Ufdjrw

Мережа залізниць в Австро-Угорщині 1900 р.

Український відтинок Першої угорсько-галицької залізниці (позначено червоним пунктиром)

Пе́рша уго́рсько-га́лицька залізни́ця — перша транскарпатська повністю двоколійна залізниця через Лупківський перевал. З'єднувала Галичину з Угорщиною, а саме Будапешт з Перемишлем і Львовом. Загальна довжина залізниці — 266,3 км.

Історія |

20 травня 1869 р. з'явився перший проектний документ на побудову залізничної колії від Перемишля до Лупкова. 11 червня 1869 р. з'явився другий документ на відтинок від Лупкова до Угорщини. Власником другого документа виступало «Акціонерне товариство Першої угорсько-галицької залізниці». 11 серпня 1869 р. товариство отримало концесію на будівництво ділянки колії Перемишль — Хирів — Кросьценько — Лупків (тодішній угорський кордон).^[1]

Залізниця почала працювати 25 грудня 1872 р., хоча тунель у Лупкові завершили тільки 1874 р. Урочисте відкриття руху відбулося 31 травня 1874 року.^[2] Залізниця проходила по тодішніх теренах коронного краю Галичини і словацьких земель Транслейтанії. Найважливіші залізничні станції: Шаторальяуйхей (Угорщина), Гуменне (Словаччина), Лупків, Загуж (Польща), Хирів (Україна) i Перемишль (Польща). У Перемишлі залізниця з'єднувалася з уже існуючою від 1861 р. Галицькою залізницею імені Карла Людвіга, що дало змогу вперше безпосередньо поєднати залізницею Львів з Будапештом. Також з'єднувалася з Дністрянською залізницею. З 1884 р. відтинок Заґуж — Хирів став одночасно й ділянкою Галицької Трансверсальної залізниці.

Галицька частина дороги |

XIX сторіччя |

Зразу після відкриття Першої угорсько-галицької залізниці на ній працювало 11 локомотивів (4 з них MÁV II), 24 пасажирські вагони i 255 товарних вагонів. Через рік ця кількість подвоїлась: курсував 21 локомотив (16 з них KkStB 46), 50 пасажирських вагонів i 415 товарних. У 1886 р. ця кількість зросла ще більше. За перший рік експлуатації було перевезено 238 тисяч пасажирів. З 1874 р. до 1880 р. пасажиропотік дещо знизився і становив від 149 до 198 тисяч осіб. Перелом настав через чотири роки, коли цією залізницею було перевезено вже 298 тисяч осіб. 1887 р. пасажирів було вже 339 тисяч.

З 2 серпня 1892 р. залізниця перейшла у власність Австрійської державної залізниці.

XX сторіччя |

Перша угорсько-галицька залізниця відіграла важливу стратегічну роль за часу Першої світової війни, зокрема при облозі фортеці Перемишль. Після 1918 р., коли в Карпатах з'явився кордон між новоутвореними незалежними державами Чехословаччиною і Польщею, залізниця відчутно втратила своє важливе значення. Згодом через нерентабельність другу колію було розібрано, так що тепер майже на всій трасі потяги їздять по одній колії.

Сучасний стан |

Нині Перша угорсько-галицька залізниця розташована на території чотирьох країн — Угорщини, Словаччини, Польщі та України. Вона вже не функціонує як цілісна лінія, хоча робляться спроби використовувати її в туристичних цілях.

Комбінована колія для одночасного курсування українських і польських поїздів (біля смт Нижанковичів)

Український відтинок |

Українська частина давньої угорсько-галицької залізниці — це понад 30 км одноколійної траси Нижанковичі — Хирів — Смільниця (польсько-український кордон), з широкою колією (1520 мм). Від Хирова до Смільниці колія комбінована — широка і вузька (1435 мм) для одночасного курсування українських і польських поїздів. За Радянського Союзу такий тип колії існував на усьому українському відтинку дороги, адже в 1960-х, 1970-х і 1980-х рр. тут курсував поїзд з Перемишля до Устрик-Долішніх. При цьому поїзд двічі перетинав польсько-український кордон: у Нижанковичах і в Смільниці. Нині українським відтинком дороги курсують пасажирські поїзди Самбір — Хирів — Нижанковичі та Самбір — Хирів — Старява.

Польський відтинок |

Ділянка Заґуж — Лупкув є залізницею № 107, а ділянка Заґуж — Кросьцєнко є частиною залізниці № 108.

Цікаві факти |

• Навесні 1849 р. російський імператор Микола I пообіцяв військову підтримку австрійському цісареві Францу Йосифу для придушення революції в Угорщині (див. «Весна народів»). Влітку того ж року частина царської армії, якою командував Іван Паскевич, пройшла до Угорщини майже тим же маршрутом, яким пізніше проклали Першу угорсько-галицьку залізницю: Перемишль — Нижанковичі — Добромиль — Хирів — Старява — Устрики-Долішні і через Лупківський перевал в Угорщину.

• Під час Першої світової війни в Хирові, що лежить на українському відтинку залізниці, побував Швейк — герой роману Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка». Це відображено у творі:

«Жандарми були мадяри і, незважаючи на Швейкові протести, відволокли його в етапне управління в Хирові, де зарахували до транспорту російських полонених, призначених працювати на ремонті залізничної колії в напрямку Перемишля… ».

Нижанковичі — Добромиль — Хирів — Старява |

• Біля смт Нижанковичі залізниця піднімається вгору долиною річки Вігор. Далі вона йде долиною Вирви, притоки Вігору. Біля м. Добромиля переходить у долину однієї з приток Вирви і зиґзаґом підіймається до м. Хирова, на окраїні якого перетинає Головний європейський вододіл. Від Хирова до с. Старяви і далі до Польщі дорога піднімається долиною р. Стривігор.

Фотографії |

• 
  

  

  
  

  
  

  Міст через р. Вігор у Нижанковичах (опора моста збереглася з часів Австро-Угорщини)
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Біля с. Нове Місто. У далині — гора Радич
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Залізнична станція в Добромилі
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Залізнична станція Хирів
  

  
  

  
  

Див. також |

• Дністрянська залізниця


• Нижанковичі (станція)


• Добромиль (станція)


• Хирів (станція)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перша угорсько-галицька залізниця

Джерела |

• pl:Pierwsza Węgiersko-Galicyjska Kolej Żelazna


• 
  Ю. Томін, Ю. Романишин, Р. Коритко, І. Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. ISBN 978-617-655-000-6.

Примітки |

п о р Українські залізниці Сучасні Донецька[1] Львівська Одеська Південна Південно-Західна Придніпровська[2] Історичні Австро-Угорщина Галицька імені Карла Людвіга • Галицька Трансверсальна • Дністрянська • Ерцгерцога Альбрехта • Локальна залізниця Львів (Клепарів) — Яворів • Львівсько-Чернівецько-Ясська • Перша угорсько-галицька • Цісарсько-королівська Австрійська Державна залізниця Російська імперія Балаклавська • Бєлгород-Сумська • Джанкой-Феодосійська • Донецька кам'яновугільна • Катерининська • Києво-Балтська • Києво-Брестська • Києво-Воронезька • Ковельська • Костянтинівська • Курсько-Київська • Курсько-Харківсько-Севастопольська • Ландварово-Роменська • Лозово-Севастопольська • Новозибківська під'їзна колія • Перше Товариство під'їзних залізничних шляхів • Південно-Західні залізниці (Житомирська • Стародубська під'їзна колія) • Південні залізниці • Північно-Донецька • Поліські залізниці • Токмацька • Харківсько-Миколаївська • Харківсько-Балашовська  УНР,  УНРР / УНСР,  УРР,  УСРР / УРСР Бешуйська • Вінницька • Грушевська • Донецькі залізниці • Західні залізниці • Московсько-Київська • Одесько-Кишинівська • Південно-Донецька • Сталінська Українські залізниці ↑ Частково не функціонує через окупацію ОРДЛО ↑ Дільниці на Кримському півострові, які відносяться до Кримської дирекції, наразі окуповані та контролюються російською владою через т.з. ФГУП «Крымская железная дорога»