Битва за Дніпро











Битва за Дніпро

Друга світова війна

Crossing the Dnieper.png
Радянські солдати форсують Дніпро на саморобних плотах.










Дата:

24 серпня 1943 — 23 грудня 1943
Місце:
р. Дніпро, СРСР
Результат:
перемога Радянського Союзу
Територіальні зміни:
Червона армія відвоювала територію Української РСР та вийшла до кордонів з Румунією
Сторони

СРСР СРСР
Перший Чехословацький армійський корпус

Третій Рейх Третій Рейх
Румунія Румунія
Командувачі

Союз Радянських Соціалістичних Республік Костянтин Рокоссовський
Союз Радянських Соціалістичних Республік Микола Ватутін
Союз Радянських Соціалістичних Республік Іван Конєв

Третій Рейх Еріх фон Манштейн
Третій Рейх Гюнтер фон Клюге
Військові сили
2,650 000 солдат
51 000 гармат
2 400 танків
2 850 літаків
1,250 000 солдат
12 600 гармат
2 100 танків
2 000 літаків
Втрати

Кривошеєв:
1 286 000 загиблих та поранених[1]
Девід Гланц[en]:
1 182 000 загиблих та поранених[джерело?]
Микола Шефов:
1 500 000 загиблих та поранених[2][уточнити]

Група армій «Південь», 2-а та 9-а армії (із складу Групи армій «Центр») втратили за 20.08.-20.12.1943:

Вбито: 55 194 чол.

Поранені та хворі: 228 461 чол.

Потрапили в полон або зникли без вісті: 35 849 чол.

Загальні втрати: 319 504 чол.[3]



Би́тва за Дніпро́ — військова кампанія СРСР проти країн Осі у 1943 році в ході Другої світової війни на річці Дніпро. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 750 км. Битва була однією з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. Оцінки кількості загиблих різняться між 1,7 та 2,7 млн.[4]


За чотиримісячну кампанію Червоної армії проти Вермахту вся Лівобережна Україна була відвойована у німецьких сил, радянські війська захопили декілька плацдармів на правому березі Дніпра та повернули собі Київ.


Поразка Вермахту була повною, бо попри те, що він ще контролював більшу частину правобережної території, обидві сторони розуміли, що подальше просування військ РСЧА лише справа часу. Радянські війська подолали Дніпро, найважчий природний рубіж оборони, а німецькій стороні бракувало сил ліквідувати відвойовані радянські плацдарми на правобережжі. Після перемоги Радянського Союзу у цій битві, поразка Німеччини у другій світовій здавалась неминучою, що значно посилило позиції Сталіна у переговорах із союзниками на Тегеранській конференції, яка збіглася із закінченням битви.




Зміст





  • 1 Передумови


  • 2 Битва


  • 3 Наслідки


  • 4 Див. також


  • 5 Примітки




Передумови |


Після поразки в Курській битві, німецькі війська залишили будь-яку надію перехоплення ініціативи. Німецькі втрати були значні, досвідчені кадри було загублено. Тому, незважаючи на ще значні сили, Вермахт міг вже тільки реагувати на радянські дії.


Гітлер розумів, що його війська не зможуть стримувати радянський наступ, принаймні якщо союзники утримаються від значних суперечок. З метою виграшу часу він наказав будівництво міцної лінії фортифікації для вповільнення наступу Червоної армії приділяючи особливу увагу природним рубежам, з яких найважливішими були великі річки. Особливого значення німецьке командування надавало лінії захисту на р. Дніпро, яку воно вважало основою так званого «східного валу». Гітлер вимагав утримання позицій на Дніпрі будь-якою ціною.


З радянської сторони, Сталін вимагав подальшого відвойовування окупованих територій із самого початку року. Українські промислові регіони вважались найважливішими завдяки великому населенню та запасам вугілля та металевих руд, що надавали важливих ресурсів для радянської держави. Тому основна лінія атаки була зосереджена на південному напрямку фронту.



Битва |


У середині серпня 1943 року Ставка Верховного Головнокомандування дала наказ військам Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного та Південного фронтів розгромити німецькі війська на Лівобережній Україні і на Донбасі, навальним наступом вийти до Дніпра, з ходу захопити плацдарми на його західному березі, створити умови для розгортання дальших операцій з метою відвоювання Білорусі та Правобережної України у німецьких армій.


З 26 по 29 серпня в Чернігівсько-Прип'ятській операції війська Центрального фронту зламали німецьку оборону в районі міста Севська, форсували річку Десну на широкому фронті і, переслідуючи противника, в кінці вересня вийшли до рр. Сожу і Дніпра і захопили плацдарми на півночі і на півдні від гирла річки Прип'яті. Війська Західного фронту 25 вересня визволили Смоленськ, а війська Брянського фронту 30 вересня вийшли до рр. Проні і Сожу на фронті Пєтуховка — Вєтка. З 25 серпня до 29 вересня війська Воронезького і Степового фронтів, розгромивши ворога на Лівобережній Україні, з ходу форсували Дніпро, захопили плацдарми в районах Великого Букрина, Дереївки, Домоткані і ліквідували плацдарми ворога в районах Дарниці (на схід від Києва) і Кременчука. Війська Південно-Західного фронту, завершивши разом з Південним фронтом вигнання нацистських окупантів з Донбасу, в період з 22 по 27 вересня своїм правим крилом вийшли до Дніпра між Дніпропетровськом і Запоріжжям і захопили плацдарми на півночі від Запоріжжя. Війська Південного фронту 22 вересня вийшли на річку Молочну. На цьому завершився 1-й етап битви за Дніпро. Радянські війська вийшли до Дніпра на фронті 700 км від гирла річки Сожу до Запоріжжя і захопили на його правому березі понад 20 плацдармів.


На 2-му етапі Битви за Дніпро війська РСЧА розгорнули рішучі бої за розширення плацдармів і прорив оборони ворога на правому березі Дніпра. В середині жовтня війська 3-го Українського (колишнього Південно-Західного) фронту (командувач — генерал армії Р. Я. Малиновський) оволоділи містом Запоріжжя.


25 жовтня війська 4-го Українського (колишнього Південного) фронту (командувач — генерал армії Ф. І. Толбухін) прорвали оборону ворога на річці Молочній і до початку листопада вийшли до Дніпра в його нижній течії, ізолювавши кримське угруповання ворога. Але в районі Лепетихи — Нікополя гітлерівцям вдалося утримати на лівому березі значний плацдарм.


В жовтні війська 1-го Українського (колишнього Воронезького) фронту (командувач — генерал армії М. Ф. Ватутін) вели бої за розширення букринського плацдарму і створили плацдарм в районі Лютежа на півночі від Києва; війська 2-го Українського (колишнього Степового) фронту (командувач — генерал армії І. С. Конєв) захопили великий плацдарм на Криворізькому напрямі.


1 — 3 листопада почалась Київська наступальна операція. Війська 1-го Українського фронту раптовим ударом з Лютізького плацдарму зламали оборону ворога і після запеклих боїв 6 листопада оволоділи столицею УРСР — Києвом. До 15 листопада плацдарм в районі Києва був розширений до 400 км по фронту і до 150 км углиб.


10 листопада почалась Рєчицько-Гомельська операція 1-го Білоруського (колишнього Центрального) фронту (командувач — генерал армії К. К. Рокоссовський), в ході якої оволоділи містами Рєчиця і Гомель.


Війська 2-го Укр. фронту в листопаді і грудні продовжували бойові дії за розширення плацдармів на південому заході від Кременчука і 14 грудня оволоділи м. Черкасами. Битва за Дніпро завершилась Житомирсько-Бердичівською операцією 1-го Українського фронту, який до кінця грудня оволодів Житомиром і вів бої за Бердичів та Білу Церкву.



Наслідки |


В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили відвоювали значну частину України у німців, ліквідували оборону ворога на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, як і в Сталінградській битві, сягають двох мільйонів чоловік (від 1,200,000 до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; від 400,000 до 600,000 — з боку противника). Втрати румунських військ невідомі, але скоріш за все також були значними. Такі величезні втрати пов'язані з тривалістю і розмахом воєнних дій, а також добре підготовленою обороною противника.


Вермахт втратив понад 60 дивізій. За офіційними даними за звільнення всієї Наддніпрянщини від Чорнобиля до Херсона та столиці Української РСР м. Києва віддали свої життя 417 тисяч солдатів та офіцерів Червоної армії. Доктор історичних наук, професор Віктор Король вважає, що цифра ця надто занижена і називає іншу — близько мільйона загиблих, переважну більшість з яких складали українці[5][6].


Понад 2 тисяч учасників Битви за Дніпро присвоєно звання Героя Радянського Союзу, серед них Боєнко Дмитро Петрович, Самбуров Іван Михайлович, Шелест Денис Андрійович; десятки тисяч були нагороджені орденами та медалями СРСР.


Незважаючи на прорахунки і помилки радянського керівництва (радянським військам не вдалося оточити противника і уникнути важких людських втрат), в результаті чотиримісячної операції від німецьких загарбників майже повністю була звільнена Лівобережна Україна. Червона армія за короткі терміни на широкому фронті форсувала одну з найбільших річок Європи і завдала вермахту серйозної поразки, змусивши німців відступити по всьому фронту. Визволення Києва мало велике політичне та моральне значення. Незважаючи на те, що більша частина території Правобережної України залишалася під контролем вермахту, стало зрозуміло, що повне звільнення України і вихід Червоної армії до кордонів Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі — це лише питання часу.
Так, після перемоги в битві за Дніпро Червона армія продовжувала визволяти території Радянського Союзу, і до завершення війни проводила наступальні операції, в той час як німецькі війська вимушені були оборонятися.



Див. також |


  • Форсування Дніпра


  • Освобождение Киева 1943 — бої на дніпрянських плацдармах під Києвом в 1943 р.


Примітки |




  1. http://www.soldat.ru/doc/casualties/book/chapter5_10_1.html#5_10_22


  2. Nikolai Shefov, Russian fights, Lib. Military History, Moscow, 2002


  3. Human Losses in World War II Heeresarzt 10-Day Casualty Reports per Army/Army Group, 1943 (BA/MA RW 6/556, 6/558) Архівовано 25 May 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine.


  4. Оскільки битва охоплювала величезну територію, деякі історики не поєднують усі події до однієї битви та вважають Сталінградську битву найкривавішою в історії.


  5. Усі хохли — зрадники, чим більше у Дніпрі потопимо, тим краще — історик про тактику Жукова. Радіо Свобода, 06.11.2013


  6. Сергій ЗЯТЬЄВ. У місті творилися жахіття і кожен день міг стати останнім… «Демократична Україна», № 45 (24092), листопад 2015


  • Эрих фон Манштейн, Утерянные победы (рос.), М.: ACT; СПб Terra Fantastica, 1999

  • Конев И. С. Записки командующего фронтом (рос.). — М.: Наука, 1972

  • John Erickson, Barbarossa: The Axis and the Allies, Edinburgh University Press, 1994

  • Николай Шефов, Битвы России (рос.), АСТ, СПб, 2002, ISBN 5-17-010649-1

  • История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941 — 1945. В шести томах. Том 3, Военное издательство Военного министерства Союза ССР (фр.), 1961


  • Українська радянська енциклопедія, 1-ше видання


Popular posts from this blog

Save data to MySQL database using ExtJS and PHP [closed]2019 Community Moderator ElectionHow can I prevent SQL injection in PHP?Which MySQL data type to use for storing boolean valuesPHP: Delete an element from an arrayHow do I connect to a MySQL Database in Python?Should I use the datetime or timestamp data type in MySQL?How to get a list of MySQL user accountsHow Do You Parse and Process HTML/XML in PHP?Reference — What does this symbol mean in PHP?How does PHP 'foreach' actually work?Why shouldn't I use mysql_* functions in PHP?

Compiling GNU Global with universal-ctags support Announcing the arrival of Valued Associate #679: Cesar Manara Planned maintenance scheduled April 23, 2019 at 23:30 UTC (7:30pm US/Eastern) Data science time! April 2019 and salary with experience The Ask Question Wizard is Live!Tags for Emacs: Relationship between etags, ebrowse, cscope, GNU Global and exuberant ctagsVim and Ctags tips and trickscscope or ctags why choose one over the other?scons and ctagsctags cannot open option file “.ctags”Adding tag scopes in universal-ctagsShould I use Universal-ctags?Universal ctags on WindowsHow do I install GNU Global with universal ctags support using Homebrew?Universal ctags with emacsHow to highlight ctags generated by Universal Ctags in Vim?

Add ONERROR event to image from jsp tldHow to add an image to a JPanel?Saving image from PHP URLHTML img scalingCheck if an image is loaded (no errors) with jQueryHow to force an <img> to take up width, even if the image is not loadedHow do I populate hidden form field with a value set in Spring ControllerStyling Raw elements Generated from JSP tagds with Jquery MobileLimit resizing of images with explicitly set width and height attributeserror TLD use in a jsp fileJsp tld files cannot be resolved