Ufdjrw

Ка́нтрі (англ. country — «сільська місцевість») — музичний напрямок, що бере початок від народної музики британських переселенців у США, яка продовжувала традиції епічної кельтської балади і народних танцювальних форм. Кантрі почала користуватися популярністю у 1920-х роках початково під назвою хілбілі (hillbilly music, від англ. hillbilly — термін, що вживається щодо жителів гірських містечок США), з 1940-х роках поступово закріпився сучасний термін.

Класичне кантрі оперує простим інструментарієм, окрім ударної установки характерне звучання надає гітара зі сталевими струнами (різновид гавайської гітари), губна гармоніка, нерідко використовуються також банджо, скрипка та піаніно хонкі-тонк, спеціально дещо розстроєне. Композиції кантрі доволі динамічні, прості пісні спираються на схеми рок-н-ролу або ліричної балади, нерідко в ритмі вальсу. Тексти оповідають про звичайні людські справи — любов, праця, забави, фінансові проблеми, клопоти з дітьми тощо

У 1940-ві роки популяризація напрямку пов'язана з творчістю Генка Вільямса.

У 1950-ті музика кантрі стала однією з основ таких течій як блюґрас і рокабілі. В ці роки найяскравішим представником кантрі стає Елвіс Преслі, який щойно розпочав свою кар'єру і мав тоді прізвисько «Хіллбіллі кет». В кінці 1950-х музику кантрі починає записувати студія Nashville Sound, звук кантрі стає більш відшліфованим, більшу роль починає відігравати фортепіано. Серед успішних музикантів кантрі також Джордж Джонс (1931—2013), Петсі Клайн та Джим Рівс, який став надзвичайно популярним в Африці, Індії да Південно-Західній Азії. Ця ж студія заснувала залу слави кантрі.

У 1960-ті роки музиканти Кріс Крістоферсон, Ніл Янг, Лінда Ронстадт дали життя новому музичному напрямку — кантрі-року, що увібрав в себе як риси кантрі, так і риси рок-музики.

У 1970-ті роки кантрі розгалужується на дві протилежні течії — автентичну і комерціалізовану. В руслі дотримання автентичних традицій працюють Віллі Нельсон і Війлон Дженнінгс, а Конвей Твітті, Глен Кемпбелл, Кенні Роджерс та ряд інших зближують кантрі з поп-музикою тих років, практично розмиваючи границі напрямку. водночас відбувався симбіоз кантрі та року, що зокрема представлено у творчості Шеріл Кроу та Кід Рока. Піку популярності кантрі-поп досягло на рубежі 1970-80-х років, значну роль у популяризації напрямку відіграв фільм «Міський ковбой».