Воронки (Володимирецький район)
| село Воронки | |
|---|---|
Країна |  Україна |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Володимирецький |
| Рада/громада | Воронківська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 5620882601 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
Населення | 1557 |
| Площа | 5,74 км² |
| Густота населення | 27,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34330 |
Телефонний код | +380 3634 |
| Географічні дані | |
Географічні координати | 51°33′26″ пн. ш. 26°05′31″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 154 м |
Водойми | оз. Воронки |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34330, Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Воронки, вул. Чкалова, 13, тел. 7-44-48 |
| Карта | |
  Воронки | |
 Воронки | |
| Мапа | |
Воронки́ — село в Україні, у Володимирецькому районі Рівненської області. Центр сільської ради.
Зміст
1 Географія
1.1 Розташування
1.2 Озеро Воронки
1.2.1 Див. також
2 Топонімія
2.1 Назва
2.2 Урочище «Старці»
3 Історія
4 Сучасне село
5 Населення
5.1 Мова
6 Примітки
7 Література
8 Посилання
Географія |
Розташування |
Лежить село за 20 км від райцентру, і за 4 км від залізничної станції «Воронки»[1].
Найближчі міста: Варш (34.4км), Дубровиця (50.7км), Сарни (61.0км). Найближчий історично-культурний центр: місто Дубровиця на відстані 50.7 км і обласний центр Луцьк (117.6 км).
Найближчі аеропорти: LWO — Міжнародний аеропорт Львів (294.8 км) і IFO — Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ (309.3 км)[2].
Озеро Воронки |
З усіх лісових озер Рівненської області за рослинністю чи не найзагадковішим є Воронки. Довжина його сягає 600 метрів, а площа 21 гектар. Тут знайшла собі прихисток така рідкісна рослина, як молодильник озерний, що швидко зникає у зв'язку з промисловим або побутовим забрудненням водойм. Багато є на Рівненщині озер — великих і малих, а молодильник селиться лише на одному, Воронківському. Саме тут знаходить потрібні для свого життя умови: чисту, маломінералізовану воду, що має слабокислу реакцію.
Та й берег цього озера незвичайний: лише в одному місці є невелика смуга піщаного пляжу, більша ж його частина оточена хитким плавом різної ширини. Навкола озера — смуга болота. Тут можна натрапити на такі рослини, як осока-кругляк, осока здута, образки болотні, осока багнова, росичка середня, шейхцерія болотна. А ще у прибережній смузі виявлено непоказну на вигляд рослину — ситник бульбистий. Це нове для України місцезнаходження рідкісного західноєвропейського виду. За плавом — старий сосновий бір, типовий для північної частини області, вище — зеленомоховий, нижче — заболочений. Ростуть тут два види чагарникових верб: розмаринолиста, тендітна, з вузенькими листочками, та чорніюча, більш рідкісна[3].
Див. також |
- Воронківський заказник
Топонімія |
Назва |
Про походження назви села старожили розповідають таку легенду: «Було це ще за часів Київської Русі. Орда монгола-татар наступала на Пінськ, але була розбита дубровицьким князем. Однак бей, на ім'я Ворон, що врятувався з рештками свого загону, лишився зимувати саме на території цього села. Кажуть, що відтоді воно й називається Воронками»[4].
Урочище «Старці» |
На північній стороні села Воронки в урочищі «Старці» стоять хрести. Великі й маленькі. Пригірок біля них обгороджений жердинами. Під хрестами на землі — жовті бідончики, миски, хороший скляний посуд. А самі символи обвішані рушниками, стрічками різних кольорів, вишитими фартухами. Їдуть сюди люди з Білорусі, Росії та з дальніх українських міст. За повір'ями, тут зцілються хвороби.
У Луко та сусідніх селах розповідають багато легенд про це урочище «Старці» і ті Хрести. Наведемо одну з них: "Було це після 1861 року. Тоді сім'ями люди кинулися нового місця шукати. У той рік страшна зима була, мор на людей і худобу ходив. Хати й хліви позамітало, люди копали тунелі в снігу. Вже як пішла відлига, поїхали хуторяни в ліс й натрапили там на мертвих людей. Вони сиділи, притулившись одне до одного: дід, жінка, діти. Бідно вдягнені, як старці.
Певне, від голоду і холоду не дійшли до перших хат всього 5 кілометрів. Пройшла така сувора зима, але тіл їх не зачепили, не рознесли дикі звірі. І коли зібралися люди їх хоронити, в діда раптом випала незвичайна іконка (її потім прибили на найвищому хресті). Згодом виявилось, що це була сім’я старообрядців"[5].
Історія |
Перша письмова згадка про село Воронки припала на 1629 рік[1].
На початку XVII ст. селом, як і всією Володимиреччиною, володіють князі Чорторийські. Потім вони продали ці землі мінському воєводі Каземиру Пацу за 400 тис. злотих[6]. А в першій половині XVII ст. ці землі переходять у власність князям Четвертинським.
Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648—1657 рр.) тутешнє населення брало участь у селянських заворушеннях[7]. А з утворенням Гетьманщини село входить до складу Волинського полку[8]. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. село залишилось у складі Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої[9].
За третім поділом Польщі 1795 року село відійшло до Російської Імперії. Перебувало, відповідно до нового адміністративно-територіального поділу, у складі Луцького повіту Володимирецької волості Волинської губернії[10].
19 лютого 1861 р. в Російській імперії було оголошено маніфест Олександра II про скасування кріпацтва. За «Загальним положенням про селян, що вийшли з кріпосної залежності» селяни ставали особисто вільними, вони мали право самостійно вирішувати свої сімейні й господарські справи[11]. Цього ж року місцеві cеляни збунтуалися, відмовившись підписувати уставні грамоти[1].
В кінці ХІХ ст. тут було 89 будинків і 649 жителів. До великої земельної власності належало 6,259 десятин, якими володіла поміщиця Америса Бєлоусович[12].
1888 року було збудовано Свято-Миколаївську церкву[13].
Давніше за церкву у селі є лиш кладовище. Тут стоять витесаний грубий старовинний хрест і капличка. Зверху на її дашку є кований хрест із зображенням мусульманського півмісяця.
Це пояснюється тим, що, коли на тутешні терени вторглися турки і татари, вони не змушували місцевих зрікатися віри за однієї умови — якщо вони визнають, що християнська віра є, так би мовити, під мусульманською. Так виникли зображення півмісяців на хрестах. Схожі ковані хрести неодноразово знаходили під час розкопок, однак на капличках до наших днів вони не збереглися. Лише у Воронках. Через це науковці припускають, що та капличка — ще з докозацьких часів[3].
У роки Першої світової війни (1914—1918 рр.) воював у лавах Російської імператорської армії уродженець села Якубський Максим, який так і не повернувся з фронтових доріг[14].
У листопаді 1917 р., після розпаду Російської імперії, постала Українська Народна Республіка. У березні 1918 р. село увійшло до Луцького повіту Волинської землі[15].
З квітня по грудень 1918 р. село входить знову до Володимирецької волості Луцького повіту, але вже Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, який відновив царський адміністративний устрій[16].Жителі села комуністичних поглядів брали участь в Дубровицькому збройному повстанні (1918—1919 рр.)[1].
З грудня 1918 р. село повернулоя до складу відродженої УНР, яка вже підпорядковувалась Директорії. Війська останньої і надалі вели боротьбу за незалежність, але були розбиті більшовиками у квітні 1919 р[17]. В січні 1918 року село зайняли більшовики[1].
З вересня 1920 р. село, як і Західна Україна, згідно Варшавського договору, окуповане Польщею[7]. Такий стан справ надалі був закріплений, після поразки українсько-польських військ, Ризьким договором (1921 р.). А село увійшло у 1920 р. до складу Поліського, а від 1931 р. — Волинського воєводства[18]. Дев'ятнадцять років чужоземного панування позначені поселенням на українських землях польських «осадників», політикою «пацифікації» українців, національними утисками та соціальним гнобленням і боротьбою. В 1936 році відбувається тримісячний селянський страйк[19].
20 вересня 1939 року село, як і вся Західна Україна, було приєднане до СРСР, а згодом увійшло до Володимирецького району Ровенської області УРСР[7]. Із входженням західноукраїнських земель до складу Радянської України у краї починаються процеси радянізації: встановлюється радянська влада, вивезено до Сибіру всіх польських осадників, починається колективізація[19].
22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР, розпочалась Німецько-радянська війна. Від липня 1941 до січня 1944 село перебувало під німецько-нацистською окупацією[7] і увійшло до складу Сарненського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна[20]. Окупаційний «новий порядок» полягав у масовому знищенні євреїв, численних реквізиціях фуражу та продовольства, вивезенні молоді до рейху[19]. В ті важкі часи окупації сім'я Чугаїв врятувала єврейську родину Ховерсів[21].
26 жовтня 1943 р. радянські партизани пограбували село[22].
На початку січня 1944 року село було визволене частинами 1-го Українського фронту[7].
В роки Німецько-радянської війни (1941—1944 рр.) 121 житель села брав участь в бойових діях. У боротьбі із загарбниками загинуло 58 жителів села. На їх честь споруджено обеліск[1].
Брали участь жителі села і в боротьбі за незалежність в лавах ОУН . Так відомо, що у селі знаходився штаб районної організації ОУН, провідником був Андрій Муха. Військовий загін за чисельністю сягав 245 чоловік і був озброєний двома кулеметами[23].
В повоєнні часи в селі діяв радгосп «Зоря» тваринницько-льонарського напряму, за яким було закріплено 3 476 га землі, в тому числі 476 га орної. Працювали восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт[1].
Сучасне село |
З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався сучасний період в історії цього населеного пункту[24].
Зараз у селі працюють ДНЗ «Росинка», Воронківський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення поштового зв'язку.
Тутешні жителі працюють у Сільськогосподарському виробничому кооперативі «Зоря», який спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур[25].
Воронки є одним із важливих ценрів зеленого туризму на Рівненщині. Тут розташована база відпочинку, яка приймає щороку багато туристів та відпочиваючих[26]. Також гостей приймає Агросадиба «Гостина».
На футбольних матчах честь села захищає ФК «Зоря»[27].
27 грудня 2015 р. у селі освячено новозбудований Дім молитви християн віри євангельської[28].
Населення |
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 550 осіб[29].
Мова |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[30]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
українська | 99,49 % |
російська | 0,39 % |
білоруська | 0,06 % |
Примітки |
↑ абвгдеж Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область / Ред. Тронько П. Т. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. — Том 18. — С. 173—174.
↑ Село Воронки, Рівненська область, Україна. Готелі, новини, розклад поїздів і автобусів, ресторани, бізнес каталог, прокат авто. www.ukraine123.com.ua. Процитовано 2016-12-27.
↑ аб Озерні дива Полісся. vk.com. Процитовано 2016-12-26.
↑ Воронки. День села відновили через 20 років (+фото). polissya.net. Процитовано 2016-12-26.
↑ ogo.ua. Сім чудес Володимиреччини | Відкрий Рівненщину! | Рівненщина від А до Я | OGO.UA - Рівненський інформаційний портал. ogo.ua. Процитовано 2016-12-26.
↑ Давня історія Володимирця. www.polissya.net. Процитовано 2016-12-28.
↑ абвгд Володимирець // Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2016-12-28.
↑ Волинський (Остропільський) полк. Вікіпедія (uk). 2016-11-06. Процитовано 2016-12-29.
↑ Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої. Вікіпедія (uk). 2015-10-07. Процитовано 2016-12-29.
↑ Вараш - новини, довідники, погода, фото - Блог. 34400.net. Процитовано 2016-12-28.
↑ Скасування кріпацтва в 1861 р. і подальші реформи. uris.org.ua. Процитовано 2016-12-28.
↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986. — Т. 1. — С.259.
↑ Православні святині Володимиреччини та їх архітектурно-естетична цінність. polissya.net. Процитовано 2016-12-26.
↑ Волынская губерния(коллективная обработка с учетом БД Алексеева Б. В.)
АЛФАВИТНЫЕ СПИСКИ НИЖНИХ ЧИНОВ, ПОГИБШИХ, РАНЕНЫХ И ПРОПАВШИХ БЕЗ ВЕСТИ В 1‐Ю МИРОВУЮ ВОЙНУ 1914‐1918 Г. Г.
↑ Закон УНР про поділ України на землі 1918. Процитовано 2016-12-29.
↑ Бойко О. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Випуск 3.— С.223.
↑ Встановлення влади Директорії, її внутрішня і зовнішня політика. histua.com. Процитовано 2016-12-29.
↑ Володимирець. istvolyn.info. Процитовано 2016-12-29.
↑ абв Володимиреччина (Володимирецький район) | РІВНЕНЩИНА. irp.rv.ua. Процитовано 2016-12-29.
↑ Сарненський ґебіт. Вікіпедія (uk). 2016-12-11. Процитовано 2016-12-29.
↑ Наукові записки. Видавничий комплекс Острозької академії. 1999-01-01.
↑ Літопис Української Повстанської Армії т. 2: Волинь i Полiсся. Нiмецька окупацiя. Книга друга: Бойовi дiї УПА. — Торонто: Видавництво «Літопис УПА» , 1977. — С. 228.
↑ Докладная записка об украинских националистах на територии Ровенской области // Совецкие документы об ОУН-УПА.
↑ Акт проголошення незалежності України. Вікіпедія (uk). 2016-12-22. Процитовано 2016-12-28.
↑ Организации района «ВОРОНКИ» / Справочник административных районов Украины. b2btoday.com.ua. Процитовано 2016-12-28.
↑ Де відпочити на Рівненщині біля водойм: бази, які знають не всі | OGO.UA — Рівненський інформаційний портал. ogo.ua. Процитовано 2016-12-28.
↑ ФК "Зоря" Воронки. vk.com. Процитовано 2016-12-28.
↑ Удвічі більший молитовний будинок побудували та посвятили у селі Воронки, що на Рівненщині. www.chve.org.ua. Процитовано 2016-12-27.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 лютого 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 лютого 2019.
Література |
- Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область / Ред. Тронько П. Т. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1973.
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Посилання |
Облікова картка с. Воронки. Верховна Рада України.
| ||||||||
Населені пункти Володимирецького району
