Ufdjrw

Едуар Філіпп
фр. Édouard Philippe[1]
Прем'єр-міністр Франції
Нині на посаді
На посаді з	15 травня 2017
Президент	Еммануель Макрон
Попередник	Бернар Казнев
Народився	28 вересня 1970(1970-09-28) (48 років) Руан, Франція
Громадянство	Франція
Національність	француз
Професія	політик
Медіафайли у Вікісховищі

Едуа́р Філі́пп (фр. Édouard Philippe; нар. 28 листопада 1970, Руан) — французький політик. Прем'єр-міністр Франції в уряді при президентстві Еммануеля Макрона з 15 травня 2017 року.

Едуар Філіпп є членом партії «Республіканці» (колишній Союз за народний рух), депутатом Національної асамблеї Франції від 7-го округу Приморської Сени (з 2012) та мером Гавра (з 2010).

Біографія |

Народився 11 листопада 1970 року в Руані (департамент Приморська Сена). Його батьки були вчителями французької мови. Закінчив гімназію в Бонні (Німеччина), де його батько був директором французької школи^[2]. 1992 року закінчив Інститут політичних досліджень («Sciences Po») в Парижі, 1996 року — Національну школу адміністрації. Трудову діяльність розпочав у Державній раді Франції, де займався державними закупівлями.

Ще під час навчання в Sciences Po Едуар Філіпп вступив у Соціалістичну партію і брав участь у політичній кампанії тодішнього прем'єр-міністра Мішеля Рокара. Потім його політичні погляди змістилися вліво. 2001 року на муніципальних виборах у Гаврі він увійшов у правий список Антуана Рюфенаша, і після перемоги списку зайняв посаду одного з віце-мерів. 2002 року вперше спробував балотуватися в Національні збори Франції по 8-му виборчому округу, але зазнав невдачі. Цього ж року на запрошення Алена Жюппе взяв активну участь у створенні партії Союз за народний рух.

2008 року Едуар Філіп був обраний членом Генеральної ради департаменту Приморська Сена від кантону Гавр-5. І цього ж року знову обійняв посаду віце-мера Гавра, на якій відповідав за економічний розвиток і роботу порту, зайнятість, професійну підготовку, освіту та міжнародні відносини. 2009 року він став заступником мера з питань містобудування, міської інфраструктури та розвитку порту. Після відставки Антуана Рюфенаша 24 жовтня 2010 року був обраний мером Гавра. З 2007 року був заступником депутата Національних зборів Франції від 7-го виборчого округу департаменту Приморська Сена Жана-Іва Бессела. Після смерті Бессела в березні 2012 року формально зайняв його місце, але в роботі Національних зборів не брав участі. В червні того ж року на чергових виборах став кандидатом правих по 7-му округу і був обраний депутатом. У березні 2014 року очолюваний Едуаром Філіппом правий список переміг у 1-му турі муніципальних виборів в Гаврі, і він зберіг за собою посаду мера.

2016 року активно підтримував Алена Жюппе при підготовці до президентських праймеріз правих.

15 травня 2017 року рішенням Еммануеля Макрона призначений Прем'єр-міністром Франції.

Одружений, має трьох дітей.

Примітки |

Посилання |

• 
  Едуар Філіпп: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)


• Едуар Філіпп на сайті Національних зборів Франції

У соціальних мережах Facebook · Twitter Словники та енциклопедії Велика каталонська · Who′s Who in France Нормативний контроль BIBSYS: 11065092 · BNF: 155238300 · GND: 1132101107 · ISNI: 0000 0000 0508 2501 · LCCN: n2011086769 · SUDOC: 154820768 · VIAF: 32304741

п о р Прем'єр-міністри Франції Реставрація Бурбонів Шарль Талейран-Перігор Арман де Рішельє Жан Дессоль Елі Деказ Арман де Рішельє Жан-Батіст де Віллель Жан де Мартиньяк Жуль де Поліньяк Липнева монархія Віктор де Брольї Жак Лаффітт Казимир П'єр Жан Сульт Ет'єн-Морис Жерар Юг-Бернар Маре Едуар Мортьє Віктор де Брольї Адольф Тьєр Луї Моле Жан Сульт Адольф Тьєр Жан Сульт Франсуа Гізо Луї Моле Друга республіка Жак-Шарль де л'Єр Франсуа Араго Луї-Ежен Кавеньяк Оділон Барро Альфонс д'Отпуль Леон Фоше Друга імперія Еміль Олів'є Шарль Кузен-Монтабан Міждержав'я Луї Жуль Трошо Третя республіка Жуль Дюфор Альбер де Брольї Ернест де Сіссе Луї Бюффе Жуль Дюфор Жуль Сімон Альберт де Брольї Гаетан де Рошбуе Жуль Дюфор Вільям Вейдінгтон Шарль де Фрейсіне Жуль Феррі Леон Гамбетта Шарль де Фрейсіне Шарль Дюклерк Арман Фальєр Жуль Феррі Ежен Бріссон Шарль де Фрейсіне Рене Гобле Моріс Рувьє Шарль Флоке П'єр Еммануель Тірард Шарль де Фрейсіне Еміль Лубе Александр Рібо Шарль Дюпюї Жан Казимир-Перьє Шарль Дюпюї Александр Рібо Леон Буржуа Жюль Мелен Ежен Бріссон Шарль Дюпюї П'єр Вальдек-Руссо Луї Еміль Комб Моріс Рувьє Фердінанд Саррьєн Жорж Клемансо Арістид Бріан Ернест Моніс Жозеф Кайо Раймон Пуанкаре Арістид Бріан Луї Барту Гастон Думерг Александр Рібо Рене Вівіані Арістид Бріан Олександр Рібо Поль Пенлеве Жорж Клемансо Александр Мільєран Жорж Лейг Арістид Бріан Раймон Пуанкаре Фредерік Франсуа-Марсаль Едуар Ерріо Поль Пенлеве Арістид Бріан Едуар Ерріо Раймон Пуанкаре Арістид Бріан Андре Тардьє Каміль Шотан Андре Тардьє Теодор Стег П'єр Лаваль Андре Тардьє Едуар Ерріо Жозеф Поль-Бонкур Едуар Даладьє Альбер Сарро Каміль Шотан Едуар Даладьє Гастон Думерг П'єр-Етьєн Фланден П'єр-Етьєн Фланден Фернан Буіссон П'єр Лаваль Альбер Сарро Леон Блюм Каміль Шотан Леон Блюм Едуар Даладьє Поль Рейно Філіпп Петен Режим Віші Філіпп Петен П'єр Лаваль Фернан де Брінон Тимчасовий уряд Шарль де Голль Фелікс Гуен Жорж Бідо Леон Блюм Четверта республіка Поль Рамадьє Робер Шуман Андре Марі Робер Шуман Анрі Кьої Жорж Бідо Рене Плевен Анрі Кьої Рене Плевен Едгар Фор Антуан Піне Рене Маєр Жозеф Ланьєль П'єр Мендес-Франс Едгар Фор Гі Молле Моріс Буржес-Монурі Фелікс Гайяр П'єр Пфлімлен Шарль де Голль П'ята республіка Шарль де Голль Мішель Дебре Жорж Помпіду Моріс Кув де Мюрвіль Жак Шабан-Дельмас П'єр Мессмер Жак Ширак Раймон Барр Жак Ширак П'єр Моруа Лоран Фабіус Жак Ширак Мішель Рокар Едіт Крессон П'єр Береговуа Едуар Баладюр Ален Жюппе Ліонель Жоспен Жан-П'єр Раффарен Домінік де Вільпен Франсуа Фійон Жан-Марк Еро Мануель Вальс Бернар Казнев Едуар Філіпп

п о р Голови країн та урядів Європи Голови країн  Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) •  Президент Албанії (Ілір Мета) •  Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) •  Король (Філіп I) •  Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) •  Президент Болгарії (Румен Радев) •  Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) •  Папа Римський (Франциск) •  Королева Великої Британії (Єлизавета II) •  Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) •  Королева Данії (Маргрете II) •  Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) •  Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) •  Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) •  Король Іспанії (Філіп VI) •  Президент Італії (Серджо Матарелла) •  Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) •  Президент Литви (Даля Грибаускайте) •  Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) •  Великий герцог Люксембургу (Анрі) •  Президент Північної Македонії (Джорге Іванов) •  Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) •  Президент Молдови (Ігор Додон) •  Князь Монако (Альбер II) •  Король Нідерландів (Віллем-Олександр) •  Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) •  Король Норвегії (Гаральд V) •  Президент Польщі (Анджей Дуда) •  Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) •  Президент Російської Федерації (Володимир Путін) •  Президент Румунії (Клаус Йоганніс) •  Капітани-регенти Сан-Марино (Нікола Сельва та Мікелє Мураторі) •  Президент Сербії (Александар Вучич) •  Президент Словаччини (Андрей Кіска) •  Президент Словенії (Борут Пахор) •  Президент Угорщини (Янош Адер) •  Президент України (Петро Порошенко) •  Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) •  Президент Франції (Емманюель Макрон) •  Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) •  Президент Чехії (Мілош Земан) •  Президент Чорногорії (Мило Джуканович) •  Президент Швейцарії (Улі Маурер) •  Король Швеції (Карл XVI Густав) Частково визнані:  Президент Косова (Хашим Тачі) Голови урядів  Федеральний канцлер Австрії (Себастьян Курц) •  Прем'єр-міністр Албанії (Еді Рама) •  Прем'єр-міністр Андорри (Антоні Марті Петіт) •  Прем'єр-міністр Бельгії (Шарль Мішель) •  Прем'єр-міністр Білорусі (Сергій Румас) •  Прем'єр-міністр Болгарії (Бойко Борисов) •  Прем'єр-міністр Боснії і Герцеговини (Деніс Звіздич) •  Державний секретар Ватикану (П'єтро Паролін) та Голова Губернората Ватикану (Джузеппе Бертелло) •  Прем'єр-міністр Великої Британії (Тереза Мей) •  Прем'єр-міністр Греції (Алексіс Ципрас) •  Прем'єр-міністр Данії (Ларс Люкке Расмуссен) •  Прем'єр-міністр Естонії (Юрі Ратас) •  Прем'єр-міністр Ірландії (Лео Варадкар) •  Прем'єр-міністр Ісландії (Катрин Якобсдоттір) •  Голова Уряду Іспанії (Педро Санчес) •  Голова Ради міністрів Італії (Джузеппе Конте) •  Прем'єр-міністр Латвії (Кріш'яніс Каріньш) •  Міністр-голова Литви (Саулюс Скверняліс) •  Прем'єр-міністр Ліхтенштейну (Адріан Гаслер) •  Прем'єр-міністр Люксембургу (Ксав'є Бетель) •  Прем'єр-міністр Північної Македонії (Зоран Заєв) •  Прем'єр-міністр Мальти (Джозеф Мускат) •  Прем'єр-міністр Молдови (Павел Філіп) •  Державний міністр Монако (Серж Тель) •  Прем'єр-міністр Нідерландів (Марк Рютте) •  Федеральний канцлер Німеччини (Ангела Меркель) •  Прем'єр-міністр Норвегії (Ерна Солберг) •  Прем'єр-міністр Польщі (Матеуш Моравецький) •  Прем'єр-міністр Португалії (Антоніу Кошта) •  Голова Уряду Російської Федерації (Дмитро Медведєв) •  Прем'єр-міністр Румунії (Віоріка Денчіле) •  Держсекретар закордонних справ і політики Сан-Марино (Нікола Ренці) •  Прем'єр-міністр Сербії (Ана Брнабич) •  Прем'єр-міністр Словаччини (Петер Пеллегріні) •  Голова Уряду Словенії (Мар'ян Шарец) •  Прем'єр-міністр Угорщини (Віктор Орбан) •  Прем'єр-міністр України (Володимир Гройсман) •  Прем'єр-міністр Фінляндії (Юга Сіпіля) •  Прем'єр-міністр Франції (Едуар Філіпп) •  Прем'єр-міністр Хорватії (Андрей Пленкович) •  Прем'єр-міністр Чехії (Андрей Бабіш) •  Голова Уряду Чорногорії (Душко Маркович) •  Прем'єр-міністр Швеції (Стефан Левен) Частково визнані:  Прем'єр-міністр Косова (Рамуш Харадінай)