Зоран Заєв
| Зоран Заєв | |
|---|---|
мак. Зоран Заев | |
 | |
8-й Прем'єр-міністр Північної Македонії | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 31 травня 2017 |
| Президент | Джорге Іванов |
| Попередник | Никола Груєвський Емил Димитрієв (в.о.) |
Лідер опозиції | |
| Час на посаді: | |
2 червня 2013 — 31 травня 2017 | |
| Попередник | Бранко Црвенковський |
| Наступник | Никола Груєвський |
Мер Струмиці | |
| Час на посаді: | |
22 березня 2005 — 22 грудня 2016 | |
| Попередник | Кирил Янев |
| Наступник | Костадин Костадинов |
| Народився | 8 жовтня 1974 (44 роки)(19741008) Струмиця, СР Македонія, Югославія |
| Громадянство |  Північна Македонія |
| Освіта | Скоп'євський університет |
| Політична партія | Соціал-демократичний союз |
| Дружина | Зориця Заєва |
| Діти | 2 |
| Професія | економіст |
| Релігія | православ'я |
| sdsm.org.mk/Pretsedatel.aspx | |
| |
Зоран Заєв (мак. Зоран Заев; нар. 8 жовтня 1974(19741008), Струмиця) — македонський економіст і політик, з 31 травня 2017 року — прем'єр-міністр Північної Македонії. До вступу на посаду прем'єр-міністра Заєв був з 2003 по 2005 роки депутатом парламенту, а з 2005 по 2016 — мером Струмиці. Голова лівоцентристського Соціал-демократичного союзу.[1][2]
Зміст
1 Раннє життя і освіта
2 Політична діяльність
3 Прем'єр-міністр
3.1 Договір про дружбу та співробітництво з Болгарією
3.2 Вирішення спору щодо назви з Грецією
4 Сім'я
5 Примітки
6 Посилання
Раннє життя і освіта |
Зоран Заєв народився 8 жовтня 1974 року у Струмиці. Після закінчення початкової і середньої школи у рідному місті, він поступив на економічний факультет Університету св. Кирила і Мефодія у Скоп'є, який закінчив в 1997 році. У цьому ж університеті здобув диплом магістра з монетарної економіки.
Політична діяльність |
Заєв став членом Соціал-демократичного союзу Македонії у 1996 році. Двічі обирався головою партійної місцевої адміністрації Струмиці.[3] З 2006 по 2008 був віце-головою партії.[2] Тричі вигравав місцеві вибори, і з 2005 по 2016 рік був мером Струмиці. Після відставки Бранко Црвенковського з посади голови СДСМ у 2013 році, Заєв був обраний на його місце. Крім того, з 2003 по 2005 роки був депутатом парламенту.[2] Після парламентських виборів 2016 року Заєв сформував у травні 2017 року коаліційний уряд за підтримки Демократичного союзу за інтеграцію та Альянсу за албанців.
У січні 2015 року прем'єр-міністр Никола Груєвський звинуватив Заєва в імовірній змові з іноземною розвідувальною службою та дипломатами з метою повалення уряду й у причетності до ймовірної спроби державного перевороту.[4] Згодом Заєв звинуватив Груєвського у прослуховуванні телефонних розмов і незаконному шпигунстві як мінімум 20 000 осіб у країні. Прокурор, з іншого боку, звинуватив Заєва у шантажі Груєвського і затримав п'ятьох осіб, пов'язаних з цією справою.[5] Справа була завершена через недостатність доказів.[6]
Після обрання головою СДСМ Заєв став лідером опозиції. У цій ролі Заєв взяв участь у зустрічі з Груєвським та Йоганнесом Ганом, єврокомісаром з питань розширення, у червні 2015 року для подолання політичної кризи. У результаті переговорів була укладена Пржинська угода, яка передбачала організацію тимчасовим урядом дострокових виборів у квітні 2016 року та спеціальну прокуратуру для розслідування скандалу з прослуховуванням телефонних розмов. Заєв погрожував бойкотувати вибори через те, що Груєвський перешкоджав Пржинській угоді та реформам у судовій системі та ЗМІ.[7]
Прем'єр-міністр |
Зоран Заєв із канцлером Німеччини Ангелою Меркель
Заєв поруч із Еді Рамою під час зустрічі балканських лідерів у Дурресі
Зоран Заєв із канцлером Австрії Себастьяном Курцом у Скоп'є, 7 вересня 2018
31 травня 2017 року македонський парламент затвердив Заєва на посаду прем'єр-міністра. За нього проголосували 62 депутата із 120. Голосування завершило місяці політичної невизначеності.[8] Опитування 1159 громадян, проведених македонською Brima Gallup International Association у липні 2017 року, показало, що 62% населення підтримують прем'єр-міністра Заєва.[9] Під час свого виступу Заєв представив програму нового уряду, заявивши, що в наступні роки його пріоритетом стане вступ до НАТО та ЄС. Він також пообіцяв економічне зростання та подолання корупції, проголосивши «відповідальний, реформістський та європейський уряд».[10]
Деякі газети трактували деякі заяви Заєва для газет «БГНЕС» та «Курір» як утвердження, що він вважає македонців єдиним народом із болгарами чи сербами.[11][12][13] В оригінальному відео-інтерв'ю болгарській газеті «БГНЕС» Заєв повідомив: «Я хочу послати повідомлення всім громадянам Болгарії. Ми братський народ, один і той же народ». В інтерв'ю сербській газеті «Курір» він заявив, що «серби і македонці — братський народ» та «Ніхто не просив Зорана Заєва зробити щось проти македонців, проти сербів, проти якоїсь етнічної спільноти чи проти якогось нашого сусіда. Ми чули утвердження, що Заєв засуджує Сербію за геноцид. Бо вона для мене такий же народ».[14][15]
Договір про дружбу та співробітництво з Болгарією |
Заєв з прем'єр-міністром Болгарії Бойко Борисовим на Світовому економічному форумі у Давосі, 2018
Північна Македонія та Болгарія мають складні сусідські відносини. У 2012 році Болгарія стала на бік Греції з питання надання дати початку переговорів щодо вступу Македонії до ЄС. Софія звинуватила Скоп'є у дискримінації етнічних болгар і створенні антиболгарської атмосфери у країні. З моменту приходу до влади уряду Заєва у травні 2017 року перспективи поліпшення відносин між двома країнами значно зросли. У червні на зустрічі зі Заєвим у Софії прем'єр-міністр Бойко Борисов заявив, що Болгарія підтримує прагнення Македонії вступити до Європейського Союзу та НАТО, і що вона підпише з країною давно відкладений договір про дружбу. У результаті 1 серпня уряди обох країн підписали договір з метою зміцнення відносин між двома балканськими державами. Йому передували 18 років напружених переговорів.[16] Договір створює комітет з "об'єктивного перегляду спільної історії" двох країн і передбачає відзначення разом на державному рівні подій із своєї спільної історії.[17] "Македонія та Болгарія мають багато зі спільної історії, і це є відправним пунктом для європейського та євроатлантичного майбутнього Македонії", — розповів Заєв на церемонії у Скоп'є. Договір був ратифікований парламентом Республіки Македонія 15 січня, Болгарії — 18 січня 2018 року.
Вирішення спору щодо назви з Грецією |
Заєв та Алексіс Ципрас в Отешево, Північна Македонія після підписання угоди
В останні роки в опозиції та під час інаугураційного виступу новий премєр-міністр Зоран Заєв поклявся у своїй рішучості врегулювати багаторічний спір з Грецією.[18][19][20][21]
Були активізовані зусилля між урядами обох країн щодо врегулювання спору щодо назви. 17 січня 2018 року відновились переговори за підтримки ООН, на яких посли Греції та Македонії Адамантіос Василакіс та Васко Наумовський зустрілись з посланцем ООН у Вашингтоні.[22][23] Він запропонував на вибір п'ять назв, всі вони містили назву Македонія.
Після зустрічі із Ципрасом у Давосі Заєв оголосив, що вулиці і об'єкти, такі як аеропорт ім. Александра Великого у Скоп'є, які отримали назви від націоналістичної ВМРО-ДПМНЄ на честь давньомакедонських героїв і осіб, таких як Александр Великий, будуть перейменовані в знак доброї волі до Греції. Зокрема Заєв заявив, що автомагістраль «Александр Македонський», автомагістраль Е-75, який з'єднує Скоп'є із Грецією, буде перейменована на «Магістраль дружби». В обмін на це прем'єр-міністр Греції оголосив, що Греція погодиться на заявку Північної Македонії в участі угоди про адріатичне та іонійське співробітництво, а парламент Греції ратифікує другий етап Угоди про асоціацію Європейського Союзу з Македонією в рамках приєднання Північної Македонії до Європейського Союзу, яке було заблоковано Грецією у 2009 році.[24][25]
У кінці лютого 2018 року уряд та установи Республіки Північна Македонія оголосили про припинення реалізації програми «Скоп'є-2014», направленої на те, щоб зробити столицю Північної Македонії "більш класичною" і почали прибирати спірні пам'ятники та статуї. Весною 2018 року були проведені розширені переговори з метою вирішення спору щодо назви, при цьому часті зустрічі міністрів закордонних справ Греції та Північної Македонії призвели до відчутного прогресу у спорі.[26][27]
12 червня 2018 року прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас оголосив про досягнення угоди у спорі з його македонською колегою, «яка охоплює всі попередні умови, визначені грецькою стороною».[28] Ця пропозиція призведе до того, що (колишня) Республіка Македонія буде перейменована на Республіку Північна Македонія (мак. Република Северна Македонија; грец. Δημοκρατία της Βόρειας Μακεδονίας[29]).[30] Заєв оголосив, що угода включає у собі визнання македонської мови в ООН і що громадяни країни, як і раніше, будуть називатися македонцями. Проте існує чітке роз'яснення, що громадяни країни не мають жодного відношення до давніх македонців.[31]
5 липня парламент Північної Македонії вдруге ратифікував Преспанську угоду, за неї проголосувало 69 депутатів.[32]
11 липня НАТО запросила Північну Македонію на переговори щодо вступу до Євроатлантичного альянсу, ставши 30-м членом цієї організації.[33]
30 липня Збори Північної Македонії затвердили проведення рекомендаційного референдуму щодо зміни назви країни, який відбувся 30 вересня.[34]
Вирішальне голосування щодо внесення змін до конституції та назви країни відбулося 11 січня 2019 року, на яких македонські парламентарі проголосували «за».[35] Зміни набрали чинності після ратифікації грецьким парламентом Преспанської угоди та Протоколу щодо вступу Північної Македонії до НАТО.
Сім'я |
Одружений, має двох дітей.
Примітки |
↑ Macedonia Parliament Approves New Gov’t after Prolonged Stalemate.
↑ абв Biography of Zoran Zaev. Соціал-демократичний союз Македонії. Процитовано 21 травня 2017.
↑ SDSM Administration of Strumica. Соціал-демократичний союз Македонії. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
↑ MacDowall, Andrew (February 28, 2015). Fears for Macedonia's fragile democracy amid 'coup' and wiretap claims. The Guardian. Процитовано 21 травня 2017.
↑ Macedonian Opposition Leader Accuses Government Of Wiretapping. Radio Free Europe/Radio Liberty. 9 лютого 2015. Процитовано 21 травня 2017.
↑ SPO Drops Coup Case: Katica Janeva Will Not Prosecute Zaev, Verusevski due to Insufficient Evidence. The Independent. 18 січня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
↑ Macedonia opposition says will boycott election. Business Insider. 7 квітня 2016. Процитовано 21 травня 2017.
↑ Macedonian MPs vote in new government after deadlock. BBC. 1 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
↑ БГНЕС | Галъп: 62% подкрепят Зоран Заев за премиер. www.bgnes.com (bg).
↑ Macedonia forms new government 6 months after election. Politico. 1 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
↑ Заев во исти ден тврди дека Македонците се Бугари, па потоа тврди дека Македонците се Срби (ВИДЕО). Kurir.mk (mk-MK). 2 травня 2017.
↑ Зоран Заев: Македонците са един и същ народ с българите и сърбите.
↑ Зоран Заев ја кажа вистината – Македонците и Бугарите се ист народ. Дневник.
↑ БГНЕС | Зоран Заев: Македония няма да бъде двунационална, България и Борисов са наши големи приятели. www.bgnes.com (bg). «За България ние сме братски хора, един народ. (оригінал на відео 2:37-2:45 Jас сакам да изпратам парака до сите грагани на Бугариjа - ние сме братски хора, същи народ.)»
↑ (KURIR TV) DA SE NE LAŽEMO! INTERVJU ZORAN ZAEV: Srbi su naša braća, Gruevski je KRIMINALAC!. «A Srbi i Makedonci su bratski narod...Niko nije tražio da Zoran Zaev uradi nešto protiv Makedonaca, protiv Srba, protiv bilo koje etničke zajednice ili protiv bilo koga od naših suseda. Čuli smo optužbe da je Zaev prihvatio da tuži Srbiju za genocid. To je za mene isti, moj narod.»
↑ FOCUS Information Agency. FOCUS Information Agency. Процитовано 25 січня 2019.
↑ Macedonia, Bulgaria Sign Historic Treaty, Renounce Rivalry, Aug. 1, 2017, The New York Times.
↑ Macedonia's Ruling SDSM Claims Victory In Municipal Elections After Early Results. Процитовано 24 січня 2018.
↑ Macedonia's PM hopes for quick solution to name dispute with Greece. Процитовано 24 січня 2018.
↑ Macedonia naming dispute: Balkan nation set to resolve 25-year-old row with Greece for seats in NATO, EU. Процитовано 24 січня 2018.
↑ Macedonia and Greece appear close to settling 27-year dispute over name. Процитовано 24 січня 2018.
↑ Nimetz: Term 'Macedonia' to be included in name proposal. Kathimerini. Процитовано 24 січня 2018.
↑ UN presents new proposals on Greece-Macedonia name dispute. The Washington Post. Процитовано 24 січня 2018.
↑ Macedonia Extends Olive Branch To Greece In Name Dispute. Процитовано 24 січня 2018.
↑ Public awareness campaign the next step, following the positive Tsipras - Zaev meeting in Davos. BalkanEU. Процитовано 24 січня 2018.
↑ New Dimitrov - Kotzias meeting in Thessaloniki this week. Republika.mk. Процитовано 20 травня 2018.
↑ Kotzias and Dimitrov report progress after name talks, say process is continuing. ANMA. Процитовано 20 травня 2018.
↑ ‘We have a deal,’ Greek PM says over FYROM name row | Kathimerini. ekathimerini.com (en). Η Καθημερινή. 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
↑ http://s.kathimerini.gr/resources/article-files/symfwnia--2.pdf, p. 3.
↑ Greece ends 27-year Macedonia name row. BBC News. 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
↑ Republic of North Macedonia with Macedonian language and identity, says Greek media. Meta.mk. Meta. 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
↑ Macedonia's parliament endorses name deal with Greece for second time. Reuters. 5 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
↑ NATO Invites Macedonia to Join the Western Alliance. Balkan Insight. 11 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
↑ Macedonia to hold name-change referendum on 30 September. SBS News. 30 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
↑ Editorial, Reuters. Macedonian parliament agrees to change country's name.
Посилання |
- Офіційний сайт
| |||||||||
| ||||||||
Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) • 
Президент Албанії (Ілір Мета) • 
Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • 
Король (Філіп I) • 
Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • 
Президент Болгарії (Румен Радев) • 
Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) • 
Папа Римський (Франциск) • 
Королева Великої Британії (Єлизавета II) • 
Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) • 
Королева Данії (Маргрете II) • 
Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) • 
Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • 
Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • 
Король Іспанії (Філіп VI) • 
Президент Італії (Серджо Матарелла) • 
Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) • 
Президент Литви (Даля Грибаускайте) • 
Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • 
Великий герцог Люксембургу (Анрі) • 
Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) • 
Президент Молдови (Ігор Додон) • 
Князь Монако (Альбер II) • 
Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • 
Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) • 
Король Норвегії (Гаральд V) • 
Президент Польщі (Анджей Дуда) • 
Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • 
Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • 
Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • 
Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) • 
Президент Сербії (Александар Вучич) • 
Президент Словаччини (Андрей Кіска) • 
Президент Словенії (Борут Пахор) • 
Президент Угорщини (Янош Адер) • 
Президент України (Петро Порошенко) • 
Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) • 
Президент Франції (Емманюель Макрон) • 
Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) • 
Президент Чехії (Мілош Земан) • 
Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • 
Президент Швейцарії (Улі Маурер) • 
Король Швеції (Карл XVI Густав)
Президент Косова (Хашим Тачі)
