Північно-Кавказька залізниця
 | |
| Тип | транспортна компанія[d] |
|---|---|
| Статус | діюча |
| Засновано | 1861 |
| Штаб-квартира | Ростов-на-Дону |
| Роки функціонування | з 1922 |
| Країна |  Росія |
| Залізничний код приписки (Чисельний код) | 51 |
| Експлуатаційна довжина колій | 6315,9 |
| Ширина колії | 1 520 мм |
| Кількість станцій | 403 |
| Холдингова компанія | Російські залізниці |
| Материнська компанія | Російські залізниці |
| Сайт | skzd.rzd.ru |
Нагороди  | |
 Північно-Кавказька залізниця на Вікісховищі | |
Головне управління залізницею у Ростові-на-Дону
Потяг Казань — Адлер вздовж Чорноморського узбережжя
Півні́чно-Кавка́зька залізни́ця (рос. Северо-Кавказская железная дорога, Северо-Кавказская ордена Ленина железная дорога) — російська залізнична мережа, яка обмежена Азовським морем (на заході) і Каспійським морем. Охоплює десять федеральних суб'єктів: Ростовська область, Краснодарський край, Ставропольський край, Республіка Адигея, Карачаєво-Черкесія, Північна Осетія, Інгушетія, Чечня, Дагестан і Калмикія. Управління знаходиться в Ростові-на-Дону.
Зміст
1 Характеристика залізниці
1.1 Вузлові станції
1.2 Регіони залізниці
2 Історія
3 Див. також
Характеристика залізниці |
До складу залізниці на 2005 рік входили Грозненське, Краснодарське, Махачкалинське, Мінераловодське і Ростовське відділення, а також Владикавказька дитяча залізниця і Північно-Кавказька дитяча залізниця (у Ростові-на-Дону). Експлуатаційна довжина залізниці становить 6315,9 км, кількість працівників — 80 757 осіб, кількість станцій — 403 (з них на 281 виконуються вантажні операції).
Північно-Кавказька залізниця виконує важливі транспортні завдання, забезпечуючи вихід вантажопотоків на Російські чорноморські порти: Туапсе, Новоросійськ, Грушева. Важливу роль для всієї Росії у літній і осінній сезон грають пасажирські перевезення, здійснювані залізницею до таких курортів, як Сочі, Туапсе, Анапа, Кисловодськ.
Вузлові станції |
Основні вузлові станції дороги: Ростов-Головний, Хапри, Кизитеринка, Батайськ, Лиха, Тихорецька, Кавказька, Армавір, Мінеральні Води, Прохолодна, Георгіївськ, Гудермес, Махачкала, Тимашевськ, Краснодар, Бєлорєченська, Кривенківська, Сальськ.
Назви деяких станцій Північно-Кавказької залізниці відрізняються від назви населених пунктів, у яких перебувають, у тому числі:
- станція Кавказька - Кропоткін;
- станція Каменська - місто Каменськ-Шахтинський;
- станція Лиховська - селище Лиховськой;
- станція Хаджох - селище Каменномостський;
- станція Сулін - місто Красний Сулін;
- станція Шахтна - місто Шахти.
Регіони залізниці |
До 1 серпня 2010 року регіони залізниці називались відділеннями.
Ростовський регіон Північно-Кавказької залізниці[ru]- Грозненський регіон Північно-Кавказької залізниці
Краснодарський регіон Північно-Кавказької залізниці[ru]- Махачкалинський регіон Північно-Кавказької залізниці
Мінераловодський регіон Північно-Кавказької залізниці[ru]
Історія |
Часопис будівництва:
1861 Шахти — Аксай
1871 Зверево — Шахти
1873 Ростов — Владикавказ.
1875 Аксай — Ростов
1901 Кавказька — Краснодар
1911 Батайськ — Азов
1911 Сосика — Єйськ
1911 Армавір — Майкоп
1912 Бєлорєченськ — Туапсе
1914 Краснодар — Ахтари
1914 Кримськ — Тимашевськ — Кущевська
1915 Батайськ — Сальськ
1915 Прохолодна — Гудермес
1916 Палагіада — Винодєльне
1923 Туапсе — Сочі
1927 Сочі — Адлер з відголудженням на Мацесту
1928 Петровське Село — Благодарне
1931 Винодєльне — Дивне
1931 Ростов — Хапри
1931 Комсомольськ — Нефтегорськ
1931 Майкоп — Хаджох
1940 Лабінськ — Шедок
1942 Гудермес — Астрахань
1942 Адлер — Сухумі
1944 Кримськ — Старотитаровська
1969 Дивне — Еліста
1971 Зверево — Краснодонська
1977 Анапа — Юровський
1978 Краснодар — Туапсе
1987 Благодарне - Буденновськ
1989 Пещанокопська - Красна Гвардія
Див. також |
- Грушевська залізниця
- Новоросійські тунелі
- Тунель в районі станиці Новагинської
- Армавір-Туапсинська залізниця
| ||||||||
Російські залізниці
Вірменія
