Бухарест
| Бухарест рум. București | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
44°26′07″ пн. ш. 26°06′10″ сх. д.H G O | ||||||||
Країна | ||||||||
| Регіон | ||||||||
| Столиця для | Королівство Румунія, Румунія, Соціалістична Республіка Румунія, Волощина і Об'єднане князівство Волощини і Молдови | |||||||
Межує з
| ||||||||
| Засновано | 1459 | |||||||
| Площа | 228 км² | |||||||
| Населення | 2 106 144 (2016) [1] | |||||||
| · густота | 9237 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 75 (55.8–91.5) м | |||||||
| Водойма | Димбовіца | |||||||
| Офіційна мова | румунська (Румунія) | |||||||
Назва мешканців | англ. Bucharester | |||||||
| Міста-побратими | Амман, Анкара, Афіни, Атланта, Кишинів, Дамаск, Монреаль, Нікосія, Пекін | |||||||
| Часовий пояс | UTC+2 | |||||||
| Номери автомобілів | B | |||||||
| GeoNames | 8335003, 683506 | |||||||
| OSM | r377733 ·R | |||||||
| Поштові індекси | 010011 - 062397 | |||||||
Міська влада | ||||||||
| Мер міста | Сорін Опреску | |||||||
| Веб-сторінка | pmb.ro | |||||||
Мапа | ||||||||
Бухарест Бухарест (Румунія) | ||||||||
Бухарест у Вікісховищі? | ||||||||
Portal:Bucharest[d] | ||||||||
Бухаре́ст (також Букаре́шт; рум. București, Букуре́шть) — столиця Румунії, індустріальний та комерційний центр країни. Місто розташоване на південному сході країни, на берегах річки Димбовиці.
Церква святого Спиридона
За європейськими стандартами Бухарест — нестаре місто. Перші згадки про нього з'являються 1459 року.[2] Місто стало столицею Румунії в 1862 році і постійно підтверджує свій статус осередка румунської культури, мистецтва та політики. Його еклектична архітектура є сумішшю історичного, перехідного, комуністичного й сучасного стилів. У період між двома Світовими війнами завдяки елегантній міській архітектурі та винахідливості міської еліти, Бухарест отримав ім'я «Париж Сходу», або «Маленький Париж» (Micul Paris).[3]
Попри те, що багато будинків і районів в історичному центрі було сильно пошкоджено або знищено під час війни, землетрусів, а також під час виконання програми Ніколае Чаушеску із систематизації Румунії, багато чого збереглося. В останні роки місто переживає економічний та культурний бум[4]
Зміст
1 Етимологія
2 Історія
3 Культура
4 Освіта
5 Населення
6 Релігія
7 Клімат
8 Транспорт
8.1 Водний транспорт
9 Спорт
10 Галерея
11 Міста-побратими
12 Персоналії
13 Примітки
14 Посилання
Етимологія |
Супутникове фото Бухареста, 2005
Походження імені невизначене: за різними легендами, Бухарест заснований Букуром, що був чи то принцом, чи то злочинцем, чи то пастухом.[5]
В румунській мові слово bucur означає радісний, задоволений. Назва явно пов'язана зі словом bucurie («радість»), що також споріднене з албанським bukur («прекрасний»).
Історія |
Влад Цепеш заснував Бухарест як фортецю 1459 року, щоби зупинити просування Османської імперії. Бухарест став столицею князівства Валахія у 1698 і Румунії — у 1861. Під час Румунської революції 1989 р. у місті були жорстокі бої.
Культура |
- Національний музей мистецтв Румунії
- Національний музей історії Румунії
- Музей румунського селянина
- Скансен, м. Бухарест
Освіта |
- Бухарестський університет
- Політехнічний університет Бухареста
- Бухарестський національний університет музики
Населення |
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1789 | 30 030 |
| 1831 | ▲ 60 587 |
| 1859 | ▲ 122 000 |
| 1900 | ▲ 282 000 |
| 1918 | ▲ 383 000 |
| 29 грудня 1930, перепис | ▲ 633 550[6] |
| 1938 | ▲ 646 700[7] |
| 25 січня 1948, перепис | ▲ 1 025 180[6] |
| 21 лютого 1956, перепис | ▲ 1 177 661[6] |
| 15 березня 1966, перепис | ▲ 1 366 684[6] |
| 5 січня 1977, перепис | ▲ 1 807 239[6] |
| 1 липня 1990, оцінка | ▲ 2 127 194 |
| 7 січня 1992, перепис | ▼ 2 067 545[6] |
| 18 березня 2002, перепис | ▼ 1 926 334[6] |
| 1 липня 2005, оцінка | ▼ 1 924 959 |
| 1 липня 2007, оцінка | ▲ 1 931 838[8] |
| 1 січня 2009, оцінка | ▲ 1 944 367[9][10] |
Населення Бухареста, за переписом 2002 року, становить 1 926 334 мешканців,[6] що є 8.9% від загального населення Румунії. Окрім цього, близько 200 000 людей з приміських територій щоденно приїжджають до міста на роботу, переважно з Ілфова.
За історію міста було два проміжки швидкого росту населення — у кінці 19 століття, з розростанням міста та збільшенням його ролі, та в період комунізму через організовану кампанію урбанізації, коли багато людей переїхало з сільської місцевості до столиці. На цей час, через заборону на аборти та контрацепцію в період Чаушеску, також мав місце значний природний приріст.
Приблизно 96.9% населення Бухареста складають румуни. Друга за величиною етнічна група — цигани, частка яких 1.4%. Серед представників інших національностей — угорці (0.3%), євреї (0.1%), турки (0,1%), китайці (0,1%) та німці (0,1%). Греки та вірмени в кінці 19-го та на початку 20 століття також відігравали помітну роль у житті міста.
Середня тривалість життя в 2003—2005 роках була 74,14 років, що приблизно на 2 роки більше, ніж в цілому по Румунії. Серед жінок ця цифра становила 77,41 років, серед чоловіків — 70,57.[11]
Релігія |
Бухарест є резиденцією Патріарха Румунської Православної Церкви, однієї з православних церков.
Місто є центром інших християнських організацій в Румунії, в тому числі Римсько-католицької архієпископії Бухареста, заснованої 1883 року, і Румунської греко-католицької єпархії святого Василя Великого, заснованої 2014 року.
У Бухаресті також знаходяться 6 синагог, в тому числі Хоральна синагога Бухареста, Велика синагога Бухареста і Храм Святого союзу. Останній був перетворений в Музей історії румунської єврейської громади, в той час як у великій і хоральної синагогах проводяться регулярні служби[12].
Проект мечеті місткістю 2000 осіб знаходиться на стадії розробки. Будівництво фінансуватиметься урядом Туреччини і приватними особами[13].
Клімат |
Клімат Бухареста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 17,1 | 22,6 | 27,0 | 32,2 | 35,0 | 39,0 | 41,2 | 40,7 | 37,2 | 35,0 | 25,1 | 18,4 | 41,2 |
| Середній максимум, °C | 1,5 | 4,1 | 10,5 | 18,0 | 23,3 | 26,8 | 28,8 | 28,5 | 24,6 | 18,0 | 10,0 | 3,8 | 16,5 |
| Середня температура, °C | −1,5 | 0,3 | 5,2 | 11,2 | 16,7 | 20,5 | 22,3 | 21,6 | 17,3 | 11,1 | 4,4 | 0,1 | 10,8 |
| Середній мінімум, °C | −5,5 | −3,3 | 0,3 | 5,6 | 10,5 | 14,0 | 15,6 | 15,0 | 11,1 | 5,7 | 1,6 | −2,6 | 5,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | −24,8 | −26,1 | −19,9 | −7 | −1,1 | 1,6 | 7,0 | 5,0 | −3 | −8 | −18,8 | −25,6 | −26,1 |
| Норма опадів, мм | 40 | 36 | 38 | 46 | 70 | 77 | 64 | 58 | 42 | 32 | 49 | 43 | 595 |
| Вологість повітря, % | 89 | 83 | 75 | 71 | 69 | 70 | 68 | 68 | 73 | 79 | 85 | 88 | 76 |
Джерело: worldweather.org, Погода и Климат | |||||||||||||
Транспорт |
У Бухаресті діє найбільша транспортна мережа в Румунії і одна з найбільших у Південно-Східній Європі.
Транспортну систему Бухареста можна розділити на такі частини:
метрополітен;- Наземна транспортна система, що складається з автобусів, трамваїв, тролейбусів та швидкісних трамваїв (управляється компанією RATB). У місті 106 автобусних, 37 тролейбусних і 46 трамвайних маршрутів;
- Система приватних таксі.
Біля Бухареста розташований міжнародний аеропорт (колишній аеропорт Отопень). У ньому працюють авіакомпанії TAROM, Alitalia, Lufthansa, Air Canada і Air France. Інші приватні румунські авіакомпанії використовують міжнародний аеропорт «Аурел Влайков».
Водний транспорт |
Хоча місто стоїть на річці, вона є несудноплавною, і тому Бухарест ніколи не був портовим містом, на відміну від Констанци та Галаца. Проте споруджується канал Дунай—Бухарест довжиною 73 км, по завершенні будівництва якого місто буде сполучене з річкою Дунай та, через ще один канал, з Чорним морем. Очікується, що цей канал стане повноцінним компонентом транспортної системи та значно збільшить об'єм морських перевезень.
Спорт |
У Бухаресті базуються футбольні клуби «Динамо», «Стяуа», «Рапід» (всі три команди виступають у Лізі I) та «Прогресул» (Ліга IV).
Галерея |

Палац Парламенту

Національна бібліотека

Палац правосуддя

Румунський Атенеум

Бухарестський університет
Інтер'єр Національного музею мистецтв

Готель «Контіненталь»

Національний стадіон

Бухарестський метрополітен

Міжнародний аеропорт імені Анрі Коанда
Бухарестський ботанічний сад

Річка Димбовіца в центрі міста
Міста-побратими |
Список міст-побратимів:[14]
| Країна | Місто | Дата |
|---|---|---|
Тирана | 2007[15] | |
Ріо-де-Жанейро | 2002[16] | |
Сан-Паулу | 2000 [17][18] | |
Софія | ||
Монреаль[14] | ||
Пекін | 2005[19] | |
Нікосія | 2004 | |
Афіни | 1993 | |
Амман | 1999 | |
Будапешт | 1991 | |
Кишинів | ||
Лагос | ||
Маніла[20] | ||
Москва | ||
Анкара | 1998 | |
Стамбул | ||
Лондон | ||
Атланта | 1994 | |
Мост |
Персоналії |
Болінтіняну Дімітріє — румунський письменник і політичний діяч.
Єужен Сирбу — румунський скрипаль.
Мірча Луческу — румунський футболіст і тренер.
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бухарест |
Примітки |
↑ Populaţia României pe localitati la 1 ianuarie 2016 (рум.)
↑ Bucharest Travel Guide, Fodors
↑ Бухарест, маленький Париж Сходу Архівовано 21 February 2006[Дата не збігається] у en:Wayback Machine..
↑ Bucica, 2000, p.6.
↑ DEX online – Cautare: bucur. Dexonline.ro. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-07-07.
↑ абвгдежи (англ.) INS. Romanian Statistical Yearbook (PDF). Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-02-12.
↑ (рос.) Бухарест // Большая советская энциклопедия / О. Ю. Шмидт. — 1. — Москва : Государственный институт «Советская энциклопедия», 1941. — Т. 49. — С. 550. — 45500 прим.
↑ Romania in Cifre-2008 (Romanian)
↑ Populația stabilă la 1.01.2009 (Romanian). INSSE. 2009-05-19. Архів оригіналу за 26.07.2009. Процитовано 2009-05-20.
↑ Demographia World Urban Areas & Population Projections (PDF). Архів оригіналу за 2013-06-24. Процитовано 2011-04-14.
↑ (рум.) Populația și fenomene demografice pe sectoare administrative ale Municipiului București
↑ Stanciulescu, Anda (1–31 March 2014). «La Pas Prin Sinagogile Bucureștene»
↑ Protocol for building the mosque in Bucharest was signed / Nine o'clock
↑ аб Academy of Economic Studies – Short History of Bucharest. Ase.edu.ro. Архів оригіналу за 2008-05-11. Процитовано 2010-01-31.
↑ Twinning Cities: International Relations (PDF). Municipality of Tirana. www.tirana.gov.al. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2009-06-23.
↑ Wikisource.org (порт.)
↑ Prefeitura.Sp – Descentralized Cooperation. Архів оригіналу за 24 грудень 2008. Процитовано 15 березень 2011.
↑ International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities. Архів оригіналу за 21 травень 2010. Процитовано 15 березень 2011.
↑ Sister Cities. Beijing Municipal Government. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-06-23.
↑ Sister Cities of Manila. © 2008–2009 City Government of Manila. Архів оригіналу за 2009-08-06. Процитовано 2009-07-02.
Посилання |
БУХАРЕ́СТ (Bucureşti) // ЕСУ
Bucharest (NATIONAL CAPITAL, ROMANIA) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|