Депортація


Депортація — примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів. Застосовується як засіб карного чи адміністративного покарання.




Зміст





  • 1 Франція


  • 2 Канада


  • 3 СРСР


  • 4 Відповідальність за депортацію цивільного населення


  • 5 Див. також


  • 6 Примітки


  • 7 Джерела


  • 8 Література


  • 9 Посилання




Франція |


Термін депортація виник в карному законодавстві Франції в 18-19 століттях для позначення особливих видів заслання. Уперше депортація політично ненадійних у Гвіану була встановлена Законом про підозрілих 1791 року.[1] Депортація, у тому числі й довічна, передбачалася кримінальним кодексом Франції 1810 року й полягала в посиланні й довічному перебуванні поза межами континентальної території, у місцях депортації, визначених законом від 23 березня 1872 року. Цей закон передбачав створення центрального табору депортації на острові Ну й укріпленого місця (фортеці) для депортованих на півострові Дюко (Нова Каледонія). Депортація використалася не тільки для покарання карних злочинців-рецидивістов, але й для розправи з революціонерами (в 1872 році захоплені комунари були депортовані на острови Новокаледонійського архіпелагу).[2]


В історичному значенні термін депортація у Франції не застосовується з 1880 року.[1] Проте застосовувались інші види заслань — транспортація (комплексне покарання у вигляді каторжних робіт у Гвіані й інших заокеанських територіях Франції) і релегація (додаткове покарання у вигляді заслання, що застосовувалася до найнебезпечніших рецидивістів після відбуття ними покарання у в'язницях метрополії).[1]



Канада |


Масову кампанію депортації й геноциду французьких й франко-акадських поселенців було проведена британцями при офіційній підтримці влади на території сучасної Канади. Депортація й геноцид торкнулися франкомовних жителів колишніх французьких територій (Акадія й Нова Шотландія) в Атлантичній Канаді, що перейшли під юрисдикцію Великої Британії. Усього з 1755 по 1763 за наказом британського губернатора Чарльза Лоренса було депортовано понад 10 000 осіб, більше половини з яких загинуло в трюмах кораблів, що перевозили їх до в'язниць тих британських колоній у Північній Америці, які згодом створили США, і на Фолклендські острови. Спочатку кампанію було прозвано «Великий переполох». Термін «депортація» став застосовуватися пізніше.



СРСР |


Докладніше: Депортація народів в СРСР

Депортації народів широко застосовувались в СРСР, будучи своєрідного інструмента радянської демографічної й національної політики. Насильному переселенню у віддалені райони СРСР піддавалися як окремі особи, так і цілі народи, визнані офіційною владою соціально небезпечними.[2]


Почавшись у 1920-х роках з виселення терських козаків, депортації досягли максимуму в першій половині 1930-х років, коли в Сибір та на крайній Північ було депортовано мільйони селян з України, Білорусі, Кубані.


З початком Другої світової війни у 1939–1940 роках примусового виселення зазнало населення Західної України, Західної Білорусі та Прибалтики. У воєнні 1941–1944 роки у віддалені райони Сибіру депортовані були німці, а також представники народів, країни яких входили в гітлерівську коаліцію (угорці, болгари, фіни).


Із відвоюванням Червоною армією території СРСР протягом 1944 року, за звинуваченням у колабораціонізмі з рідних земель було насильно виселено кримських татар, калмиків, інгушів, чеченців, карачаєвців, балкарців, ногайців, турків-месхетинців, понтійських греків. У серпні-вересні 1945 року депортації з Маньчжурії піддалися китайці, що перебували там, японці й російські емігранти.[3]


Реабілітація депортованих народів в СРСР почалася з 1957-58 років, остаточно ж обмеження були скасовані 14 листопада 1989 року Декларацією Верховної Ради СРСР.



Відповідальність за депортацію цивільного населення |


Відповідно до Протоколу № 4 до Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ніхто не може бути висланий з території держави, громадянином якого він є й жодному громадянинові не може бути заборонений в'їзд на територію своєї держави.[4]


Відповідно до статті 7 Римського статуту міжнародного карного суду[5] від 17 липня 1998 року «депортація або насильницьке переміщення населення» відноситься до числа злочинів проти людяності й тягнуть за собою міжнародну кримінальну відповідальність.



Див. також |


  • Міграційне право

  • Депортація радянських німців під час другої світової війни

  • Депортації в ретроспективі української історії

  • Екстрадиція

  • Реадмісія

  • Мінус (позбавлення прав)


Примітки |




  1. абв Большая советская энциклопедия


  2. аб Большой юридический словарь


  3. Российский гуманитарный энциклопедический словарь


  4. Протокол № 4 к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод


  5. Римский статут международного уголовного суда



Джерела |



  • О. Г. Бажан. Депортації в ретроспективі української історії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 335. — ISBN 966-00-0405-2.


  • О. Г. Бажан та ін. Депортація // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.


Література |



  • О. В. Задорожній. Депортація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X


  • О. Бойко. Депортація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.198 ISBN 978-966-611-818-2


Посилання |



  • Депортація // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.


  • Депортація // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.








П:  Портал «Право»




Popular posts from this blog

Save data to MySQL database using ExtJS and PHP [closed]2019 Community Moderator ElectionHow can I prevent SQL injection in PHP?Which MySQL data type to use for storing boolean valuesPHP: Delete an element from an arrayHow do I connect to a MySQL Database in Python?Should I use the datetime or timestamp data type in MySQL?How to get a list of MySQL user accountsHow Do You Parse and Process HTML/XML in PHP?Reference — What does this symbol mean in PHP?How does PHP 'foreach' actually work?Why shouldn't I use mysql_* functions in PHP?

Compiling GNU Global with universal-ctags support Announcing the arrival of Valued Associate #679: Cesar Manara Planned maintenance scheduled April 23, 2019 at 23:30 UTC (7:30pm US/Eastern) Data science time! April 2019 and salary with experience The Ask Question Wizard is Live!Tags for Emacs: Relationship between etags, ebrowse, cscope, GNU Global and exuberant ctagsVim and Ctags tips and trickscscope or ctags why choose one over the other?scons and ctagsctags cannot open option file “.ctags”Adding tag scopes in universal-ctagsShould I use Universal-ctags?Universal ctags on WindowsHow do I install GNU Global with universal ctags support using Homebrew?Universal ctags with emacsHow to highlight ctags generated by Universal Ctags in Vim?

Add ONERROR event to image from jsp tldHow to add an image to a JPanel?Saving image from PHP URLHTML img scalingCheck if an image is loaded (no errors) with jQueryHow to force an <img> to take up width, even if the image is not loadedHow do I populate hidden form field with a value set in Spring ControllerStyling Raw elements Generated from JSP tagds with Jquery MobileLimit resizing of images with explicitly set width and height attributeserror TLD use in a jsp fileJsp tld files cannot be resolved