Ufdjrw

В'ячеслав Михайлович Скрябін-Молотов
3-й голова РНК СРСР
Час на посаді:
19 грудня 1930 — 6 травня 1941
Попередник	Олексій Іванович Риков
Наступник	Йосип Сталін
4-й Народний Комісар Закордонних Справ СРСР
Час на посаді:
3 травня 1939 — 15 березня 1946
Попередник	Максим Максимович Литвинов
Наступник	посада скасована; він сам як Міністр Закордонних Справ СРСР
1-й Міністр Закордонних Справ СРСР
Час на посаді:
19 березня 1946 — 4 березня 1949
Попередник	посада запроваджена; він сам як Народний Комісар Закордонних Справ СРСР
Наступник	Андрій Януарійович Вишинський
3-й Міністр Закордонних Справ СРСР
Час на посаді:
5 березня 1953 — 1 червня 1956
Попередник	Андрій Януарійович Вишинський
Наступник	Дмитро Трофимович Шепелов
5-й Міністр Державного Контролю СРСР
Час на посаді:
21 листопада 1956 — 29 червня 1957
Попередник	Василь Гаврилович Жайворонков
Наступник	посада скасована; Георгій Васильович Єнютин як Голова Комісії Радянського Контролю Ради Міністрів СРСР
5-й Секретар ЦК КП України
Час на посаді:
листопад 1920 — 12 січня 1921
Попередник	Станіслав Вікентійович Косіор
Наступник	посада скасована; Дмитро Захарович Мануїльський як Перший Секретар ЦК КП України
Народився	9 березня 1890(1890-03-09) слобода Кукарка, Вятська губернія, Російська імперія
Помер	8 листопада 1986(1986-11-08)[1][2][3](96 років) Москва, РСФСР, СРСР
Громадянство	РРФСР→  СРСР
Підданство	Російська імперія (до 1917)
Дружина	Поліна Жемчужина
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

В'ячесла́в Миха́йлович Мо́лотов (псевдонім, справжн. прізв. — Скрябін; 25 лютого [9 березня] 1890(18900309), слобода Кукарка, Вятська губернія, Російська імперія — 8 листопада 1986, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський партійний та державний діяч. Глава радянського уряду в 1930–1941 роках, нарком і міністр закордонних справ (1939–1949, 1953–1956). Герой Соціалістичної Праці (1943), почесний член АН СРСР (1946–1959). Один з організаторів Голодомору.

Біографія |

Дитинство і юність |

Народився у слободі Кукарка Вятської губернії (Росія). З 1902 року навчався в Казанському реальному училищі. З 1906 року — член РСДРП(б). У квітні 1909 року заарештований і засланий у Вологодську губернію.

Повернувшись із заслання в 1911 році, вступив на економічне відділення Петербурзького політехнічного інституту.

1912 рік — проводив пропагандистську роботу серед робітників Санкт-Петербургу і Москви, співпрацював у більшовицьких газетах «Зоря» і «Правда».

З 1916 року — член Російського бюро ЦК РСДРП(б).

Партійна і державна діяльність (1917—1961) |

Після лютого 1917 року — член Виконкому Петроградської Ради і Петроградського військово-революційного комітету. 1918 — голова Ради Народного Господарства Північного району; з кінця 1919 року — голова Нижньогородського губвиконкому.

У вересні 1920 року рішенням партійного керівництва був направлений у Донбас, у жовтні 1920 року обраний секретарем Донецького губкому більшовицької партії, з листопада 1920 року — перший секретар ЦК КП(б)У. З листопада 1920 по березень 1921 року обіймав пост першого секретаря ЦК КП(б) України. Перебуваючи на цьому посту, проводив жорстку централістську політику, боровся з українським повстанським рухом, втілював програму продрозверстки і виступав проти заміни її продподатком, що призвело до голоду 1921–1922 років в Україні.

Березень 1921 — 1930 рік — секретар ЦК ВКП(б), з 1926 року — член Політбюро партії, у грудні 1930 року призначений головою РНК СРСР.

Найближчий соратник Йосипа Сталіна, вважався його «правою рукою». Молотов став разом зі Сталіним організатором геноциду проти українського народу — голоду 1932—1933 років. Власне, Молотов визначив значно завищений план хлібозаготівель для України в розмірі 356 млн пудів і спільно з Лазарем Кагановичем добився його прийняття в липні 1932 року на III Всеукраїнській конференції КП(б)У.

В жовтні-листопаді 1932 року за дорученням Сталіна очолював надзвичайну комісію в Україні, яка керувала примусовою колективізацією селянських господарств та тотальною реквізицією зерна в селян-одноосібників. Очолювана Молотовим комісія розробила надзвичайні заходи для збільшення хлібозаготівель шляхом розгортання адміністративного тиску і проведення масових репресивних заходів щодо селянства. З метою активізації планів прискорення виконання планів хлібопоставок він видав розпорядження про створення спеціальних репресивних комісій: вилучення хліба, призначеного для потреб громадського харчування; повну економічну блокаду сіл (заборона торгівлі, припинення постачання сіл тощо).

На початку 1933 року наказав вивезти всі колгоспні фонди, включаючи і насінневий, у рахунок заборгованості по планах хлібозаготівель, що перетворило штучно створену продовольчу кризу в Україні на широкомасштабний голодомор.

1937 пік — відіграв головну роль в проведенні партійної чистки ЦК КП(б)У. 1939–1949 роки — народний комісар (з 1946 року — міністр) закордонних справ СРСР.

З травня 1939 року разом з гітлерівською владною верхівкою взяв участь у підготовці планів розподілу Центрально-Східної Європи, яка завершилася укладенням пакту Молотова-Ріббентропа.

Зовнішні відеофайли
	Виступ Молотов 1 листопада 1939 року перед депутатами Верховної Ради СРСР. (рос. выступление Вячеслава Молотова 1 ноября 1939 года на трибуне Верховного Совета СССР), опубліковано 28 січня 2015 року.

• 
  

  

  
  

  
  

  В. Молотов і Г. Гімлер під час урочистої зустрічі радянської урядової делегації. Берлін, 12.11.1940
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  В. Молотов і А. Гітлер під час переговорів. Берлін, листопад 1940^[4]

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Урочисті проводи радянської делегації після візиту до Берліна. 14 листопада 1940. В. Молотов і Й. Ріббентроп
  

  
  

  
  

1941–1957 роки — перший заступник голови Ради Народних Комісарів (з 1946 року — Ради Міністрів) СРСР. 1953–1957 роки — міністр закордонних справ СРСР.

Після відставки |

Після смерті Йосипа Сталіна Молотов став одним з керівників опозиції щодо нового курсу М. Хрущова. У червні 1957 разом з Лазарем Кагановичем, Георгієм Маленковим та Дмитром Шепіловим виведений із складу ЦК КПРС.

1957–1962 роки — на дипломатичній роботі у Монголії та Австрії.

1961 року виключений із партії. Поновлений у 1984 році.

Останні роки життя провів на виділеній державою дачі під Москвою.

Організатор Голодомору |

13 січня 2010 року Апеляційний суд міста Києва, здійснивши попередній розгляд кримінальної справи № 1-33/2010, порушеної Службою безпеки України за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932—1933 роках за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України, відносно генерального секретаря Центрального комітету ВКП(б) Йосипа Сталіна (Джугашвілі), члена ЦК ВКП(б), голови Ради Народних Комісарів СРСР В'ячеслава Молотова (Скрябіна), секретарів ЦК ВКП(б) Лазаря Кагановича та Павла Постишева, члена ЦК ВКП(б), генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, члена ЦК ВКП(б), голови Ради народних комісарів УРСР Власа Чубаря та члена ЦК ВКП(б), другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича дійшов висновку про необхідність закриття кримінальної справи за вказаних підстав, апеляційний суд зазначає, що вона не може бути призначена до судового розгляду колегією суддів, оскільки такий розгляд відносно осіб, що померли, не передбачений чинним кримінально-процесуальним законодавством України, за винятком зазначених у п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за ново виявленими обставинами.

Суд постановив закрити кримінальну справу, порушену за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932—1933 роках відносно перелічених осіб в зв'язку з їх смертю, які за висновком органу досудового слідства — Головного слідчого управління Служби безпеки України — з метою придушення національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932—1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб, тобто безпосередньо вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України^[5][6].

Прибічник ядерної війни |

На початку 1950-х років Сталін готував своє оточення до розв'язування третьої світової ядерної війни. Ядерна війна не почалася через смерть Сталіна в березні 1953 року. В кінці 1954 року тодішній радянський прем'єр Георгій Маленков згадав в газетній статті про «загибель світової цивілізації в разі ядерної війни». На січневому 1955 року пленумі ЦК КПРС міністр закордонних справ Молотов заявив про слова колеги: «Не про „загибель людського роду“ повинен говорити комуніст, а про те, щоб підготувати і мобілізувати всі сили для знищення буржуазії»^[7].

Примітки |

Джерела |

• 
  Білоусов М. М.. Молотов В'ячеслав Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  


• 
  Васильєв В.. Молотов В'ячеслав Михайлович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 462. — ISBN 978-966-611-818-2.
  


• 
  Васильєв В. Ю., Кокін С. А. Молотов (Скрябін)В'ячеслав Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 43. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  


• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.

Посилання |

• 
  Молотов // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
  

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Vyacheslav Molotov

• 
  Віктор Суворов: Давайте для початку висмикнемо сморчка з Мавзолею, а потім доберемося до Бандери і Шухевича

Див. також |

• Лінія Молотова


• Пакт Молотова-Ріббентропа


• Візит В'ячеслава Молотова до Берліна (листопад 1940)


• «Хлібний кошик» Молотова


• Коктейль Молотова


• Сталінські списки

п о р Злочини та каральні операції тоталітарного режиму СРСР Злочини Громадянської війни (1917—1921)1 Жовтневий переворот 1917 Червоний терор Розстріл імператорської сім'ї Придушення тамбовського повстання «Філософський корабель» Леніна Окупація України 1918—1920 Голодомор 1921—1923 Терор голодом (1917—1991) Сталінські репресії (до 1950-х років) ГУЛАГ Розкуркулення Розкозачення Терор голодом Насильницька колективізація Голодомор 1932—1933 Голод у Казахстані 1932—1933 Голодомор в Білорусі Закон про п'ять колосків «Вороги» народу Сталінські списки Великий терор Процес Спілки визволення України Розстріляне відродження Репресії проти кобзарів та бандуристів Польська операція НКВС Вінницька трагедія Куропати Чорна ніч Катинський розстріл Масові розстріли в'язнів НКВС Розстріли в'язнів у Дубно Грецька операція НКВС Репресії проти есперантистів Справа СОФІН Справа Ленінградського товариства глухонімих Голодомор 1946—1947 Депортація народів у СРСР Кримські татари Фіни Корейці Понтійські греки Чеченці та інгуші Німці Карачаївці Балкарці Калмики Турки-месхетинці Часткові виселення: Прибалтійські народи Українці Масові знищення: Убивство в Хайбаху Злочини Другої світової війни Пакт Молотова — Ріббентропа Вторгнення СРСР до Польщі Окупація Західної України Майнільський інцидент Агресія проти Фінляндії Окупація балтійських країн Злочини Червоної армії проти українців у роки Другої світової війни Злочини радянських партизанів на українських землях Повоєнні Спецгрупи НКВС Голодомор 1946—1947 Операція «Вісла» Болгарська осінь 1949 року Придушення повстання в Берліні 1953 Придушення «Угорської революції» 1956 Новочеркаський розстріл 1962 Вторгнення до Чехословаччини 1968 Операція «Північ» Інтервенція в Афганістан 1979 Антирелігійний терор Русифікація в Україні у Білорусі у Польщі Замовні політичні вбивства та замахи на вбивство Симон Петлюра (1926) Володимир Оскілко (1926) Євген Коновалець (1938) Лев Троцький (1940) Лев Ребет (1957) Степан Бандера (1959) Примітка: 1 В цьому розділі об'єднано політику де-юре різних комуністичних режимів (РРФСР, УРСР, БСРР, ЗСФРР), які де-факто мали одне керівництво.

п о р Голодомор 1932—1933 років Статті за землями: Україна Кубань Казахстан Теоретичне підґрунтя Національна політика Класова теорія Марксизм-ленінізм Сталінізм Передумови Соціальна політика Перша п'ятирічка Колективізація Розкуркулення Паспортна система Законодавча база Закон про п'ять колосків Про призупинення відправки на село товарів Про поліпшення матеріального становища керівного складу районів Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп Методи Продзаготівля та продрозкладка Чорна дошка Депортації Терор голодом Блокада Торгзін Відповідальні Інституції ВКП(б) КП(б)У ОДПУ ДПУ Червона армія ВЛКСМ Комнезами Сільради Організатори Йосип Сталін В'ячеслав Молотов Лазар Каганович Павло Постишев Станіслав Косіор Влас Чубар Мендель Хатаєвич Панас Любченко Микола Берлін Наслідки Про Голодомор 1932—1933 років в Україні Суд над організаторами Голодомору в Україні Визнання Голодомору геноцидом Реєстри Жертви Голодомору Рятівники голодуючих Вивчення Організації Міжнародна комісія з розслідування Голоду в Україні Комісія США по Голоду в Україні Український інститут національної пам'яті Асоціація дослідників голодоморів в Україні Дослідно-освітній консорціум із вивчення Голодомору Дослідники Гарет Джоунс Лідія Коваленко Роберт Конквест Рафал Лемкін Малкольм Маггерідж Володимир Маняк Джеймс Мейс Енн Епплбом Книги 33-й: голод: Народна Книга-Меморіал Все тече Голодомор (1932—1933) — невідома українська трагедія Жнива скорботи Жовтий князь Марія Мор. Книга буття України Національна книга пам'яті жертв Голодомору Страта голодом Фільми Документальні Незнаний Голод Великий голод Жнива розпачу Закляття безпам'ятства Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду Окрадена земля Українська ніч 33-го Голодомор: геноцид українців у 1932—1933 роках Голодомор. Забутий геноцид Живі 33-й, свідчення очевидців Художні Повнометражні Голод-33 (1991) Поводир (2013) Гіркі жнива (2017) Гарет Джонс (2019) Короткометражні Маленьке життя (2008) Пам'ять День пам'яті жертв голодоморів Запали свічку Пам'ятники Музеї

п о р Голови українських державних утворень з 1917 УНР (1917−1918) Михайло Грушевський Українська Держава (1918) Гетьман: Павло Скоропадський УНР (1918−1920) Володимир Винниченко • Симон Петлюра УДР (1917−1922) Онисим Ступак • Юрій Глушко ЗУНР (1918−1919) Євген Петрушевич Кубанська Народна Республіка (1918−1920) Микола Рябовіл Гуцульська республіка (1918−1919) Степан Клочурак Команчанська Республіка (1918−1919) Пантелеймон Шпилька Лемко-Русинська Республіка (1918−1920) Ярослав Качмарчик Холодноярська Республіка (1919−1922) Василь Чучупак • Іван Деркач • Костянтин Пестушко • Герасим Нестеренко Уряд УНР в екзилі (1920−1992) Андрій Лівицький • Степан Витвицький • Микола Лівицький • Микола Плав'юк Карпатська Україна (1938−1939) Андрій Бродій • Августин Волошин Українська Самостійна Соборна Держава (1941) Ярослав Стецько УРСР (1917−1991) Перші секретарі ЦК КПУ: Юрій П'ятаков • Серафима Гопнер • Емануїл Квірінг •Станіслав Косіор • Вячеслав Молотов • Фелікс Кон • Дмитро Мануїльський • Емануїл Квірінг • Лазар Каганович • Станіслав Косіор • Микита Хрущов • Лазар Каганович • Микита Хрущов • Леонід Мельников • Олексій Кириченко • Микола Підгорний • Петро Шелест • Володимир Щербицький • Володимир Івашко • Станіслав Гуренко Україна (після 1991) Президенти: Леонід Кравчук • Леонід Кучма • Віктор Ющенко • Віктор Янукович • Олександр Турчинов (в.о.) • Петро Порошенко

п о р Герої Соціалістичної Праці А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  Двічі Герої • Тричі Герої