Пала́ц Бандіне́ллі (пол. kamienica Bandinellich we Lwowie) — архітектурна пам'ятка пізнього ренесансу у Львові на пл. Ринок, 2.
Зміст
1Історія
2Фотографії
3Джерела
4Посилання
Історія |
Будинок побудований наприкінці XVI століття (1593 р.). На початку XVII століття купець з Флоренції (Італія) Роберто Бандінеллі, одержавши львівське громадянство, купив цей будинок і започаткував тут класичну пошту європейського зразка. Саме за ім'ям купця будинок називають і тепер.
1629 року польський король Сигізмунд ІІІ Ваза надав Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти і титул королівського поштмагістра. Львів'яни могли щосуботи відправляти й одержувати листи з усієї Європи, але ці послуги коштували досить дорого. Відправка лише шести грамів кореспонденції, наприклад до Гданська, дорівнювала денній платні кваліфікованого ремісника. Папір був у ті часи важким і невдовзі львівська Рада відмовилась від таких дорогих послуг. Бандінеллі вклав у цю справу немалі гроші і, фактично, дії Ради розорили його.
У 1737–1739 роках будинок ґрунтовно перебудували, звівши для укріплення контрфорси. Про перебудову свідчить напис на фасаді з боку вулиці Ставропігійської. На дверних та віконних оздобах залишилися елементи різьби по білому камені. Оригінальними залишилися портал та вікна, що справа й зліва від нього, обрамлені дельфінами. Дельфіни зображені невипадково — вони були покликані сприяти власникові будівлі у торговельних справах і оберігати від небезпек.
У XIX столітті тут містилася книгарня Вільда, своєрідний клуб львівської інтелігенції. У будинку тоді ж мешкав відомий польський поет Корнель Уєйський.
Наприкінці сімдесятих років XX ст. виявився аварійний стан будинку. Ремонт будівлі радянськими методами більше нашкодив, аніж приніс користі. Тому, під тиском громадськості, будинок передали професійним реставраторам. Майже після двадцяти шести років ремонту і реставрації урочисте відкриття Палацу Бандінеллі відбулося 28 грудня 2005 року. Завдяки малюнкам, які збереглися з тих часів, відтворено стиль приміщення і навіть дизайн меблів. Зараз тут розміщують найрізноманітніші експозиції під егідою Львівського історичного музею, котрому й належить будинок.
12 грудня 2008 року, у рамках святкування 10-річчя внесення Ансамблю історичного центру Львова до списку світової спадщини ЮНЕСКО, в палаці Бандінеллі відбулося урочисте відкриття Музею пошти.
Фотографії |
Палац Бандінеллі
Головний вхід до Палацу Бандінеллі з боку площі Ринок
Вхід до Палацу Бандінеллі з боку вул. Ставропігійської
Дельфіни навколо вікна зліва від головного входу
Вхід до палацу уночі
Палац Бандінеллі уночі
Інтер'єр
Джерела |
Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 47-48.
Вірменський собор • Дзвіниця Вірменського собору • Палац вірменських архієпископів • Вірменський банк • Монастир вірменських бенедиктинок
Комплекс Успенської церкви
Успенська церква • Каплиця трьох святителів • Вежа Корнякта
Палаци
Палац Бандінеллі • Палац Бєльських • Палац губернаторів • Палац Корнякта • Палац Любомирських • Палац Потоцьких • Палац римо-католицьких архієпископів • Палац Сапіг
Церкви
Собор святого Юра • Церква Пресвятої Євхаристії (Львів) • Церква Матері Божої Неустанної Помочі (Львів) • Преображенська церква • Церква святих Ольги і Єлизавети • Церква святого Миколая • Церква святої Параскеви П'ятниці • Церква Успіння Богородиці • Храм святого Івана Хрестителя • Костел і монастир кармелітів босих • Костел Марії Магдалини • Латинська катедра • Костел святого Антонія • Костел єзуїтів • Королівський арсенал • Костел Бернардинців • Копець Люблінської унії • Монастир святого Онуфрія • Церква Володимира і Ольги
Парки
Парк «Знесіння» • Стрийський парк • Бернарденгарден • Парк Івана Франка • Шевченківський гай • Митрополичі сади
Театри
Оперний театр • Театр імені Марії Заньковецької
Навчальні заклади
Львівська Політехніка • Львівський університет імені Івана Франка
Старе місто
Глинянська брама • Каплиця Боїмів • Площа Ринок • Проспект Свободи • Ратуша
Інше
Бібліотека імені Стефаника • Бригідки • Будинок вчених • Будинок Галицького намісництва • Вернісаж • Високий замок • Галерея мистецтв • Головний залізничний вокзал • Залізниця Підзамче — Личаків • Історичний музей • Лев Лоренцовича • Личаківський цвинтар • Міський арсенал • Митрополичі палати • Національний музей • Під чорним орлом • Польський військовий меморіал • Порохова вежа • Синагога «Золота Роза» • Бейс Аарон ве Ісраель • Хадашим • Тюрма на Лонцького • Цитадель • Шевченківський гай • Шотландська кав'ярня
Do working physicists consider Newtonian mechanics to be "falsified"? Match Roman Numerals Derivation tree not rendering How can I protect witches in combat who wear limited clothing? Is above average number of years spent on PhD considered a red flag in future academia or industry positions? Relations between two reciprocal partial derivatives? Take groceries in checked luggage He got a vote 80% that of Emmanuel Macron’s Why not take a picture of a closer black hole? Is every episode of "Where are my Pants?" identical? Problems with Ubuntu mount /tmp Why is superheterodyning better than direct conversion? Are spiders unable to hurt humans, especially very small spiders? Can undead you have reanimated wait inside a portable hole? What is special about square numbers here? Python - Fishing Simulator Is this wall load bearing? Blueprints and photos attached Can a 1st-level character have an ability score above 18? Semisimplicity of ...
Алба-Юлія рум. Alba Iulia герб прапор Православний собор в Алба-Юлії Основні дані 46°04′35″ пн. ш. 23°34′22″ сх. д. / 46.07638888891677453° пн. ш. 23.57277777780577921° сх. д. / 46.07638888891677453; 23.57277777780577921 Координати: 46°04′35″ пн. ш. 23°34′22″ сх. д. / 46.07638888891677453...
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономн...
