Debian
 | |
 Debian GNU/Linux «Wheezy» 7.4 з графічним середовищем Gnome 3.4.2 | |
| Розробник | Debian Project |
|---|---|
| Родина ОС | GNU/Linux |
| Стан проекту | Актуальний |
| Модель коду | Вільне програмне забезпечення |
| Початковий випуск | 16 серпня 1993 |
| Останній стабільний випуск | 9.4 (Stretch)/ 10 березня 2018 |
| Доступні мови | більше 73 мов, в тому числі українська |
| Спосіб оновлення | APT |
| Менеджер пакунків | dpkg |
| Платформи, що підтримуються | i386, x86-64, PowerPC, 68k, SPARC, Alpha, ARM, MIPS, HPPA, S390, IA-64, ZSeries |
| Тип ядра | Монолітне (ядро Linux) |
| Ліцензія | Вільне програмне забезпечення, переважно GNU GPL, та інші ліцензії[1] |
| Веб-сайт | www.debian.org |
Debian GNU/Linux у Вікісховищі? | |
Деб'ян (англ. Debian GNU/Linux, |debian|) — комп'ютерна операційна система, основний дистрибутив якої складається тільки з вільного програмного забезпечення (main-секції архіву Debian). Популярний та впливовий дистрибутив GNU/Linux. Багатоцільова операційна система, що використовується: настільними комп'ютерами, лептопами, серверами, вбудованими системами. Існують проекти на основі ядер: Debian GNU/Hurd, Debian GNU/kFreeBSD, Debian GNU/kNetBSD.
Як доповнення до послуги дозволяється встановлювати deb-пакунки, які не були включені до головного репозиторію, з причини надто обмеженої ліцензії або можливих законодавчих непорозумінь. А саме:
- додаткове (Contrib) — пакунки у цій частині розповсюджуються власником авторського права на умовах вільної ліцензії, але залежать від невільного ПЗ;
- невільне (Non-Free) — ліцензії пакетів у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.
Випуск Debian GNU/Linux 7.4 містить 35962 deb-пакунків (станом на 5 квітня 2014 року).
Деб'ян є основою для ряду Debian-подібних дистрибутивів. Найвідоміші: Adamantix, Bioknoppix, Clusterix, Dreamlinux, Gnoppix, Knoppix, Libranet, Linspire, Linux Mint, Maemo, MEPIS, SteamOS, Ubuntu, Xandros Desktop OS.
Debian відомий суворою відданістю філософії Unix та вільному програмному забезпеченню. ОС портована на 11 архітектур серед яких, окрім типових Intel/AMD 32- та 64-бітних архітектур, є архітектури ARM та MIPS (які використовують переважно у вбудованих системах); архітектура s390x, використовується мейнфреймами серії IBM System z.
Система керування пакунками програмного забезпечення Debian (особливо APT) відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. APT дозволяє легко оновлювати систему, а також автоматично розв'язувати залежності між пакунками. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Система розробляється волонтерами з усього світу і підтримується пожертвами, які збирає некомерційна організація «Програмне забезпечення в інтересах суспільства»[en]).
Типова інсталяція для робочої станції включає:
- графічне середовище Gnome;
офісний пакет LibreOffice;
вебний переглядач Iceweasel (перескладений Firefox без використання власницьких компонентів);- графічні редактори Gimp, Inkscape;
- програма роботи з електронною поштою та організатор Evolution;
- робота із CD/DVD-носіями;
- аудіо/відео програвачі (використовуються вільні кодеки);
- переглядач PDF документів.
Для базової інсталяції досить першого CD/DVD або USB-носія. На інших (7 CD-дисках) — міститься доповнювальне програмне забезпечення. Такий спосіб установлення є актуальним, коли Ви не маєте інтернет-з'єднання.
Під час встановлення ОС, система запропонує вибрати репозиторій та встановити оновлення (якщо присутнє інтернет-з'єднання) . В подальшому, система налаштовується таким чином, що процес оновлення відбувається автоматично.
Зміст
1 Історія проекту
2 Процедури розробки
3 Випуски
4 Порти
4.1 Архітектури
4.2 Ядра
4.3 Робочі середовища
4.4 Debian Live
5 Лідери проекту
6 Переваги та недоліки
7 Цікаві факти
8 Див. також
9 Виноски
10 Посилання
10.1 Українські веб-сайти
10.2 Офіційні ресурси проекту
10.3 Веб-сайти спільноти
Історія проекту |
Вперше дистрибутив Деб'ян анонсував Ян Мердок, тоді студент університету Пердью, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Випуск Деб'ян Лінукс» («Debian Linux Release»). Назва «Дебіен» була утворена від перших літер його імені та імені тодішньої дівчини (згодом — дружини, з якою він розлучився у січні 2008[2]) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Linux та GNU, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.
На початку проект розвивався повільно, перші версії 0.9.х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші портування на інші архітектури розпочались у 1995 році. Реліз 1.х здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) змінив Яна Мердока з посади лідера проекту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проектом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Debian, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проектом, вирішувала фінансові та юридичні питання.
Знімок екрану Debian 4.0. Робоче оточення KDE
У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс залишив проект. Учасники провели вибори на посаду нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проект на ядрі, відмінному від Лінукс — Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd). У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Debian — Corel Linux та Stormix's Storm Linux, які нині більше не підтримуються.
Наприкінці 2000 року, проект отримав значні зміни в архівуванні та релізах стабільної версії. Реорганізовано репозиторії програм, введено сховища пакунків («package tools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.
У версії 4.0.x вперше за історію проекту з дистрибутиву було вилучено архітектуру — m68k.
Процедури розробки |
Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Сід (Sid)) та експериментальної гілок проекту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Debian модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.
Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.
Оскільки оновлення стабільних випусків Дебіен не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.[3]
Випуски |
Графік дат випусків, оновлень і підтримки безпеки
Поточним стабільним випуском є 9.0 «Stretch». Після виходу нової версії, попередню стабільну помічають, як «стару стабільну» (oldstable) — наразі нею є 8.8 «Jessie».
Між тим, для стабільного випуску виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 4.0r3.
Команда безпеки проекту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового.[4] Наприклад, версія 4.0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3.1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, суворо рекомендують використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки також виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Debian testing team»[5] — оновлення не є офіційними.
Наразі Debian має 9 стабільних випусків.[6]
| Версія | Кодове імя | Кількість підтримуваних архітектур | Кількість пакетів | Дата виходу | Термін підтримки | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Оригінальне | Українською | |||||
| 0.93R6 | 1 | 26 жовтня 1995 | ||||
| 1.1 | Buzz | Базз | 1 | 474 | 17 червня 1996 | 1996 |
| 1.2 | Rex | Рекс | 1 | 848 | 12 грудня 1996 | 1996 |
| 1.3 | Bo | Бо | 1 | 974 | 5 червня 1997 | 1997 |
| 2.0 | Hamm | Гемм | 2 | ≈ 1,500 | 24 липня 1998 | 1998 |
| 2.1 | Slink | Слінк | 4 | ≈ 2,250 | 9 березня 1999 | грудень 2000 |
| 2.2 | Potato | Потейто | 6 | ≈ 3,900 | 15 серпня 2000 | квітень 2003 |
| 3.0 | Woody | Вуді | 11 | ≈ 8,500 | 19 липня 2002 | серпень 2006 |
| 3.1 | Sarge | Сарж | 11 | ≈ 15,400 | 6 червня 2005 | квітень 2008 |
| 4.0 | Etch | Етч | 11 | ≈ 18,000 | 8 квітня 2007 | лютий 2010 |
| 5.0 | Lenny | Лені | 12[7] | > 23,000[7] | 14 лютого 2009 | лютий 2012[8] |
| 6.0 | Squeeze[9] | Сквіз | 9+2[A] | > 29 050 | 6 лютого 2011[10] | 29 лютого 2016[11] |
| 7.0 | Wheezy[12] | Візі | 13 | 35 962 | 4 травня 2013 | 31 травня 2018[11] |
| 8.0 | Jessie[13] | Джесі | 10 | > 43 000[14] | 25 квітня 2015[15] | квітень/травень 2020[11] |
| 9.0 | Stretch[16] | Стреч | 10 | ≈ 51000 | 17 червня 2017[17] | буде оголошено пізніше |
| 10.0 | Buster[16] | Бастер | невідомо | невідомо | буде оголошено пізніше | буде оголошено пізніше |
| 11.0 | Bullseye[18] | Булзай | невідомо | невідомо | буде оголошено пізніше | буде оголошено пізніше |
| Умовні позначення: | |||
|---|---|---|---|
| заплановано/розробляється | поточна версія | підтримується | не підтримується |
Порти |
Архітектури |
Нинішня стабільна версія має офіційні порти для наступних архітектур:[19]
i386 — архітектура x86-32, розроблена для Intel/AMD 32-біт
amd64 — архітектура x86-64 розроблена для Intel/AMD 64-біт
alpha — архітектури DEC Alpha
sparc — архітектура Sun SPARC на Sun-4m, Sun-4u та Sun-4v системах
arm — архітектура ARM на Risc PC та різні вбудовані системи
powerpc — архітектура PowerPC
hppa — архітектура HP PA-RISC
ia64 — архітектура Intel Itanium (IA-64)
mips, mipsel — Архітектура MIPS (big-endian і little-endian)
s390 — архітектура IBM ESA/390
m68k — архітектура Motorola 68k на Amiga, Atari, Macintosh, та багатьох інших вбудованих VME системах
Z — архітектура ZSeries
Ядра |
Проект характеризує себе, як «Універсальна Операційна Система» та чимало портів усього користувацького програмного забезпечення на багато операційних систем[20]
Debian GNU/Linux, на ядрі Linux — оригінальний, офіційний порт
Debian GNU/Hurd, на GNU Hurd
Debian GNU/kFreeBSD, на ядрі FreeBSD
Debian GNU/NetBSD, на ядрі NetBSD
Між тим, усі порти, окрім оригінальної версії на базі ядра Linux наразі не є офіційними, тож, наразі Debian є лише дистрибутивом Linux.
Робочі середовища |
Debian GNU/Linux має шість різновидів інсталяції робочого середовища. Базове середовище — GNOME, а також KDE, Xfce, LXDE, Cinnamon, MATE — як альтернативи.
LXDE
GNOME
KDE
XFCE
Cinnamon
MATE
Debian Live |
Система Debian Live — версія Debian, котра завантажується зі змінного носія інформації, наприклад, CD, DVD, USB-носій або netboot без наявності жорсткого диску[21]. Це дає можливість користувачам працювати із операційною системою Debian не встановлюючи. Існує шість версій Debian Live з робочими середовищами: GNOME, KDE, Xfce, LXDE, MATE, Cinnamon.
Лідери проекту |
Ян Мердок, засновник дистрибутива | серпень 1993 — березень 1996 |
| Брюс Перенс | квітень 1996 — грудень 1997 |
| Ян Джексон | січень 1998 — грудень 1998 |
| Віхерт Аккерман | січень 1999 — березень 2001 |
| Бен Коллінс | квітень 2001 — квітень 2002 |
| Бідейл Гарбі | квітень 2002 — квітень 2003 |
| Мартін Мічлмаір | березень 2003 — березень 2005 |
| Брендан Робінсон | квітень 2005 — квітень 2006 |
| Ентоні Таунс | квітень 2006 — квітень 2007 |
| Сем Осевар | квітень 2007 — квітень 2008 |
| Стів Макінтайр | квітень 2008 — квітень 2010 |
| Стефано Закіролі | квітень 2011 — квітень 2013 |
| Лукас Нуссбаум | квітень 2013 — квітень 2015 |
| Ніл МакГоверн | з квітня 2015 лідер проекту |
Переваги та недоліки |
Система Дебіен постачає понад 51 000 скомпонованих пакунків. Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але оскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Дебіен є певна застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Дебіен 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т. зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі й для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему, викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.
Тестова гілка часто містить оновлене програмне забезпечення, котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати, дивлячись на назву гілки. Проте одразу після нового випуску в ній відбуваються значні зміни.
Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні в офіційній системі Дебіен, оскільки вони не відповідають вимогам Проекту.
Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями, розглядаються проектом як не повністю вільні й поміщаються до секції non-free. У таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з секції non-free файлосховищ Дебіен, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не постачається з Дебіен, але, по-перше, вам доступні інші програми для читання документів PDF, а по-друге, сам Acrobat reader можна завантажити з веб-сайту фірми-виробника і встановити вручну.
Дехто критикує Проект за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Дебіен включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділяє деякі програми, як, наприклад, власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.
Наприкінці 2000 року в проекті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізовано процеси за допомогою нових «сховищ пакунків» (package pools) і створено тестову (testing) гілку. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.
Цікаві факти |
NASA використала систему Debian в експериментах на шаттлі Колумбія[22].- Всі версії Debian названі в честь персонажів мультфільму Історія іграшок
Див. також |
- Порівняння дистрибутивів Лінукс
- Список дистрибутивів Лінукса
Виноски |
↑ License information. Debian. Процитовано 2009-02-28.
↑ Fort Wayne News-Sentinel. 6 February 2008. Архів оригіналу за 1 November 2014.
↑ Debian security FAQ. 2007-02-28. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-04-20. «Q: How is security handled for testing and unstable? / A: The short answer is: it's not.»
↑ Debian security FAQ: Lifespan
↑ Debian testing security team
↑ A Brief History of Debian: Debian Releases. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-06-22.
↑ аб Debian GNU/Linux 5.0 released. Debian. 2009-02-14. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-02-15.
↑ Security Support for Debian GNU/Linux 5.0 terminated on February 6th
↑
Claes, Luk (2008-09-01). Release Update: freeze guidelines, testing, BSP, rc bug fixes. debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2008-10-31.
↑ Debian 6.0 "Squeeze" released(англ.)
↑ абв LTS - Debian Wiki. wiki.debian.org. Процитовано 2016-04-03.
↑
McGovern, Neil (2010-09-03). Release Update: freeze guidelines, transitions, BSP, rc bug fixes. debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2010-09-03.
↑
Barratt, Adam (2012-07-27). Bits from the nippy Release Team. debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2012-07-28.
↑ Debian - News - Debian 8 "Jessie" released
↑ Debian 8 "Jessie" Will Be Officially Released on April 25, 2015
↑ аб Release Team Sprint Results
↑ Planned release of stretch on 2017-06-17 and the last weeks up to the release
↑ Bits from the release team: Winter is Coming (but not to South Africa)
↑ Debian Ports. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-05-25.
↑ Debian -- Ports (Webpage). Webpage (English). Debian Foundation. 28. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-08-10.
↑ DebianLive — Debian Wiki
↑ Linux Out of the Real World. Jul 01, 1997
Посилання |
Українські веб-сайти |
Debian на DLOU сторінка україномовної документації на docs.linux.org.ua
Офіційні ресурси проекту |
- Офіційний веб-сайт
- Офіційна Wiki проекту Debian
- Довідник по Debian
- Історія проекту Debian
- Посібник по політиці Debian
Веб-сайти спільноти |
Debian Administration поради для адміністраторів
Debian Planet новини та дискусії
Planet Debian блоги розробників
Форуми користувачів Debian а також на Linux.org.ua, Lafox.net, …- Офіційна спільна Wiki проекту Debian
- Каталог скріншотів програм з дистрибутиву Debian
Проект перекладу описів пакунків Debian (та обговорення)
Сервер перекладів Debian i18n Task Force (та Wiki)
Списки розсилання Дебіен (зокрема debian-user-ukrainian@lists.debian.org)- i18n. Про переклад документації та веб-сторінок проекту Дебіен
- Генератор персонального завантажувального Дебіен
| |||||||||||||||||||
| |||||
