Ufdjrw

Болгарська мова
Български език
Мова меншості
Поширена в	Болгарія, Україна, Молдова, Румунія, Туреччина
Регіон	Європа
Носії	12 млн
Місце	75
Писемність	Болгарська абетка і Bulgarian Braille[d]
Класифікація	Індо-Європейська Балтослов'янська Слов'янська Південно-слов'янська
Офіційний статус
Державна	-
Офіційна	Болгарія Європейський Союз
Регулює	Институт за български език (Інститут болгарської мови)
Коди мови
ISO 639-1	bg
ISO 639-2	bul
ISO 639-3	bul

У Вікісловнику є сторінка болгарська мова.

Ця стаття є частиною серії статей про народ Болгари Культура Література • Музика Образотворче мистецтво • Кіно Танці • Кухня • Мода • Спорт Болгарська діаспора Республіка Македонія • Сербія • Румунія США • Угорщина • Греція • Канада Італія • Іспанія • Німеччина Велика Британія • Туреччина • Україна Анатолійські Болгари Банатські Болгари Болгари Бессарабії Помаки Релігія Православ'я • Іслам • Католицизм Протестантизм Мова Болгарська та її діалекти Інші статті Болгарія • Відомі болгари • Історія Царі Болгарії Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов. Поширена в Болгарії, певна кількість носіїв також живуть в Україні (Одеська область), Молдові, Румунії, Північній Македонії. Ця мова є офіційною мовою Болгарії.

Історія |

Болгарська літературна мова сформувалася на середину XIX століття на базі північно-східних говірок. У XX столітті літературна мова зазнала значного впливу західних говірок, на території яких розташована столиця Болгарії — Софія. Писемність — на основі кирилиці.

У лексиці, а частково й у словотворі, літературна болгарська мова відбиває значний вплив так званої церковнослов’янської мови.

Писемна болгарська мова має тривалу історію. Найдавніші писемні пам'ятки відносяться до X сторіччя (надпис царя Самуїла, 993 року). Найважливіші етапи розвитку літературної мови:

• староболгарський період, щільно пов'язаний з першими продуктами конфесійного письменства при його виникненні в ІХ столітті


• середньоболгарський період (12—15 століття)


• новоболгарський (власне ранній новоболгарський) період — XVI — 1-а чверть XIX століття


• новітня мова — з 1-ї чверті XIX століття до нашого часу (автором першої болгарської граматики, виданої в 1844 р., був Іван Богоров).

Бувши давно закріпленою на письмі, болгарська мова дуже довго зберігала в правописі зв'язок із старовинною, почасти ще старослов'янською мовою. Лише 1945 нова влада народно-демократичної Болгарії ввела в загальнонаціональний вжиток раціональну та просту орфографію, в основному побудовану на морфологічному принципі із значними поступками вимові.

Особливості |

Болгарській мові властиві глибокі діалектні відмінності. Так, за вимовою старого «ятя» (Ѣ) діалекти поділяються на східні та західні. До особливостей болгарської мови порівняно з іншими слов'янськими мовами належать такі риси:

• 
  шт (записується літерою щ) на місці праслов'янського tj (в українській дало ч) та жд на місці праслов'янського dj (в українській дало ж): свеща [свешта] «свіча, свічка», чужд «чужий»


• особливий звук [ъ] на місці старого єра: сън «сон»


• 
  наголос, який може стояти на будь-якому складі слова


• втрата відмінків іменників та прикметників (а також займенників та числівників), окрім вокатива, який використовується з особовими іменами
  


• наявність постпозитивного артикля (артикль, що приєднується до кінця означуваного ним іменника): човек — човекът або човека «чоловік, людина — той чоловік, та людина», жена — жената «жінка — та жінка», дете — детето «дитина — та дитина».


• втрата інфінітиву, замість якого вживається особова форма дієслова теперішнього часу з часткою «да»: да зная «щоб мені знати»


• майбутній час утворюється за допомогою частки ще
  


• широке використання простих минулих часів, які зникли в інших слов'янських мовах — аориста та перфекта
  


• подвійний придієслівний додаток: мене ме викат «мене звати»


• переказувальний спосіб дієслова, який вживається для передачі інформації від третьої особи.

Приклад |

«Заповіт» Т.Шевченка болгарською мовою (переклав Димитр Методієв)

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Див. також |

Вікіпедія має розділ
болгарською мовою
Начална страница

• Болгари в Україні


• Болгарська мова в Україні


• Мови Болгарії


• Болгарська літературна мова

Література |

• 
  Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.


• Цонев Б. История на български език, т. 1. Изд. 2. София, 1940, т. 2—3. София, 1934—37;


• Стойков С. Българска диалектология. София, 1955;


• Андрейчин Л. Грамматика болгарского языка. Пер. с болг. М., 1949;


• Державин Н. С. Болгарские колонии в России, т. 2. Язык. П., 1915;


• Бернштейн С. Б. Разыскания в области болгарской исторической диалектологии, т. 1. М.—Л., 1948;


• Маслов Ю. С. Очерк болгарской грамматики. М., 1956;


• Мирчев К. Историческа граматика на български език. София, 1958;


• Булаховский Л. А. Болгарский язык как источник для реконструкции древнейшей славянской акцентологической системы. М., 1958.

Словники |

• Bulgarian-Russian Dictionary

Посилання |

• Болгарська мова на сайті Ethnologue: Bulgarian. A language of Bulgaria (англ.)
  


• Болгарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Bulgarian (англ.)
  


• Болгарська мова на сайті WALS Online: Language Bulgarian (англ.)
  

п о р Слов'янські мови праслов'янська † Західні: лехітські: полабська † • польська (сілезька) поморські †: кашубська • словінцька † чесько-словацькі: кнаанська † • моравська † • словацька • чеська лужицькі: верхньолужицька • нижньолужицька Східні: Новгородсько-Тверські говірки Муромо-Рязанські говірки владимиро-суздальський діалект † давньоновгородський діалект † давньопсковський діалект † російська Києво-Поліські говірки Галицько-Подільські говірки Полоцько-Смоленські говірки протоукраїнська † давньоруська † староукраїнська † українська білоруська Південні: західні: словенська (прекмурська) сербохорватська (боснійська • сербська • хорватська • чорногорська) східні: болгарська • македонська староцерковнослов'янська † церковнослов'янська † § Інші: Слов'янські мікромови змішані мови: суржик • трасянка піджини: кяхтинська † • русенорськ † штучні мови: лідневі • міжслов'янська • сибірська • словіо • язичіє † †мертві, а також які розділились чи змінились. § вживаються місцеві різновиди мови — ізводи.

п о р Офіційні мови ЄС Англійська • Болгарська • Грецька • Данська • Естонська • Ірландська • Іспанська • Італійська • Латиська • Литовська • Мальтійська • Нідерландська • Німецька • Польська • Португальська • Румунська • Словацька • Словенська • Угорська • Фінська • Французька • Хорватська • Чеська • Шведська

п о р  Болгарія в темах Державні символи Прапор • Герб • Гімн • Національне свято Економіка Грошова одиниця • Національний банк • Транспорт • Автомобільна промисловість Географія Столиця • Список міст • Список островів • Геологія • Корисні копалини • Гідрогеологія • Сейсмічність • Чорне море • Дунай • Мариця • Рила • Пірин • Дунайська рівнина • Райско Пляскало Культура Музика • Кінематограф • Література • Архітектура • Болгарська мова (Діалекти) • Звичаї • Кухня (Баниця • Гювеч • Таратор) • Національна бібліотека • Спадщина ЮНЕСКО • Танці Релігія Православ'я • Католицизм • Протестантизм Населення Болгари (в Болгарії • у Великій Британії • в Угорщині • в Україні • в Бессарабії) • Кримські татари в Болгарії • Народжуваність Природа Ссавці • Плазуни Інше Освіта • Академія наук • Паспорт громадянина Болгарії • Збройні сили • Правова система Болгарії Портал:Болгарія