Ufdjrw

Монтсеррат англ. Montserrat
Прапор Герб
Гімн: «Боже, бережи королеву»
Столиця	Плімут1
Офіційні мови	англійська
Форма правління	Британські заморські території
- Королева	Єлизавета II
- Губернатор
	1960
Площа
- Загалом	102 км²
Населення
- оцінка 2009	5 097 (230)
- Густота	50/км²
Валюта	східнокарибський долар (XCD)
Часовий пояс	Atlantic (UTC-4)
Домен	.ms
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монтсеррат

Мапа Монтсеррату

Монтсерра́т (англ. Montserrat, МФА: [mɒntsəˈræt]) — володіння Великої Британії в Карибському морі. Входить до архіпелагу Малі Антильські острови. Площа території — 104 км². Адміністративним центром є місто Плімут (3500 мешканців). За конституцією 1960 року, Монтсерратом керує губернатор, якого призначає королева Великої Британії.

Географія |

• Географія Монтсеррату


• Річки острова Монтсеррат

Монтсеррат є невеличким за площею острівцем вулканічного походження. Омивається водами Карибського моря та межує з Антигуа й Барбуда і Гваделупою. За формою він схожий на острів Шрі-Ланка і має: в довжину 16 кілометрів, у ширину 11 кілометрів.

Берегова лінія острова становить близько 40 кілометрів і сформована вулканічними напливами, тож при взаємодії з карибськими хвилями утворилися кам'янисті кручі у висоту 10-15 метрів. Піщані лагуни рідкісні, утворені в пониззі та річищах невеличких річок. Річки острова невеличкі, вони витікають із верхів'їв гір та вулканічних ущелин, додатково живляться потоками тропічних лісів й стрімко впадають до моря. Унаслідок природного різкого перепаду висот формуються стрімкі перекати та водоспади, а також глибокі ущелини.

Монтсеррат вважається гірським островом (попри те, що найбільша висота — 915 метрів над рівнем моря), оскільки він сформований унаслідок вулканічної активності. Відтак, піки вулканів у Антильському архіпелазі, що вийшли над поверхнею води стали повноцінними географічними об'єктами. Загалом, на острові налічується 9 вулканічних кратерів, які знаходяться на трьох гірських масивах: на півночі гора Сілвер Гілл (найбільша висота 392 м), в центрі Центр Гілл (Centre Hills (найбільша висота 747 м), а на півдні найбільша й найвища гірська гряда Суфрієр (Soufrière; найбільша висота 915 м). Низинною частиною острова вважається його узбережжя, яке лише в деяких місцях має широту понад 500 метрів.

Історія |

Острів був відкритий Христофором Колумбом у 1493 році й названий ним на честь монастиря Санта Марія де Монсеррат, розташованого в Каталонії. Перше поселення було засноване в 1632 році, яке було назване Плімут — на честь відомого однойменного міста. У XVII—XVIII століттях Англія і Франція вели боротьбу за володіння островом. У 1871—1958 роках Монтсеррат входив до складу Британських Підвітряних островів, а в 1958—1962 роках — до складу Вест-Індської федерації. Монтсеррат є членом Організація Східнокарибських держав та Регіональної системи безпеки.

З червня 1995 року відбулася серія потужних вивержень вулкану Суфрієр-Гіллз^[en], унаслідок яких лава і попіл вкрили великий простір на півдні Монтсеррату, в тому числі й Плімут. Стало очевидно, що місто, населення якого на той час налічувало близько 4000 осіб, перебуває в небезпеці. 21 серпня 1995 року попіл почав укривати Плімут, і в грудні мешканців було евакуйовано. За кілька місяців їм було дозволено повернутися, але вже 25 червня 1997 року внаслідок потужного виверження загинуло 19 людей, пірокластичний матеріал майже досяг аеропорту. Плімут було знову евакуйовано. 4—8 серпня ще кілька вивержень зруйнували близько 80 % міста, поховавши його під шаром попелу завтовшки 1,4 м.

Вивержений вулканом пірокластичний матеріал мав високу в'язкість, тому, аби його зчистити потрібні були вибухівка, бульдозери, та інші ресурси, досить дорогі для повсюдного використання на розкопках. Місто було полишене, а південна частина острова була оголошена закритим районом. Більше двох третин населення залишило острів.

Керівництво Монтсеррату перемістилося до Брейдса, але Плімут досі, де-юре, залишається адміністративним центром.

З того часу, іноді, вулкан проявляє свою активність (востаннє в 2010 році).

Адміністративний устрій |

• Адміністративний поділ Монтсеррату


• Державний лад Монтсеррату

Адміністративний поділ острова Монтсеррат.

Позаяк Монтсеррат є заморською територією англійської корони, на ньому послуговуються англійськими територіальними розподілами. За часів колонізації відчутний вплив та прив'язка були до релігійних інституцій, тож на острові затвердилися такі адміністративні поділи: губернаторство → парохія → поселення.

Парохії Монтсеррату |

Загалом Монтсеррат розділений на 3 парохії:

• 
  Сент-Пітер (Saint Peter Parish) → 2369 осіб (станом на 2011 рік^[1]);


• 
  Сент-Антоні (Saint Anthony Parish) → 1666 осіб (станом на 2011 рік^[2]);


• 
  Сент-Джорджес (Saint Georges Parish) → 887 осіб (станом на 2011 рік^[3]).
  

Поселення Монтсеррату |

До середини XX століття населення острова зростало, утворювалися все нові поселення, але наприкінці століття, внаслідок кількох природніх катаклізмів (урагану 1985 року та виверження вулкану 1995—1997 років) більшість мешканців змушені залишити свої обжиті місцини й переселитися на інші карибські острови. Решта мешканців переселилася до безпечнішої частини острова, а саме північної. Відтак на острові налічується до 60 поселень (значна частина з яких — полишена).

З обжитих поселень залишилися:

• 
  Лук-Аут (Look Out);


• 
  Бредіс (Brades/Shinnlands);


• 
  Сент-Пітерс (St. Peter's);


• 
  Деві Гілл Норт (Davy Hill North);


• 
  Олвестон (Olveston);


• 
  Вудлендс (Woodlands);


• 
  Джуді-Піс (Judy Piece);


• 
  Бейкер-Гілл (Baker Hill);


• 
  Сент-Джонс або ж Монго Гілл (St. John's/Mongo Hill);


• 
  Деві-Гілл Саус (Davy Hill South);


• 
  Сент-Джонс Норт (St. Johns North);


• 
  Салем Вест (Salem West);


• 
  Джеральдс (Geralds);


• 
  Фріз (Friths/Flemmings);


• 
  Салем Іст (Salem East);


• 
  Барзейс (Barzeys);


• 
  Драмондс (Drummonds);


• 
  Куджо Гед (Cudjoe Head);


• 
  Ніксонс або ж Бенкс (Nixons/Banks);


• 
  Олд Таун (Old Towne);


• 
  Геппі Гілл (Happy Hill);


• 
  Іслс Бей (Isles Bay)

Демографія |

Унаслідок активності вулкану Суфрієр-Гіллз^[en] значну частину мешканців острова було евакуйовано.

Народжуваність (на 1000 мешк.) — 14,3. Смертність (на 1000 мешк.) — 9,9.

За віком:

• 0-14 років: 23.4 % (чол. 1,062; жін. 1,041);


• 15-64 років: 65.3 % (чол. 2,805; жін. 3,066);


• 65 років і вище: 11.4 % (чол. 537; жін. 484) (2003).

Приріст населення: 4.5 % (2003).

Релігія: англіканці, методисти, католики, п'ятидесятники, адвентисти та ін.

Мова: англійська.

Грошова одиниця — східнокарибський долар.

Див. також |

• Список ссавців Монтсерату

Примітки |

Посилання |

• 
  Монтсеррат // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
  


• 
  Офшорна зона Монтсеррат // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
  


• Уряд Монтсеррату

Це незавершена стаття з географії Монтсеррату. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п о р Країни Карибського басейну Континентальні країни  Беліз •  Венесуела •  Гватемала •  Гондурас •  Колумбія •  Коста-Рика •  Мексика •  Нікарагуа •  Панама Острівні держави та території  Американські Віргінські Острови •  Ангілья •  Антигуа і Барбуда •  Аруба •  Барбадос •  Британські Віргінські Острови •  Гаїті •  Гваделупа •  Гренада •  Домініка •  Домініканська Республіка •  Зовнішні малі острови США •  Кайманові Острови •  Куба •  Кюрасао •  Мартиніка •  Монтсеррат •  Карибські Нідерланди •  Пуерто-Рико •  Сен-Бартельмі •  Сен-Мартен •  Сент-Вінсент і Гренадини •  Сент-Кіттс і Невіс •  Сент-Люсія •  Сінт-Мартен •  Тринідад і Тобаго •  Ямайка

п о р Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії Країни Англія · Північна Ірландія · Уельс · Шотландія Коронні володіння Гернсі · Джерсі · Острів Мен Заморські території Акротирі і Декелія · Ангілья · Бермуди · Британська Антарктична Територія · Британська Територія в Індійському Океані · Британські Віргінські Острови · Гібралтар · Кайманові Острови · Монтсеррат · Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья · Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови · Піткерн · Теркс і Кайкос · Фолклендські Острови¹ ¹ спірні території з Аргентиною

п о р Заморські території Британської імперії Умовні позначення: залежні території нинішньої Великої Британії виділені напівжирним шрифтом, члени Співдружності націй — курсивом, королівства Співдружності підкреслені. Втрачені до початку періоду деколонізації (1947) території виділені темно-зеленим кольором.   Європа і Середземномор'я     з 1066 Гернсі¹,² з 1066 Джерсі¹,² 1171—1541 Лордство Ірландія з 1346 Острів Мен¹ 1541—1801 Ірландія в унії 1708—1757 Менорка з 1713 Гібралтар 1763—1782 Менорка 1794—1796 Корсика 1798—1802 Менорка 1800—1964 Мальта³ 1801—1922 Велика Британія та Ірландія 1807–1890 Гельґоланд 1809–1864 Іонічні острови 1878–1960 Кіпр 1921–1922 Південна Ірландія 1921–1937 Ірландська Вільна держава (сьогодні Ірландія)4 з 1921 Північна Ірландія 1945–1949 Окупаційна зона в Німеччині 1945–1949 Окупаційна зона в Австрії з 1960 Акротирі і Декелія ¹ Коронні володіння британської монархії, що не входять до Великої Британії. ² В 1940–1945 під окупацією Третього Рейха. ³ Пізніше вийшла з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 У 1949 вийшла зі Співдружності.   Північна Америка     1583—1907 Ньюфаундленд 1607—1776 Вірджинія з 1619 Бермудські Острови 1620—1691 Плімутська колонія 1622—1691 Мен 1629—1691 Колонія Массачусетс-Бей 1632—1776 Меріленд 1635—1644 Сейбрук 1636—1776 Коннектикут 1636—1776 Род-Айленд 1638—1665 Нью-Гейвен 1663—1712 Кароліна 1664—1783 Нью-Йорк 1665—1686 Нью-Джерсі 1670—1870 Земля Руперта 1674—1702 Східна Джерсі 1674—1702 Західна Джерсі 1680—1686 Нью-Гемпшир 1681—1783 Пенсильванія 1686—1689 Нова Англія 1689—1783 Нью-Гемпшир 1691—1780 Массачусетс 1701—1776 Делавер 1702—1776 Нью-Джерсі 1712—1776 Північна Кароліна 1712—1776 Південна Кароліна 1713—1867 Нова Шотландія 1732—1776 Джорджія 1759—1867 Нью-Брансвік 1763—1873 Острів Принца Едварда 1763—1791 Квебек 1763—1783 Східна Флорида 1763—1783 Західна Флорида 1776 Тринадцять колоній 1791—1841 Верхня Канада 1791—1841 Нижня Канада 1815—1858 Округ Нова Каледонія 1818—1846 Колумбія/Орегон¹ 1841—1867 Провінція Канади 1849—1866 Ванкувер 1853—1863 О-ви Королеви Шарлотти 1858—1866 Британська Колумбія 1859—1870 Північно-Західна територія 1862—1863 Територія Стікін 1866—1871 Ванкувер і Брит. Колумбія 1867—1931 Канадська конфедерація² 1907—1949 Домініон Ньюфаундленд ¹ Спільне володіння з США. ² Після 1931 — домініон Канада.   Латинська Америка, острови Карибського басейну та Південної Атлантики     1605—1979 Сент-Люсія 1623—1883 Сент-Кіттс 1624—1966 Барбадос 1625—1650 Острів Святого хреста 1627—1779 Сент-Вінсент 1627—1816 Підвітряні острови 1628—1883 Невіс 1632—1782 Монтсеррат 1632—1860 Антигуа 1643—1860 Острови Бей з 1650 Ангілья 1651—1667 Суринам¹ 1655—1859 Москітовий берег 1655—1962 Ямайка з 1658 Острів Святої Єлени² з 1666 Британські Віргінські Острови 1666—1860 Барбуда з 1670 Кайманові Острови 1650—1973 Багамські острови 1630—1641 Острів Провіденс 1670—1689 Острови Сент-Андрес і Провіденсія 1762—1779 Гренада 1763—1778 Домініка 1763—1888 Тобаго 1775—1908 Південна Джорджія з 1783 Монтсеррат 1783—1974 Гренада 1783—1979 Сент-Вінсент і Гренадини 1783—1978 Домініка з 1783 Теркс і Кайкос 1797—1888 Тринідад з 1815 Острів Вознесіння² з 1816 Тристан-да-Кунья² 1814—1966 Брит. Гвіана (Гаяна)³ 1833—1958 Навітряні острови 1833—1958 Підвітряні острови з 1833 Фолклендські Острови4 1860—1981 Антигуа і Барбуда 1862—1981 Британський Гондурас (Беліз) 1882—1983 Сент-Кіттс і Невіс 1888—1962 Тринідад і Тобаго з 1908 Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови4 1958—1962 Федерація Вест-Індії ¹ Крім того перебував під окупацією Великої Британії в 1795—1802 та в 1802—1815. ² Входить до складу залежної території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья. ³ З 1970 перестала бути королівством Співдружності, зберігши членство в ньому. 4Знаходилися під окупацією Аргентини в 1982; приналежність оскаржується нею з 1816.   Африка     1661—1702 Острів Джеймс 1765—1816 Сенегамбія 1787—1961 Сьєрра-Леоне¹ 1794—1976 Сейшельські острови 1795—1803 Капська колонія 1806—1910 Капська колонія 1807—1814 Мадейра 1810—1968 Маврикій¹ 1810—1965 Чагос 1816—1965 Гамбія² 1834—1839 Сокотра 1843—1910 Наталь 1861—1906 Колонія Лагос 1868—1966 Басутоленд (Лесото) 1867—1957 Золотий берег (Гана)¹ 1877—1881 Республіка Трансвааль 1878—1910 Волфіш-Бей 1881—1900 Протекторат Ойл-Ріверс 1882—1922 Султанат Єгипет 1884—1960 Британський Сомаліленд 1885—1895 Колонія Бечуаналенд 1885—1966 Протекторат Бечуаналенд (Ботсвана) 1887—1897 Зулуленд 1889—1924 Баротселанд 1890—1962 Уганда¹ 1890—1963 Занзібар 1890—1895 Вітуленд 1891—1907 Британська Центральна Африка 1895—1920 Британська Східна Африка 1899—1956 Англо-Єгипетський Судан 1900—1914 Північна Нігерія 1900—1914 Південна Нігерія 1900—1910 Колонія Оранжевої Річки 1900—1910 Трансвааль 1902—1968 Свазіленд 1907—1964 Ньясаленд (Малаві)¹ 1910—1931 Південно-Африканський Союз¹ 1914—1960 Нігерія¹ 1915—1931 Південно-Західна Африка³ 1916—1956 Британський Тоголенд³ 1922—1961 Британський Камерун³ 1920—1963 Кенія¹ 1922—1961 Танганьїка³ 1923—1965 Південна Родезія 1924—1964 Північна Родезія (Замбія) 1953—1963 Федерація Родезії та Ньясаленду з 1965 Британська Територія в Індійському Океані 1979—1980 Південна Родезія (Зімбабве)4 ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності. ³ По мандату Ліги Націй. 4 В 2003 вийшла із Співдружності.   Азія     1640—1858 Мадрасське президентство 1685—1824 Бенкулєн 1687—1858 Бомбейське президентство 1690—1858 Бенгальське президентство 1702—1705 Пуло-Кондор 1721—1949 Туземні князівства Індії 1762—1764 Маніла і Кавіте 1786—1826 Пенанг 1789—1796 Великий Андаман 1796—1948 Цейлон (Шрі-Ланка)¹ 1812—1814 Бангка 1812—1824 Біллітон 1819—1826 Сінгапур 1820—1971 Договірний Оман (ОАЕ) 1820—1971 Бахрейн 1824—1948 Бірма² 1826—1946 Стрейтс-Сетлментс² 1839—1963 Колонія Аден 1839—1842 Афганістан (окупація) 1841—1997 Гонконг² 1841—1946 Королівство Саравак² 1848—1890 Лабуан 1858—1947 Британська Індія (Індія¹, Пакистан¹, М'янма, Бангладеш) 1858—1872 Андаманські і Нікобарські острови² 1861—1947 Сіккім 1873—1896 Негері-Сембілан 1874—1896 Селангор 1874—1896 Перак 1879—1919 Афганістан (протекторат) 1881—1946 Протекторат Північний Борнео² 1887—1896 Паханг 1886—1963 Протекторат Аден 1887—1965 Мальдівські острови 1888—1984 Бруней² 1891—1971 Маскат і Оман (Оман) 1895—1946 Федеровані малайські держави² 1898—1930 Вейхай 1899—1961 Кувейт 1904—1948 Джохор 1910—1949 Бутан 1909—1946 Нефедеровані малайські держави³ 1916—1971 Катар 1920—1932 Месопотамія4 1920—1948 Палестина4 1921—1946 Трансйорданія4 1946—1963 Колонія Північний Борнео 1946—1963 Колонія Саравак 1946—1963 Сінгапур 1946—1948 Малайський Союз 1947—1950 Індійський Союз 1948—1972 Домініон Цейлон 1948—1957 Малайська Федерація (Малайзія) 1962—1967 Федерація Південної Аравії 1963—1967 Протекторат Південної Аравії ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² В 1941—1945 під окупацією Японської імперії. ³ В 1942—1945 в складі Таїланду. 4 По мандату Ліги Націй.   Австралія, Океанія і Антарктика     1788—1901 Новий Південний Уельс 1788—1901 Острів Норфолк 1803—1901 Земля Ван-Дімена / Тасманія 1807—1863 Оклендські острови 1824—1980 Нові Гебриди¹ (Вануату) 1826—1901 Західна Австралія 1829—1832 Колонія Суон-Рівер 1836—1901 Південна Австралія з 1838 Піткерн 1839—1907 Колонія Нова Зеландія 1841—1933 Земля Вікторії 1851—1901 Колонія Вікторія 1857—1955 Кокосові острови 1859—1901 Квінсленд 1874—1970 Фіджі² 1877—1976 Британські Західно-Тихоокеанські Території 1878—1931 Острови Ашмор і Картьє 1884—1902 Британська Нова Гвінея³ (Папуа Нова Гвінея) 1888—1893 Раротонга 1888—1958 Острів Різдва² 1889—1926 Токелау 1892—1976 Острови Гілберта і Елліс³ (Кірибаті і Тувалу) 1893—1901 Федерація островів Кука 1893—1978 Британські Соломонові острови³ (Соломонові Острови) 1900—1970 Тонга 1900—1901 Савідж 1901—1942 Австралійський Союз 1907—1953 Домініон Нова Зеландія 1908—1962 Південні Шетландські острови5 1908—1962 Південні Оркнейські острови5 1908—1962 Земля Ґреяма5 1909—1931 Острови Ашмор і Картьє 1910—1947 Острів Херд і острови Макдональд 1923 Залежна територія Росса 1923—1968 Науру3,6 1930—1933 Земля Ендербі 1939—1979 О-ви Кантон і Ендербері³ з 1962 Британська Антарктична Територія5 ¹ Спільне володіння з Францією з 1906. ² З 1987 перестали бути королівством Співдружності, в 2006 виключені із Співдружності. ³ В 1942—1945 під окупацією Японської імперії. 4 Спільне володіння з США. 5 З 1961 територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику. 6 Под управлінням Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії по мандату Ліги Націй. У списки не включені території, що були окуповані Британською імперією в ході Другої світової війни.

Тематичні сайти Open Directory Project · Quora Словники та енциклопедії Велика каталонська · Britannica (онлайн) Нормативний контроль BNF: 12823089j · GND: 4274693-0 · LCCN: n81008534 · NKC: ge916981 · VIAF: 139560809, 233806393