Ufdjrw

Ломбардія
італ. Lombardia
Герб Прапор
Регіон Італії
Адм. центр	Мілан
Найбільше місто	Мілан
Країна	Італія
Провінції	Бергамо Брешія Комо Кремона Лекко Лоді Мантуя Мілан Монца і Бріанца Павія Сондріо Варезе
Межує з: сусідні адмінодиниці Тічино, Граубюнден, Трентіно-Альто-Адідже, Венето, Емілія-Романья, П'ємонт ?
Комуни	1544
Офіційна мова	італійська
Населення
- повне	10 003 419 (1)
- густота	458 осіб/км² (1)
Етнікон	італ. lombardo, італ. lombarda, італ. lombardi і італ. lombarde
Площа
- повна	21 864 км² (6)
- ширина	230 км
- довжина	215 км
Висота
- максимальна	3996 м (гора Піц-Дзупо)
Часовий пояс	UTC+1 (взимку), UTC+2 (влітку)
ВВП	358.2 млрд. євро (1)
- на душу населення	36 100 євро
Дата заснування	1970
Президент	Роберто Мароні (Ліга Півночі) з 18.03.2013
Веб-сайт	www.regione.lombardia.it
- ISO 3166-2	IT-25
- NUTS	ITC4
- ISTAT	03
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ломбардія

Ломба́рдія (італ. Lombardia) — адміністративний регіон в північній Італії. Складається з 12 провінцій. Столиця — Мілан. Населення — 10 020 210^[1] осіб (2012).

Географія |

Ломбардія розташована в північній Італії між Альпами та долиною річки По. Вона межує з такими регіонами: П'ємонт, Емілія-Романья, Венето, Трентіно, а також зі Швейцарією.

У Ломбардії мешкає одна шоста частина всього населення Італії. Столиця регіону Мілан є найбільшим містом північної Італії.

Провінції |

Бергамо (BG), Брешія (BS), Комо (СО), Кремона (CR), Лекко (LC), Лоді (LO), Мантуя (MN), Мілано (MI), Монца і Бріанца, Павія (PV), Сондріо (SO), Варезе (VA).

Річки |

Найбільші річки: По (652 км), Адда (312 км), Тічино (248 км). Найбільші озера: Ґарда, Маджоре, Комо, Луґано, д'Ізео. Найвищі гори: Піццо Берніна (4049 м), Монте Дісґрація (3678 м), Адамелло (3556 м).

Парки |

Національний парк Стельвіо. Регіональні природні парки: Північна Адда, Південна Адда, Берґамські пагорби, Північне Ольйо, Південне Ольйо, Берґамські Ороб'є, Ороб'є Вальтеллінезі, Серіо, Адамелло, Верхня Бреш'янська Ґарда, Пінета ді Ап'яно Джентіле є Традате, Спіна Верде ді Комо, Долина Ламбро, Монте Барро, Монтевекк'я, Долина Куроне, Мінчо, Сільськогосподарський парк Мілан-Південь, Ґроане, Мілан-Північ, Ломбардійський парк долини Тічино, Кампо дей Фіорі.

Пам'ятки історії й культури |

Катедральний собор, Павія.

• 
  Фреска «Таємна вечеря» (Леонардо да Вінчі),


• Театр Ла Скала,


• 
  Амброзіанська бібліотека (1603, друга публічна бабліотека в Західній Європі, засновик — в кардинал Федеріко Борромео)


• Кастелло Сфорцеско,


• Кафедральний собор Дуомо,


• Оспедале Маджоре, 15 ст.


• Галерея короля Віктора Еммануїла ІІ (торговельний комплекс-пассаж 19 ст.)

(усі — Мілан),

• Капелла Коллеоні (Берґамо),


• Кастелло Віконтео (Павія),


• Собор (Комо),


• Собор та хрестильня (Кремона),

Мантуя |

• Герцогський палац


• церква Сан Себастьян, 15 с.


• 
  

• 
  

  

  
  

  
  

  Амброзіанська бібліотека, Мілан, сучасне приміщення
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Замок Сфорца
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Замок ді Сан Віджиліо, Бергамо
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Бергамо, Пропілеї цвинтаря доби сецесії
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Замок в Брешії
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вілла Бадія Піккола, Брешія
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Павія, площа перед Катедральним собором
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Санта Марія дель Карміне, Павія
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Сан Мікел, вівтар
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Сант Андреа, Мантуя
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Галерея-пассаж Віктора Еммануїла ІІ
  

  
  

  
  

Мілан релігійний |

• Міланський собор (14-19 ст., видатна пам'ятка доби готики неіталійського, франко-німецького зразка)


• церква Сант Амброджо, (Базиліка Св. Амвросія, 10-12 ст.)


• Базиліка Св. Лаврентія


• церква Санта Марія делле Граціє


• церква Санта Марія прессо Сан Сатіро, 15 ст.


• Храм Санто-Стефано Маджоре


• Храм Сан Марко


• церква Сан Сісто

• 
  

  

  
  

  
  

  Базиліка Св. Амвросія, дворик
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Базиліка Св. Лаврентія взимку ззовні
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Базиліка Св. Лаврентія, головний фасад 19 ст.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Церква Санта Марія делле Граціє, фасад
  

  
  

  
  

Історія |

Алегорія Ломбардії з Залізною короною в руці (скульптор Джованні Баратта), Беллін. музей Боде.

Назва Ломбардія походить від імені лангобардів. Протягом двох століть лангобарди прийняли католицьку релігію (раніше вони були аріанами) переможених; їхні мови злилися і переможці підпали під сильний культурний вплив переможених; у IX столітті населення стало вже не германське, а італійське.

Коли припинилася італійська гілка Каролінгів, Ломбардія зробилася об'єктом боротьби між місцевими герцогами і бургундськими королями, поки в 951 році Оттон I не приєднав її знов до римсько-німецької імперії. Залежність від імперії була, проте, чисто фіктивною. Навколишні сеньйоральні володіння частково добровільно, частково мимоволі підкорялися їй; феодальні володарі охоче селилися в містах, де вони, маючи в своєму розпорядженні багатства і прибічників, могли користуватися значним впливом на керівництво. Багато міст склали «ломбардський союз міст», на чолі якого стояв Мілан.

Коли Фрідріх Барбаросса почав свої походи на Італію, він зустрів з боку союзу рішучу протидію. У 1158 році, проте, Мілан здався королеві, сплатив йому данину і видав заручників; Фрідріх отримав можливість коронуватися лангобардською залізною короною. З 28 уповноважених від 14 ломбардських міст і 4 юристів Болонського університету, що відстоювали ідею необмеженості імператорської влади, був складений комітет, який повинен був виробити закони для ломбардських міст; новими законами королеві було надано призначення герцогів, правителів (подеста), суддів; міста позбавлені права укладати союзи, тримати війська, набувати нових земель. Мир на таких умовах не міг бути довговічним, але нова війна закінчилася взяттям і повним руйнуванням Мілана (1162). Через два роки в багатьох містах знову сталися повстання; імператорських правителів прогнали, і міста знов уклали союзи, які скоро злилися в один ломбардський.

Страшна поразка Фрідріха при Леньяно (1176) призвела спочатку до 6-річного перемир'я, а потім до Констанцького миру (1183), за яким міста повернули собі старі вільності; за імператором залишилася лише тінь влади. У наступні десятиліття ломбардські міста швидко розвинулися і розбагатіли, чому сприяли хрестові походи; своєю розкішшю вони приголомшували іноземців. Ломбардський союз розпався; його місце зайняли конфедерації, політичними центрами яких були в Ломбардії Мілан і Павія, а поза нею, на півночі Італії, Флоренція, Болонья, Піза, Генуя, Венеція. Ці конфедерації та окремі міста ворогували між собою; союзи укладалися, видозмінювалися і розпадалися; постійно виникали нові угрупування міст, але проти домагань імператорської влади спочатку вони всі були одностайні.

Музеї Ломбардії |

• 
  Академія Каррара, Бергамо


• Археологічний музей, Бергамо


• Палаццо Боромео (Ізола Белла — на острові)


• Музео цивіко Ала Понцоне (образотворче мистецтво), Кремона


• Музей страдіваріано, Кремона


• Пінакотека Брера, Мілан


• Музей Рісорджименто, Мілан


• Музей Польді Пеццолі (образотворче мистецтво), Мілан


• Музей сучасного мистецтва, Мілан


• Музей Багатті Вальсеккі, Мілан


• Музей театра Ла Скала, Мілан


• Музей науки і техніки, Мілан


• Пінакотека Амброзіана, Мілан


• Єгипетський музей, Мілан


• Планетарій, Мілан

Особи, пов'язані з Ломбардією |

Церква Сан Сісто, Мілан, музей скульптора Франческо Мессіна

• 
  Філарете, (бл. 1400 — бл. 1467), архітектор


• 
  Альберті Леон-Баттіста, (1404—1472), архітектор, письменник, гуманіст


• Соларі, архітектор кінця 15 ст.(помер у 1493, відомий твір — Грановита палата, Москва)


• Алевіз да Каркано, архітектор


• 
  Карло Борромео, кардинал
  


• Ян Марія Бернардоні, архітектор доби раннього бароко, працював в Рчі Посполитй і в місті Несвіж
  


• Леонардо да Вінчі


• 
  Джованні Джироламо Савольдо (бл.1480 — бл.1550), художник


• 
  Лоренцо Лотто, (бл. 1480 — бл. † 1556), художник


• Моретто да Брешиа (1498—1554), художник


• 
  Джованні Баттіста Мороні, (бл. 1525—1578), художник


• 
  Вінченцо Скамоцці, (1548—1616) архітектор, представник стилю палладіанство
  


• 
  Мікеланджело да Караваджо, (1573—1610) художник, засновник стилю караваджизм
  


• 
  Еварісто Баскеніс, (1617—1677), художник


• 
  Бонавентура Беттера, художник натюрмортів з музичними інструментами


• 
  Ніколо Аматі, (1596—1684)майстер музичних інструментів


• Родина Гварнері, майстри музичних інструментів


• Родина Страдіварі, майстри музичних інструментів


• 
  Пітер Пауль Рубенс, (1577—1640), художник


• 
  Вітторе Гісланді, (1955—1743)художник доби бароко і рококо
  


• 
  Джузеппе Марія Креспі, (1665—1747), художник


• 
  Джованні Бенедетто Кастільйоне, (1609—1664), художник


• 
  Алессандро Маньяско, (1667—1749), художник


• 
  Джакомо Кваренгі, (1744—1817) архітектор


• 
  П'єтро Гонзага, (1751—1831), театральний художник, сценограф, архітектор


• 
  Стендаль, (1783—1842), французький письменник
  


• 
  Андреа Аппіані, (1754—1817), художник, рятівник ломбардських фресок і картин


• 
  Джованні Сегантіні, (1858-1/899), художник


• 
  Шаляпін Федір Іванович, (1873—1938), оперний співак


• 
  Філіппо де Пізіс, (1896—1956), художник


• 
  Марія Каллас, (1923—1977), оперна співачка


• 
  Франческо Мессіна, (1900—1995), скульптор

Кухня |

Типова страва — ризото алла Міланезе (витончена страва з рису з мозком вола, здобрена цибулею, шафраном, маслом, олією, м'ясним бульйоном і Лодійським сиром). Типові вина — Бонарді, Ольтрепо Павезе, Франчакорта, Вальтелліна.

Примітки |

Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

	Швейцарія	Трентіно-Альто-Адідже
П'ємонт		Венето
	Емілія-Романья

п о р Ломбардія Провінції: Бергамо · Брешія · Варезе · Комо · Кремона · Лекко · Лоді · Мантуя · Мілан · Монца і Бріанца · Павія · Сондріо