Ufdjrw

Дата:;	; 19 лютого — 15 березня 1943;
Місце:;	; Українська Слобідщина, Бєлгород;
Результат:;	перемога Вермахту, окупація Харкова та Бєлгороду;

; Третя битва за Харків;
	; Німецько-радянська війна;
	; ; ; Карта третьої битви за Харків. 1943; ; ;
	; Координати: 49°58′00″ пн. ш. 36°19′00″ сх. д. / 49.9666666666947776320739649° пн. ш. 36.3166666666947719477320788° сх. д. / 49.9666666666947776320739649; 36.3166666666947719477320788;
Дата:;	; 19 лютого — 15 березня 1943;
Місце:;	; Українська Слобідщина, Бєлгород;
Результат:;	перемога Вермахту, окупація Харкова та Бєлгороду;
Сторони;
; Третій Рейх;	; СРСР;
Командувачі;
; Еріх фон Манштейн; Герман Гот ; Пауль Хауссер ; Еберхард фон Макензен; Вернер Кемпф ; Губерт Ланц;	; Ватутін М. Ф.; Голіков П. І.; Рибалко П. С.; Попов М. М.; Красовський С. Я.;
Військові формування;
; Група армій «Південь»; * 4-та танкова армія; * 1-ша танкова армія; *Армійська група «Кемпф»;	; Південно-Західний фронт ; Воронезький фронт;
Військові сили;
70 000 о/с;	346 000 о/с;
Втрати;
; 11 500;	; 86 569 ; 45 219 убитими та зниклими безвісти; 41 250 пораненими ; 1 200 танків;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Харківська операція.

Третя битва за Харків — серія наступальних операцій Вермахту на Східному фронті проти Червоної Армії навколо міста Харків з 19 лютого по 15 березня 1943 року. У німецькій історіографії відома як «Донецька кампанія». Дії командувача групою армій "Південь" Еріха фон Манштейна до сих пір вивчаються в багатьох військових академіях світу, як приклад "маневренної оборони".

Після розгрому та капітуляції 6-ї польової армії Вермахту під Сталінградом, Червона армія розпочала низку наступальних операцій на широкому фронті південного флангу радянсько-німецької війни. Наступ досяг кульмінації 2 січня 1943, коли радянські війська започаткували операцію «Зірка», внаслідок якої був прорваний фронт оборони німців й війська РСЧА оволоділи містами Харків, Бєлгород, Курськ. Однак, активні воєнні дії Червоної армії протягом останніх місяців серйозно підірвали бойовий потенціал формувань, у ряді дивізій залишалося по 1-2 тис. військових. 19 лютого генерал-фельдмаршал фон Манштейн несподівано розпочав контрнаступ, в результаті якого німецьким військам вдалося розгромити майже 52 радянські дивізії та опанувати Харків та Бєлгород.

Зміст

1 Хід битви

2 Див. також

3 Література

4 Джерела

5 Посилання

Хід битви |

Див. також |

Битви та операції німецько-радянської війни

Острогозько-Россошанська операція

Міллерово-Ворошиловградська операція

Воронезько-Харківська операція

Ізюм-Барвінківська операція

Ворошиловградська операція (1943)

Генеральна округа Харків

Література |

Ф. В. Меллентин «Танкові битви», — ПОЛІГОН, Москва, 1998 рік.

Джерела |

О. Є. Лисенко, Р. І. Пилявець. Харківська наступальна операція 1943 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 353. — ISBN 978-966-00-1359-9.