
Новий поділ Греції на 7 децентралізованих одиниць за Програмою «Каллікратіс»
Програма «Каллікратіс» — Закон Грецької Республіки 3852/2010, який передбачає реформування адміністративного поділу Греції.
До прийняття закону Грецьким парламентом програма існувала під назвою Проект «Каллікратіс» (Σχέδιο Καλλικράτης). 27 травня 2010 року Грецький парламент прийняв програму[1]. Основною зміною стало скасування поділу на номи[2]. Хоча чинності новий адміністративний поділ Греції набрав з 1 січня 2011 року[3], перший тур місцевих виборів 7 листопада 2010 року відбувся відповідно до Програми[4].
Основні положення |
- Перший, найнижчий, рівень самоврядування складатимуть муніципалітети, або деми (δήμοι), в результаті злиття низки нині існуючих муніципалітетів та громад. Вони перебуватимуть у віданні мера, або демарха (δήμαρχος), і муніципальної ради (δημοτικό συμβούλιο), які обиратимуться всенародно кожні 5 років. Муніципалітети будуть підрозділяютися на муніципальні відділи (δημοτικά διαμερίσματα) і, нарешті, громади (κοινότητες). Громади будуть мати свої власні ради, але їх роль буде чисто консультативною.
- Другий рівень самоврядування складатимуть існуючі 13 периферій Греції (περιφέρειες), у віданні периферіарха (περιφερειάρχης) і периферичної ради (περιφερειακό συμβούλιο), які всенародно обиратимуться кожні 5 років. Периферії будуть розділений на периферійні підрозділи (περιφερειακές ενότητες), які здебільшого, але не завжди, будуть збігатися географічно із номами Греції. Кожен периферійний район буде очолювати віце-периферіарх (αντιπεριφερειάρχης), який буде членом тієї самої партії, що й периферіарх.
- Третій, найвищий, рівень самоврядування складатимуть нові децентралізовані адміністрації, до складу яких увійдуть одна, дві або три периферії (за винятком Аттики і Криту). Адміністрація децентралізованих одиниць перебуватиме у віданні Генерального секретаря, який призначатиметься напряму урядом Греції, а також консультативної ради, яка у разі потреби звертатиметься до периферіарха і представників муніципалітетів.
Порівняльна таблиця |
|
Адміністративний поділ 1997 року
|
Програма «Каллікратіс»
|
---|
Деми |
У сукупності 910 демів і 124 громад. Розділені на місцеві райони |
Обмеження кількості демів до 326 шляхом примусового чи добровільного об'єднання демів. Деми об'єднуються у периферійна одиниці самоуправління, і в свою чергу діляться на комуни.
|
Номархії |
Всього 57 номархій і 19 єпархій. |
Скасовані.
|
Периферії |
Всього 13 периферій. Периферіарх призначається урядом. |
Залишилися в тих самих географічних межах.
|
Децентралізовані адміністрації |
Не існували. |
Утворено 7.
|
Муніципальні підприємства |
Приблизно 6 000. |
Скорочення до 2 000.
|
Місцеве фінансування |
Державний бюджет, європейські програми, муніципальні податки, природні ресурси, місцевий бізнес, оренда. |
Система 1997 року, але додається частка державних податків.
|
Вибори |
Кожні 4 роки в жовтні. Відсотковий прохідний бар'єр — 42%. |
Кожні 5 років, в червні. Мажоритарний принцип.
|
Примітки |
↑ Парламент принял план "Калликрат"
↑ Περιφερειακή Διοίκηση - Αυτοδιοίκηση | Το Πρόγραμμα Καλλικράτης(гр.)
↑ Текст Програми Калікратіса(гр.)
↑ New Kallikratis Plan Implemented in First Round of Elections
Адміністративний поділ Греції за програмою «Каллікратіс»
|
---|
| Децентралізовані адміністрації |
Периферії Греції
|
|
---|
| Адміністрація Аттики |
Аттика
|
---|
| Адміністрація Македонії і Фракії |
- Східна Македонія та Фракія
- Центральна Македонія
|
---|
| Адміністрація Епіру і Західної Македонії |
|
---|
| Адміністрація Фессалії і Континентальної Греції |
- Фессалія
- Центральна Греція
|
---|
| Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів |
- Пелопоннес
- Західна Греція
- Іонічні острови
|
---|
| Адміністрація Егейських островів |
- Північні Егейські острови
- Південні Егейські острови
|
---|
| Адміністрація Криту |
Крит
|
---|
| Автономна чернеча область Святої Гори Афон має особливий статус та власний візовий режим. Докладніше Айон-Орос.
|
|
Адміністративний поділ Греції 1997
|
---|
| Аттика |
Афіни · Західна Аттика · Пірей · Східна Аттика
|
|
---|
| Центральна Греція |
Беотія · Евбея · Евританія · Фокіда · Фтіотида
|
---|
| Центральна Македонія |
Іматія · Кілкіс · Пієрія · Пелла · Салоніки · Серрес · Халкідіки
|
---|
| Крит |
Іракліон · Ласітіон · Ретимно · Ханья
|
---|
| Східна Македонія та Фракія |
Драма · Еврос · Кавала · Ксанті · Родопі
|
---|
| Епір |
Арта · Превеза · Теспротія · Яніна
|
---|
| Іонічні острови |
Закінф · Керкіра · Кефалінія · Лефкас
|
---|
| Північні Егейські острови |
Лесбос · Самос · Хіос
|
---|
| Пелопоннес |
Арголіда · Аркадія · Коринфія · Лаконія · Мессенія
|
---|
| Південні Егейські острови |
Додеканес · Кіклади
|
---|
| Фессалія |
Кардиця · Лариса · Магнісія · Трикала
|
---|
| Західна Греція |
Ахая · Еліда · Етолія і Акарнанія
|
---|
| Західна Македонія |
Гревена · Касторія · Козані · Флорина
|
---|
| Автономна область Айон-Орос має особливий статус та власний візовий режим
|
|