Воздвиженська вулиця (Київ)
Воздвиженська вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Гончарі-Кожум'яки |
Район | Подільський |
Назва на честь | Хрестовоздвиженська церква |
Історичні відомості: колишні назви | |
вулиця Ладо Кецховелі | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 710 м |
Координати початку | 50°27′45″ пн. ш. 30°30′28″ сх. д. / 50.46250° пн. ш. 30.507833° сх. д. / 50.46250; 30.507833Координати: 50°27′45″ пн. ш. 30°30′28″ сх. д. / 50.46250° пн. ш. 30.507833° сх. д. / 50.46250; 30.507833 |
Координати кінця | 50°27′35″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.459750° пн. ш. 30.515306° сх. д. / 50.459750; 30.515306 |
Поштові індекси | 04071 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Контрактова площа» |
Автобуси | А 119 (по вулицях Верхній Вал, Нижній Вал та по Глибочицькій вулиці) |
Трамваї | Т 14, 18 (по вулицях Верхній Вал, Нижній Вал та по Глибочицькій вулиці) |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Храми | Хрестовоздвиженська церква |
Забудова | житлова багатоповерхова 1880–10-х років; сучасна, що імітує забудову Києва межі XIX–ХХ століть |
зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10263 |
У проекті OpenStreetMap | r2177497 |
Мапа | |
Воздвиженська вулиця у Вікісховищі |
Воздви́женська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, урочище Гончарі-Кожум'яки. Пролягає від Верхнього Валу до Андріївського узвозу.
Прилучаються Воздвиженський провулок, Дегтярна та Гончарна вулиці.
Зміст
1 Історія
2 Історично цінні будівлі, стара забудова
3 Примітки
4 Джерела
Історія |
Є однією з найдавніших вулиць Києва і існує ще з часів Київської Руси. Сучасна назва з'явилася у XVIII столітті після спорудження 1748 року дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви — парафіяльного храму Гончарів-Кожум'як. Церква згоріла 1811 року і того ж року почалося будівництво нового храму. А впродовж 1823–1841 років було споруджено верхній храм.
Вулиця ж у ті часи відносилася до найнижчого, 4-го розряду і була забудована виключно одно- та півтораповерховими міщанськими будинками, три- і п'ятивіконними. Лише у останній чверті XIX століття на вулиці з'являються будинки на 2-3 поверхи. 1914 року вулицю «підвищили» — перевели до 2-го розряду, однак війни і революції не сприяли покращенню забудови — тут так і не склалося по-справжньому яскравої забудови.
1936 року набула назву вулиця Ладо Кецховелі[1] на честь революціонера Ладо Кецховелі[ru] (назву підтверджено 1944 року[2]). Історичну назву вулиці було відновлено 1984 року[3].
Аж до початку 1980-х років тут домінували міщанські, переважно 2-поверхові, обкладені цеглою будинки. Попри те, цей куточок міста зберігав свій колрит і давав змогу відчути себе у Києві кінця XIX століття. Існувала ідея створення у заповідних урочищах «Міста Майстрів», мета якого було збереження за умов реставрації частини існуючої забудови та побудову нових споруд у історичному стилі із влаштуванням в них закладів культури. На жаль, все обмежилося лише знесенням протягом 1984–1989 років більшої частини забудови з поступовим занепадом вулиці.
Вже на початку XXI століття вулицю було забудовано фактично наново — було створено цікавий проект забудови цих урочищ новими будинками, переважно 3-5 поверховими, у стилі, що імітував би забудову міста 100-річної давнини. Проект цей було втілено і вулиця, хоча б і таким чином, відродилася і набула впорядкованого вигляду. Збережена стара забудова реставрується.
Історично цінні будівлі, стара забудова |
- № 1 — Хрестовоздвиженська церква (1811; 1823–1841, архітектор Андрій Меленський) з дзвіницею (1860; архітектор Павло Спарро) та каплицею Св. Миколая (1914; архітектор А. Петренко), в якій було охрещено художника Григорія Світлицького та письменника Михайла Булгакова;
- № 10 — житловий будинок, що належав священнику М. Бутовському (1880, реконструйована у 2000-ті; архітектор Адольф Геккер). Тут 3 травня 1891 року народився Михайло Булгаков;
- № 43 — житловий будинок (1907; архітектор П. Скульт);
- № 60 — житловий будинок, нині готель «Воздвиженський» (1900–10-ті роки);
а також будинки № 2, 3, 25, 33 — вцілілі будинки «старої» Воздвиженської вулиці.
Примітки |
↑ Вулиця Ладо Кецховелі // Більшовик : вечірня газета. — Київ, 1936. — № 265 (1083). — 15 листопада. — С. 1. Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.
↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 7 серпня 1984 року № 714 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 2814, арк. 137–140. Архівовано з першоджерела 4 листопада 2013.
Джерела |
Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).
Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 74.
Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 42. — ISBN 5-88500-070-0.
Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.
Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 106. (рос.)
Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 34–35. — ISBN 978-966-8999-05-5.
Воздвиженська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 41.
Воздвиженська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|