Червона книга України




Червона книга України. Тваринний світ (2009)


Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів і підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, та підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові та практичні заходи, спрямовані на їхню охорону, відтворення і раціональне використання.


До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони.
Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають ретельній охороні по всій території України.


Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство екології та природних ресурсів України та інші державні органи, на які законодавством України та Автономної Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.




Зміст





  • 1 Історія


  • 2 Структура


  • 3 Природоохоронні статуси

    • 3.1 Видання 1994 року


    • 3.2 Видання 2009 року



  • 4 Впорядкування інформації


  • 5 Функціонування та законодавче регулювання


  • 6 Подальше удосконалення законодавства про Червону книгу України


  • 7 Див. також


  • 8 Посилання


  • 9 Джерела


  • 10 Примітки




Історія |


Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана у 1980 році під назвою «Червона Книга Української РСР». Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин.


Після набуття Україною незалежності у видавництві «Українська енциклопедія» було випущене друге видання Червоної книги України: в 1994 році — том «Тваринний світ» (наклад — 2400 примірників), в 1996 році — том «Рослинний світ» (наклад — 5000 примірників).
З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами. Друге видання нараховувало 382 види тваринного та 541 вид рослинного світу.


У 2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черви, ракоподібні (31), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2), комахи (226), молюски (20), круглороті (2) та риби (69), земноводні (8), плазуни (11), птахи (87), ссавці (68). Кількість видів тварин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 160 видів, а у другому порівняно з першим — на 297 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття окремих таксономічних груп фауни України. Разом з тим, викликає занепокоєння суттєве збільшення у Червоній книзі України кількості видів риб та ссавців.


До третього видання «Червона книга України» (рослинний світ) занесено 826 видів рослин і грибів: судинні рослини (611), мохоподібні (46), водорості (60), лишайники (52), гриби (57). Кількість видів рослин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 285 видів, а у другому порівняно з першим — на 390 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття видів рослин і грибів України.



Структура |


Том «Тваринний світ» складається з таких розділів:



  • Гідроїдні поліпи;


  • Круглі черви;


  • Кільчасті черви;


  • Ракоподібні;


  • Павукоподібні;


  • Багатоніжки;


  • Ногохвістки;


  • Комахи;


  • Молюски;


  • Круглороті;


  • Риби;


  • Земноводні;


  • Плазуни;


  • Птахи;


  • Ссавці.

Том «Рослинний світ» складається з таких розділів:



  • Судинні рослини;


  • Водорості;


  • Мохоподібні;


  • Лишайники;


  • Гриби.


Природоохоронні статуси |



Видання 1994 року |


У виданні 1994 року залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, було застосовано такі категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI).



  • Зниклі: види, про які після неодноразових пошуків проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі;


  • Зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан;


  • Вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан;


  • Рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у наш час[коли?] не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;


  • Невизначені: види, про які відомо, що вони не відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони відносяться — відсутня;


  • Недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним;


  • Відновлені — види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.


Видання 2009 року |


У виданні Червоної книги 2009 року для видів застосовано такі критерії:



  • Зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про наявність їх у природі чи спеціально створених умовах;


  • Зниклі в природі: види, які зникли в природі, але збереглися у спеціально створених умовах;


  • Зникаючі: види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;


  • Вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;


  • Рідкісні: види, популяції яких невеликі і на даний час не належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і загрожує небезпека;


  • Неоцінені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї;


  • Недостатньо відомі: види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації.


Впорядкування інформації |


У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин. Загальний обсяг кожного нарису був обмежений 2300 знаками.


Форма подання відомостей у Червоній книзі України про занесені до неї види тварин і рослин визначається Національною комісією з питань Червоної книги України.



Функціонування та законодавче регулювання |


Функціонування Червоної книги України регулюється Законом України «Про Червону книгу України» від 07.02.2002. № 3055-III


Згідно з цим Законом: Ведення Червоної книги України покладене на колишнє Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, що було 9 грудня 2010 року реорганізоване в Міністерство екології та природних ресурсів України.


Для наукового забезпечення ведення Червоної книги України, підготовки пропозицій про занесення до Червоної книги України та вилучення з неї видів тварин і рослин, організації наукових досліджень, розробки заходів щодо охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, контролю за їх виконанням, координації діяльності державних органів та громадських організацій створена Національна комісія з питань Червоної книги України.


Види тварин і рослин, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, які зустрічаються на території України, заносяться до Червоної книги України або одержують інший особливий статус відповідно до законодавства України про охорону та використання тваринного і рослинного світу.


Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та розповсюдження Червоної книги України не рідше одного разу на 10 років.


Наукові та інші установи, підприємства, організації та громадяни повідомляють Міністерству охорони навколишнього природного середовища України наявну у них інформацію про поширення, чисельність, стан видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, та негайно інформує про факти їх знищення, пошкодження, загибелі чи захворювання.



Подальше удосконалення законодавства про Червону книгу України |


Наразі в Україні відбувається поступове удосконалення законодавства про Червону книгу України. У грудні 2008 р. до Закону «Про Червону книгу України» були внесені важливі зміни, згідно з якими спеціальне використання об'єктів Червоної книги України з метою отримання доходу забороняється[1]. Це дозволило припинити зловживання, пов'язані, наприклад, з проведенням комерційного полювання на зубрів під виглядом селекційного відстрілу[2]. У липні 2012 р. до Закону «Про Червону книгу України» були внесені доповнення, згідно з якими до переліку об'єктів Червоної книги України внесено гриби, водорості і непатогенні мікроорганізми. Крім цього в поняття об'єктів Червоної книги України були включені не тільки рідкісні та зникаючі організми, що мешкають в природних умовах, але і в штучних умовах[3]. Дана законодавча норма дозволила взяти під охорону Закону занесені до Червоної книги види організмів, що мешкають в зоопарках, зоосадах, ботанічних парках тощо.


Подальше вдосконалення законодавства про Червону книгу України може включати в себе внесення змін і доповнень до Закону «Про Червону книгу України», згідно з якими буде заборонено знищення тварин з Червоної книги (нині Закон не забороняє дії, скажімо, зі знищення мишоподібних гризунів з Червоної книги за допомогою отрут[4]. Слід внести доповнення, згідно з якими об'єктами Червоної книги визнаються також частини рослин і тварин з Червоної книги (роги, копита, шкури, плоди тощо)[5]. Висловлюється пропозиція прибрати із ст. 19 Закону «Про Червону книгу України» (спецвикористання) селекційний відстріл, що на практиці часто є прикриттям трофейного полювання[2]. Слід також заборонити використання тварин з Червоної книги у військових цілях[5], а також зобов'язати вживати заходи щодо охорони видів організмів, занесених до Червоної книги, власників і користувачів земельних ділянок, де мешкають дані види[6].



Див. також |


  • Червоний Список МСОП

  • Водорості, занесені до Червоної книги України

  • Список видів грибів, занесених до Червоної книги України

  • Список видів лишайників, занесених до Червоної книги України

  • Список видів тварин, занесених до Червоної книги України

  • Птахи, занесені до Червоної книги України

  • Список видів рослин, занесених до Червоної книги України

  • Список молюсків, занесених до Червоної книги України

  • Раритетна фауна Луганщини

  • Рідкісні та зникаючі рослини і тварини України (довідник)

  • Державний кадастр тваринного світу


Посилання |


  • Червона книга України, (перше, друге, третє видання)

  • Сергій Межжерін. Червона книга як заручниця кровних інтересів. «Дзеркало тижня» № 14 (742) 21 — 28 квітня 2009

  • ЗУ «Про Червону Книгу України» Видавник — ВРУ

  • Червона книга України 2009 (ІІІ вид.), HTML


Джерела |


  • Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 600 с.

  • Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.

  • Загороднюк І. Охорона тварин: методичний посібник для студентів спеціальностей «Екологія» та «Біологія». — Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. — 52 с.


Примітки |




  1. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/805-17


  2. аб Борейко В. Е., Сесин В. А. Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России. — К.: КЭКЦ, 2007. — 80 с.


  3. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5072-17


  4. Закон України «Про Червону книгу України»


  5. аб Борейко В. Е. Этика и практика охраны биоразнообразия. — К.: КЭКЦ, 2008. — 360 с.


  6. Городецька Н., Василюк О. Правові аспекти проблем охорони видів Червоної книги України // Екологія, право, людина. — 2012. — № 15-16. — С. 63-68.








Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко