Шаров Ігор Федорович
| Ігор Федорович Шаров | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||
| Народився | 10 серпня 1961(1961-08-10) (57 років) Скалівські Хутори, Новоархангельський район, Кіровоградська область | |||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||
| Національність | українець | |||||||
| Діяльність | економіст, політик | |||||||
| Alma mater | ЦДПУ | |||||||
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук | |||||||
| Учасник | Війна в Афганістані 1979—1989 | |||||||
| Посада | Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4] і Народний депутат України[5] | |||||||
| Військове звання | капітан | |||||||
| Партія | КПРС, КПУ, Трудова Україна і Партія регіонів України | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
Верховна рада України | |||
|---|---|---|---|
2 скликання | |||
Комуністична партія України | 24.12.1995 | — | 12.05.1998 |
3 скликання | |||
НДП | 25.12.1998 | — | 14.05.2002 |
4 скликання | |||
За єдину Україну! | 14.5.2002 | — | 25.5.2006 |
6 скликання | |||
Блок Литвина | 23.11.2007 | — | 12.12.2012 |
7 скликання | |||
Партія регіонів | 12.12.2012 | — | 27.11.2014 |
І́гор Фе́дорович Шаро́в (нар. 10 серпня 1961, Скалівські Хутори, Новоархангельський район, Кіровоградська область) — державний, громадський діяч, народний депутат України ІІ, ІІІ, IV, VI, VII скликань.
Зміст
1 Молоді роки, навчання
2 Трудова діяльність
3 Депутатська діяльність
4 Політична та громадська діяльність
5 Родина та дослідницька творчість
6 Нагороди
7 Примітки
8 Література
9 Посилання
Молоді роки, навчання |
Народився 10 серпня 1961 року в селі Скалівські Хутори Кіровоградської області. Батько — Федір Макарович Шаров (1928—1996) — військовий; мати — Марія Корніївна Шарова (1937—2009) — завідувач дошкільним навчальним закладом. З 1974 року проживають в Кіровограді. Мета переїзду — дати дітям добру освіту.
У 1976 році Кіровоградським міськвоєнкоматом направлений на навчання в Кіровоградське медичне училище імені Мухіна, яке закінчив у 1980 році.
У 1987 році здобув спеціальність історика і суспільствознавця у Кіровоградському педагогічному інституті
ім. О. С. Пушкіна, у 1998 році — економіста в Академії праці та соціальних відносин (Київ).
У 1991 році закінчив аспірантуру Київського інституту іноземних мов. Кандидат історичних наук. Дисертацію на тему: «Робітничий клас України у галузі виробництва в умовах формування і зміцнення командної економіки (кінець 20-х — 30-ті роки)» захищав у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
Служив в армії у складі Вітебської повітрянодесантної дивізії (Афганістан). Підтримує тісні стосунки з ветеранами Афганістану міста Кропивницький (колишній Кіровоград). Капітан запасу.
Трудова діяльність |
Працював реабілітологом, головою профкому, викладачем Кіровоградського педагогічного інституту, генеральним директором фірми «Інкопмарк» (Кіровоград), першим віце-президентом акціонерного державного підприємства — корпорації «Республіка», головою правління АТЗТ «Інтергаз» (Київ), Постійним Представником Президента України у Верховній Раді України, радником Президента України, заступником Міністра Кабінету Міністрів України.
З 1995 року по 2014 рік — народний депутат України.
Депутатська діяльність |
Народний депутат України 2-го скликання. Роздольненський виборчий округ № 41, Автономна Республіка Крим. Член групи «Конституційний центр». Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.
Народний депутат України 3-го скликання, член фракції «Трудова Україна», керівник фракції «Трудова Україна», член Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД (з березня 1999; з 2000 — член Комітету у закордонних справах).
Народний депутат України 4-го скликання. Керівник фракції «Трудова Україна». Керівник фракції Народного блоку Литвина. Член Комітету з питань бюджету.
Народний депутат України 6-го скликання. Заступник голови фракції «Блок Литвина». Після обрання В. М. Литвина Головою Верховної Ради країни, очолив фракцію «Блок Литвина». Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Народний депутат України 7-го скликання. Член фракції Партії регіонів. Член фракції «Суверенна європейська Україна». Член Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики.
Автор і співавтор 194 законодавчих ініціатив.
Політична та громадська діяльність |
Голова партії «Трудова Україна», член політвиконкому партії «Трудова Україна».
Сприяв ефективному налагодженню роботи Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» при Кабінеті Міністрів України, був заступником голови спостережної ради фонду. Розробник Закону України «Про жертви нацистських переслідувань». Разом з відомими державними та громадськими діячами добилися грошової компенсації майже 650 тисячам колишнім примусовим працівникам, в'язням концтаборів, гетто.
Спільно з колегами по депутатському корпусу, фаховими держуправлінцями ініціювали створення і налагодження роботи Комітету з питань інтелектуальної власності.
- Віце-президент Всеукраїнської асоціації інтелектуальної власності, голова Міжнародної громадської організації «Міжнародний економічний комітет».
- Член міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів.
- Член Ради Національного банку України.
- Активний учасник конституційного процесу. Член Конституційної асамблеї.
- Член Комісії з державних нагород та геральдики.
- Голова Міжнародного благодійного фонду «Україна».
Родина та дослідницька творчість |
- Брат Олександр Шаров (1957) — полковник міліції, пенсіонер МВС. Сестра Валентина Шарова (1959) — пенсіонерка. Брат Юрій Шаров (1965) — підполковник міліції, пенсіонер МВС.
- Дружина Вікторія Василівна (1961) — музикант, диригент-хорист. Син Максим (1984) — магістр міжнародного права. Син Станіслав (1988) — магістр з питань міжнародної економіки. Донька Марія (1991) — магістр з питань міжнародної економіки.
- Захоплення: книги, живопис, нумізматика, тварини. Серед улюблених письменників Колін Маккалоу, Рафаель Сабатіні, Сомерсет Моем, Керін Есекс. Серед художників — Петро Столяренко, Валентин Бернадський, Альбін Гавдзинський.
Автор енциклопедичних досліджень у 6 томах:
т.1 «100 видатних імен України»,
т.2 «100 визначних місць України»,
т.3 «100 сучасників: роздуми про Україну»,- т.4 «Вчені України: 100 видатних імен»,
- т.5 «Художники України: 100 видатних імен»,
- т.6 «100 особистостей України(1991—2011)»];
- книг «Повірити у себе», «Сьогодення творить майбутнє», а також багатьох наукових та історично-публіцистичних праць;
- інноваційної книги «Від мрії до дії!» (2016 р.);
- історичної книги «Характери Нового світу» (К.: Арт Економі, 2018. – 496 с. ISBN 978-617-7289-69-1).
Від грудня 2011 року володіє квартирою в Карлових Варах і двома квартирами у Празі, придбаними у 2012 і 2016 роках. З 2007 року власник чеської компанії «Sharm Estate s.r.o.», якій також належить квартира в Карлових Варах.[6]
Нагороди |
Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2014)
Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2010)
Орден «За заслуги» III, II, I ступенів.- Грамота Президії ВР СРСР, Почесна грамота ВРУ, Грамота кабміну України.
- Має військові нагороди та нагороди іноземних держав.
Примітки |
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
↑ Игорь Шаров. Муниципальный сканер (ru). 2016-12-03. Процитовано 2017-01-27.
Література |
Л. В. Губерський. Шаров Ігор Федорович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання |
- Шаров на сайті ВРУ (2 скликання)
- Шаров на сайті ВРУ (3 скликання)
- Шаров на сайті ВРУ (4 скликання)
- Шаров на сайті ВРУ (6 скликання)
- Шаров на сайті ВРУ (7 скликання)
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
Шаров Ігор Федорович Офіційна сторінка у Facebook
Рецензія на книгу Журнал «Віче»
| ||||||||||||||
