Ufdjrw

	; Статті на тему; Індуїзм; ;
	;
; Історія · Пантеон; ;
	; Напрямки; Вайшнавізм · Шайвізм; Шактизм · Смартизм; ;
	; Вірування і практика; Дхарма · Артха · Кама; Мокша · Карма · Самсара; · Яджня · Мантра; Йога · Тантра · Бгакті · Бгакті-йога · Майя; Пуджа · Мандір · Санскрит · Тримурті; ;
	; Писання; Веди · Упанішади; Рамаяна · Махабхарата; Бгаґавад-Ґіта · Пурани; · Веданґа; інші; ;
	; Близькі теми; Космологія; Філософія; Міфологія; Індуїзм за країнами; Ґуру і святі; Календар · Свята; Термінологія; Аюрведа · Джйотиша; ;
	; ; Портал «Індуїзм»; ; ; п; ; о; ; р; ; ;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карма (значення).

Ка́рма, Ка́мма (санскр. कर्म, палі kamma — «Причина-наслідок, відплата», від санскр. कर्मन् карман «справа, дія, праця») , МФА: [ˈkarmə] ( прослухати)) — універсальний закон дії у дгармічних релігіях. Одне з центральних понять в індуїзмі та філософії, всесвітній причинно-наслідковий закон, згідно з яким праведні або гріховні дії людини визначають її долю, страждання або насолоди, які вона перенесе. Карма лежить в основі причинно-наслідкового ряду, званого Сансара і застосовується в основному для розуміння зв'язків, які виходять за межі одного життя. У різних дхармічних релігіях даються дещо відмінні один від одного філософські тлумачення поняття карми. Виникнувши в стародавній Індії, карма є частиною філософії індуїзму, джайнізму, буддизму та сикхізму.

Зміст

1 Карма у ведичному розумінні

2 У буддизмі

3 У філософії
- 3.1 На фізичному рівні
- 3.2 На метафізичному рівні

4 Гностицизм і християнство

5 Помилкові трактування

6 Примітки

7 Див. також

8 Посилання

Карма у ведичному розумінні |

Докладніше: Карма в індуїзмі

На санскриті карма означає «дія». Оскільки вся санскритська мова багатозначна, то і поняття карми не можна обмежити цим простим перекладом. Походячи від кореня кри «робити, планувати, виконувати», карма має подальше значення «того, що має причину та наслідок», що розуміється як «немає незалежних дій». Кожна дія або подія є складовою частиною великої сітки причин і стає причиною для майбутніх реакцій або подій. Ця сітка карми (дії) регулюється згідно із «законом карми» — законом дії та реакції.

Більшість непорозумінь виникає внаслідок помилкового ототожнення карми з напередвизначенністю. Карма — це не напередвизначенність. Ведичне розуміння карми містить в собі як напередвизначенність, так і свободу волі.
Причина і наслідок є головною двоїстістю матеріального світу. Все, що відбувається, має причини та наслідки, прямі та непрямі. Випадковості не існує. Все є частиною високоорганізованої структури причин та наслідків. Причина та наслідок відноситься до принципу дії та реакції. Відповідно до Ведичного вчення, цей принцип прикладається і до фізичного і до метафізичного рівня.

У буддизмі |

У буддійському вченні карму формують наші наміри. Стани свідомості, через які проходить людський розум, формують санкари, які проявляються в майбутньому. У буддійській термінології карма ніколи не означає своїх наслідків, її наслідки відомі як «плід» або «вихід» карми (камма-пхала або камма-віпака). Намір може бути відносно добрим чи поганим, так само як і бажання може бути відносно добрим чи поганим. Так що і карма може бути гарною чи поганою відносно. Гарна карма (кусала) виробляє хороші наслідки, а погана карма (акусала) виробляє погані наслідки.

У філософії |

На фізичному рівні |

Поняття «карма» є близьким до Закону великих чисел, що застосовується в статистиці. Наприклад, більше всього пострілів у мішень приходиться на центр, оскільки всі хочуть попасти в яблучко. Але це не означає, що не буде пострілів повз мішені. Вони будуть, але не змінюють загальну картину. Лише доповнюють її. Аналогічно, якщо тато й мама кароокі і високого зросту, то і їх діти будуть кароокі і високорослі. Але це не означає, що серед 10 їх дітей в них не зможе народитися дитина з блакитними очима. Ну і так далі…

На метафізичному рівні |

Рівність «дія = реакція» («дія = протидія») є основою ньютонівської фізики, яка пояснює механістичні процеси. Використовуючи цю формулу, Ньютон заперечував будь-яку можливість існування причин поза фізичного контакту, проте сучасні квантові фізики відкрили універсальний аспект цього принципу причина-наслідок. Першопрохідники, подібні Девіду Бому, зайшли так далеко, що запропонували гіпотезу існування універсального потенціального квантового поля, яке керує ієрархією причин і тому оптимізує нелокальні фізичні події. Це лише абстрактні ідеї, проте вони показують, що дослідження складної системи дій та реакцій, на атомному та космічному рівні, приводять нас до розуміння того, що не можна механічними причинами пояснити все, що відбувається. Це особливо стосується таких феноменів, як свідомість, життя, особистість та доля.

Ведичний погляд на карму може пролити світло на ці питання. Карма з'єднує в собі як матеріалістичний, так і фаталістичний погляди. Карма розширює зародження причини і наслідку з фізичного рівня до нефізичного рівня свідомості та долі.

Гностицизм і християнство |

Християнські конфесії та Церкви, що мають Апостольське спадкоємство, заперечують віру в існування карми.

Вчення про переселення душ і карму історично приймали такі гностичні течії, як альбігойці (катари), павликіани і богомили^[1]

Гностичні течії, а також сучасні течії, які не належать до традиційних християнських конфесій, трактують деякі уривки з Біблії як приклади кармічної відплати^[2]. Як аргументи ними наводяться тлумачення епізодів Нового Заповіту про Іоанна Предтечу і слів Ісуса Христа про Іллю.

У навчаннях традиції езотеричного християнства карма знайшла своє відображення як «закон причини і наслідку».^[3]^[4]

Помилкові трактування |

Деякі західні критики доводять, що карма відноситься до принципу «око за око» та «зуб за зуб», який встановлений людиною та відкидається Богом. Прихильники лібералізму говорять про вільну людську волю, що кожен має право вирішувати де добро, а де зло, і що немає абсолютних стандартів, як, наприклад, ті що визначаються кармою.
Помилкове трактування поняття карми призведе до крайнощів. Якщо думати, що карма це просто напередвизначеність, то все, що відбувається, не може бути зміненим, i все, що відбувається, було санкціоновано кармою. Це ніби дозволяє думати: «Я можу експлуатувати інших заради своїх корисних цілей, вбивати людей у таборах або тримати їх за рабів. І якщо я буду поводитися так, то така їх карма, але не моя, оскільки якщо це не було їх кармою, то я б так не робив. Тому мені дозволено зверхньо ставитись до них». Існує багато істот на Землі та поза нею, що думають так — і їх набагато більше, ніж люди можуть собі уявити.

І в такій логіці є дві великі помилки. Перша — наявність вільної волі і друга — карма не є верховним законом цього творіння. Інколи філософи вважають вільну волю безумовним визначальним фактором нашої долі, однак, при всій привабливості цієї ідеї, вона помилкова. Верховний Господь, Крішна, також має план творіння та інколи влаштовує масове знищення живих істот, що стали надто гріховними і від того непокоять решту істот на Землі.

Для розуміння причетності карми ми повинні спершу зрозуміти величний синтез напередвизначеності і вільної волі. Ці два аспекти присутні одночасно. Для усвідомлення цієї тонкої реальності, нам необхідно зрозуміти обидві сторони закону карми: погляд на дію і погляд на реакцію.

Для вивчення погляду на реакцію нам необхідно прийняти те, що все, що відбувається з нами напередвизначено і санкціоновано Верховним авторитетом Всесвіту (Богом, Вішну). Хто як Верховна душа присутній у Всесвіті і в кожному серці живих істот як всюдисущий свідок і пам'ять Всесвіту). Приймаємо ми цю точку зору чи ні, фактом є те, що все, що відбулося, не може бути змінено. Ми можемо назвати це випадковістю, поганою або доброю вдачею, але тоді не дістанемо уроки, котрі повинні одержати.

Вивчити ці аспекти дуже важливо, оскільки кожна ситуація потребує нашого рішення. Це приводить до другого аспекту карми, погляду на дію. Хоча законом карми напередвизначені обставини, в яких ми зараз знаходимося, ми маємо вільну волю вирішувати, як повести себе в кожній ситуації. Але наявність вільної волі не робить нас «вільними» i незалежними. Вільна воля значить, що ми можемо вибрати, як повестися під впливом різноманітних обставин; однак ми не в силах контролювати результати наших дій, які приходять до нас відповідно до вищого закону карми.

Людині не заборонено вести себе так, як вона хоче. Вона має свободу волі. Проте з цією свободою волі межує відповідальність, оскільки вид наших вчинків визначає подальші наслідки. Тому ми вільні у виборі свого майбутнього, як індивідуального, так і колективного. І ми створюємо реакції, якими насолоджуємося або страждаємо. Ми постійно одержуємо реакції попередніх вчинків, які ми зробили, керуючись своєю вільною волею. Від того лише ми несемо відповідальність за нещастя або щастя, і матеріальна природа створює умови, всередині яких ми насолоджуємося або страждаємо. Колективна карма закладається із індивідуальних карм. Якщо багато людей поводяться схожим чином, підтримують якусь дію, то всі вони несуть колективну відповідальність за результати і одержують колективну реакцію, погану чи добру, в залежності від виконаної діяльності.

Хоча закон карми такий, що ми ніколи не виступаємо сліпою жертвою обставин або напередвизначенності, ми також ніколи не звільняємося від законів творіння, встановлених згідно з волею його Творця. Верховному Господу небайдужий стан речей у матеріальному світі. Він бажає бачити живі істоти щасливими і піднесеними у духовному знанні. Тому інколи Він влаштовує такі ситуації і події, над якими людина не владна.

Тому найкращий вихід — це жити згідно з волею Творця. Така основна відповідальність людської істоти — вчитися тому, що є Творець, і як використовувати все у гармонії з Його волею. Лише так ми зможемо звільнитися від втягнення в нескінченний ланцюг дій та реакцій. Наука про це звільнення із матеріальних пут описана у Ведичній літературі й називається йога.

Примітки |

↑ J. Лаврін «Богомили і богомилізм» слов'янський та східноєвропейський огляд (Лондон, 1929, Vol. VIII, с. 270)

↑ ~ air1/biblic.htm Аві Рабинович. Карма в Біблії: Яків, Йосип, Мойсей, єгиптяни, і десять заповідей

↑ Max Heindel, The Rosicrucian Cosmo-Conception|The Rosicrucian Cosmo-Conception or Mystic Christianity (Part I, Chapter IV: Rebirth and the Law of Consequence), ISBN 0911274340,1909.

↑ Heindel, Max (1910s), The Rosicrucian Philosophy in Questions and Answers (Volume II, Section 7, Question nº89: The Essence of Christianity), ISBN 0-911274-90-1, www2

Див. також |

Самсара

Посилання |

Часто задаваемые вопросы о карме и перерождении — стаття Александра Берзина про поняття карми в буддизмі.

Портал «Індуїзм» Портал «Буддизм»

[1] J. Лаврін «Богомили і богомилізм» слов'янський та східноєвропейський огляд (Лондон, 1929, Vol. VIII, с. 270)

[2] ~ air1/biblic.htm Аві Рабинович. Карма в Біблії: Яків, Йосип, Мойсей, єгиптяни, і десять заповідей

[3] Max Heindel, The Rosicrucian Cosmo-Conception|The Rosicrucian Cosmo-Conception or Mystic Christianity (Part I, Chapter IV: Rebirth and the Law of Consequence), ISBN 0911274340,1909.

[4] Heindel, Max (1910s), The Rosicrucian Philosophy in Questions and Answers (Volume II, Section 7, Question nº89: The Essence of Christianity), ISBN 0-911274-90-1, www2

搜尋此網誌