Ufdjrw

Житомир
Герб Житомира Прапор Житомира
Зверху-вниз: Будинок взаємного кредиту (міська рада), житомирська пожежна вежа, Кафедральний костел Св. Софії
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Житомирська область
Район	Житомирська міська рада
Код КОАТУУ	1810100000
Засноване	884
Магдебурзьке право	1444[1]
Статус міста	з 1884 року
Поділ міста	2 райони
Населення	▼ 266 936 (01.01.2018)[2]
Агломерація	Житомирська агломерація
Площа	61 [3] км²
Густота населення	4376 осіб/км²
Поштові індекси	10000-499
Телефонний код	+380-412
Координати	50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778Координати: 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778
Висота над рівнем моря	226 м
Водойма	р. Тетерів, Кам'янка, Лісна
Міста-побратими	Смоленськ[4] Кутаїсі Монтана Гомель[4] Плоцьк[5] Битом[6] Катовіце[7] Шанло[ru][8] Дачжоу[ru][9] Хулун-Буір[ru][10]
День міста	2-а субота вересня
Відстань
До Києва
- фізична	130 км
- залізницею	165 км
- автошляхами	131 км
Міська влада
Адреса	10014, м. Житомир, майдан Корольова, 4/2, 37-28-80
Веб-сторінка	Житомирська міська рада
Міський голова	Сухомлин Сергій Іванович
Житомир у Вікісховищі Карта Житомир Житомир

Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста — 267 тис. осіб (2018), територія — 6100 га^[3]. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.

Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом М06, Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл. Межує з Пулинським, Бердичівським, Чуднівським, Андрушівським, Коростишівським, Романівським, та Черняхівським районами. Значний культурний та освітній осередок. На річці Тетерів розташований Гідропарк. Головними вулицями є Київська, проспект Незалежності, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги.

Належить до столичного економічного району. Основними галузями економіки міста є легка, переробна та харчова промисловість.

Назва |

Камінь на честь заснування Житомира у 884 році

За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Відомо також, що чоловіче ім'я Житомир поширене в Хорватії та Сербії.

Також назва Житомир, поряд з назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії^[11]

Географія |

Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею.

	Новоград-Волинський ~ 86 км	Черняхів ~ 21 км
		N	Коростишів ~ 29 км
		W    Житомир    E
		S
	Чуднів ~ 54 км	Бердичів ~ 41 км	Андрушівка ~ 49 км

Житомир, Скеля голова Чацького над р. Тетеревом

Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги, Покровська. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб, Мальованка та інші.

Парки та сквери міста |

Вхід до парку ім. Гагаріна

На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк, в який входить Корбутівський парк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

В історичному центрі міста розташований парк ім. Ю. Гагаріна, який був заснований бароном де Шодуаром; статус міського парку отримав у 1964 році. Парк Природа знаходиться за підвісним мостом по річці Тетерів на південному кордоні міста. Смоківський парк знаходиться в північно-східному напрямку міста по Київському шосе. Парк Замкова гора знаходиться на житомирській Замковій горі; по центру парку розташований камінь на честь заснування міста.

В місті існують наступні сквери: сквер Корольова, сквер Героїв Небесної сотні, Соборний сквер, Мальованський сквер, сквер Короленко, сквер Згоди, сквер Перемоги, Театральний сквер, Сквер біля суду^[12].

Мости міста |

Окрасою міста є мости. Це Бердичівський, Богунський, Дачний, два Залізничних, Київський, Крошнянський, Левківський, Лісний, Підвісний, Подільський, Руднянський, Соколовський, Хінчанський, Чуднівський. Найцікавішим із них є металевий Підвісний — через ріку Тетерів у парку ім. Гагаріна, який споруджено у 1981 році. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. Довжина мосту 300 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.

Клімат |

Адміністративний поділ |

Територія міста поділяється на два адміністративні райони:

Історія |

Докладніше: Історія Житомира та Волинська губернія

Театр у Житомирі, 19 століття

Площа у Житомирі, 19 століття

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а у 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологічні розкопки |

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, ранньої залізної доби. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI ст. З 1886 року археологічні розкопки на території міста вів Сергій Гамченко, результатом яких була його монографія «Житомирський могильник».

У 1990 році в Житомирі на базі обласного спортивно-туристичного клубу «Полісся» була створена група спелеологів, яка розпочала вивчення підземних ходів міста та області. В огляді та науковій розробці знахідок брали участь, зокрема, М. Ю. Брайчевський, С. О. Висоцький^[14]. Дослідження підземель міста продовжується^[15]

6 жовтня 2016 року на вул. Великій Бердичівській у середньовічне підземелля провалився бульдозер^{[16][17][18][19][20]}
На дослідження було виділено 300 тис. грн. З 16 жовтня по середину грудня 2016 року проходили археологічні розкопки на Замковій горі, де зародилося стародавнє місто.^[21]
Виявилося, що культурний шар Житомира сягає п'ять метрів і більше.^[20]
Археологи знайшли старовинний посуд, предмети побуту, монети часів Київської Русі (882—1240), празькі гроші часів правління короля Вацлава ІІ (1271—1305), козацькі люльки XVI століття, мушкетні кулі тощо.^[21]
За словами старшого наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна^[22], вперше на території Житомирщини знайдена монета з арабською в'яззю та візерунками.^[21]

Писемні джерела |

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва^{[джерело?]}. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано^{[джерело?]}. До XVII століття місто постраждало від татар ще кілька разів.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішою спорудою був замок. У 40-х роках XVI століття замок був перебудований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Українська революція 1917—1921 |

В 1917 році місто входить до складу Української Народної Республіки.

У листопаді 1921 року, під час Листопадового рейду, теренами області пролягав шлях Волинської (командувач — Юрій Тютюнник) та Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань місто надовго окуповане більшовиками.

Голодомор 1932—1933 |

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932—1933. В основному голод зачепив довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних тривалим голодуванням.

Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша, Церковщина, Шевченка (два однойменні хутори), Богунія, Виговського, Стара Рудня.

Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило геноцид, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період |

За період 1957—1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962 року) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968—1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму^[23].

Населення |

Докладніше: Населення Житомира

Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з «Литовської метрики», проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.

Станом на 1788 рік в Житомирі налічувалось 303 двори^[24]. Що приблизно могло складати близько 2600 осіб.

За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі проживало близько 66 000 осіб.

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5 % (216 осіб), а міграційного — 89,5 % (1833 особи).

Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5 % населення Житомирської області.^[25]

Національний склад |

Динаміка національного складу населення Житомира за даними переписів:

Розподіл населення за рідною мовою (2001) |

Економіка |

Мистецькі ворота на Київській вулиці

Центральний універмаг

Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону. Після розпаду СРСР багато підприємств Житомира опинилися у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.

За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися «ділками» за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися проблеми з Промінвестбанком, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було «заморожено» та не можливо отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.

Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, кондитерські вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розпаду СРСР.

Підприємства |

• Добувна промисловість: «Західукрвибухпром», «ЄВРОВИБУХПРОМ»


• Харчова промисловість: «Житомирпиво», «Золотий каравай», «Житомирські ласощі», «Норвеліта-Україна», «Житомирський комбінат хлібопродуктів», «Укрхміль», «Молочна фабрика „Рейнфорд“», Житомирський маслозавод — компанія «Рудь», Лікеро-горілчаний завод, «Житомирський м'ясокомбінат», «М'ясо Полісся», «Молочник», «Житомирський птахокомбінат», «КОХ», «Рибні промислові технології», «Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича», «Корецький цукровий завод», Маслозавод «Прилуки»


• * Легка промисловість: ЗАТ «Україна», УВПУТОГ, ВАТ «Крок», Філія СП ТОВ «Ріф-1», ТОВ «Ферпласт-Україна», ТОВ «ТУСМО», ПП «Желвім», «Житомирська лляна мануфактура», ЗАТ «Тетерів», ВАТ «Іскра», КВТП фабрика, «Трикотажниця», ДП «Модітал», ТзОВ «Фешен Груп», ТОВ «Емі-Україна ЛТД»


• Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів: «Соколовський кар'єр», «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів», «Житомирський завод скловиробів», «Крошенський цегельний завод», «Будсуміші» фірми «Житомирінвест», Торговий дім «Керамік», «Житомирський комбінат силікатних виробів», «Агробудіндустрія», «Біомедскло», ВАТ «Хміль», КП завод мінераловатних виробів об'єднання «Житомироблагробуд», ТзОВ «Мівса», ЗАТ «Каменеобробка», Обербетон


• Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа: Спільна фірма «Скерцо», книжково-газетне видавництво «Полісся», «Житомирська обласна друкарня», «Житомирський картонний комбінат»


• Хімічна і нафтохімічна промисловість: ТзОВ «Виробнича компанія „Марк“»


• Металургія та оброблення металу: «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», ДП ТзОВ «ВОРД БІЛДІНГ Системс Україна», ДП «Євроголд», КП «Інструментальник», Державне підприємство Житомирської тюрми № 8, Котлозавод «Крігер»


• Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування: «Верстатуніверсалмаш», «Промавтоматика», ТОВ «РЕК», ВАТ «Вібросепаратор», КП «Верстатреммаш», БМП «Торнадо», Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП), ТзОВ «Екта Пром», ДП ПБФ «Інтерагробуд», СП «Метра Україна», ВАТ «Електровимірювач», ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон», ПП «Буд-Маш», УВП «УТОС», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»


• Виробництво електроенергії, газу та води: ПЕМЗО «Міськсвітло»


• Інше виробництво: СП «Мікро-Мет», «Житомирвторресурси», підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет», ТОВ «ОНВІ», Державне підприємство Житомирської виправної колонії № 4

Транспорт |

Житомир — великий транспортний вузол України.

Зі станції Житомир розходиться п'ять напрямків: на Фастів, на Бердичів, на Новоград, на Овруч і на Коростишів. Залізниці з'єднують Житомир (станція «Житомир») з Києвом, Санкт-Петербургом, Кишиневом, Вінницею, Одесою, Миколаєвом, Херсоном, Мінськом, Вітебськом, Могильовом.

Житомирський трамвай

2011 року проведено електрифікацію залізничного шляху Фастів—Житомир. Ним щоденно курсують електропоїзди до Фастова та Києва. У 2016—2020 роках планувалась електрифікація Житомир—Новоград-Волинський і Коростень — Житомир—Бердичів, але її поки відкладено.

З 25 травня 2016 року призначено прискорений електропоїзд Житомир-Київ. Відправлення з Житомира по неділях — о 18.25. Електропоїзд робить єдину зупинку у Фастові. Зворотно з Києва о 18.02 по п'ятницях (зупинки Вишневе, Боярка, Мотовилівка, Фастів). Також сполучення з Києвом здійснюється електропоїздами Житомир-Фастів-Київ та швидким поїздом Львів-Бахмут (щоденно).

На всіх напрямках, крім Коростишівського, налагоджене регулярне пасажирське сполучення. На Коростишів поїзди ходять лише в літку по днях тижня.

Місто стоїть на важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Кале-Ріддер. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру.

Див. також: E40, E583, М03, М06, М21.

У місті є 3 автостанції. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».

Докладніше: Житомирський трамвай та Житомирський тролейбус

Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю. З 1962 року — тролейбусів. У часи панування думки про те, ніби трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвиконкому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 кілометрів.

З 1939 року у місті функціонував аеродром Смоковка, проте 24 листопада 2011 року Державіаслужба виключила його з реєстру цивільних аеродромів країни. 30 грудня 2015 року сертифікат поновили, тепер Міжнародний аеропорт «Житомир» знову приймає літаки.<sup>[джерело не вказане
318

днів]</sup>

Охорона здоров'я |

Річка Кам'янка

Медичні заклади:

• Житомирський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини

Медична допомога жителям надається в:

• Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;


• Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну


• Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;


• Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;


• Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;


• Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;


• Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну


• Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;


• Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 -знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37.5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по м. Житомиру 39,8 /середній показник по містах — 45,3/ .

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

Спорт |

Центральний стадіон під час реконструкції, травень 2016

У Житомирі налічується кілька великих стадіонів: Центральний стадіон «Полісся», «Спартак», «Колос» (Житомирський Агротехнічний коледж). Також багато футбольних полів та спортивних майданчиків.^[30]

• Чемпіонат Житомирської області з футболу

Перелік дитячо-юнацьких спортивних шкіл:^[31] |

• ДЮСШ № 1


• ДЮСШ № 2


• СДЮШОР з легкої атлетики


• ЖДЮСШ  з футболу «Полісся»


• ДЮСШ з боротьби


• КДЮСШ «Спартак»


• ДЮСШ «Старт»


• ЖДЮСШ  «Авангард»


• КДЮСШ «Колос»


• ДЮСШ «Динамівець»

• ДЮСШ «Юність»


• ДЮСШ Житомирської обласної ради


• Житомирський обласний центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»


• Обласна школа вищої спортивної майстерності 

Освіта |

У 2003/04 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003/04 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

Житомирський державний технологічний університет

Житомирський національний агроекологічний університет

Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка

Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації |

Державні за формою власності:

• 
  Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова Національного авіаційного університету ЖВІ НАУ
  


• 
  Житомирський національний агроекологічний університет ЖНАУ або ЖНАЕУ
  


• Житомирська філія Національного університету державної податкової служби України
  


• 
  Житомирський державний технологічний університет ЖДТУ
  


• 
  Житомирський державний університет ім. Івана Франка ЖДУ
  


• Житомирський державний інститут культури і мистецтв ЖІКІМ
  


• Житомирський інститут медсестринства ЖІМ

Приватні:

• 
  Європейський університет. Житомирська філія ЄУЖФ
  


• 
  Київський інститут бізнесу і технологій. Житомирська філія КІБІТ
  


• Університет сучасних знань. Житомирська філія


• Житомирський економіко-гуманітарний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» ЖЕГІ «Університет Україна»
  


• Міжнародний науково-технічний університет. Житомирський навчально-консультативний центр

Коледжі та технікуми |

• Житомирський технологічний коледж


• Кооперативний коледж бізнесу і права ЖККБП


• Технологічний коледж ЖТК


• Житомирський агротехнічний коледж, ЖАТК


• Автомобільно-дорожний коледж ЖАДК


• Житомирський коледж ресторанно-туристичного бізнесу та торгівлі


• Будівельний коледж ЖНАЕУ


• Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г. С. Протасевича

Ліцеї |

• КЗ «Житомирський обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей» ЖОР


• Житомирський міський ліцей при ЖДТУ


• Ліцей № 2


• Ліцей № 25 м. Житомира


• Екологічний ліцей № 24 м. Житомира


• Житомирський професійний технологічний ліцей


• Житомирський професійний ліцей харчових технологій

Деякі інші навчальні заклади |

• Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка


• Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат. Житомирської обласної ради.


• Центр професійно-технічної освіти ЦПТО


• Житомирське вище професійне училище-інтернат‎ ЖВПУ-І

Загальноосвітні навчальні заклади |

Житомирський міський колегіум, Міська гімназія № 3, Гуманітарна гімназія № 23, Загальноосвітні школи № 1, 5, 6, 7, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28, 30, 32, 33, 35, 36.

Спеціалізовані мистецькі навчальні заклади |

• Музична школа № 1 імені Б. М. Лятошинського
  


• Музична школа № 2 імені Святослава Ріхтера
  


• Музична школа № 3


• Музична школа № 4


• Музична школа № 5


• Художня школа

Дошкільні навчальні заклади |

Житомирський дитячий навчальний заклад № 63, дитячий ясла-садок № 54, центри розвитку дитини № 53, 55, 68, 69, навчально-виховні комплекси № 65, 22, 11, 34, 38, спеціальний центр розвитку дитини санаторного типу № 41, навчально-виховний комплекс спеціального типу № 59, дошкільні навчальні заклади № 3, 6, 10, 15, 17, 21, 26, 27, 29, 30, 32, 33, 35, 37, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 51, 52, 56, 57, 61, 66, 70, 71, 73.

Позашкільна освіта |

• Дитячо-юнацька спортивна школа № 1


• Дитячо-юнацька спортивна школа № 2


• Житомирський Центр творчості дітей і молоді


• Хореографічний ансамбль «Сонечко» Житомирської міської школи хореографічного мистецтва


• Школа юних десантників


• Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді


• Міжшкільний навчально–виробничий комбінат м. Житомира^[32]

Культура |

Житомирський обласний музично-драматичний театр ім. І.Кочерги

академічний обласний театр ляльок

Парк культури та відпочинку імені Ю.Гагаріна (вул. Старий Бульвар, 34)

Скульптура Діани в парку Гагаріна, бронзова копія Діани Версальської

Житомир — значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади — 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо.

Театри і музика |

Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв.

Нині в місті працюють:

• 
  обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги;


• 
  академічний обласний театр ляльок;


• 
  обласна філармонія.

З 1973 року в місті працює Житомирський академічний ансамбль танцю «Сонечко»^[33]

Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Юліуш Зарембський, Михайло Скорульський, Віктор Косенко, Всеволод Задерацький.

Див. також: Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка.

Музеї |

Житомир — мала батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів української науки та культури. Тут діють такі музеї:

• 
  історико-краєзнавчий музей;


• картинна галерея;


• музей природи^[34];


• літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка;


• меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова;


• 
  літературний музей Житомирщини;


• 
  музей історії пожежної охорони;


• єдиний в Україні музей історії космонавтики.

• 
  

  

  
  

  
  

  Житомирський краєзнавчий музей
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Обласний український музично-драматичний театр ім. І. Кочерги на Соборній площі
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Житомирський обласний літературний музей
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Музей історії пожежної охорони
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка
  

  
  

  
  

Бібліотеки |

Ботанічний сад

• Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Ольжича


• Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)


• Житомирська обласна бібліотека для юнацтва


• Житомирська обласна бібліотека для дітей

Архітектура: пам'ятки та пам'ятники |

Монумент слави та вічний вогонь

Меморіал жертвам фашизму

Пам'ятник Т. Г. Шевченку

Докладніше: Пам'ятники Житомира

Див. також: Пам'ятки Житомира

У місті на обліку перебувають 74 пам'ятки історії, 24 пам'ятки археології, та 15 пам'яток монументального мистецтва (з яких одна — національного значення).^[35]Пам'яток архітектури та містобудування державного значення — 10^[36], місцевого значення — 72^[37].

Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:

• Келії єзуїтського монастиря (1724),


• Свято-Успенський архієрейський собор на Подолі (1874),


• Церква Святого Іакова (1837),


• 
  Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (1842),


• 
  Кафедральний собор Святої Софії (1789—1801),


• 
  Свято-Михайлівський кафедральний собор (1856),


• 
  Хрестовоздвиженська церква (1900),


• 
  Свято-Преображенський кафедральний собор (1866—1874), (проектував архітектор Рахау Карл Карлович),


• 
  Лютеранська кірха (1896)


• 
  Водонапірна вежа (1895)

та ін.

У 1996 році на Богунії був споруджений Меморіал «Жертвам фашизму», скульптор Йосип Табачник (пам'ятне місце розташування богунського концентраційного табору військовополонених).

У місті встановлені пам'ятники та меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Івану Огієнку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію Гудзю, Ярославу Домбровському, Миколі Сціборському, Сергієві Бабичу та багатьом іншим видатним постатям.

Храми міста |

Українська православна церква Київського патріархату |

• Свято-Михайлівський кафедральний собор


• Церква Почаївської ікони Божої Матері


• Церква Святого Георгія


• Храм Святого Рівноапостольного Князя Володимира


• Храм Преподобних отців Києво-Печерських


• Каплиця Святого Миколая Чудотворця


• Свято-Юріївська козацька церква

Московська православна церква в Україні |

• Спасо-Преображенський кафедральний собор


• Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор


• Свято-Успенський Архієрейський собор (Подільська церква)


• 
  Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир[1]
  


• Храм Святого Миколая


• Храм Святого Іакова


• Храм Покрови Божої Матері


• Храм Серафима Саровського (при шпиталі)


• Храм Святого Пантелеймона (при лікарні)


• Каплиця Олександра Нєвського

Римсько-католицька церква |

• Кафедральний собор Святої Софії


• Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі


• Костел Святого Вацлава


• Монастир Сестер Бенедиктинок

Українська греко-католицька церква |

• Свято-Введенський монастир Сестер Чину Святого Василія Великого


• Церква на честь Входу Господнього в Єрусалим (будується на розі вул. Шевченка — вул. Вітрука)^[38]

Старообрядці |

• Покровська церква (Старообрядницька)

Юдейські релігійні організації |

• Синагога «Хабад»

Німецька євангелічно-лютеранська церква |

Лютеранська кірха

• Лютеранська кірха

Інші релігійні організації євангельських християн-баптистів

• Церква євангельських християн-баптистів


• Церква «Різдва»


• Церква «Еммануїл»


• Церква «Маяк надії»

Засоби масової інформації |

Газети

• Житомирщина


• Эхо


• Клич нації


• «Ваші ІНТЕРЕСи»


• Субота

Телеканали

• ЖОДТРК «Житомир» — регіональний телеканал Житомирської області^[39]


• Телеканал СК1


• Союз-ТВ^[40]

FM-радіостанції

• 91,1 МГц — «Радіо П'ятниця»
  


• 100,7 МГц — «Радіо РОКС Україна»
  


• 101,3 МГц — «Радіо Релакс»
  


• 101,7 МГц — «Русское Радио Україна»
  


• 102,2 МГц — «Крок радіо»


• 102,7 МГц — «Наше радіо»
  


• 103,4 МГц — «УР-1» / Житомирська хвиля


• 103,9 МГц — «Ера FM»
  


• 104,5 МГц — «Армія FM»
  


• 104,9 МГц — «Просто Раді.О»
  


• 106,1 МГц — «Z радіо»


• 106,9 МГц — «Хіт FM»
  


• 107,3 МГц — «NRJ»
  


• 107,7 МГц — «Люкс FM»
  

Інтернет-ЗМІ

• TOMCHUKRAKOV PRO


• «Fresh News»


• Перший Житомирський інформаційний портал

• 
  Репортер^[41]


• Журнал Житомира


• Вголос.zt


• Житомирські новини


• Житомир.info


• Замкова гора


• Житомир Експрес


• Житомирянка.інфо


• Дзеркало Полісся


• Рупор Житомира


• 0412.ua


• Цікавий Житомир


• Обласний сайт новин Zhitomirnews (Житомир ньюс)


• Новини Житомира

Відомі люди |

Див. Люди, пов'язані з Житомиром

Галерея |

• 
  

  

  
  

  
  

  Свято-Преображенський кафедральний собор
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Свято-Михайлівський кафедральний собор (1856)
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Кафедральний собор Святої Софії
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Зруйнований костел єзуїтів. Житомир. 1724
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Свято-Успенський Архієрейський собор 1874
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Лютеранська кірха 1896
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Парк Гагаріна із висоти вант підвісного моста
  

  
  

  
  

Див. також |

• 
  117240 Житомир — астероїд, названий на честь міста.


• Гідропарк (Житомир)


• Вулиці Житомира


• Скеля Голова Чацького

Примітки |

Джерела та література |

• 
  Д. С. Вирський. Житомир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 153. — ISBN 966-00-0610-1.
  


• 
  М. Ю. Костриця, В. О. Плосков, Л. О. Рижкова. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. : іл. — ISBN 978-966-02-5720-7.
  пошук онлайн
  
  


• 
  Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. — К.: УРЕ, 1973. — 726 с.


• Коваленко Л. А. Житомир: Історичний нарис. — Житомир, 1951. — 46 с.


• Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. − 2-е вид., випр. й доп. — Житомир: Косенко, 2007. — 464 с.


• Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с.


• 
  Żytomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 901—913. (пол.)
  

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Житомир

• Фотогалерея Житомира


• Відео про Житомир


• Поради від успішних людей Житомира


• 
  Житомир — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)


• Житомирська «Полуторка». Пам'ятник ГАЗ-АА у Житомирі.

Державні установи:

• zt-rada.gov.ua — сайт Житомирської міської ради


• Житомирський регіональний центр зайнятості


• Житомирська обласна дитяча лікарня


• Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації

Місця для зупинки:

• Готелі Житомира та області

Довідник міста:

• Каталог — Мапа міста Житомира


• Мапа міста Житомира


• Карта безкоштовного WIFI


• Актуальні події міста (оновлення щохвилини)

Бібліотеки:

• 
  www.lib.zt.ua — Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича


• 
  www.medbib.zt.ua — Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)


• 
  www.childlibr.org.ua — Житомирська обласна бібліотека для дітей


•  — Всі бібліотеки Житомира

Культурні заклади:

• Ресторани та кафе Житомира


• Парк культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна

Культурні організації:

• Житомирська спільнота шанувальників японської анімації


• Блог «Интересный Житомир».


• Блог «ZT-GRAD» — розповіді, фоторепортажі, історії, події

Телебачення:

• Студія Ц-тв ТРК «Ц»
  


• Телеканал СК1
  

Радіо:

• 
  «Житомирська хвиля»Слухай ONLINE
  


• Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА


• 
  Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
  

Статті та теми пов'язані з мiстом п о р Райони Житомира Богунський · Корольовський п о р Населені пункти Житомирського району Смт: Гуйва · Новогуйвинське · Озерне Села: Барашівка · Березина · Березівка · Бистрі · Богданівка · Болярка · Бондарці · Буки · Василівка · Вереси · Вертокиївка · Вершина · Вигода · Висока Піч · Вишневе · Волиця · Гадзинка · Гай · Глибочиця · Глибочок · Головенка · Городище · Грабівка · Давидівка · Двірець · Дениші · Довжик · Дубовець · Залізня · Заможне · Зарічани · Іванівка · Іванківці · Калинівка · Кам'янка · Катеринівка · Клітчин · Кодня · Корчак · Кринички · Крути · Левків · Леонівка · Лісівщина · Ліщин · Лука · Миролюбівка · Михайлівка · Млинище · Мошківка · Мусіївка · Нова Василівка · Нова Вигода · Нова Рудня · Новоселиця · Озерянка · Оліївка · Павленківка · Перлявка · Піски · Піщанка · Покостівка · Пряжів · Роздольне · Руденька · Рудківка · Рудня-Городище · Рудня-Пошта · Ружки · Садки · Світин · Сінгури · Скоморохи · Слобода-Селець · Сонячне · Соснівка · Ставецьке · Станишівка · Старошийка · Тарасівка · Тетерівка · Тригір'я · Троянів · Туровець · Улянівка · Червоний Степок · Черемошне п о р Міста і смт Житомирської області Міста: Андрушівка · Баранівка · Бердичів · Житомир · Коростень · Коростишів · Малин · Новоград-Волинський · Овруч · Олевськ · Радомишль · Чуднів Смт: Биківка · Біла Криниця · Брусилів · Бучмани · Вакуленчук · Великі Коровинці · Головине · Городниця · Городок · Гранітне · Гришківці · Гуйва · Діброва · Довбиш · Дружба · Ємільчине · Іванопіль · Іршанськ · Кам'яний Брід · Корнин · Лугини · Любар · Мар'янівка · Миролюбів · Миропіль · Народичі · Нова Борова · Нові Білокоровичі · Новогуйвинське · Новоозерянка · Озерне · Першотравенськ · Першотравневе · Полянка · Попільня · Пулини · Романів · Ружин · Хорошів · Червоне · Черняхів · Чоповичі · Яблунець п о р Історичні населені місця Житомирської області Бердичів • Житомир • Коростень • Коростишів • Любар • Миропіль • Новоград-Волинський • Овруч • Олевськ • Радомишль п о р Житомирська область Райони Андрушівський · Баранівський · Бердичівський · Брусилівський · Ємільчинський · Житомирський · Коростенський · Коростишівський · Лугинський · Любарський · Малинський · Народицький · Новоград-Волинський · Овруцький · Олевський · Попільнянський · Пулинський · Радомишльський · Романівський · Ружинський · Хорошівський · Черняхівський · Чуднівський Міста обласного значення Бердичів · Житомир · Коростень · Малин · Новоград-Волинський п о р Центри адміністративно-територіальних одиниць України першого рівня Вінниця · Дніпро · Донецьк · Житомир · Запоріжжя · Івано-Франківськ · Київ¹ · Кропивницький · Луганськ · Луцьк · Львів · Миколаїв · Одеса · Полтава · Рівне · Севастополь² · Сімферополь³ · Суми · Тернопіль · Ужгород · Харків · Херсон · Хмельницький · Черкаси · Чернівці · Чернігів ¹ столиця України, центр Київської області та місто з особливим статусом, ² місто з особливим статусом, ³ столиця АР Крим п о р 50 найбільших міст України за населенням Київ Харків Одеса Дніпро Донецьк¹ Запоріжжя Львів Кривий Ріг Миколаїв Маріуполь Луганськ¹ Вінниця Севастополь¹ Макіївка¹ Сімферополь¹ Херсон Полтава Чернігів Черкаси Хмельницький Житомир Чернівці Суми Рівне Горлівка¹ Івано-Франківськ Кам'янське Кропивницький Кременчук Тернопіль Луцьк Біла Церква Краматорськ Мелітополь Керч¹ Ужгород Нікополь Бердянськ Слов'янськ Алчевськ¹ Євпаторія¹ Павлоград Сєвєродонецьк Бровари Кам'янець-Подільський Лисичанськ Конотоп Мукачево Умань Хрустальний¹ ¹ — міста розташовані на тимчасово окупованій території Примітка: дані наведено за Статистичним збірником «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року»

Тематичні сайти Open Directory Project (укр.) · Quora Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) Нормативний контроль BNF: 11968158m · GND: 4381146-2 · LCCN: n81059032 · SUDOC: 191919861 · VIAF: 152453141