Ufdjrw

; Площа Перемоги; Київ;
	; ; Площа Перемоги;
Місцевість	; Солдатська слобідка;
Район	; Шевченківський;
Розміщення	; між проспектом Перемоги, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Бульварно-Кудрявською, Золотоустівською, Дмитрівською, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальною;
Назва на честь	; Перемоги у Великій Вітчизняній війні;
Історичні відомості: колишні назви
	; Галицька площа, площа Повстання 1905 року
Загальні відомості
Координати	; 50°26′48″ пн. ш. 30°29′31″ сх. д. / 50.446889° пн. ш. 30.492167° сх. д. / 50.446889; 30.492167;
Поштові індекси	; 01135
Транспорт
Найближчі станції метро	; «Вокзальна» (0,75 км)
Автобуси	; А 7, 118
Трамваї	; Т 1, 3, 15, 18
Тролейбуси	; Тр 5, 8, 7, 9, 17, 93Н
Маршрутні таксі	; Мт 165, 181, 189, 228, 230, 411, 427, 429, 433, 439, 450, 558, 570, 575, 720
Найближчі залізничні станції	; Київ-Пасажирський (0,9 км), з. п. Північна (0,7 км)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	; готель «Либідь»;
Пам'ятники	; обеліск на честь Перемоги;
Заклади культури	; Національний цирк України;
Комерція	; універмаг «Україна»;
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap;	; пошук у Nominatim;
На карті	; ; На карті населеного пункту;
Мапа
	; ;
; Площа Перемоги у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Площа Перемоги

Площа Перемо́ги — площа у Шевченківському районі міста Києва, розташована між проспектом Перемоги, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Бульварно-Кудрявською, Золотоустівською, Дмитрівською, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальною.

Зміст

1 Історія

2 Зображення

3 Примітки

4 Джерела

Історія |

Площа сформувалася як базарна на західній околиці міста в середині XIX століття. У 1869 році площа отримала назву Галицька (рос. Галичская)^[1], оскільки звідси починався шлях на Захід — до Галичини. Подекуди згадується під назвою Галицький базар (1883 рік). У 1871 році на Галицькій площі було збудовано єдину за всю історію міста Києва залізну церкву (цегляну з облицюванням із чавунних плит) — церква Іоана Златоуста (знищена у 1934 році, нині на цьому місці будівля Київського цирку). 1926 року отримала назву площа Повстання 1905 року, однак ця назва не прижилася. 1944 року назву Галицька площа було підтверджено^[2].

Площа мала неофіційну назву Єврейський базар або Євбаз. Ринок на площі було ліквідовано на початку 1950-х років і перенесено неподалік, у кінець вулиці Жаданівського (нині — Жилянська вулиця) під назвою Новий ринок.

Сучасну назву площа отримала у 1952 році^[3] — на честь перемоги у німецько-радянській війні. Саму ж площу протягом 1950–1980-х років було значно перебудовано та реконструйовано, споруджено будівлі цирку, універмагу «Україна» та готелю «Либідь», а 1982 року посеред площі було споруджено обеліск на честь міста-героя Києва (відкрито в рамках святкування «1500-ліття Києва»).

7 листопада 1990 року на площі Перемоги відбувся останній в історії УРСР військовий парад, який через протести громадськості й позицію більшості депутатів Київської міської ради було заборонено проводити на Хрещатику^[4].

Історії та сьогоденню площі присвячено фотоальбом Дмитра Малакова «Тут був Євбаз, а потім — площа Перемоги».

Зображення |

Державний цирк

Універмаг «Україна»

Готель «Либідь»

Обеліск на честь міста-героя Києва

Будинок, в якому в 1962–1974 рр. мешкав С. Й. Параджанов

Примітки |

↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.

↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.

↑ 13 років тому в Києві відбувся останній військовий парад з нагоди річниці Жовтневої революції. Але не в центрі на Хрещатику, а на площі Перемоги (ru). Факти і коментарії.

Джерела |

Перемоги площа // Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).

Перемоги пл. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 127.

Перемоги площа // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 164. — ISBN 5-88500-070-0.

Перемоги площа // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 188.

Площа Перемоги // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.

Залізна церква Іоана Золотоуста // Сайт історії Києва (www.oldkyiv.org.ua)

Победы площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 439. (рос.)

Малаков Д. В. Тут був Євбаз, а потім — площа Перемоги (фотоальбом). — К. : Видавничий дім «Амадей», 2004. — 145 с. — ISBN 966-95281-0-0.

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Портал «Київ»

[vkr-1869-1] Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.

[vkr-286-2] Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

[vkr-5-3] Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.

[4] 13 років тому в Києві відбувся останній військовий парад з нагоди річниці Жовтневої революції. Але не в центрі на Хрещатику, а на площі Перемоги (ru). Факти і коментарії.

搜尋此網誌

Ufdjrw

Площа Перемоги (Київ)

Зміст

Історія |

Зображення |

Примітки |

Джерела |

Popular posts from this blog

Алба-Юлія

Захаров Федір Захарович

Площа Перемоги Київ
Площа Перемоги
Місцевість	Солдатська слобідка
Район	Шевченківський
Розміщення	між проспектом Перемоги, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Бульварно-Кудрявською, Золотоустівською, Дмитрівською, Олеся Гончара, Саксаганського і Старовокзальною
Назва на честь	Перемоги у Великій Вітчизняній війні
Історичні відомості: колишні назви
Галицька площа, площа Повстання 1905 року
Загальні відомості
Координати	50°26′48″ пн. ш. 30°29′31″ сх. д. / 50.446889° пн. ш. 30.492167° сх. д. / 50.446889; 30.492167
Поштові індекси	01135
Транспорт
Найближчі станції метро	«Вокзальна» (0,75 км)
Автобуси	А 7, 118
Трамваї	Т 1, 3, 15, 18
Тролейбуси	Тр 5, 8, 7, 9, 17, 93Н
Маршрутні таксі	Мт 165, 181, 189, 228, 230, 411, 427, 429, 433, 439, 450, 558, 570, 575, 720
Найближчі залізничні станції	Київ-Пасажирський (0,9 км), з. п. Північна (0,7 км)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	готель «Либідь»
Пам'ятники	обеліск на честь Перемоги
Заклади культури	Національний цирк України
Комерція	універмаг «Україна»
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
На карті	На карті населеного пункту
Мапа

Площа Перемоги у Вікісховищі