Мазур Микола Іванович
Мазур Микола Іванович | |||
| Мазур Микола Іванович | |||
 | |||
| Народився | 2 січня 1948(1948-01-02) Кущівський зернорадгосп, Краснодарський край, Росія | ||
|---|---|---|---|
| Помер | 10 жовтня 2015(2015-10-10) (67 років) | ||
| Національність |  Україна | ||
| Навчання | Одеське художнє училище, Київський художній інститут | ||
| Роки творчості | 1970—2014 | ||
| Працював у містах | Київ, Хмельницький, Батурин | ||
| Нагороди | 
| ||
Мико́ла Іва́нович Ма́зур (2 січня 1948(19480102) — 10 жовтня 2015[1]) — монументаліст, скульптор, живописець-станковіст, графік, педагог. Заслужений художник України з 1996 року. Народний художник України з 2008 року. Почесний громадянин міста Хмельницького.
Зміст
1 Життєпис
2 Сім'я
3 Творчість
3.1 Виставки
3.2 Вибрані твори
4 Відзнаки і нагороди
5 Примітки
6 Посилання
7 Джерела
Життєпис |
Народився 2 січня 1948 року у Кущівському зернорадгоспі Кущівського району Краснодарського краю Росії.
Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова (1963—1968).
З 1968 по 1979 роки викладав у Хмельницькій дитячій художній школі, з 1973 р. — її директор. З 2002 р. — старший викладач фахових дисциплін відділення «Дизайн» Хмельницького державного університету, з 2004 — доцент кафедри дизайну Хмельницького національного університету, з 2006 — керівник навчально-творчої майстерні ХНУ.
Брав участь у виставках різних рівнів з 1972 р. Член Національної спілки художників України з 1987 р. З 7.01.1992 по 27.07.1992 р. — голова правління Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України.
Твори зберігаються в музеях міст Хмельницького, Вінниці, Чернівців, Одеси, Силістри (Болгарія), Бора, Белграда (Сербія), Модесто (США), в приватних колекціях в Україні, Росії, Бельгії, Болгарії, Ізраїлі, Канаді, Німеччині, Литві, Польщі, Сербії, США.
Помер після важкої хвороби у ніч з 9 на 10 жовтня 2015 року.
Сім'я |
- Дружина — Мазур Людмила Олександрівна, художник-графік
- Син — Мазур Богдан Миколайович, скульптор
- Донька — Мазур Оксана Миколаївна, художник і мистецтвознавець
Творчість |
Виставки |
- Персональні виставки
- 1986 — Чернівці, виставковий зал Спілки художників
- 1988 — Хмельницький, виставковий зал Художнього фонду
- 1991 — Хмельницький, виставковий зал Спілки художників
- 1992 — Вінниця, виставковий зал обласного краєзнавчого музею
- 1992 — Рівне, виставковий зал Спілки художників
- 1992 — Чернівецький художній музей
- 1994 — Хмельницький обласний художній музей, виставка родини Мазурів
- 1995 — Хмельницький обласний художній музей
- 1996 — Хмельницький обласний художній музей
- 1998 — Хмельницький, виставковий зал Спілки художників
- 1998 — Кам'янець-Подільський, картинна галерея Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника
- 1999 — Хмельницький, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
- 1999 — Київ, галерея «Ява»
- 2001 — Київ, Український дім
- 2003 — Нетішин, галерея «Арт-Пласт»
- 2010 — Київ, галерея АВС-арт
Вибрані твори |
- Монументальне мистецтво
- Скульптурна композиція «Веселий потяг» в кінотеатрі «Планета», Хмельницький (1989—1991)
«Ангел скорботи», пам'ятник жертвам репресій комуністичного режиму, Хмельницький (1998)- Пам'ятник «Героям Чорнобиля — пожежникам», Хмельницький (2004)[2]
- Меморіал «Подолянам, полеглим в Афганістані та інших локальних війнах», Хмельницький (2007)[3]
- Експозиція Музею пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років на Хмельниччині, Меджибіж (2008)
- Монумент «Сини мої соколи», Заповідник «Гетьманська столиця» (2009)
- Пам'ятник «Молитва за Україну», Заповідник «Гетьманська столиця» (2009)
- Пам'ятний знак «Шаблі», на честь 350-річчя перемоги в Конотопській битві, Шаповалівка (2009)[4]
- Монумент «Віра, Надія та Любов», Хмельницький (2011)[5]
Пам'ятник Героям Небесної Сотні, Хмельницький (2017)
Скульптурна композиція «Веселий потяг»
Пам'ятник «Ангел скорботи»
Пам'ятник «Героям Чорнобиля — пожежникам»
Меморіал «Подолянам, полеглим в Афганістані та інших локальних війнах»
Монумент «Сини мої соколи»
Пам'ятник «Молитва за Україну»
Пам'ятний знак «Шаблі»
Монумент «Віра, Надія та Любов»
- Експозиція Музею пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років на Хмельниччині
- Живопис
- «Доля», «Сівач» (1990)
- «Лісничий». Оргаліт, темпера (1990)
- «На півдорозі життя». Картон, темпера (1990)
- триптих «Попіл сподівань» (1991)
- «Вогняна ніч» (1992)
- цикл «Подільська рапсодія» (1994)
- «Подолянка» (1996)
- «Гори» (2002)
- «Схід сонця», «Двоє», «Люда» (2003)
- «Спогад про Люду» (2004)
- серія «Революція Гідності» (2014—2015)
«Доля». 1990
«Лісничий». 1990
«На півдорозі життя». 1990
Відзнаки і нагороди |
- І премія МВС СРСР за оформлення дитячого автомістечка (1982)
Республіканська премія ім. М. Островського (1989)- Обласні премії: «Корчагінець» (1987), ім. Т. Г. Шевченка (1993), ім. В. К. Розвадовського (1995)
- Міська премія ім. Б. Хмельницького (1996)
Заслужений художник України (1996)- «Людина року» (м. Хмельницький) в номінації «Митець» (1998), в номінації «Духовність» (2012)
- Всеукраїнська премія «Золота фортуна» (2001)
- Обласна премія ім. Я.Гальчевського (2003)
Орден «За заслуги» III ступеня (2007)[6]
Народний художник України (2008)[7]- Знак Почесної відзнаки «За заслуги перед Хмельниччиною» (2011)
- Почесний громадянин міста Хмельницького (2012)[8]
Примітки |
↑ Єсюніна Галина (19.10.2015). Мазур Микола Іванович (1948-2015 рр.). cbs.km.ua. Хмельницька міська центральна бібліотека. Процитовано 2018-07-03.
↑ Пам’ятники героям та жертвам Чорнобиля. odb.km.ua. ХОБ для дітей ім. Шевченка. Процитовано 2018-07-03.
↑ Памятник воинам-афганцам в Хмельницком. afghan-war.org (рос.). 19.05.2012. Процитовано 2018-07-03.
↑ Ющенко відкрив пам'ятник на честь перемоги у Конотопській битві. golos.ua. 11.07.2009. Процитовано 2018-07-03.
↑ Пам'ятники міста Хмельницького. education.km.ua. Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради. Процитовано 2018-07-03.
↑ Указ президента України №1162/2007 від 28.11.2007 «Про відзначення державними нагородами України». rada.gov.ua. ВРУ. 28.11.2007. Процитовано 2018-07-03.
↑ Указ президента України №919/2008 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва». president.gov.ua. 10.10.2008. Процитовано 2018-07-03.
↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» Мазуру Миколі Івановичу: рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради №4 від 29.08.2012 р. // Проскурів : газета. — 2012. — № 38 (20 вересня). — С. 12.
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мазур Микола Іванович |
Вибрані роботи Миколи Мазура на сайті галереї Арт провінція
Життєпис та вибрані роботи Миколи Мазура на сайті галереї АВС-арт
Ім'я в історії міста: Мазур Микола Іванович на сайті Хмельницької міської ЦБС
Джерела |
Л. Ф. Рожко-Павленко Мазур Микола Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.- Молитва Миколи Мазура за Україну. Збірник статей
|
