Ніссен-Саломан Генрієтта
| Генрієтта Ніссен-Саломан | |
|---|---|
| Henriette Nissen-Saloman | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 березня 1819(1819-03-12) |
| Місце народження | Гетеборг |
| Дата смерті | 27 серпня 1879(1879-08-27) (60 років) |
| Місце смерті | Бад-Гарцбург, Гослар, Нижня Саксонія, Німецька імперія[1] |
| Громадянство | Швеція |
| Професія | співачка (мецо-сопрано) |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
Файли у Вікісховищі? | |
Генріє́тта Ні́ссен-Салома́н (урождена Ніссен, швед. Henriette Nissen-Saloman; нар. 12 березня 1819, Гетеборг — пом. 27 серпня 1879) — шведська співачка (мецо-сопрано) та музичний педагог.
Життєпис |
Навчалася в Парижі співу в Мануеля Гарсіа та фортепіано в Фридерика Шопена. 1842 року дебютувала в партії Ельвіри в «Дон Жуані».
Гастролювала по Європі. 1852 року вийшла заміж за скрипаля та композитора Сигфрида Саломана. У березні цього ж року відвідала Одесу, де в місцевому театрі дала концерт. У програмі виступу - арії із "Роберта-Диявола" Дж.Мейєрбера, речитатив і арія із "Сомнамбули" В.Белліні, каватина з "Ернані" Дж.Верді, романси шведських композиторів. У цьому концерті взяли участь артисти місцевої італійської оперної трупи. Пізніше, 24 березня 1852 р., співачка взяла участь у концерті піаніста Сеймура Шиффа. Від 1859 року разом із чоловіком жила та викладала в Санкт-Петербурзі, була професором Санкт-Петербурзької консерваторії.
Серед учнів Наталія Ірецька.
1881 року посмертно опубліковано капітальну працю Генрієтти Ніссен-Саломан «Повна школа співу».
Посилання |
Ніссен-Саломан Генрієтта(рос.)
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
↑ Henriette Nissen-Saloman — 1917.d:Track:Q379406
