Ufdjrw

Бе́резень — третій місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.

Березень

Назва |

Назва березень пов'язана з березою, яка в цей місяць починає квітнути, за іншою версією — походить від ранішого березол і пов'язана з народним промислом — заготівлею березового попелу для виготовлення скла. Закріпилась вона за місяцем у середині XIX століття. Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, як ось:

До того в літературних джерелах місяць називався март (через сер.-гр. μάρτι(ο)ς від лат. Martius — на честь римського бога Марса)^[2][3]. Латинська назва утворена від Mars і означає «Марсів», «Марсівський»^[2]. Від неї походять назви березня в більшості мов: пол. marzec, рос. март, фр. mars, англ. March.

Назва «март» або «марець» значно частіше трапляється в українській народній творчості, як ось:

.

У народі його також звали: березіль (березоль, березозіль)^[5][6], марець, капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Кліматична характеристика березня |

В Україні середня місячна температура повітря в березні порівняно з лютневою різко підвищується і складає 3° морозу — 2° тепла, на Закарпатті і крайньому півдні України 3-6° тепла.

Абсолютний мінімум температури становить 22-37°, на півдні України 11-27° морозу; абсолютний максимум 16-28° тепла, на Одещині до 29-30°.

Перехід середньої добової температури повітря через 0° в бік її підвищення здійснюється: на півдні України та Закарпатті — у першій декаді, у східних та північно-східних областях — у третій, на решті території — у другій декаді місяця. Перехід через +5° відбувається у третій декаді березня на Закарпатті та у більшості районів південної частини.

Середня місячна кількість опадів складає 24-50 мм, місцями у Карпатах, на Закарпатті 56-102 мм. Сніговий покрив відсутній у південних та західних областях. На решті території сніг поступово сходить протягом першої та другої декад, у Чернігівській та Сумській областях — у третій декаді.

Кількість днів з опадами коливається від 9 до 17, на півдні України від 7 до 11. У березні ще бувають хуртовини, ожеледь, налипання мокрого снігу.

Свята та пам'ятні дні |

• 
  1 березня
  
  • Міжнародний день котів


• 
  4 березня
  
  • День преподобного Льва


• 
  8 березня
  
  • Міжнародний жіночий день


• 
  8 березня
  
  • День землевпорядника


• 
  9 березня
  
  • Свято знайдення голови Івана Хрестителя або «Обертіння»^[7]
  
  
  • День народження Тараса Шевченка
  
  


• 
  14 березня
  
  • 
    День Євдокії (Явдохи)^[8]
  
  
  • 
    День українського добровольця^[9]
  
  


• 
  15 березня
  
  • Всесвітній день споживача


• 
  23 березня
  
  • Всеукраїнський день працівників культури


• 
  23 березня
  
  • Всесвітній день книги і авторського права


• 
  25 березня
  
  • День Служби безпеки України


• 
  26 березня
  
  • День Внутрішніх військ МВС України


• 
  27 березня
  
  • День театру

Культурне значення |

Оскільки весняне рівнодення припадає на 21 березня, у багатьох народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень уважався першим місяцем громадського року (див. докладніше Новий рік на Русі та Новий час).

Індійці на початку березня святкували мале свято богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували в день осіннього рівнодення.

У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому її жерці оплакували Аттіса — символ сонця, що поверталося на весну. На другий день після оплакування Аттіса римляни зустрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.

В Єгипті в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з єгипетською релігією був сонцем, що було слабким взимку, а на весні знов діставало свою силу. В цьому ж місяці відбувалася їзда на ослі. Верхи на осла звичайно сідав, на розвагу народові, місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в країнах Західної Європи за середньовіччя.

За свідченнями Плутарха, в Афінах також у березні було свято «Гілконошення» — жителі міста носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний там з весільними обрядами.

У стародавніх юдеїв у березні починався новий святий рік, а перси цього місяця святкували новоліття.

У чехів і частково у німців за часів язичництва перше число березня вважалося початком весни і першим днем світобудови.

Весняні свята язичницького походження, що відзначали зв'язок навколишньої природи з життям людини, в'язалися з обрядами, метою яких було прогнати зиму, тобто смерть. Подібні обряди були поширені не тільки в Україні, але й у балтійський народів та німців.

У скандинавських народів, особливо у стародавніх шведів, за часів язичництва у березні було велике свято, яке супроводжувалося жертвоприносинами, масовими іграми та торгами протягом цілого тижня.

У персів та в стародавніх слов'ян за часів язичництва був звичай улаштовувати врочистий обід — «тризну» — на честь мертвих родичів. Такі тризни відбувалися на початку березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберігається у південних шведів, лужичан та чехів, і там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни. Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, що в'ється по парканах і шукає собі поживи.

У літературі |

• 
  Олександр Токар присвятив березню оповідання Зиму обнімає, а до весни моргає, а також низку замальовок, присвячених святам українського народу, що відзначаються у березні.^[10]

Див. також |

У Вікісловнику є сторінка березень.

• 
  Березень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
  


• Список всіх днів

Примітки |

Джерела |

• 
  Березень — академічний тлумачний словник Української мови

Література |

• 
  Рябчук, Василь (2009). Осіння пісня горобини (українською). Львів: Сполом. с. 107–110. ISBN 978-966-665-567-0. 
  


• Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2