Московський метрополітен
| Московський метрополітен рос. Московский метрополитен | |
|---|---|
 | |
 | |
| Інформація | |
| Країна |  Росія |
| Місто | Москва |
| Дата відкриття | 15 травня 1935 року |
| Довжина ліній | 381 км (+ 4,7 км монорейки та 54 км МЦК) |
| Колія | Російська колія |
| Кількість станцій | 223 (+ 6 станцій монорейки; + 31 станцій МЦК) |
| Кількість ліній | 14 (+ монорейка + МЦК) |
| Пасажиропотік за добу | 6,498 млн (2016)[1] 9,55 млн (максимальний) |
| Пасажиропотік за рік | 2378,3 млн (2016)[1] |
| Оператор | Московский метрополитен[d] |
| Нагороди |   |
| Події | Серія терактів у московському метро і Аварія в московському метро (2014) |
Схема ліній  | |
| mosmetro.ru | |
Московський метрополітен у Вікісховищі? | |
Моско́вський метрополіте́н (рос. Московский метрополитен, повна назва — Московский ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени метрополитен имени В. И. Ленина) — система ліній метрополітену у Москві.
Багато станцій метрополітену міняли свої назви, деякі — по декілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. Орденом Леніна метрополітен нагороджений 6 вересня 1947 року «за зразкову організацію роботи з перевезення населення і успішне освоєння нової техніки», а в 1985 році метрополітену також присуджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». Сама транспортна система з 1992 року переважно іменується стисло як Московський метрополітен.
Зміст
1 Короткий опис мережі
2 Лінії метрополітену
3 Електродепо
4 Галерея
5 Див. також
6 Примітки
7 Посилання
Короткий опис мережі |
Система включає 13 ліній (включаючи лінію легкого метро) і відгалуження, яке раніше проектувалося як лінія міні-метро, загальна протяжність становить 360 км, на яких розташовані 212 станцій. Також до складу метрополітену входить монорейкова дорога. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 8,038 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 р.), в середній календарний день — 6,92 млн поїздок. Всім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером (окрім Бутовської лінії легкого метро, яка позначається як Л1 та 12). Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської і Каховської.
Велика частина дороги і станцій знаходиться під землею, проте є і винятки. Так, Фільовська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» і «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 проходить по поверхні, єдина підземна станція на ній — «Вулиця Старокачаловська». Наземні ділянки також є на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» і частина перегону «Текстильники» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайлівська» і «Кунцевска» і частина перегонів, що примикають до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Фільовської лінії, є метромости через Яузу на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» і «Сокольниками»), на Замоскворецькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), і найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйови гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2002 рік був на реконструкції).
Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється за допомогою ескалаторів і сходових маршів. В більшості випадків ескалатори однопролітні, три- або чотири-ниткові. На станціях Бутовської лінії і на станціях «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар» також побудовані ліфти для людей з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуфьєво» і «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.
Багато старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, і станції стали будувати з підземними вестибюлями, часто суміщеними з підвуличними пішохідними переходами.
У Московському метрополітені експлуатується пересувний склад трьох поколінь, і в наш час[коли?] йде активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили свій термін, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно купуються нові.
Лінії метрополітену |
| Назва лінії | №/Колір | Російською | Введена в дію | Довжина | Кількість станцій |
|---|---|---|---|---|---|
Сокольницька |  | Сокольническая | 1935 | 32,6 км | 22 |
Замоскворецька |  | Замоскворецкая | 1938 | 42,9 км | 23 |
Арбатсько-Покровська |  | Арбатско-Покровская | 1938 | 45,5 км | 22 |
Фільовська |  | Филёвская | 1958 | 14,9 км | 13 |
Кільцева |  | Кольцевая | 1950 | 19,4 км | 12 |
Калузько-Ризька |  | Калужско-Рижская | 1958 | 37,8 км | 24 |
Тагансько-Краснопресненська |  | Таганско-Краснопресненская | 1966 | 42 км | 23 |
Калінінсько-Солнцевська |   | Калининско-Солнцевская | 1979 | 27 км | 13 |
Серпуховсько-Тимірязєвська |  | Серпуховско-Тимирязевская | 1983 | 41,2 км | 25 |
Люблінсько-Дмитрівська |  | Люблинско-Дмитровская | 1995 | 33,5 км | 20 |
Велика кільцева лінія |  | Большая кольцевая линия | 2018 | 10,5 км | 5 |
Каховська |  | Каховская | 1995 | 3,3 км | 3 |
Бутовська |  | Бутовская | 2003 | 10,0 км | 7 |
Монорейкова[2] |  | Монорельс | 2004 | 4,7 км | (6) |
Московське центральне кільце |  | Московское центральное кольцо | 2016 | 54,0 км | (31) |
Всього: | 360 км | 212 | |||
Електродепо |
| Діючі електродепо | Дата відкриття | Лінії | Вагони | Координати |
|---|---|---|---|---|
| ТЧ-1 «Північне» | 26 квітня 1935 | Сокольницька | 81-717/714, 81-717.5М/714.5М, 81-717.5А/714.5А | 55°46′52″ пн. ш. 37°39′32″ сх. д. / 55.781° пн. ш. 37.659° сх. д. / 55.781; 37.659 (Депо Северное) |
| ТЧ-2 «Сокіл» | 10 вересня 1938 | Замоскворецька лінія | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2[3] | 55°48′43″ пн. ш. 37°30′43″ сх. д. / 55.812° пн. ш. 37.512° сх. д. / 55.812; 37.512 (Депо Сокол) |
| ТЧ-3 «Ізмайлово» | 14 січня 1950 | Арбатсько-Покровська | 81-740.4/741.4. | 55°47′20″ пн. ш. 37°46′23″ сх. д. / 55.789° пн. ш. 37.773° сх. д. / 55.789; 37.773 (Депо Измайлово) |
| ТЧ-4 «Червона Пресня» | 01 квітня 1954 | Кільцева | 81-740.4/741.4, Еж/Ем-508Т. | 55°46′05″ пн. ш. 37°33′43″ сх. д. / 55.768° пн. ш. 37.562° сх. д. / 55.768; 37.562 (Депо Красная Пресня) |
| ТЧ-5 «Калузьке» | 13 жовтня 1962 | Калузько-Ризька | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2[3] | 55°39′36″ пн. ш. 37°32′46″ сх. д. / 55.660° пн. ш. 37.546° сх. д. / 55.660; 37.546 (Депо Калужское) |
| ТЧ-6 «Планерне» | 28 грудня 1975 | Тагансько-Краснопресненська | Еж3, Ем508Т, Еж6, 81-717/714 | 55°52′05″ пн. ш. 37°26′10″ сх. д. / 55.868° пн. ш. 37.436° сх. д. / 55.868; 37.436 (Депо Планерное) |
| ТЧ-7 «Замоскворецьке» | 10 липня 1969 | Замоскворецька Каховська | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-720/721 | 55°38′42″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.645° пн. ш. 37.622° сх. д. / 55.645; 37.622 (Депо Замоскворецкое) |
| ТЧ-8 «Варшавське» | 04 листопада 1983 | Серпуховсько-Тимірязєвська Бутовська | 81-740/741, 81-740А/741А, 81-740.4/741.4, 81-760/761 | 55°38′13″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.637° пн. ш. 37.622° сх. д. / 55.637; 37.622 (Депо Варшавское) |
| ТЧ-9 «Філі» | 01 січня 1962 | Арбатсько-Покровська Філевська | 81-717/714, 81-740.1/741.1 | 55°44′42″ пн. ш. 37°30′11″ сх. д. / 55.745° пн. ш. 37.503° сх. д. / 55.745; 37.503 (Депо Фили) |
| ТЧ-10 Свіблово | 30 вересня 1978 | Калузько-Ризька | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5M/714.5M | 55°51′36″ пн. ш. 37°39′11″ сх. д. / 55.860° пн. ш. 37.653° сх. д. / 55.860; 37.653 (Депо Свиблово) |
| ТЧ-11 Вихіно | 31 грудня 1966 | Тагансько-Краснопресненська | Еж3, Ем508Т, Еж6, 81-760/761, 81-760А/761А/763А | 55°42′40″ пн. ш. 37°49′44″ сх. д. / 55.711° пн. ш. 37.829° сх. д. / 55.711; 37.829 (Депо Выхино) |
| ТЧ-12 Новогіреєво | 30 грудня 1979 | Калінінсько-Солнцевська | 81-760/761 | 55°44′56″ пн. ш. 37°50′10″ сх. д. / 55.749° пн. ш. 37.836° сх. д. / 55.749; 37.836 (Депо Новогиреево) |
| ТЧ-13 Черкізово | 24 червня 1990 | Сокольницька | 81-717.5М/714.5М | 55°48′29″ пн. ш. 37°44′20″ сх. д. / 55.808° пн. ш. 37.739° сх. д. / 55.808; 37.739 (Депо Черкизово) |
| ТЧ-14 Владикіно | 01 березня 1991 | Серпуховсько-Тимірязєвська | 81-760/761 | 55°51′00″ пн. ш. 37°36′40″ сх. д. / 55.850° пн. ш. 37.611° сх. д. / 55.850; 37.611 (Депо Владыкино) |
| ТЧ-15 Печатники | 28 грудня 1995 | Люблінсько-Дмитрівська | 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М, 81-717.6/714.6, 81-720.1/721.1 | 55°42′00″ пн. ш. 37°43′05″ сх. д. / 55.700° пн. ш. 37.718° сх. д. / 55.700; 37.718 (Депо Печатники) |
| ТЧ-16 Митіно | 24 грудня 2016 | Арбатсько-Покровська | 81-740.1/741.1 | 55°51′47″ пн. ш. 37°21′43″ сх. д. / 55.863° пн. ш. 37.362° сх. д. / 55.863; 37.362 (Депо Митино) |
| ТЧ-17 Братєєво | 15 січня 2014 | Замоскворецька лінія Люблінсько-Дмитрівська | 81-717/714, 81-717.5/714.5 | 55°37′34″ пн. ш. 37°46′12″ сх. д. / 55.626° пн. ш. 37.770° сх. д. / 55.626; 37.770 (Депо Братеево) |
Крім того, заплановано введення в експлуатацію наступних депо:
«Лихобори» — для забезпечення продовження Люблінсько-Дмитрівської лінії до однойменного району[4]. Передбачається також спорудження сполучної гілки на залізничну станцію Ховрино. Ведеться будівництво корпусу депо і облаштування території.
«Солнцево» — для забезпечення пуску Калінінсько-Солнцевської лінії до району Солнцево[4].
«Саларьєво» — для забезпечення пуску Сокольницької лінії до селища Комунарка.
«Руднево» — для обслуговування Кожуховської лінії. Будівництво розпочато в 2015 році, відкриття заплановане разом з усією лінією в 2017—2018 роках.[5]
«Нижегородське» — для обслуговування Третього пересадного контуру. Має бути на місці реконструйованого Московського вагоноремонтного заводу ім. В. Е. Войтовича[6].
«Південне» («Братєєво-2») — біля електродепо ТЧ-17 Братєєво, для Замоскворецької лінії (після передачі електродепо Замоскворецька Третього пересадного контуру).
Галерея |
Станція «Київська»
Станція «Комсомольська»
Станція «Пролетарська»
Станція «Аеропорт»
Станція «Братиславська»
Див. також |
- Серія терактів у московському метро (2010)
- Всі станції московського метрополітену (відео)
Схеми складів вагонів електродепо московського метрополітену (рос.)
Примітки |
↑ аб ОСНОВНЫЕ ТЕХНИКО-ЭКСПЛУАТАЦИОННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТРОПОЛИТЕНОВ ЗА 2016 ГОД. Международная Ассоциация «Метро».
↑ У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену.
↑ аб Вагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году
↑ аб Москва утвердила план строительства новых станций метро. rb.ru. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 20 июня 2010.
↑ В Москве завершен первый этап строительства Кожуховской линии метро
↑ СТРОИТЕЛЬНЫЙ МИР — О внесении изменения в постановление Правительства Москвы от 4 мая 2012 г. N 194-ПП
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Moscow Metro |
(рос.) Офіційний сайт Московського метрополітену.
(рос.) Метроблог — новини про Московське метро та транспорт.
(рос.) Трёхгранка — фотографії вагонів, статті з газет.
(рос.) Московський метрополітен — проект Студії Артемія Лебедєва.
(рос.) Metrowalks.ru — фотоподорожі московським метрополітеном.
(рос.) newsmetro.ru — новини московського метрополітену.
(англ.) Московський метрополітен — сторінка на сайті UrbanRail.Net.
| ||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||
