Ufdjrw

|зображення_розмір=

Пачоський Йосип Конрадович Jósef Konrad Paczoski
Народився	8 грудня 1864(1864-12-08) м-ко Білогородка
Помер	14 лютого 1942(1942-02-14) (77 років) Сєрослав ·гострий інфаркт міокарда
Поховання	Познань
Місце проживання	Російська імперія, Україна, Білорусь, Польща
Громадянство	Російська імперія →  Польща
Діяльність	ботанік, викладач університету
Alma mater	Київський університет
Галузь	Ботаніка
Заклад	Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Вчене звання	професор
Пачоський Йосип Конрадович у Вікісховищі?

Пачоський Йосип Конрадович (також Юзеф, Йосиф (пол. Jósef Konrad Paczoski; 8 грудня 1864, Білогородка на Волині — 14 лютого 1942, Сєрослав коло Познані) — польський ботанік, що народився і деякий час працював в Україні. Дослідник херсонської флори і рослинності Херсонщини, рослинного світу заповідника «Асканія-Нова», флори Біловезької пущі, автор теорії пантропізму і основ фітосоціології, професор Херсонського політехнічного інституту (нині Херсонський аграрний університет) та Херсонського педагогічного інституту (нині Херсонський державний університет), засновник і директор природно-екологічного музею в Херсоні, завідувач ботанічного відділу заповідника «Асканія-Нова», керівник заповідника «Біловезька пуща», професор і завідувач кафедри Познанського університету, а від 1932 член-кореспондент Польської АН; від 1899 співробітник Фізіографічної комісії ПАН^[1].

Життєпис |

Народився 8 грудня 1864 року в с. Білогородка, в родині поляків.^[2] Батько Конрад — учасник січневого (польського) повстання 1863, правник, адміністратор маєтностей князя Санґушка. Матір — Людвіка Вемут (пол. Ludwika Wiemuth).^[3]

Учився, однак не завершив навчання^[3] в реальному училищі (гімназії^[3]) в Рівному, також в училищі землеробства і садівництва в Умані (нині Черкаська область).

З 1887 року за пропозицією Івана Шмальгаузена та Володимира Липського обраний членом Київського товариства природодослідників. З 1888 року працював садівником Ботанічного саду Університету святого Володимира, студіював ботаніку під керівництвом Івана Шмальгаузена.

Після студій недовгий час був садівником Санкт-Петербурзького ботанічного саду, асистентом у Сільськогосподарській академії в Дублянах біля Львова.

З 1897 року працював губернським ентомологом в Херсоні. З 1898 року створює і очолює (з 1906 року) природничо-історичний музей, в 1915–1916 роках завідував сільськогосподарською дослідною станцією, у 1918–1922 роках працював на посаді професора Херсонського політехнічного інституту, а з 1919 — професором Херсонського державного педагогічного інституту. У цей час він написав підручник «Морфологія рослин» в двох частинах (1919-1920). Започаткував нову науку фітосоціологія, написав підручник «Основи фітосоціології» (1921). Вважається автором терміну фітосоціологія.

Пам'ятний знак Юзефові Пачоському в Біловезькому національному парку

У 1922-1923 роках завідував відділом ботаніки в заповіднику «Асканія-Нова».

В Херсоні він створив свої найголовніші наукові праці: «Херсонська флора», «Опис рослинності Херсонської губернії» та інші.

В листопаді 1923 року став науковим керівником заповідника в Біловезькій пущі. Дослідження виклав у книзі «Ліси Біловежжя», опублікованій 1930 року. Є автором першого гербарію судинних рослин і співтворцем біловезького музею.

Могила Юзефа Пачоського в Познані

Від 1925 року професор систематики і соціології рослин Познанського університету, з 1928 року завідувач кафедри. Крім флори Польщі вивчає флору Болгарії і Боснії. З 1931 року з політичних причин втратив керівництво університетською кафедрою. У 1932 р. його обрано член-кореспондентом Польської академії наук. У 1938 році обрано почесним професором Познаньського університету.

Помер від розриву серця, після отриманої вістки про звіряче побиття онука співробітниками Гестапо. Похований на Цвинтарі заслужених великополян у Познані. На могилі зроблено напис: «Творцю фітосоціології доктору honoris causa Познанського університету Юзефові Пачоському, досліднику флори обширних територій польських, руських, балканських». Він написав понад 300 наукових праць, описав більше двох десятків нових для науки таксонів рослин.

Вшанування пам'яті |

З 1989 р. в Херсонському університеті та Херсонському краєзнавчому музеї регулярно (кожні 5 років) проводяться Наукові ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського. У Херсонському університеті працює природодослідницька наукова лабораторія імені Йосипа Пачоського. Заснована щорічна стипендія його імені, якою нагороджується найкращий студент-природодослідник.

Його ім'ям названо ряд рослин, зокрема:

• Allium paczoskianum


• Centaurea paczoskyi


• Hieracium paczoskianum


• Jurinea paczoskiana


• Pyrethrum paczoskii


• Tanacetum paczoskii


• Carex paczoskii


• Lamium paczoskianum


• Chamaecytisus paczoskii


• Cytisus paczoskii


• Onobrychis paczoskiana


• Gagea paczoskii


• Corydalis paczoskii


• Papaver paczoskii


• Pistolochia paczoskii


• Veronica paczoskiana

Ім'ям Йосипа Пачоського названі провулок у Херсоні, вулиця в Кривому Розі.^[4].

Примітки |

Публікації |

• Пачоский И. К., 1899. Заячий вопрос на юге России // Псовая и ружейная охота, № 6, стр. 5-12, № 7, стр. 8-16.


• Пачоский И. К., 1899. Передвижные сроки в законе об охоте // Псовая и ружейная охота, № 5, стр. 6-10.


• Пачоский И. К., 1900. Об охране птиц в Херсонской губернии, Херсон, 14 стр.


• Пачоский И. К., 1901. По поводу статьи г-на Калинина «Вредны ли хищные птицы?» // Псовая и ружейная охота, № 1, стр. 161—164.


• Пачоский И. К., 1901, К вопросу об охране дичи // Псовая и ружейная охота, № 6, 7.


• Пачоский И. К., 1902. Еще по поводу охраны дичи // Псовая и ружейная охота, № 6.


• Пачоский И. К., 1908. Причерноморские степи (ботанико-географический очерк) // Записки общества сельского хозяйства Южной России, № 7-9.


• Пачоский И. К., 1909. Материалы по вопросу о сельскохозяйственном значении птиц, Херсон.


• Пачоский И. К., 1909. Мероприятия по охране птиц. Из материалов II Всероссийского съезда охотников // Природа и охота, № 12, стр. 47-51.


• Пачоский И. К., 1909. Сельскохозяйственное значение птиц // Природа и охота, № 12, стр. 42-47.


• Пачоский И. К., 1909. Сельскохозяйственное значение пернатого царства // Записки Императорского общества Сельского хозяйства Южной России, № 3-4.


• Пачоский И. К., 1910. Современные задачи изучения растительного покрова // Записки общества сельского хозяйства Южной России, № 3.


• Пачоский И. К., 1910. Херсонская флора. Херсон, 1914.


• Пачоский И. К., 1915. Описание растительности Херсонской губернии, ч. I // Леса. Материалы по исследованию почв и грунтов Херсонской губернии, вып. 3, 336 стр.


• Пачоский И. К., 1917. Описание растительности Херсонской губернии, ч. II // Степи. Материалы по исследованию почв и грунтов Херсонской губернии, вып. 13, 336 стр.


• Пачоский И. К.,Морфология растений., 1919, 1920.


• Пачоский И. К., Основы фитосоциологии., Херсон,1921.


• Пачоский И. К., 1923. Целинная заповедная степь Аскания-Нова // Аскания-Нова, степной заповедник Украины, Москва.


• Пачоский И. К., 1923. Список растений, обитающих на территории Государственного заповедника Аскания-Нова // Известия Государственного заповедника Аскания-Нова, вып. 2.


• Пачоский И. К., 1926. Наблюдения над целинным покровом в Аскания-Нова в 1923 г. // Вісті Державного степового заповідника «Чаплі», т. 3.


• Пачоский И. К., 1912. Описание растительности Херсонской губернии, ч. III // Плавни, пески, солончаки, сорне растения.. Материалы по исследованию почв и грунтов Херсонской губернии.


• Пачоский И. К., 1928. Наблюдения над растительным покровом степей Аскания-Нова в 1922 г. // Известия Государственного степного заповедника Аскания-Нова, вып. 2.


• Paczoski J., 1924. Park Narodowy w Bialowiezy // Przirodnik, № 8-9, стр. 329—338.


• Paczoski J., 1925. Wycieczka do Parku Narodowego w Bialowiezy, Warszawa, 8 стр.


• Paczoski J., 1928. Rezervat cisowy w Puszczy Tucholskiej // Ochrona Przyrody, № 8, стр. 3-9.


• Paczoski J., 1937. Kopciuszek ustawy lowieckiej // Sylwan, № 2, стр. 41-42.


• Paczoski J., 1937. Jakie znaczenie ma dla nas i przyszlych pokolen Park Narodowy w Bialowiezy // Przyrodnik (?), № 2, стр. 4-7.


• Paczoski J. 1927. Ranunculaceae. W: Szafer W. (red.) Flora polska: Rośliny naczyniowe Polski i ziem ościennych, t. III. Kraków: Polska Akademja Umiejętności


• Paczoski J. 1928. Roślinność Puszczy Białowieskiej [La végétation de la Foret de Białowieża]. Varsovie.


• Paczoski J. 1928. Biologiczna struktura lasu. Sylwan 3: 193—221.


• Paczoski J. 1929. Lasy Bośni [Die Wälder Bosniens]. Lwów: Polskie Towarzystwo Leśne.


• Paczoski J. 1930. Lasy Białowieży. Monografje Naukowe 1. Warszawa: Państwowa Rada Ochrony Przyrody.


• Paczoski J. 1933. Podstawowe zagadnienia geografji roślin. Biblioteka Botaniczna, t. III. Poznań: Wydawnictwo Polskiego Towarzystwa Botanicznego.


• Paczoski J. 1935. Piętrowość lasu. Biblioteka Botaniczna, t. IV Poznań: Wydawnictwo Polskiego Towarzystwa Botanicznego.


• Пачоский И. К. Херсонская флора. Т.ІІ. Двудольные. — Познань: УАМ, 2008. — 505 с.

Джерела та література |

• 
  Безлуцька О. Внесок Й. К. Пачоського (1864—1942) у становлення та розвиток вітчизняної ентомології // Проблеми археології, історії, історіографії, джерелознавства, музеєзнавства, природознавства, фалеристики, нумізматики, соціології: [за матеріалами читань 18 берез. 2010 р.]. — Херсон, 2010. — С. 52—65.


• Безлуцька О. П. Діяльність Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ — перша половина ХХ ст.): Монографія / Олена Безлуцька — Херсон: Айлант, 2014. — 195 с. іл.


• Бойко М. Ф. Другі наукові читання пам'яті Й. К. Пачоського // Укр. бот. журн. 1995. Т. 52. № 5. С. 748—751.


• Бойко М. Ф. Й. К. Пачоський та сучасна ботаніка. Передмова.-Херсон: Айлант, 2004.- С.9-11.


• Бойко М. Ф. Sic itur ad astra (до 150-річного ювілею Йосипа Конрадовича Пачоського — всесвітньовідомого херсонського вченого-природознавця)//VI ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського.- Херсон: Айлант, 2014.- С.7-8.


• Бойко М. Ф., Горлова Н. И. Гербарий И. К. Пачоского в Херсонском краеведческом музее // Бот. журн. — 1986. — Т. 71. — № 1. — С. 85—86.


• Борейко В. Йосип Конрадович Пачоський // Рідна природа. — 1986. № 4. — С. 61—62.


• Гармаш Т. Природоохоронні аспекти наукової та практичної діяльності Й. К. Пачоського.


• Доброчаєва Д. М. Йосип Конрадович Пачоський (До 120-річчя з дня народження) // Укр. бот. журн. — 1985. — Т. 42. — № 1. — С. 95-97.


• Дрогобич II. Ю. Пачоський Йосип Конрадович. — Асканія-Нова, 1998. — 6 с.


• Й. К. Пачоський та сучасна ботаніка (Відп. ред. М. Ф. Бойко). — Херсон : Айлант, 2004. — 472 с.


• 
  Лісевич І. Т. Пачоський Юзеф // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 102. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  


• 
  Творець сучасної екологічної парадигми: до 150-річчя від дня народження Й. Пачоського (1864—1942) // Дати і події. — 2014, друге півріччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 139—144.


• ІІ-і наукові читання пам'яті Й. К. Пачоського, 19-20 грудня 1994 р. — Херсон, 1994. — 79 с.


• ІІІ-і наукові читання пам'яті Й. К. Пачоського. 24-26 вересня 1999 р. Заповідна справа: стан, проблеми, перспективи


• IV наукові читання пам'яті Й. К. Пачоського. 22-24 вересня 2004 р. Тези доповідей / Відп. ред. М. Ф. Бойко. — Херсон, 2004.


• V наукові читання пам'яті Й. К. Пачоського. Тези доповідей / відповідальний редактор М. Ф. Бойко. — Херсон, 2009.


• VІ наукові читання пам'яті Й. К. Пачоського. Збірка тез доповідей (відповідальний редактор М. Ф. Бойко). — Херсон : Айлант, 2004. — 96 с.


• Борейко В. E. Словарь деятелей охраны природы. 2-е изд. — К., 2001. — 524 с.


• Вайнер (Уинер) Д. Экология в Советской России. Архипелаг Свободы: Заповедники и охрана природы. — М., 1991. — 397 с.


• Мельник В. И. И. К. Пачоский как ботаник и лесовед // Леса Евразии в XXI в.: восток-запад. Матер.II Междунар. конф. молодых ученых, посвящ. проф. И. К. Пачоскому. — М., 2002. — С. 8-9.


• Мельник В. И. Иосиф Конрадович Пачоский (к 140-летию со дня рождения) / В. И. Мельник // Ботанический журнал. — 2004. — Т. 89. № 4. — С. 672—679.


• Пузанов И.   И. , Гольд Т. М. Выдающийся натуралист И. К. Пачоский. М., 1965. 87 с.


• Работнов Т. А. История фитоценологии. М., 1995. 158 с.


• Трасс X. X. Геоботаника. История и современные тенденции развития. — Л., 1976. — 252 с.


• I-е научные чтения памяти ученого-натуралиста Иосифа Конрадовича Пачоского «Пачоский и современость», 25-29 ноября 1989 г. — Херсон, 1989. — 40 см.


• Curriculum vilae и списки работ почетных членов Общества сельского хозяйства Южной России А. Браунера, Г. Высоцкого и И. Пачоского // Зап. Общ-ва сельск. хоз. Южной России. 1917. Кн. 2. — С. 84-93.


• Bukowiecki II., Felisiak S. Paczoski Jósef// Słownik biologów polskich. — Warszawa, 1987. — S. 407—409.

• Dzieczkowski S. Paczoski Jósef Konrad (1864—1942) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/…, zeszyt 10…. — S. 786—789.


• Hryniewieski B/. Josef Paczoski. Wspomnienie // Las Polski. — 1946. — T. 6. — S. 9—10.


• Josef Paczoski. W setą rocznice urodzin Redaktor Z. Czubinski. Poznań, 1967. 108 S. (Universyted iw Adama Mickiewicza w Poznaniu. Prace wydzialu biologii I nauk o ziemi. Seria biologia. N 31).


• Szafer W. Dr. Josef Paczoski // Chrońmy Pryrody ojczysta. 1945. N 1. S. 38.


• Wodziczko A. Zasligi naukowe Profesora Paczoskicgo // Sylwan. 1931. T. 49. N 3. S. 1-21.


• Wodziczko A. Jósef Paczoski. Spis ważniejszych prac naukowych prof. Paczoskiego // Acta. Soc. Bot. Pol. 1932. Vol. 19. S. 1-15.

Ресурси мережі |

• 
  Йосип Пачоський // Українці у світі
  


• 
  Kalendarium Puszczy Białowieskiej (пол.)
  


• 
  Encyklopedia Puszczy Białowieskiej (пол.)
  


• В. И. Мельник Иосиф Конрадович Пачоский (к 140-летию со дня рождения)


• 
  Юзеф Пачоский. Херсонская флора. Том ІІ. Познань, 2008. рецензія


• Трускавецька І. Я. Й. К. Пачоський — природодослідник бур'янової флори