Диякон





Православний диякон




Диякон-католик


Дия́кон (грец. διάκονος — «служитель») — клірик в християнстві, духовна особа. Це перший ступінь святого Таїнства Священства із трьох можливих (диякон, пресвітер, єпископ) в ієрархії Церкви. У його обов'язки входить співслужіння єпископам і пресвітерам при уділенні ними святих Таїнств, здійсненні богослужінь.




Зміст





  • 1 Історія

    • 1.1 Юдаїзм


    • 1.2 Християнство



  • 2 Див. також


  • 3 Джерела та література




Історія |



Юдаїзм |


Ще до руйнування Другого храму в Єрусалимі при кожній синагозі існували троє служителів, званих парнасин (івр. פרנסין‎ — роздавач милостині) або ґаба́й-цедака́ (ґаба́й івр. גבאי‎ — збирає, цедака́ івр. צְדָקָה‎ — благодійність), чиїм обов'язком була турбота про бідних. Ґабай-цедака повинен був також добре знати писання. Організаційна структура ранньої християнської церкви, що перейняла структуру синагоги, по всій видимості включила в себе і посаду ґабай-цедака, що стала прототипом християнського дияконського служіння.



Християнство |


У період формування церковної ієрархії у II–III ст. н. д. в їх функції входить нагляд за порядком в громаді. Прислуговують іншим клірикам у вівтарі, читають Євангеліє під час богослужінь чи виголошують проповідь з дозволу пресвітера чи єпископа. Так само, якщо в релігійній громаді понад 700 парафіян з благословення старшого клірика (пресвітера або єпископа) у крайній потребі (з виправданих причин у канонічному порядку) — можуть відслужити панахиду, похорон, акафіст, молебень, Вечірню, Утреню. А також — викладати в недільній школі.



Формування дияконів відбувається так само, як і інших кліриків (пресвітерів з єпископами) — в духовній семінарії або в духовній академії (повністю завершена освіта).



  • Ієродиякон — до прийняття сану диякона прийняв постриг у монахи. Той, хто прийняв святе Таїнство шлюбу до прийняття сану диякона — білий священик у сані диякона (одружений клірик).


  • Протодиякон — старший серед одружених дияконів по чину, а серед ченців дияконів — «архідиякон». Монах, коли прийняв схиму і є дияконом — називається «схиієродиякон».


  • Целібат у кліриків — не стосується кліриків в чернецтві чи до одружених кліриків.[прояснити]

  • Диякона не слід змішувати з дяком, який є представником нижчого кліру.


Див. також |


  • Протодиякон

  • Дияконник






Джерела та література |


  • Словник іншомовних слів / за ред. академіка АН УРСР О. С. Мельничука. — Київ, 1985. — С. 266 (280).


  • Шушківський А. І. Диякон // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
    пошук онлайн


  • Христианство / под общ. ред. доктора філософских наук Митрохина Л. Н. и др. — Москва : Республика, 1994. — С. 127—129 (139,383). (рос.)






Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко