага, східний фасад

Базиліка Св. Георгія (Св. Іржи)— відділ Національної галереї. Фасад арх. Франческо Каратті. Доба бароко

Празький Град( Празький замок). Вхідна брама з бароковими скульптурами

Костел Св. Миколая, фасад.

Костел Св. Яна Непомуцького на скелі

Прага, костел доміканців, фреска на стелі

Празька сецесія |

Залізничний вокзал Праги

Видавництво «Мелантрих», Вацлавська площа

Готелі «Європа» та «Європа-Гарні» (Будинок «Меран»), (буд. 25 і 27), Вацлавська площа

Костел Найсвятішого Серця Богоматрі, Прага-Виноградов.

Фронтон муніципалітету

Декор доби сецесії

Монументи і скульптурний декор |

Монумент Яну Гусу.

Карлів міст

Христос втішає в. Люїтгарту, Карлів міст, Прага

Палац Коруна, скульптурний декор доби сецесії

Діва Марія біля костелу Св. Миколая

Розп'яття на Карлові Мосту

Портал в ассирійському стилі (Сецесія)

Св. Вінцент Феррарський та Св. Прокоп на Карлові Мосту

Декор брами до виноградника, Тройський замок

Мала пластика на Золотій решітці собору Св. Віта

Пам'ятник Св. Вацлаву на тлі Національного музею

Прага на початку 21 століття |

Панкрац. Хмарочоси

Аеропорт а Празі

Конгрес-центр

Танцюючий дім

Станція метро Малостранська

Прага, Виноградов

Див. також |

Список міст Чехії

Музеї Праги

Національна галерея (Прага)

Архітектура Чехії

Прага в мистецтві

2367 Прага — астероїд, названий на честь міста^[8].

Примітки |

↑ http://aplikace.mvcr.cz/adresa/a/praha/index.html

↑ ^а^б^в^г^д^е^ж^и^к^л^м^н^п^р^с^т^у^ф^х^ц^ш^щ^ю^я^аа^аб^ав^аг^ад^ае^аж^аи^ак^ал^ам^ан^ап^ар^ас^ат^ау^аф^ах^ац^аш^ащ^аю^ая^ба^бб^бв^бг^бд^бе^бж^би^бк^бл^бм^бн^бп^бр^бс^бт^бу^бф^бх^бц^бш^бщ^бю^бя^ва^вб^вв^вг^вд^ве^вж^ви^вк^вл^вм^вн^вп^вр^вс^вт^ву^вф^вх^вц^вш^вщ^вю^вя^га^гб^гв^гг^гд^ге^гж^ги^гк^гл^гм^гн^гп^гр Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.

d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889

↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.

d:Track:Q31271037d:Track:Q12021344d:Track:Q12032511

↑ Kódování okresů pro SPZ (1960 – 2002)
d:Track:Q57978520

↑ {{cite web|title=Statistical Yearbook of Prague 2013|url=http://www.czso.cz/csu/2013edicniplan.nsf/engkapitola/101011-13-eng_r_2013-04%7Cpublisher=Czech Statistical Office: 4-12. Foreigners: Capital City of Prague, top 15 citizenships, 31 December 2015|date=2015|accessdate=16 January 2016

↑ Прага та її мости - Моя планета. myplanet.com.ua (uk). Процитовано 2018-01-24.

↑ М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл.— С. 348. ISBN 5-7707-7867-9

↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання |

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Прага

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прага

Офіційна сторінка м. Прага

День, № 18, 31.01.2003

Prague.cz

Метро, трамваї та автобуси Dopravni podnik hl.m Prahy, a.s.

Prague — віртуальні тури, основні факти, види, культура …

Prague travel guide at Wikivoyage

National Theatre

State Opera

Prague TV — англомовний путівник по місту

Українські місця в Празі

Прага і Кутна Гора – прогулянка не банальними місцями Чехії

[1] ttp://aplikace.mvcr.cz/adresa/a/praha/index.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q386724"_data-entity-id="Q24023889">Czech_location_identification_system<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q11379528|Czech_Office_of_Surveying_and_Cadastre]].</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q11379528]][[d:Track:Q24023889]]</div>-2] а^б^в^г^д^е^ж^и^к^л^м^н^п^р^с^т^у^ф^х^ц^ш^щ^ю^я^аа^аб^ав^аг^ад^ае^аж^аи^ак^ал^ам^ан^ап^ар^ас^ат^ау^аф^ах^ац^аш^ащ^аю^ая^ба^бб^бв^бг^бд^бе^бж^би^бк^бл^бм^бн^бп^бр^бс^бт^бу^бф^бх^бц^бш^бщ^бю^бя^ва^вб^вв^вг^вд^ве^вж^ви^вк^вл^вм^вн^вп^вр^вс^вт^ву^вф^вх^вц^вш^вщ^вю^вя^га^гб^гв^гг^гд^ге^гж^ги^гк^гл^гм^гн^гп^гр Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.

d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q191067"_data-entity-id="Q31271037"><i_class="wef_low_priority_links">[[:cs:Ladislav_Jakl|Jakl&nbsp;L.]]</i>_[[:d:Q31271037|Jak_stará_jsou_česká_města?_Legendy_a_fakta.]]_//_''[[:cs:IDNES.cz|iDNES.cz]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q31271037]][[d:Track:Q12021344]][[d:Track:Q12032511]]</div>-3] Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.

d:Track:Q31271037d:Track:Q12021344d:Track:Q12032511

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q186165"_data-entity-id="Q57978520">[https://www.k-report.net/spz/?kapitola=24_Kódování_okresů_pro_SPZ_(1960_–_2002)]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q57978520]]</div>-4] Kódování okresů pro SPZ (1960 – 2002)
d:Track:Q57978520

[5] {{cite web|title=Statistical Yearbook of Prague 2013|url=http://www.czso.cz/csu/2013edicniplan.nsf/engkapitola/101011-13-eng_r_2013-04%7Cpublisher=Czech Statistical Office: 4-12. Foreigners: Capital City of Prague, top 15 citizenships, 31 December 2015|date=2015|accessdate=16 January 2016

[6] Прага та її мости - Моя планета. myplanet.com.ua (uk). Процитовано 2018-01-24.

[7] М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл.— С. 348. ISBN 5-7707-7867-9

[8] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

搜尋此網誌