Алегорія
Алего́рія або при́повідь — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання).
Зміст
1 Образотворче мистецтво
2 Художня література
3 Галерея
4 Див. також
5 Примітки
6 Література
7 Посилання
Образотворче мистецтво |
В образотворчому мистецтві виражається певними атрибутами —
- Феміда — «правосуддя» зображають як жінку з терезами
- Час (тобто Хронос) — кремезний старий з косою та пісковим годинником
Вакх (бог виноробства) — з гронами винограду
Живопис — жінка з пензлями та палітрою художника- Алегорія річки — старий з горщиком, з якого ллється вода як натяк на джерело.
Найхарактерніша для середньовічного мистецтва, епохи Відродження, бароко та класицизму.
Серед майстрів, що малювали алегорії, багато майстрів Італії (Боттічеллі «Алегорія сили», Гверчіно " Алегорія живопису і скульптури ", навіть портрет з алегорією маловідомого художника-італійця Джіроламо Бедолі.
В скульптурі мала поширення в декорі і садово-парковому мистецтві доби бароко, де використовували цілі комплекси алегорій — лише
- чотири пори року
- чотири пори доби
- сім смертних гріхів
- чотири континенти тощо.
Художня література |
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у байках і сатиричних творах. На А. ґрунтуються притчі, апологи, параболи, мораліте, які здавна використовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. А. вживав Г. Сковорода у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під езоповою мовою, наприклад, фантазія-сатира на 2 дії В. Самійленка «У Гайхан-бея». У драматичній поемі Лесі Українки «Оргія» під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. А., на відміну від метафори, ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати А. з символом, бо він буває багатозначним, а А. однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само А. відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше — літературні казки чи сучасні «химерно-міфологічні», «химерно-притчеві» твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення.
Приклади:
- «незборимий царизмом Кавказ» — Прометей (поема «Кавказ» Т. Шевченка);
- «сваволя можновладців над беззахисною людиною» — «Вовк та Ягня» (однойменна байка Л. Глібова);
- «борці за волю України» — каменярі (однойменна поезія І. Франка).
Галерея |
Корнеліс Антоніс. Гравюра Алегорія чоловічої і жіночої мудрості, 1530 рік
Ск. М.Б. Браун. «Алегорія Пихи», цикл «Гріхи», замок Кукс, Чехія
Скульптор Клодіон, «Алегорія річки Рейн»
П'єтро Баратта, «Алегорія Миру», Павловськ, Великі круги
Художній надгробок з алегорією, церква Сен-Сюльпіс, Париж
Див. також |
- Сад бароко
- Літній сад
- Садово-паркова скульптура
- Терракота
- Томас Квеллінус
- Матьяш Бернард Браун
- П'єтро Баратта
- Джованні Бонацца
- Серія «Чотири континенти»
- Серія Гендріка Гольціуса Сім планет
Примітки |
Література |
- Алегорія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання |
М. С. Бургін. Алегорія // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/alegorija/2012-12-08-104 (тлумачення алегорії)
| |||||
 | Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
