Царичанський район
| Царичанський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
Країна: |  Україна | ||||
Область/АРК: | Дніпропетровська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1225600000 | ||||
Утворений: | 1932 р. | ||||
Населення: | ▼ 26 955 (на 1.04.2016) | ||||
Площа: | 900 км² | ||||
Густота: | 30.9 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5690 | ||||
Поштові індекси: | 51000—51046 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Царичанка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 47 | ||||
Селища: | 1 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
Адреса: | 51000, смт. Царичанка, вул. Театральна, 17, 3-11-48 | ||||
Веб-сторінка: | Царичанська РДА | ||||
Голова РДА: | Ковальов Дмитро Анатолійович | ||||
Голова ради: | Горбачова Світлана Андріївна | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
Царича́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на півночі центральної частиниДніпропетровської області України. Районний центр — смт Царичанка. Площа — 903 км². Населення становить ▼ 26 955 (на 1.04.2016).
Район розташований на півночі Дніпропетровської області. З ним межують Магдалинівський, Петриківський райони Дніпропетровської області, Кобеляцький та Новосанжарський райони Полтавської області.
Зміст
1 Географія
2 Історія
3 Адміністративний устрій
3.1 Поселення
3.2 Колишні поселення
4 Населення
5 Економіка
6 Освіта та культура
6.1 Спорт
7 Пам'ятки і архітектура
8 Особистості
9 Політика
10 Примітки
11 Джерела
Географія |
Сучасний рельєф, як і основи рослинного та тваринного світу Приорілля сформувалися ще у четвертинний період історії нашої планети (плейстоцені) близько 300 тис. років тому. Вирішальний вплив на цей процес мало так зване Дніпровське зледеніння (близько 290 тис. років тому). Льодовий покрив потужністю у кілька сотень метрів переміщувався впродовж тисячі років з півночі на південь зі швидкістю в декілька кілометрів на рік двома велетенськими виступами, один з яких палеонтологи назвали Царичансько-Бородаївським. Як стверджують вчені, саме на території Приорілля збереглися яскраві докази колишніх грандіозних зледенінь і які є гляціальні (льодовикові пам'ятки природи). Найзначнішими серед них є потужні гляціодислокації, флювіогляціальні, лімногляціальні і моренні відклади гори Калитви, розташованої між смт. Царичанка та селом Китайгород (абсолютна висота якої 145 м). Вздовж південно-східного і південного схилів гори можна спостерігати рідкісні явища зім'яття горизонтальних верств пісків і глин алювіального походження в різні за формою складки, насуви величезних брил палеогенових кварцглауканітових алевритів на молоді піщано-глинясті породи нижньочетвертинного віку долини р. Орілі.
З тих далеких часів на території краю зустрічаються залишки мамонтів, турів, величезних оленів, закам'янілого дерева. Тоді ж формувались і корисні копалини, які є на території Царичанського району на сьогодні: буре кам'яне вугілля, торф, мінеральна вода, природний газ та родючі ґрунти. Запаси вугілля та торфу такі, що при існуючій на сьогодні технології переробки не мають поки що промислового значення.
У 1973 р. на території смт Царичанка були розвідані запаси мінеральної гідрокарбонатної хлоридно-натрієвої лікувально-столової води. Сьогодні розробкою цього родовища зайняте ЗАТ «Царичанський завод мінводи», яке випускає воду під назвою «Царичанська».
По агроґрунтовому районуванню Царичанщина належить до Дніпропетровське-Донецької степової зони. За агрокліматичним — до третьої зони, яка характеризується досить значною посушливістю. А за агрохімічним районуванням — до Кечигівсько-Новоазовського району.
Географічний центр Царичанського району знаходиться за 5 км на схід від приміщення районного відділу зв'язку. Загальна довжина кордонів території району приблизно 135 км. Відстань від Царичанки до Петриківки — 27 км, а до Магдалинівки — 30 км. Район розташований у північно-західній частині Дніпропетровської області. Межує з Петриківським та Магдалинівським районами Дніпропетровської області і Новосанжарським та Кобеляцьким Полтавської області.
Чотири заповідні зони:
- гора Калитва (400 га лісу, знаходиться у селі Китайгород Китайгородська сільська рада);
озеро «Довге» (5,8 га, село Бабайківка Бабайківська сільська рада);
урочище «Лілея» (30 га, село Турове Царичанська селищна рада);- декоративний сад (43 га, село Ляшківка Ляшківська сільська рада).
Річки району: Дніпро, Оріль, Кільчень, Чаплинка, Заплавка, Царичанка, Прядівка.
Відома своїми смаковими та цілющими якостями мінеральна Царичанська вода.
У районі багато мальовничих місць та куточків відпочинку. По берегах річки Оріль розташовані 30 туристичних баз, один спортивно-оздоровчий і 9 дитячих оздоровчих таборів.
Багаті грибні місця у Рудці.
Історія |
На берегах річки Угол (сучасна Оріль) жили уличі. Потім Приорільский край був у складі Переяславського князівства Київської Русі. Тут кочували половці і жили бродники.
У 14 сторіччі входив до складу Литовської держави і згодом Речі Посполитої. По річці Оріль проходила межа земель Війська запорізького.
Із 1648 року на півночі району була українська держава Гетьманщина і на півдні — землі Війська Запорозького низового. Саме в цей час тут виникли перші приорільські козацькі містечка: Царичанка (1604 рік) та Китайгород (1662 або 1667 рік).
1618 року засноване запорозьке село Могилів. У 1648–1775 роках частина району належала до Полтавського полку і в 1734–1775 — частина — до Орільської паланки.
У 1730-ті роки російський уряд спорудив вздовж річки Оріль Українську укріплену лінію.
У 1802–1918 роках територія Царичанського району належала до Кобеляцького повіту Полтавської губернії та Новомосковського повіту Катеринославської губернії. У березні-квітні 1918 вона увійшла у Самарську землю УНР. Далі повіти були поновлені.
Царичанський район був утворений в 1923 році у складі Кременчуцького округу Полтавської губернії. З скасуванням губерній у 1925-32 роках район входив до складу Кременчуцького округу. З лютого 1932 року він увійшов до складу Дніпропетровської області. У часи Німецько-радянської війни, з 1 вересня 1942 до кінця вересня 1943 року належав до Петриківського ґебіту. Межі району змінювались: до його складу відносилися частина земель нинішнього Магдалинівського району, а в 1963–1991 роках — Петриківський район.
Адміністративний устрій |
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 49 населених пунктів та підпорядковані Царичанській районній раді. Адміністративний центр — смт Царичанка[1].
Поселення |
| Поселення | 1886 рік | 1989 рік | 2001 рік |
|---|---|---|---|
| 5000-9999 | |||
Царичанка | 7700 | 7839 | |
| 2000-4999 | |||
Могилів | 4697 | 4700 | 4097 |
Китайгород | 2600 | 2445 | |
| 1000-1999 | |||
Прядівка | 3667 | 1900 | 1922 |
Бабайківка | 2673 | 1600 | 1433 |
Новопідкряж | 1200 | 1089 | |
Преображенка | 1100 | 1066 | |
| 500-999 | |||
Ляшківка | 1000 | 990 | |
Молодіжне | 1100 | 712 | |
Юр'ївка | 107 | 640 | 680 |
Івано-Яризівка | 168 | 550 | 547 |
Колишні поселення |
11 березня 1993 року знято з обліку село Кирилівка Юр'ївської сільської Ради.
Населення |
Населення за переписом 2001 (1 січня) — 29,1 тис. осіб. За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 27 783 осіб[2].
Економіка |
Економічну основу району складає сільськогосподарське виробництво. Основними його напрямками є рослинництво і тваринництво. Загальна площа сільгоспугідь — 73,1 тис. га, орної землі — 37,3 тис. га. У структурі посівних площ 2001 року 53% займають зернові культури, 18% — кормові, 16% — технічні.
Найбільші сільськогосподарські підприємства: товариство «Україна», агрофірма «Колос», «Господар», ДП «Націонал плюс», фермерські господарства «Злагода», «Світанок», «Сяйво».
4 промислових підприємства: ЗАТ «Царичанський завод мінводи», районне комунальне підприємство «Царичанська друкарня», маслоцех АК "Комбінат «Придніпровський», ковбасний цех «Ірна — 1».
Район обслуговують 299 закладів торгівлі.
Освіта та культура |
17 загальноосвітніх, 12 дошкільних, 3 позашкільні закладів (районний Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа та Станція юних натуралістів). Районна школа мистецтв
Царичанське ПТУ-89. 20 клубів, 20 бібліотек. 14 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 61 колектив художньої творчості за різними жанрами, 18 дискотек.
Спорт |
1 стадіон, 14 спортивних зали, 8 футбольних полів, 40 спортивних майданчиків, одна дитячо-юнацька спортивна школа, клуб за місцем проживання «Мир», ФСТ «Колос».
Пам'ятки і архітектура |
На території району знаходяться понад 167 пам'яток археології та 58 пам'ятки архітектури та історії.
Перлинами Приорільського краю є Китайгородські церкви: Успенська, святої Варвари та Миколаївська — одні з найстаріших архітектурних споруд Дніпропетровщини.
Музей історії Царичанського району.
Особистості |
- діячі науки та культури: Дерець Павло Антонович (Павло Дністров) — член Спілки журналістів СРСР, академік АН України з 1949 року; Воблий Костянтин Григорович — економогеограф і економіст; Десятерик Володимир Ілліч — професор історії; Дронь Микола Михайлович — професор, проректор Дніпропетровського національного університету; Фролова Клавдія Павлівна — професор філології Дніпропетровського національного університету;
- 10 поетів і письменників: Усенко Павло Матвійович — поет, Зайвий Олександр Феодосійович — поет, Дяченко Михайло Григорович — поет, Назаренко Степан Степанович (Олекса Їжак), Оровецький Павло Андрійович, Сологуб Василь Павлович — письменник, Багмут Іван Андрійович — письменник, Багмут Йосип Андрійович — письменник, Васильківський Олексій Трохимович — письменник, Васильківський Олександр Олексійович — письменник;
- кінорежисер Віктор Стороженко, скульптор Степан Огій, художник Федір Божко, повний кавалер ордена Слави — Кривоніс Федір Андрійович, заслужений учитель України — Шрамко Віленін Федорович.
Булах Олександра Несторівна (Леся Степовичка) — поетеса, письменниця
Політика |
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Царичанського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 56,62% (проголосували 12 478 із 22 039 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 47,32% (5 904 виборців); Олег Ляшко - 10,84% (1 352 виборців), Сергій Тігіпко - 9,83% (1 226 виборців), Анатолій Гриценко - 7,17% (895 виборців), Юлія Тимошенко - 6,59% (822 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,53%.[3]
Примітки |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Царичанський район |
↑ Адміністративно-територіальний устрій Царичанського району на сайті Верховної Ради України
↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області
↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-11.
Джерела |
- Сайт Дніпропетровської облдержадміністрації
- Історія козацької Царичанки
Царичанський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)- Бiлокiнь А. М. Сторинки iсторiï Приорiлля.-Днiпр.:"Пороги",2004.-193 с.
Полтавська область (Новосанжарський район) | ||
Полтавська область (Кобеляцький район) |  | Магдалинівський район |
Петриківський район |
| |||||||||||
Населені пункти Царичанського району
| ||||||||||
